Постанова № 42669381, 05.02.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2015 рокуСправа № 803/2/15-a

Волинський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

суддів Ковальчука В.Д., Лозовського О.А.,

при секретарі судового засідання Кравчик В.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника третьої особи Ткачука В.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністра внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача начальник Луцького міського відділу УМВС України у Волинській області Муковоз Ігор Володимирович про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Міністра внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача начальник Луцького міського відділу УМВС України у Волинській області Муковоз Ігор Володимирович (далі - начальник Луцького МВ УМВС Муковоз І. В.) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, з врахуванням уточнення позовних вимог за заявою від 05.02.2015 року просить визнати дії Міністра внустрішніх справ України Авакова А. Б. при призначенні Муковоза І. В. на посаду начальника Луцького МВ УМВС України у Волинській області протиправними, зобов'язати Міністра провести атестацію кваліфікаційно-освітнього рівня Муковоза І. В. та за її результатами прийняти рішення у відповідності до чинного законодавства України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивачки всупереч вимогам Закону України «Про міліцію» та Положення «Про Міністерство внутрішніх справ України», затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року (далі - Положення) Міністр внутрішніх справ України Аваков А. Б. призначив на посаду начальника Луцького МВ УМВС України у Волинській області Муковоза І. В.

Підставою для визнання оскаржуваних дій Міністра протиправними вважає неналежний розгляд її скарг Луцьким МВ УМВС. Крім того, переконана, що Муковоза І. В. призначено на посаду начальника Луцького МВ УМВС з грубим порушенням законодавства України. Покладаючись на викладене просила визнати дії Міністра при призначенні Муковоза І. В. на посаду начальника Луцького МВ УМВС протиправними, зобов'язати Міністра провести атестацію кваліфікаційно-освітнього рівня цього начальника та за її результатами прийняти рішення у відповідності до чинного законодавства України.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог, просила позов задовольнити.

Відповідач в судове не прибув, свого представника в судове засідання не направив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення судової повістки за поштовим відправленням № 0160117171113 від 12.01.2015 року. Причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався. В поданих письмових запереченнях від 29.01.2015 року вх. №1177/15 представник відповідача вказав, що відповідно до вимог чинного законодавства Міністр внутрішніх справ України наділений правом приймати рішення щодо призначення осіб рядового і начальницького складу в т.ч. і на посаду начальника Луцького МВ УМВС України у Волинській області. Так, зазначив, що за наслідками опрацювання подання УМВС України у Волинській області, особової справи та рапорта Муковоза І. В., а також проведення співбесіди із кандидатом, Міністром було прийнято рішення про призначення полковника міліції Муковоза І.В. на посаду начальника Луцького МВ УМВС України у Волинській області, в порядку просування по службі на вищу посаду, яке було оформлено наказом МВС України від № 1856 о/с. Таким чином, вважає, що призначення Муковоза І. В. на посаду начальника Луцького МВ УМВС проведено із дотриманням вимог законодавства. Крім того, вказує, що Міністр не наділений повноваженнями надавати одноособово оцінку кваліфікаційно-освітньому рівню Муковоза І. В., а такі повноваження, в даному випадку, має лише атестаційна комісія УМВС України у Волинській області. У зв'язку з цим просив в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Представник третьої особи в судовому засіданні щодо заявлених позовних вимог заперечив, просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов до задоволення не підлягає, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Судом встановлено, що в червні 2014 року було проведено стажування начальника відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України у Волинській області полковника міліції Муковоза І. В. на посаду начальника Луцького МВ УМВС України у Волинській області.

За наслідками стажування керівництвом УМВС України у Волинській області було прийнято рішення звернутися до Міністра внутрішніх справ із поданням щодо призначення полковника міліції Муковоза І.В. на вказану посаду в порядку просування по службі. 21.01.2014 року начальником УМВС України у Волинській області Шпигою П. П. внесено до Міністра внутрішніх справ України подання щодо призначення Муковоза І.В. начальником Луцького МВ УМВС України у Волинській області. В поданні зазначено, що за період служби в органах внутрішніх справ Муковоз І. В. зарекомендував себе ініціативним, працелюбним співробітником, принциповим та вимогливим керівником, здібним організатором та вихователем. За період стажування на пропонованій посаді Муковоз І. В. в межах компетенції здійснює моніторинг ситуації в обласному центрі у сфері протидії злочинності.

За наслідками опрацювання матеріалів подання, а також проведення співбесіди із кандидатом, Міністром було прийнято рішення про призначення полковника міліції Муковоза І. В. на посаду начальника Луцького МВ УМВС України у Волинській області, в порядку просування по службі на вищу посаду.

Вказане рішення Міністра було оформлено наказом МВС України від № 1856 о/с.

Позивач, вважаючи, що Міністром внутрішніх справ України неправомірно призначено Муковоза І. В. на посаду начальника Луцького МВ УМВС України у Волинській області, який неналежно розглядає її скарги, не забезпечує виконання його підлеглими вимог кримінального процесуального закону, звернулася до суду з зазначеним позовом для захисту своїх прав.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи діють у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Згідно ст. 7 Закону України «Про міліцію» міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України.

У своїй діяльності міліція підпорядковується Міністерству внутрішніх справ України. Міністр внутрішніх справ України здійснює керівництво всією міліцією України.

Згідно ст. 15 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» Міністерство у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, які підписує міністр.

Згідно з п. 11 та 21 Положення про Міністерство внутрішніх справ України затвердженого указом Президента України від 13 серпня 2014 року № 401 до компетенції Міністра внутрішніх справ України належить призначення на посади та звільнення з посад: начальників головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, на транспорті, їх перших заступників і заступників; начальників районних, районних в містах, міських управлінь (відділів), лінійних управлінь (відділів).

Вказані кадрові рішення оформлюються наказами МВС України, що за своєю природою стосуються проходження служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про міліцію» порядок та умови проходження служби в органах внутрішніх справ регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки визначені Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 29.07.1991 року № 114.

Згідно п. 40 Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим Кабінетом Міністрів України від 28.07.1991 року № 114 призначення на посади рядового і начальницького складу провадиться відповідними начальниками згідно з номенклатурою посад, що визначається Міністром внутрішніх справ відповідно до його компетенції.

Згідно наказу МВС від 30.06.2011 року № 378 «Про затвердження номенклатури посад щодо призначення, переміщення, звільнення осіб рядового і начальницького складу та працівників органів внутрішніх справ» визначено переліки посад керівного складу працівників органів внутрішніх справ, що призначаються на посади правами Міністра, його заступників, а також правами начальників територіальних органів внутрішніх справ

Переліком № 2 вказаного наказу визначено посади керівного складу органів внутрішніх справ призначення та звільнення з яких здійснюються правами Міністра внутрішніх справ. Серед посад вказаного переліку наявна також посада начальника міського управління (відділу) управлінь МВС в області.

Отже, Міністр внутрішніх справ України наділений правом приймати рішення щодо призначення осіб рядового і начальницького складу на посаду начальника Луцького МВ УМВС України у Волинській області.

В період з лютий по вересень 2014 року посада начальника Луцького МВ УМВС України у Волинській області була вакантною та потребувала заміщення особою старшого начальницького складу, яка має досвід оперативної та управлінської роботи.

Як вбачається з письмових заперечень відповідача, протягом цього періоду керівництвом УМВС України у Волинській області здійснювалися заходи з добору кандидатів на вказану вакантну посаду та обрання серед них найбільш підготовленої особи, яка була б здатна в короткий проміжок часу організувати роботу вказаного органу внутрішніх справ на належному рівні.

У зв'язку з цим в червні 2014 року, на посаду начальника Луцького МВ УМВС України у Волинській області, було проведено стажування начальника відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України у Волинській області полковника міліції Муковоза І.В.

За наслідками стажування начальником УМВС України у Волинській області було прийнято рішення звернутися до Міністра внутрішніх справ із поданням щодо призначення полковника міліції Муковоза І.В. на вказану посаду в порядку просування по службі.

Згідно порядку підготовки документів для призначення, переміщення, звільнення осіб рядового і начальницького складу та працівників органів внутрішніх справ відповідно до номенклатури посад МВС України затвердженого наказом МВС від 30.06.2011 року № 378 «Про затвердження номенклатури посад щодо призначення, переміщення, звільнення осіб рядового і начальницького складу та працівників органів внутрішніх справ» призначення на посаду начальника міського відділу управління МВС в області здійснюється на підставі подання начальника управління МВС в області, рапорту особи, яку призначають на посаду та біографічної довідки.

При необхідності, з особою, кандидатуру яку подано для призначення на посаду начальника органу внутрішніх справ проводиться особиста співбесіда.

28 серпня 2014 року до Департаменту кардового забезпечення МВС України надійшло подання Управління МВС України у Волинській області щодо призначення Муковоза І.В. начальником Луцького МВ УМВС України у Волинській області.

До подання додавався рапорт Муковоза І. В. від 21.08.2014 року про надання згоди на призначення на вказану посаду, а також його біографічна довідка.

Як вбачається з письмових заперечень, вивченням особової справи Муковоза І. В. встановлено, що кандидат має значний досвід служби на керівних посадах в територіальних органах внутрішніх справ УМВС України у Волинській області в оперативних підрозділах. Крім того, кандидат добре орієнтувався в оперативній обстановці у Волинському регіоні та нагальними проблемами в сфері охорони громадського порядку та боротьби із злочинністю, що потребували негайного вирішення.

Будь-яких зауважень до роботи Муковоза І. В. або наявності обмежень, що не дають йому права бути призначеним на посаду начальника Луцького МВ УМВС України у Волинській області в розпорядження МВС або Міністра не надходило, громадськими організаціями та іншими громадянами, в тому числі позивачкою не подавалося.

За наслідками опрацювання зазначених матеріалів, а також проведення співбесіди із кандидатом Міністром було прийнято рішення про призначення полковника міліції Муковоза І.В. на посаду начальника Луцького МВ УМВС України у Волинській області, в порядку просування по службі на вищу посаду.

Вказане рішення Міністра було оформлено наказом МВС України від № 1856 о/с.

На думку суду, у зв'язку з цим призначення полковника міліції Муковоза І.В. на посаду начальника Луцького МВ УМВС України у Волинській області відбулося із дотриманням вимог законодавства, внаслідок цього є законним, відтак у задоволенні позову щодо визнання дій протиправними при призначенні Муковоза І. В. на посаду начальника Луцького МВ УМВС, слід відмовити..

Також позивачка просить суд зобов'язати Міністра провести атестацію кваліфікаційно-освітнього рівня начальника Луцького МВ УМВС Муковоза І. В. та за її результатами прийняти рішення у відповідності до чинного законодавства України.

Згідно п. 47 Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим Кабінетом Міністрів України від № 114 оцінка ділових, професійних, моральних та особистих якостей, рівня культури і здатності працювати з людьми, формування висновків про відповідність займаній посаді працівників органів внутрішніх справ здійснюється в атестаційному порядку, що встановлюється Міністром внутрішніх справ.

Відповідно до Інструкції про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 22.03.2005 № 181 головним завданням атестування є оцінка ділових, професійних, особистих якостей особового складу органів та підрозділів внутрішніх справ, їх освітнього та кваліфікаційного рівня, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, які вони обіймають, стимулювання їх творчої активності та відповідальності за стан боротьби зі злочинністю, зміцнення правопорядку, визначення перспектив їх службової кар'єри, запобігання вчиненню працівниками органів внутрішніх справ України протиправних дій, а також виявлення таких працівників, які не спроможні виконувати покладені на них завдання.

Атестування рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ проводиться атестаційними комісіями.

Атестації на начальників районних, районних у містах, міських управлінь (відділів), лінійних управлінь (відділів) головних управлінь, управлінь МВС України в областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті розглядають атестаційні комісії головних управлінь, управлінь МВС України в областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті.

Отже, надання оцінки освітньому та кваліфікаційному рівню підготовки начальника Луцького МВ УМВС України у Волинській області має атестаційна комісія УМВС України у Волинській області.

Міністр не наділений повноваженнями надавати одноособово оцінку кваліфікаційно-освітньому рівню начальника міського відділу управління МВС в області.

За відсутності висновку атестаційної комісії Міністр не уповноважений приймати рішення про звільнення особи з посади у зв'язку з відсутністю належної кваліфікації (через службову невідповідність).

Відповідно до статтей 5, 13 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Міністрові внутрішніх справ України належить право накладати дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, на всіх осіб рядового і начальницького складу.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 до атестаційної комісії УМВС України у Волинській області з приводу неналежного виконання службових обов'язків начальником Луцького МВ УМВС Муковозом І. В. не зверталась.

Таким чином позовна вимога про зобов'язання Міністра провести атестацію кваліфікаційно-освітнього рівня начальника Луцького МВ УМВС Муковоза І. В. та за її результатами прийняти рішення у відповідності до чинного законодавства України не підлягає до задоволення, оскільки позивачем підстав для проведення атестування не наведено, а суд не може перебирати повноваження органу, який наділений компетенцією приймати відповідні рішення у встановленому законом порядку. Прийняття такого рішення належить до повноважень атестаційної комісії, з огляду на що у задоволенні позову в цій частині також слід відмовити.

Крім того, суд не бере до уваги посилання позивачки на письмові докази, а саме: постанову прокуратури м. Луцька від 31.10.2014 року про об'єднання матеріалів досудових розслідувань, якою за клопотанням ОСОБА_1 об'єднано в одне провадження за № 12012020010000319 матеріали досудових розслідувань за її зверненнями; лист прокуратури м. Луцька від 03.11.2014 року №113.360-98, яким повідомлено ОСОБА_1 що прокуратурою міста 31.10.2014 року матеріали досудових розслідувань за її зверненнями були об'єднані в одне провадження №12012020010000319; лист прокуратури Волинської області від 11.11.2014 року №04/2/2-1581-98, яким повідомлено ОСОБА_1 що прокурором області 10.11.2014 року прийнято рішення про передачу кримінального провадження №12012020010000319 до слідчого управління УМВС України у Волинській області, як на підстави неналежного виконання обов'язків начальником міліції Муковозом І. В. та необхідність у зв'язку з цим проведення атестації даного керівника, оскільки в зазначених документах не вказано про неналежне виконання обов'язків начальником міліції Муковозом І. В. чи вчинення ним протиправних дій.

Відтак, з наведених вище підстав у задоволенні позову слід відмовити.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом не підтвердилися обставини щодо порушення відповідачем прав, свобод та інтересів позивача, а позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження позовних вимог.

Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог та відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 11, 17, 71, 72, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України «Про міліцію», Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністра внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача начальник Луцького міського відділу УМВС України у Волинській області Муковоз Ігор Володимирович про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 10 лютого 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич

Судді В.Д. Ковальчук

О.А. Лозовський