Постанова № 42684455, 30.09.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 р. справа № 804/10862/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Прудника С.В.

при секретарі судового засідання Молчановій В.В.

за участю:

представника позивача Круглової Р.С.

представник відповідача не прибув

представник третьої особи не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "М'ясна Фабрика "Фаворит Плюс" про скасування постанови про накладення стягнень № 0136 від 10.07.2014 р., -

ВСТАНОВИВ :

25 липня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» (далі - ТОВ «АТБ-маркет», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області (далі - відповідач), в якому просить суд скасувати постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» № 0136 від 10.07.2014 року на суму 10554,73 грн. (том 1, а.с. 11-14).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем проведено планову перевірку магазину «Продукти - 657» ТОВ «АТБ - маркет», за результатами якої складено акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 0210 від 29.05.2014 року, висновки якого щодо реалізації продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, що визначені у пунктах 1-31 додатку 7 акту перевірки, а саме про маркування, яке не відповідає вимогам ТУ 01.2-054477066-001:2008 та відсутність необхідної доступної, достовірної та своєчасної інформації про харчову цінність продукції, реалізації продукції, що не відповідає вимогам ДСТУ 4436:2005 є необґрунтованими та не відповідають дійсності, порушення чинного законодавства у сфері захисту прав споживачів з боку позивача відсутні. Вказує, що реалізація продукції здійснювалася з дотриманням вимог Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів, затвердженого наказом державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №487 від 28.10.2010 року, ДСТУ 4518:2008 «Продукти харчові. Маркування для споживачів. Загальні правила», а також з дотриманням відповідної технології виробництва певної продукції. Отже постанова про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» № 0136 від 10.07.2014 року, прийнята на підставі акту перевірки № 0210 від 29.05.2014 року, підлягає скасуванню

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2014 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (том 1 а.с. 1).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2014 року клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» про залучення до участі у справі третьої особи задоволено та залучено до участі у справі №804/10862/14 в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «М'ясна Фабрика «Фаворит Плюс» (том 1 а.с. 132-133).

Відповідачем були подані письмові заперечення в яких він зазначає, що в ході проведення перевірки були виявлені порушення законодавства про захист прав споживачів, а саме: реалізація продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, що визначені у пунктах 1-31 додатку 7 акту перевірки, а саме маркування продукції «яйця, виробник ТОВ «ЯсенСвіт» не відповідає вимогам ТУ 01.2-054477066-001:2008 через забруднення шкаралупи яйця, відсутність необхідної доступної, достовірної та своєчасної інформації про харчову цінність в 100 грамах жирів, білків на споживчому маркуванні, реалізації продукції (ковбаса варена), що не відповідає вимогам ДСТУ 4436:2005. За результатами проведення перевірки був складений акт перевірки, на підставі якого винесена постанова про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» у вигляді штрафу у розмірі 10554,73 грн., що підлягає виконанню.

Третьою особою були подані письмові пояснення (том 2 а.с.26-30), аналогічні поясненням позивача, з проханням позов задовольнити, скасувати оскаржувану постанову.

У судовому засіданні 30.09.2014 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та просив суд позов задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи до судового засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69 - 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» зареєстроване 19.07.1999 року Дніпропетровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 р. № 465/2011 Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів є центральним органом виконавчої влади, входить до системи органів виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до пунку 2 частини 1 статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон України № 1024), спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів. Порядок проведення таких перевірок визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Порядок проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2012 № 310 (надалі - Порядок № 310).

Відповідно до пункту 1.4 Порядку № 310 перевірки діяльності суб'єктів господарювання проводяться з метою контролю стану дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію.

Органи з питань захисту прав споживачів здійснюють державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Позапланові перевірки суб'єктів господарювання проводяться посадовими особами, зокрема, з підстави звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства.

Відповідно до підпунктів 1.8, 2.6 Порядку № 310 перевірки проводяться посадовими особами на підставі наказу відповідного органу з питань захисту прав споживачів, який повинен містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого здійснюватиметься захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником або заступником керівника відповідного органу з питань захисту прав споживачів (із зазначенням його прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується гербовою печаткою.

За результатами проведеної перевірки посадовими особами складається акт.

Судом встановлено, що 29.05.2014 року на підставі наказу від 22.05.2014 року № 02-16/239, направлення 22.05.2014 року № 02-14/239 проведено планову перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів магазину № 657 «АТБ» ТОВ «АТБ-маркет» за адресою м. Чернігів, вул. Горького, буд.47, за результатом якої складено акт № 0210 від 29.05.2014 року (далі - Акт перевірки) (том 1, а.с. 19-27).

Актом перевірки встановлено реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, на продукцію, що зазначена в п.п.1-31 таблиці 7 додатку, а саме: п.п.1-30 маркування, п.31 (яйця) не відповідає вимогам ТУУ 01.2-054477066-001:2008 через забруднення шкаралупи яйця пометом, залишками корму, шкаралупа яйця має ознаки «плісняви», відсутність необхідної доступної, достовірної та своєчасної інформації про харчову цінність в 100 грамах продукту жирів, білків на споживчому маркуванні, відсутність інформації про продукцію, зазначену в п.п.1-25 таблиці 7 додатку (непродовольча група товарів).

Акт перевірки підписаний представником позивача із запереченнями.

Враховуючи результати перевірки та з метою усунення порушень Закону України № 1024 Розділом IV Акту перевірки викладений припис про заборону реалізації продукції та припинено відвантаження та реалізація товарів п.п.1-31 таблиці 7 додатку (продовольча група) та п.п. п.п.1-25 таблиці 7 додатку (непродовольча група товарів) до усунення суб'єктом господарювання виявлених недоліків, а також зобов'язано усунути недоліки, що зазначені в акті перевірки.

На підставі Акта перевірки відповідачем 10.07.2014 року винесено постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» № 0136 у вигляді штрафу у розмірі 10554,73 грн.

Також відповідачем з метою примусового виконання зазначеної постанови була направлена до відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції заява про примусове виконання та відповідно головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції Олійник Іриною Володимирівною 07.08.2014 року відкрито виконавче провадження ВП № 44322954 з виконання постанови № 0136 від 10.07.2014 року про стягнення з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» штрафу у розмірі 10554,73 грн. (том 1 а.с. 142).

У відповідності до пунктів 1-4 частини 1 статті 4 Закону України № 1024 споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на:

1) захист своїх прав державою;

2) належну якість продукції та обслуговування;

3) безпеку продукції;

4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця).

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України № 1024 споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Інформація про продукцію повинна містити: 1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; 2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; 3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; 4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; 5) позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів; 6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; 6-1) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності; 7) дату виготовлення; 8) відомості про умови зберігання; 9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); 10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; 11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; 12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Згідно з частиною 2 статті 15 Закону України № 1024 інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.

У відповідності до положень пункту 2 та пункту 7 частини 1 статті 23 Закону України № 1024 та пункту 2 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 № 1177 у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 185 від 11.07.03 затверджено Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами (далі - Правила № 185), які регламентують порядок приймання, зберігання, підготовки до продажу і продаж продовольчих товарів через роздрібну торговельну мережу, а також визначають вимоги в дотриманні прав споживачів щодо якості й безпеки товару та рівня торговельного обслуговування.

Відповідно до пункту 15 Правил № 185 працівники суб'єкта господарської діяльності зобов'язані надати споживачу необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про товари, а також на вимогу споживача - документи, якими підтверджуються їх якість і безпека, а також ціна товарів.

Аналогічні вимоги до інформації про продукцію містяться у пункті 16 розділу І Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.04.07 № 104, яким передбачено, що здійснюючи продаж непродовольчих товарів вітчизняного та іноземного виробництва, працівники суб'єкта господарювання зобов'язані надати споживачам необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари в супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів товарів, яка має містити: назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; найменування нормативних документів, вимогам яких повинні відповідати вітчизняні товари; дані про основні властивості товару; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремих товарів, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання товару; дату виготовлення; відомості про умови зберігання; гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); правила та умови ефективного і безпечного використання товару; строк придатності (строк служби) товару, відомості про необхідні дії споживача після його закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Пунктом 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.06 № 833 (далі - Порядок № 833) передбачено, що суб'єкт господарювання зобов'язаний надавати споживачеві (покупцеві) у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари.

Зі змісту наведеного вбачається, що вся необхідна інформація про продукцію може доводитьсь до відома споживачів у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом, прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування; при цьому визначальним є те, що інформація про продукцію повинна містити всі реквізити, визначені у частині 1 статті 15 Закону України № 1024 у доступній наочній формі.

Згідно з частинами 1-3 статті 6 Закону України № 1024 продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції.

Вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров'я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища встановлюються нормативними документами. Щодо окремих груп продукції зазначені вимоги встановлюються законами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 17 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.06 № 833, забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема які засвідчують їх якість та безпеку.

Відповідно до пункту 11 розділу І Правил № 185 усі харчові продукти і продовольча сировина в суб'єкта господарської діяльності повинні бути з документами, наявність яких передбачена чинними нормативно-правовими актами. Харчові продукти і продовольча сировина, які надходять у торговельну мережу, повинні відповідати вимогам чинного законодавства, чинних нормативно-правових актів і нормативних документів щодо показників якості та безпеки харчових продуктів, упаковки, маркування, транспортування, приймання і зберігання.

Загальні вимоги до маркування (етикетування) розфасованих харчових продуктів, які вводяться в обіг в Україні, визначає Технічний регламент щодо правил маркування харчових продуктів, затверджений Наказом Держспоживстандарту України 28.10.2010 року № 487, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.02.2011 р. за № 183/18921 (далі - Технічний регламент).

Вимоги Технічного регламенту поширюються на маркування (етикетування) розфасованих продуктів харчування, що реалізуються кінцевому споживачу через оптову або роздрібну торговельну мережу, а також закладам ресторанного господарства (ресторанам, їдальням, лікарням та іншим аналогічним закладам).

Пунктом 2 Технічного регламенту визначено, що для окремих видів розфасованих харчових продуктів відповідними актами законодавства, а в разі їх відсутності - нормативними документами можуть установлюватися додаткові вимоги до їх маркування, крім тих, що передбачені цим Технічним регламентом.

Пунктом 3 Технічного регламенту зазначено, що маркування - усі слова, описи, знаки для товарів і послуг, назва марки, зображення чи символи, що стосуються харчових продуктів і розміщені на будь-якій упаковці, етикетці (стікері), споживчій тарі, контретикетці, кольєретці, ярлику, пробці, листку-вкладиші, документі, повідомленні, інших елементах упаковки, що супроводжують чи належать до цього виду харчових продуктів.

Згідно з пунктом 6 Технічного регламенту вимоги до маркування харчових продуктів повинні забезпечувати надання споживачу необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про харчовий продукт.

У маркуванні, оформленні, рекламуванні харчових продуктів забороняється використання будь-якої інформації, яка вводить в оману споживача або містить інформацію щодо властивостей харчового продукту, яких у нього немає.

Маркування харчових продуктів повинно містити таку обов'язкову інформацію: 1) назву харчового продукту; 2) склад харчового продукту із зазначенням кількості інгредієнтів (складників); 3) кількість харчового продукту у встановлених одиницях виміру; 4) часові характеристики придатності харчового продукту; 5) умови зберігання харчового продукту; 6) умови та рекомендації використання, якщо харчовий продукт потребує особливих умов використання; 7) найменування та місцезнаходження і номер телефону виробника, фактичну адресу потужностей (об'єкта) виробництва, а для імпортованих харчових продуктів - найменування та місцезнаходження і номер телефону імпортера; 8) найменування та місцезнаходження і номер телефону підприємства, яке здійснює функції щодо прийняття претензій від споживача, у разі якщо цим підприємством не є виробник; 9) номер партії виробництва; 10) інформацію про наявність чи відсутність у складі харчового продукту генетично модифікованих організмів (визначається чинним законодавством); 11) інформацію щодо місця походження для харчових продуктів, які лише упаковані або розфасовані в Україні; 12) поживну (харчову) цінність із позначенням кількості білків, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях виміру на 100 г (100 мл) харчового продукту та енергетичної цінності (калорійності), вираженої в кДж та/або ккал на 100 г (100 мл) харчового продукту; 13) застереження щодо споживання харчового продукту певними категоріями споживачів (дітьми, вагітними жінками, літніми людьми, спортсменами та алергіками), якщо такий продукт може негативно впливати на їх здоров'я при його споживанні; 14) позначення знака для товарів і послуг, за яким харчовий продукт реалізується (за наявності).

Крім того, маркування може містити рекомендації до застосування, якщо за їх відсутності споживач не зможе відповідним чином використовувати продукт харчування.

Відповідно до пункту 33 Технічних умов нормативно-правовими актами визначаються детальні правила щодо способу, у який зазначається вся або окрема обов'язкова інформація в маркуванні, перерахована в пункті 6 цього Технічного регламенту, за умови інформування споживача у місцях реалізації харчових продуктів, які: реалізуються кінцевому споживачу або в закладах ресторанного господарства без розфасовки; розфасовуються в торговельних приміщеннях на вимогу споживача на місці їх реалізації; розфасовуються безпосередньо перед їх реалізацією.

Частиною 1 статті Закону України «Про стандартизацію» надано визначення поняття нормативний документ - це документ, який установлює правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їх результатів. Цей термін охоплює такі поняття як "стандарт", "кодекс усталеної практики" та "технічні умови"; стандарт - документ, розроблений на основі консенсусу та затверджений уповноваженим органом, що встановлює призначені для загального і багаторазового використання правила, інструкції або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, включаючи продукцію, процеси або послуги, дотримання яких є необов'язковим. Стандарт може містити вимоги до термінології, позначок, пакування, маркування чи етикетування, які застосовуються до певної продукції, процесу чи послуги.

Загальні правила та поняття необхідної інформації про харчові продукти, яка повинна наноситись на споживчу тару, встановлені ДСТУ 4518:2008 «Продукти харчові. Маркування для споживачів», який поширюється на харчові продукти вітчизняного та закордонного виробництва, що розфасовані у споживчу тару, які реалізують на території України через оптову або роздрібну торгівельну мережу, а також закладами ресторанного господарства, що безпосередньо пов'язані з обслуговуванням споживачів. Вимоги цього стандарту треба враховувати підприємствам торгівлі під час розфасовування продуктів із метою їх подальшого продажу споживачам. Інформацію передбачену вимогами цього стандарту, для харчових продуктів, які потребують подальшого фасування або пакування їх для безпосереднього продажу через роздрібну торгівельну мережу, надає продавець.

Згідно з пунктами 3.9, 3.19 ДСТУ 4518:2008 маркування харчового продукту - це опис, призначений для того, щоб проінформувати споживача щодо харчових якостей харчового продукту; споживче маркування - маркування, що містить інформацію щодо виробника, кількості, якості та ціни продукції, способів провадження з нею під час споживання, а також рекламує продукцію (ДСТУ 2887).

За положеннями розділу 4 ДСТУ 4518:2008 маркування продукту має бути чітким та зручним для сприйняття. Виробник (продавець) зобов'язаний своєчасно подавати споживачу інформацію про харчові продукти. Інформація для споживача повинна бути чіткою, конкретною, однозначною, забезпечувати споживачу можливість правильного вибору продукту та носити правдиві відомості щодо продукту. Інформацію для споживача необхідно подавати безпосередньо на споживчій тарі, етикетці, контретикетці, кольєретці, ярлику, пробці, листку-вкладиші разом з харчовим продуктом у вигляді тексту, умовних позначень в т.ч. штрихованого кодування та рисунківрисунків з урахуванням способу нанесення інформації, прийнятого для певного виду продуктів.

У підпункті 5.6.2.1 розділу 5.6 ДСТУ 4518:2008 викладені загальні вимоги до змісту інформації на споживчій тарі для м'яса і м'ясних продуктів: назва продукту; категорія вгодованості, сорт; назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробник, пакувальника, експортера, імпортера; товарний знак виробника; номінальна маса нетто (г або кг), допустиме відхилення від маси нетто (%); склад продукту; харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетрадиційного складу, джерела ГМО (в разі їх застосування); енергетична цінність (в кДЖ та Ккал) на 100 г продукту; харчова (поживна) цінність на 100 г продукту; умови зберігання (температурний режим, відносна вологість); строк придатності (число, місяць, рік); номер партії виробництва; позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлений і може бути ідентифікований продукт; штрихований код; інформація щодо сертифікації. Додаткові вимоги до змісту інформації для ковбасних виробів і продуктів з м'яса передбачені у підпункті 5.6.2.2 розділу 5.6 ДСТУ 4518:2008: вид продукції, запаковано під вакуумом (за наявності вакууму в упаковці), дата виготовлення (число, місяць, рік). На ковбасні вироби у штучній оболонці інформацію частково або повністю дозволяється наносити безпосередньо на оболонку.

Вимоги до маркування ковбас варених, сосисок, сардельок, хлібів м'ясних викладені у ДСТУ 4436:2005, ДСТУ 4591:2005.

Згідно ДСТУ 4436:2005 "Ковбаси варені, сосиски, сардельки, хліби м'ясні. Загальні технічні умови", ДСТУ 4435:2005 "Ковбаси напівкопчені. Загальні технічні умови", ДСТУ 4591:2005 "Ковбаси варено-копчені. Загальні технічні умови", інформація щодо харчової та енергетичної цінності продукції наводиться в маркуванні шляхом зазначення: масова частка %: білок, г., не менше ніж; жир, г., не більше ніж.

Згідно таблиці 2 "Фізико - хімічні показники ковбасних виробів" пункту 5.1.3 ДСТУ 4436:2005 "Ковбаси варені, сосиски, сардельки, хліби м'ясні. Загальні технічні умови", затвердженого Держспоживстандартом України від 15 липня 2005 р. № 175, та таблиці К.1. додатку К технологічної інструкції до вказаного ДСТУ, масова частка та жиру у відповідних виробах зазначається у відсотках та з позначенням "не менше ніж"/"не більше ніж".

Крім того, п. п. 8.3., 8,4., розділу 8 "Маркування" ДСТУ 4436:2005 передбачено вимоги до оформлення пакувальних одиниць розфасованих ковбасних виробів та маркованих оболонок вказаної продукції, які передбачають нанесення інформації щодо поживної цінності продукції, яка розраховується виробником відповідно до певної рецептури, згідно якої виготовлено продукцію, з метою саме зазначення масових часток білка та жиру у відсотках з позначенням не менше ніж/не більше ніж відповідно.

З наведеними законодавчими приписами узгоджується позиція Інституту продовольчих ресурсів, викладена у листі від 08.02.2014 р. № 51-1747, адресованому третій особі - ТОВ «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс», яким вказано, що згідно з вимогами державних стандартів України на м'ясну продукцію на оболонку, етикетку пакованих одиниць і транспортної тари наносять інформаційні дані про харчову та енергетичну цінність (калорійність) 100 г. ковбасних виробів а саме: білок, г, не менше ніж…, жир, г не більше ніж…Ці дані інформаційні (розрахункові) і в кожній партії ковбаси можуть бути відхилення: для білка в сторону збільшення, для жиру - в сторону зменшення (том 1 а.с. 39).

Також зазначеним листом пояснено, що вищезазначена форма наведення інформаційних даних обумовлена наступним: м'ясна сировина, яка є основною складовою багатокомпонентних рецептур м'ясних виробів, підлягає жилуванню та сортуванню; враховуючи її неоднорідність, сорти м'яса мають граничні відхилення за вмістом жирової тканини, наприклад, свинина знежилована напівжирна містить жирової тканини від 30 % до 50 %, свинина знежилована жирна від 50 % до 85 %, саме тому не є можливим вказати чітко вміст жиру та відповідного білка в готових виробах, адже ці показники в м'ясній сировині можуть коливатися, що передбачено схемою її сортування; вміст білка, жиру не відноситься до характеристик безпечності, ці величини несуть інформацію тільки про поживну цінність продукту.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що м'ясна сировина не може мати постійного значення харчової цінності і виготовлена з такої сировини продукція кожен раз буде мати різне значення харчової цінності залежно від показників харчової цінності самої сировини. Наведене унеможливлює зазначення на паковальних одиницях розфасованих ковбасних виробів та маркованих оболонках вказаної продукції точної інформації про поживну цінність, тобто точну кількість білків та жирів у ста грамах того чи іншого ковбасного виробу.

Отже, суд вважає, що інформаційні данні, зазначені на етикетці ковбасних виробів про кількість білків та жирів у встановлених одиницях виміру (грамах) із зазначенням їх граничних показників ("не більше"/"не менше"), повністю відповідають вимогам Закону України №1024, Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів та ДСТУ 4518:2008 "Продукти харчові. Маркування для споживачів. Загальні правила".

На підставі викладеного, суд погоджується з твердженням позивача, що м'ясна сировина не може мати постійного значення харчової цінності і виготовлена з такої сировини продукція кожен раз буде мати різне значення харчової цінності залежно від показників харчової цінності самої сировини. Дане унеможливлює зазначення на пакувальних одиницях розфасованих ковбасних виробів та маркованих оболонках вказаної продукції точної інформації про поживну цінність, тобто точну кількість білків та жирів у ста грамах того чи іншого ковбасного виробу.

Окрім того відповідно до Таблиці 2 «Вимоги до показників якості яєць» ДСТУ 5028:2008 «Яйця курячі харчові. Технічні умови» шкаралупа яєць має бти чиста, непошкоджена, без видимих змін структури, без слідів крові чи просліду. Дозволено поодинокі цятки, плями або смуги від транспортерної стрічки площею не більше ніж 1/8 поверхні.

Суд зазначає, що документами, які підтверджують відповідність продукції (яйця), яка реалізовувалась ТОВ «АТБ-маркет» вимогам нормативних документів, є паспорти якості виробника ТОВ «ЯсенСвіт», ветеринарне свідоцтво та сертифікат відповідності, копії яких наявні в матеріалах справи, з яких вбачається відповідність продукції вимогам ТУУ 01.2-054477066-001:2008.

Слід зазначити, що стаття 26 Закону України № 1024 визначає повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, зокрема відбирати у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством, з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертизи) за рахунок коштів державного бюджету.

Приписами статті 1 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» (далі - Закон України № 771) визначено, що уповноважена лабораторія - акредитована лабораторія, якій відповідним державним органом надано право випробовувати (вимірювати параметри, аналізувати) відповідно до спеціальних методів та процедур харчові продукти, харчові добавки, дієтичні добавки, допоміжні матеріали для переробки, допоміжні засоби і матеріали для виробництва та обігу з метою проведення розширеного контролю (перевірки).

Проте відповідно до наведенного, висновків незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством, відповідачем не надано.

В даному випадку відповідачем не надано відповідного підтвердження реалізації продукції, що не відповідає нормативним документам.

За наведених обставин, з огляду на не підтвердження викладених в Акті перевірки висновків, суд приходить до висновку, що постанова про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» № 0136 від 10.07.2014 р. на суму штрафу у розмірі 10554,73 грн. прийнята Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 182,70 грн., що документально підтверджується платіжними дорученнями № 123006 від 23.07.2014 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 182,70 грн. підлягає поверненню.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 30 вересня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 06 жовтня 2014 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 11, 14, 70, 71, 86, 94, 122, 128, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "М'ясна Фабрика "Фаворит Плюс" про скасування постанови про накладення стягнень № 0136 від 10.07.2014 р. - задовольнити повністю.

Скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" № 0136 від 10.07.2014 р. на суму штрафу у розмірі 10554,73 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" (код ЄДРПОУ 30487219; індекс 52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт Ювілейне, вулиця Радгоспна, будинок 76) судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 06 жовтня 2014 року.

Суддя С. В. Прудник