Ухвала суду № 42684521, 03.02.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2015 р.Справа № 818/1922/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Бегунца А.О. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.12.2014р. по справі № 818/1922/13-а

за позовом Прокурора Сумської області в інтересах Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах

до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"

про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків,

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Сумської області в інтересах Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" (далі по тексту - ПАТ "Сумихімпром", відповідач), в якому просив стягнути заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за грудень 2010 року в сумі 3981411,67 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24 березня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2011 року, позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 лютого 2013 року №К/9991/69324/11 постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24 березня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2011 року скасовано; справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2013 року, позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" задоволено частково. Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2013 року скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

У даній ухвалі судом касаційної інстанції зазначено, що судами попередніх інстанцій не надано правової оцінки запереченням відповідача щодо включення заборгованості, стягнення якої є предметом розгляду зазначеного спору, до реєстру кредиторів, які в силу положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є конкурсними.

За вказаних обставин, зважаючи на недотримання судами попередніх інстанцій вимог щодо законності та обґрунтованості судового рішення, зважаючи на неповноту встановлення обставин справи, що мають значення для вирішення спору, колегія суддів вказала на наявність підстав для скасування судових рішень із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Частиною 5 ст. 227 КАС України передбачено, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Отже, в даному апеляційному провадженні справа розглядається з урахуванням наведених висновків суду касаційної інстанції.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 02.12.2014р. по справі № 818/1922/13-а у задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до ПАТ "Сумихімпром" про стягнення заборгованості - відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.12.2014р. по справі № 818/1922/13-а та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Представник відповідача в надісланих до суду письмових запереченнях проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, як законне та обґрунтоване. З посиланням на ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", враховуючи дату порушення провадження у справі про банкрутство відносно ПАТ "Сумихімпром" (24.10.2011р.), вважає, що зобов'язання зі сплати страхових внесків є конкурсною вимогою у справі та такою, що є погашеною в силу приписів ч.2 ст.14 вищезазначеного Закону.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 03.02.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ "Сумихімпром" зареєстроване як юридична особа, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1 а.с.7-12), відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на момент виникнення спірних правовідносин був страхувальником та зареєстрований як платник страхових внесків в органі Пенсійного фонду України (а.с.13, т.1).

Згідно поданого до управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми звіту за грудень 2010 року, відповідачем самостійно були нараховані страхові внески в сумі 3981411,67 грн., що підтверджується копією розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за грудень 2010 року (а.с.5-6, т.1).

Як вбачається із матеріалів, суми страхових внесків, сплачені відповідачем в січні 2011 року, перераховані в рахунок обов'язкового платежу на єдиний соціальний внесок, що підтверджується витягом із картки особового рахунку відповідача (а.с.33-52, т.1), а кошти сплачені відповідачем в грудні 2010 року спрямовані Управлінням Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми в рахунок погашення календарної черговості виникнення заборгованості (березень-травень 2010 року), що підтверджується відповідним розрахунком (а.с.62-63, т.1).

Позивачем складено вимогу про сплату боргу від 04.02.2011 за №Ю-988/27, яка була направлена до ПАТ "Сумихімпром" та вручена 09.02.2011 представнику відповідача за довіреністю, що слідує з копії вимоги (а.с.191-192, т.1).

Відповідачем заборгованість сплачена не була, що зумовило звернення позивача з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірна сума заборгованості виникла у відповідача до порушення провадження у справі про банкрутство, а тому вимоги щодо її стягнення у розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є конкурсними кредиторськими вимогами, що в свою чергу є підставою для відмови в задоволенні даного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про відмову в задоволенні позову враховуючи наступне.

В доводах апеляційної скарги позивач наполягає на тому, що посилання в постанові суду першої інстанції на порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром" та на ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", як на підставу відмови у задоволенні адміністративного позову, є необґрунтованими, оскільки зазначені правові норми стосуються виключно конкурсних кредиторських вимог, в той час як грошові вимоги, які є предметом вищезазначеної позовної заяви, є поточними кредиторськими вимогами. При цьому позивач, посилаючись на абз. 5 ч. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зазначив, що вирізняються два види кредиторських вимог: конкурсні кредиторські вимоги - вимоги кредитора до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство (зазначені вимоги підлягають заявленню кредиторами в порядку ч. 1 ст. 14 Закону); поточні кредиторські вимоги - вимоги кредитора до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство (зазначені вимоги підлягають заявленню кредиторами в порядку абз.7 ч. 1 ст. 23 Закону).

Таким чином позивач вважає, що заборгованість по страхових внесках за грудень 2010 року, в розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є саме поточною кредиторською заборгованістю та не підпадає під дію ст. 14 вказаного Закону, оскільки строк її сплати настав після порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром", у зв'язку з чим вони не можуть бути списані на підставі ч. 2 наведеної норми.

З такими доводами позивача не можна погодитися, оскільки ухвалою Господарського суду Сумської області від 24.10.11 р. по справі № 5021/2506/2011 порушено провадження у справі про банкрутство стосовно ПАТ "Сумихімпром" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Оголошення про порушення справи про банкрутство ПАТ "Сумихімпром" опубліковане в газеті "Голос України" 21.02.12 р.(а.с. 158-182, т.1).

Колегія суддів зазначає, що відповідно ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

На підставі ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом" УПФУ в м. Сумах 22.03.12 р. подало до Господарського суду Сумської області заяву про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів по справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром" (а.с. 153-156, т.1).

Як вбачається з заяви Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах поданої до Господарського суду Сумського області та розрахунку заборгованості по страхових внесках станом на 24.10.2011 р. (а.с.157, т.1), сума заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2010 року в сумі 3 981 411,67 грн. увійшла до загальної суми заборгованості у розмірі 73635718,85 грн., що визнана господарським судом та включена до реєстру вимог кредиторів згідно з ухвалою Господарського суду Сумського області від 05 липня 2012 року (а.с. 158-182, т.1).

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом" визначено, що конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника, а поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Позивач не заперечує, та зазначає в апеляційній скарзі, що сума заборгованості, яка є предметом розгляду у даній справі виникла у відповідача станом на 20.01.2011 року.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги позивача щодо їх стягнення є конкурсними кредиторськими вимогами, оскільки виникли до порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром".

Стаття 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" чітко визначає коло обмежень, які пов'язані із введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів, а саме:

1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства (відповідно до п.8 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, є підставою для обов'язкового зупинення виконавчого провадження);

2). не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості, яка виникла в період до вчинення процедури банкрутства, заявлені у спосіб, що визначений законом, - до господарського суду.

З урахуванням наведеного, заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.12.2014р. по справі № 818/1922/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Бегунц А.О. Старостін В.В.