Ухвала суду № 42670051, 05.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15545/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Костюченка М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на окрему ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Окремою ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2014 року забов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві та Прокуратуру м. Києва вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону під час надання показань свідками в адміністративній справі № 826/15545/14, що суперечили один одному (свідки: ОСОБА_2 та ОСОБА_3).

Позивач, не погоджуючись із зазначеною окремою ухвалою, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати окрему ухвалу.

Згідно до частини четвертої ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до частини першої ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

12 листопада 2014 року в судовому засіданні суду першої інстанції позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було допитано в якості свідків по справі та попереджено про відповідальність за завідомо неправдиве показання та відмову від давання показань, відповідно до статтей 384, 385 Кримінального кодексу України. На підтвердження вказаної обаставини, в матеріалах справи містяться присяги свідків (аркуші справи 99, 100).

З журналу судового засідання суду першої інстанції від 12 листопада 2014 року вбачається, що під час допиту ОСОБА_2 стверджувала що не отримувала коштів від ОСОБА_3, згідно договору від 31 жовтня 2012 року зареєстрованого в реєстрі № 10879 та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4

В той же час, під час допиту в судовому засіданні 12 листопада 2014 року ОСОБА_3 в якості свідка, ним було повідомлено про передачу ОСОБА_2 грошей готівкою в сумі 573 тис. грн. При даній обставині були присутні приватній нотаріус ОСОБА_4 та інша особа ОСОБА_5 та бачили факт передачі коштів.

Водночас, судова колегія вважає за необхідне, звернути увагу на наступні обставини.

Як підтверджується матеріалами справи, 31 жовтня 2012 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено попередній договір, який зараєстровано в реєстрі за № 10879 та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4

Параграфом 1 вищезазначеного договору зафіксовано «ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 гроші в сумі 567503 (п'ятсот шістдесят сім тисяч п'ятсот три) гривні 00 копійок, що на день підписання даного договору за курсом НБУ становить еквівалент 71000 (сімдесят одна тисяча) доларів США, як передоплата за нерухоме майно».

Згідно параграфу 5 п.5.1 попереднього договору грошові кошти в розмірі 567503 грн. фізична особа ОСОБА_2 отримала від фізичної особи ОСОБА_3 повністю.

Водночас, слід зазначити, що рішення Деснянського районного суду м. Києва від 28.02.2014 (номер провадження № 2/754/1013/14 справа № 754/21131-13-ц) (т. 1, арк. 87-89) за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення суми, яким позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму авансового внеску в розмірі 567503 грн, суму неустойки в розмірі 80678 грн 71 коп. та судовий збір у сумі 3441 грн, вбачається, що «Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що позивач передплатив продавцю 567503 грн» (т. 1, арк. 88).

Проте, рішенням Апеляційного суду м. Києва від 05.06.2014 скасовано рішення Деснянського районного суду м. Києва від 28.02.2014 та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

Натомість, 27 січня 2015 року податковим органом, через канцелярію Київського апеляційного адміністративного суду, подано копію ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.12.2014.

Згідно наведеного судового рішення, судом касаційної інстанції встановлено помилкове скасування законного і обґрунтованого рішення суду першої інстанції, адже суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права, в результаті чого рішення Апеляційного суду міста Києва від 05.06.2014 скасовано, а рішення Деснянського районного суду м. Києва від 28.02.2014 залишено в силі.

Таким чином, зазначеними судовими рішеннями встановлено отримання ОСОБА_2 від ОСОБА_3 суму авансового внеску в розмірі 567503 грн.

Відповідно ст. 384 Кримінального кодексу України, завідомо неправдиве показання свідка чи потерпілого або завідомо неправдивий висновок експерта під час провадження досудового розслідування, здійснення виконавчого провадження або проведення розслідування тимчасовою слідчою чи спеціальною тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради України або в суді, завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку майна під час здійснення виконавчого провадження, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках, - караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Частиною першою статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

Підсумовуючи наведене судова колегія приходить до переконання, що оскільки в судовому засіданні 12 листопада 2014 року під час допиту свідків Позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були наданні покази, що суперечили один одному, то судом першої інстанції правомірно винесено окрему ухвалу від 02 грудня 2014 року, якою зобов`язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві та Прокуратуру м. Києва вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону під час надання показів свідками в адміністративній справі № 826/15545/14.

Згідно частини першої ст. 159 Кодексу адміністративног осудочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а окрему ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала набираєзаконноїсили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищогоадміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючийсуддя: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак

В.А. Твердохліб

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.