Постанова № 42670189, 09.02.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2015 р. Справа № 922/1120/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Горбачова Л.П., суддя Істоміна О.А. , суддя Тарасова І. В.,

при секретарі Сіренко К.О.,

за участю представників сторін:

позивача - Ушакова В.С. (дов. №1/2а-03/396 від 11.04.2014р.),

відповідача - не з'явився,

ВДВС - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області (вх.№467Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 01.12.2014 року по справі №922/1120/14,

за скаргою (вх.№267 від 05.11.2014 року) Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України на постанову старшого державного виконавця Гапона Є.В. від 12 вересня 2014 року ВП№ 44730710 та постанову начальника відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Бунякіна В.О. від 06 жовтня 2014 року (в порядку ст. 121-2 ГПК України) по справі

за позовом Інституту рослинництва імені В. Я. Юр'єва НААН України, м. Харків

до Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України", с. Комсомольське

про стягнення 72655,50 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 грудня 2014 року у справі №922/1120/14 (суддя Калініченко Н.В.) скаргу (вх. №267 від 05.11.2014 року) Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України на постанову старшого державного виконавця від 12.09.2014 року та постанову начальника відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області від 06.10.2014 року - задоволено. Скасовано постанову старшого державного виконавця Гапона Є.В. від 12 вересня 2014 року ВП № 44730710 та постанову начальника Бунякіна В.О. відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області від 06 жовтня 2014 року ВП № 44730710. Зобов`язано відділ державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області прийняти до виконання виконавчий документ - ухвалу господарського суду Харківської області від 14 травня 2014 року по справі № 922/1120/14.

Відділ державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області з ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 01 грудня 2014 року по справі №922/1120/14 за скаргою Інституту рослинництва ім. В.Я.Юр'єва НААНУ.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що ухвалою господарського суду Харківської області від 14.05.2015р. по даній справі про затвердження мирової угоди №7 від 12.05.2015р., суд першої інстанції не зазначив, коли у заявника виникає право на звернення стягнення саме на всю суму боргу - 70150,00 - у разі несплати відповідного першого платежу, чи після несплати всіх платежів. На думку апелянта, заявник передчасно звернувся до ВДВС із заявою про стягнення всієї суми заборгованості, а тому старший державний виконавець відділу ДВС Гапон Є.В. та начальник ВДВС Бунякіна В.О. правомірно винесли постанови від 12.09.2014р., від 06.10.2014р. ВП №44730710.

У судове засідання 09.02.2015р. апелянт не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.01.2015р. про прийняття апеляційної скарги до провадження, яку ВДВС Лозівського МУЮ Харківської області отримав 02.02.15р, що вбачається в повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає її незаконною та необґрунтованою з підстав, зазначених у відзиві (вх.№1917 від 09.02.2014р.) на апеляційну скаргу. Просить суд залишити ухвалу господарського суду Харківської області від 01.12.2014р. без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судове засідання не з'явився представник відповідача, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.01.2015р. про прийняття апеляційної скарги до провадження, яку ДП «Дослідне господарство «Комсомолець інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України" отримав 31.01.14р, що вбачається в повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Зважаючи на те, що ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 року сторони були попереджені, що у разі не з'явлення їх представників у судове засідання та не надання сторонами документів, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами та за відсутністю представників сторін, тому справа згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

З огляду на що, колегія суддів дійшла висновку про належне повідомлення сторін у справі про час та місце судового засідання.

Перевіривши в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи, докази на їх підтвердження та юридичну оцінку, доводи апеляційної скарги, та відзиву на неї, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, стягувач - Інститут рослинництва ім..В.Я.Юр`єва Національної академії аграрних наук України звернувся до відділу ДВС Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області із заявою від 28.08.2014 року про примусове виконання ухвали господарського суду Харківської області за вих. № 1/2а-05/751 (а.с.141 - а.с.142).

В обґрунтування заяви стягувачем зазначено, що боржник, в порушення умов затвердженої господарським судом Харківської області мирової угоди, взятих на себе зобов`язань не виконав, зокрема, не сплатив судові витрати в сумі 1827,00 грн. не пізніше 30 травня 2014 року та не сплатив заборгованість в розмірі 12655,50 грн. не пізніше 01 серпня 2014 року також не сплатив. У зв`язку з чим, стягувач просив відділ ДВС Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області відкрити виконавче провадження та виконати ухвалу господарського суду Харківської області від 14 травня 2014 року, стягнувши з боржника заборгованість в сумі 72655,50 грн. згідно з графіком, зазначеним в заяві. Накласти арешт на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах.

12 вересня 2014 року відділом ДВС Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали господарського суду Харківської області від 14.05.2014 року по справі №922/1120/14, у зв`язку з невірно зазначеною назвою підприємства-боржника та тим, що виконавчий документ, виданий на підставі рішення, яким надано відстрочку виконання, приймається державним виконавцем до виконання після закінчення строку відстрочки в межах строку, встановленого для його пред`явлення (а.с.143).

23 вересня 2014 року стягувачем було подано до відділу ДВС Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області скаргу на постанову старшого державного виконавця Гапона Є.В. від 12.09.2014 року, в якій скаржник просив скасувати постанову старшого державного виконавця Гапона Є.В. від 12.09.2014 року ВП № 44730710 про відмову у відкритті виконавчого провадження та ухвалити нову, якою прийняти до виконання ухвалу господарського суду Харківської області від 14 травня 2014 року (а.с.144-а.с.145).

06 жовтня 2014 року начальником відділу ДВС Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Бунякіним В.О. було винесено постанову про результати розгляду скарги, якою у задоволенні скарги директору інституту рослинництва В.Я. Юр`єва Національної академії наук України від 12.09.2014 року відмовлено. Дії старшого виконавця відділу ДВС Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області - Гапона Є.В. визнано такими, що відповідають вимогам чинного законодавства (а.с.146).

Звертаючись до суду першої інстанції зі скаргою на дії виконавчої служби, заявник посилається на положення Конституції України, ст.121-2 ГПК України, вважає, що постанова старшого виконавця відділу ДВС Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Гапона Є.В. від 12 вересня 2014р. та постанова начальника відділу ДВС Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Бунякіна В.О. від 06 жовтня 2014 року є незаконними та необґрунтованими в зв'язку з чим просив господарський суд Харківської області скасувати постанову старшого державного виконавця Гапона Є.В. від 12 вересня 2014 року ВП № 44730710 та постанову начальника Бунякіна В.О. відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області від 06 жовтня 2014 року ВП № 44730710. Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області прийняти до виконання виконавчий документ - ухвалу господарського суду Харківської області від 14 травня 2014 року по справі №922/1120/14.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, та, задовольняючи скаргу Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України, місцевий господарський суд виходив з наступного.

Статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження визначене як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Відповідно до ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Судом першої інстанції встановлено, що стягувачем при зверненні до відділу ДВС Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області з заявою про примусове виконання ухвали господарського суду Харківської області від 14 травня 2014 року було зазначено в якості боржника - Державне підприємство "Дослідне господарство "Комсомолець" Національної академії аграрних наук України", код ЄДРПОУ 05460462.

Водночас, невірне зазначення назви підприємства-боржника у заяві стягувача (Державне підприємство "Дослідне господарство "Комсомолець" Національної академії аграрних наук України" замість Державне підприємство Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства північного сходу Національної академії аграрних наук України") не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, оскільки виконавчий документ відповідає вимогам ст.18 Закону.

Крім того, як вбачається з мирової угоди, яка затверджена господарським судом Харківської області 14 травня 2014 року, у п.1 резолютивної частини ухвали суду вказано вірне найменування боржника, а саме: Державне підприємство Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства північного сходу Національної академії аграрних наук України", адреса 64644, Харківська область, Лозівський район, с. Комсомольське, вул. Жовтнева, б. 19-А, код ЄДРПОУ: 05460462 (п.п 2 п. 3 резолютивної частини ухвали суду від 14 травня 2015 року).

Відповідно до пункту 7.1.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", роз'яснено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Відповідно до пункту 3.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", в ухвалі про затвердження мирової угоди у резолютивній частині докладно й чітко викладаються її умови і зазначається про припинення провадження у справі (пункт 7 частини першої статті 80 ГПК), а також вирішуються питання, пов'язані з судовими витратами у справі. Затвердження судом мирової угоди з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розглядатися як два самостійних акти - окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження.

У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди після закінчення строку (настання терміну) виконання нею своїх обов'язків за цією угодою:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах.

- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ухвала господарського суду Харківської області від 14 травня 2014 року, якою затверджена мирова угода, відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою.

Як зазначає в скарзі стягувач, боржник, починаючи з першого платежу, встановлених у виконавчому документі зобов'язань не виконав, зокрема, заборгованість за терміном платежу не пізніше 01 серпня 2014р. в розмірі 12655,50 грн. не сплатив, як і не сплатив по строку 30 травня 2014 року судові витрати в сумі 1827,00 грн.

Матеріали справи не містять доказів сплати боржником платежів у відповідності до графіку погашення, затвердженого мировою угодою.

Отже, стягувач у зв'язку з ухиленням боржника від виконання мирової угоди після настання термінів виконання ним своїх обов'язків за цією угодою, пред'явив виконавчий документ для виконання до відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області.

Згідно з пунктом другим частини першої статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" інші виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Пунктом третім частини другою статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що застосування старшим державним виконавцем Гапоном Є.В. положень ч.3 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" є незаконним, оскільки ухвалою господарського суду Харківської області від 14 травня 2014 року суду боржнику було надано розстрочку з графіком погашення заборгованості, а ч.3 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено порядок виконання виконавчого документу при надінні судом відстрочки виконання рішення.

Постанова начальника відділу ДВС Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Бунякіна В.О. від 06 жовтня 2014 року, винесена останнім на підставі ст.82 Закону "Про виконавче провадження", містить в собі аналогічні обґрунтування, викладені в постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження від 12 вересня 2014 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при винесенні постанови від 12 вересня 2014 року і постанови від 06 жовтня 2014 року державними виконавцями безпідставно застосовано ст.26 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Ця норма є відтворенням норми ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Також відповідно до ч. 2-4 статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

За таких підстав, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив скаргу Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України на постанову старшого державного виконавця Гапона Є.В. від 12 вересня 2014 року ВП № 44730710 та постанову начальника відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Бунякіна В.О. від 06 жовтня 2014 року ВП № 44730710.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст.32 Господарського процесуального кодексу України).

Виходячи зі змісту ст. ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює обставини справи у відповідності до свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та приймає рішення за результатами оцінки всіх доказів, які були визнані судом як належні та допустимі.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає за необхідне відмовити у задоволенні апеляційної скарги Відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області, а ухвалу господарського суду Харківської області від 01.12.2014 року у справі №922/1120/14 залишити без змін.

Керуючись статтями 85, 91, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 01.12.2014 року по справі №922/1120/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 12.02.2015р.

Головуючий суддя Горбачова Л.П.

Суддя Істоміна О.А.

Суддя Тарасова І. В.