Постанова № 42670068, 28.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"28" січня 2015 р.

справа № 808/6797/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Проценко О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Болеслав» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року у справі №808/6797/14 за поданням Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів У Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Болеслав» про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі по тексту – заявник) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «Болеслав» (далі по тексту – відповідач), в якому просила зупинити видаткові операції на рахунках відповідача до дня складення податковим керуючим акта опису майна платника податків у податкову заставу або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу у повному обсязі.

Заявник, посилаючись на доводи, викладені у поданні, зазначив, що у зв'язку з ненаданням на запит податкового керуючого документів з переліком майна, на яке буде розповсюджено право податкової застави, податковим керуючим ТОВ «БОЛЕСЛАВ» складено акти перешкоджання виконання податковим керуючим повноважень та відмови від опису майна в податкову заставу, і на підставі п.п.20.1.31, 21.1.32 ПК України податковий орган звернувся до суду.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року у справі №808/6797/14 подання заявника задоволено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що у разі, якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, то відповідно до п. 91.4 ст. 91 ПК України такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.

Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Болеслав», не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування норм матеріального та процесуального права, неповноту з’ясування обставин справи, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року у справі №808/6797/14 та відмовити у задоволенні подання.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначив, що на теперішній час з врахуванням поданих уточнюючих податкових декларацій по орендній платі за землю за 2012, 2013, 2014 роки, податковий борг у ТОВ «Болеслав» відсутній, тому немає необхідності в зупиненні видаткових операцій на рахунках підприємства з метою стягнення податкового боргу.

Заявником по справі надано заперечення на апеляційну скаргу, в яких вказує, що оскільки відповідачем за наявності податкового боргу на момент звернення з поданням не надано документи для здійснення податковим керуючим опису майна платника податків у податкову заставу, а також створено перешкоду податковому керуючому у виконанні його повноважень шляхом ненадання документів для здійснення опису майна в податкову заставу, складені відповідні акти та згідно пп.20.1.31, пп.20.1.31 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, у контролюючого органу виникло право на звернення до суду з позовом про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до матеріалів справи, заявником на підставі акту №276/08-27-15-01/31612698 від 08.04.2014 року про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань відповідно до вимог Податкового кодексу України» винесено податкове повідомлення-рішення №0000411501, яким боржнику визначено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 60277,51 грн.

Оскільки вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному та судовому порядку не оскаржене, воно вважається узгодженим.

Вказана сума відповідачем у встановлені законодавством строки сплачена не була, у зв'язку з чим набула статусу податкового боргу.

Крім того, відповідачем подавалась податкова декларація з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на 2014 рік від 12.02.2014 року, в якій ТОВ «БОЛЕСЛАВ» самостійно визначило податкові зобов'язання на 2014 рік на загальну суму 2345072,34 грн., щомісячна частка сплати склала 195422,70 грн. та у грудні 195422,64 грн.

Відповідач з березня по вересень 2014 року податкові зобов'язання за вказаною декларацією не сплатив. Загальна сума податкових зобов'язань боржника за вказаний період складає 1367958,90 грн. У зв'язку із наявною у ТОВ «БОЛЕСЛАВ» на момент виникнення податкового зобов'язання переплатою у сумі 123007,10 грн., загальна сума до сплати складає 1244951,80 грн.

Вказана сума відповідачем у встановлені законодавством строки сплачена не була, у зв'язку з чим набула статусу податкового боргу.

Відповідно до матеріалів справи, заявником вживались заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно з положеннями ст. 59 Податкового кодексу України податковим органом була сформована та надіслана податкова вимога №113-25 на суму 72415,60 грн., яка отримана 07.05.2014 року уповноваженою особою ТОВ «Болеслав».

Наказом начальника ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя №613 від 10.09.2014 року призначено податкового керуючого підприємству-боржнику ТОВ «БОЛЕСЛАВ».

На адресу відповідача 10.09.2014 року за вих.№5225/0827-2500-10 надіслано лист щодо надання протягом п'яти робочих днів з наступного дня від отримання цього листа документи, необхідні для опису майна у податкову заставу із зазначенням балансової вартості для забезпечення погашення податкового боргу. Боржник отримав вказаний лист 03.10.2014 року, проте у зазначені терміни витребувані документи податковому органу надані не були.

У зв'язку із зазначеним, ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя 13.10.2014 року складено акт №6 про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим та акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу від 13.10.2014 року №6.

У відповідності до ст.91 Податкового кодексу України керівник органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом.

Пунктом 91.3. ст. 91 Податкового кодексу України передбачено, що податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

У разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, то відповідно до п. 91.4 ст. 91 Податкового кодексу України такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

Відповідно до п.п. 20.1.31 п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень.

Згідно п.п. 20.1.32. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

З огляду на викладені обставини справи та зазначені правові норми, враховуючи факт наявності у відповідача податкового боргу, здійснення податковим органом заходів щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку та недопущення податкового керуючого до виконання повноважень, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав за станом на 16 жовтня 2014 року для зупинення видаткових операцій на рахунках відповідача. Посилання відповідача в апеляційній скарзі на подання 29 жовтня 2014 року в електронному вигляді уточнюючих податкових декларацій з плати за землю за 2012, 2013, 2014 роки не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови суду з огляду на те, що на момент розгляду справи у суді першої інстанції в межах спірних правовідносин відповідачем не було здійснено подання зазначених уточнюючих податкових декларацій, що унеможливило врахування даної обставини.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що судом першої інстанції не визначено строк зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, а відповідно до вимог п.91.4 ст. 91 Податкового кодексу України строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.

Відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність зміни резолютивної частини оскаржуваної постанови суду шляхом доповнення другого абзацу словами «на строк не більше двох місяців» та викладення зазначеної частини судового рішення у відповідній редакції. Доводи апеляційної скарги відповідача не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 201, 205 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Болеслав» - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року у справі №808/6797/14 - змінити.

Викласти другий абзац резолютивної частини постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року у справі №808/6797/14 в наступній редакції:

«Зупинити видаткові операції (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків) на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «БОЛЕСЛАВ» (код ЄДРПОУ 31612698) шляхом накладення арешту на кошти в сумі податкового боргу у сумі 1305229,31 грн. (один мільйон триста п'ять тисяч двісті двадцять дев'ять гривень 31 копійка) до дня складення податковим керуючим акта опису майна платника податків у податкову заставу, або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу у повному обсязі, але на строк не більше двох місяців.»

В іншій частини постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року у справі №808/6797/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко