Постанова № 4266937, 03.08.2009, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-3777/09/0470

Категорія статобліку 6.6.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

3 серпня 2009 року м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В.М.

при секретарі Халатур Р.В.

за участю:

прокурора Дидюк Н.О.

представника позивача Котовича Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах держави в особі ОСОБА_2до ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

26 лютого 2009 року ОСОБА_1 в інтересах держави в особі ОСОБА_2звернувся із адміністративним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду до ОСОБА_3, в якому просить звернути стягнення на активи ОСОБА_3 в рахунок погашення заборгованості перед бюджетом на суму 1 154 515,22 грн. з ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5на користь Державного бюджету по заборгованості: податок на додану вартість у сумі 1 154 515,22 грн., (ІНФОРМАЦІЯ_6).

В обґрунтування позову зазначено, що комунальне підприємство «Зелене господарство» має податковий борг перед бюджетом в сумі 1 154515,22 грн. ( недоїмка - 956073,11 грн., пеня - 198442, 11 грн. ) по податку на додану вартість, який виник внаслідок несплати в установлені строки самостійно задекларованих сум, штрафних санкцій за несвоєчасну сплати узгодженої суми податкових зобов'язань, сум за договорами про розстрочення податкових зобов'язань по податку на додану вартість. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд позов задовольнити.

Відповідач, комунальне підприємство «Зелене господарство», у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся повісткою з поштовим повідомленням, яке направлялось за офіційним місцем знаходження згідно довідки органу реєстрації.

Згідно з ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Відповідач заперечення на позов не надав, правом участі у судовому засіданні не скористався.

Суд вважає, що відсутність відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника позивача, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Прокурор звернувся до адміністративного суду в порядку ст.60 КАС України, відповідно до якої у випадках, встановлених законом, прокурор може звертатися до адміністративного суду із адміністративним позовом про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.

Згідно п.2 ст.121 Конституції України, прокуратура забезпечує представництво держави в суді із зазначенням органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. №1789-XII представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формами представництва, зокрема, є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, участь у розгляді судами справ.

З матеріалів справи вбачається, що підставою звернення ОСОБА_1 до суду з позовом стало порушення інтересів держави в особі ОСОБА_2, які полягають в недоотриманні коштів податковою.

Судом встановлено, що розпорядженням виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області було зареєстровано комунальне підприємство «Зелене господарство», про що було видане свідоцтво про державну реєстрацію від 15.05.2001 р. рішення № 4052169Ю0050061. Відповідач знаходиться на обліку в ОСОБА_2.

Заборгованість ОСОБА_3 виникла в результаті несплати в установлені строки самостійно задекларованих сум, штрафних санкцій за невчасну сплату узгодженої суми податкових зобов'язань, сум за договорами про розстрочення податкових зобов'язань по ПДВ на загальну суму 1 154 515,22 грн., з якої недоїмка - 956073,11 грн., пеня - 198442,11 грн.

Статтею 14 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено умови розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань платника податків. Розстрочення податкових зобов'язань є надання платнику податків бюджетного кредиту на основну суму його податкових зобов'язань без урахування сум пені під проценти. Відстрочення податкових зобов'язань є перенесення сплати основної суми податкових зобов'язань платника податків без урахування сум пені під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеної згідно з пунктом 16.4 статті 16 цього Закону. Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством.

Згідно п.14.1.3. п.14.1 ст.14 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00 р. № 2181-111, платник податків, який звертається до податкового органу з заявою про розстрочення, відстрочення податкових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого податкового зобов'язання.

Податкове зобов'язання, узгоджене платником податків відповідно до ст.5 Закону України від 21.12.00 року № 2181-ІІІ, платником податків в установлений чинним законодавством строк не сплачено. Відповідно до п.l.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00 №2181-ІІІ сума податкових зобов'язань, узгоджена платником податків, але не сплачена у встановлений строк набуває статусу податкового боргу.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Згідно п.6.2. ст.6 Закону України №2181-Ш від 21.12.2000 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» підприємству було направлено:

• першу податкову вимогу №1/21 від 09.10.01 р.;

• другу податкову вимогу №2/124 від 23.11.03 р.

ОСОБА_2, відповідно до п.10.l.1. п.10.1. ст. 10 Закону №2181, було винесено рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків від 30.04.02 р. №29.

Частиною 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» встановлено, що податок на додану вартість, акцизний збір, податок на прибуток підприємств та податок на доходи фізичних осіб належать до загальнодержавних і справляються на всій території України.

Підпунктом 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.

Приписами п.п. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 Закону України № 2181 визначено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, несплачена платником податків у визначені строки, вважається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону № 2181, у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Виходячи зі змісту положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданням та функцією органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також забезпечення застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства.

Приписами статей 2, 4, 9 Закону України «Про систему оподаткування» встановлений обов'язок платників податків сплачувати податки і збори до бюджетів та до державних цільових фондів у порядку та на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Згідно п.3 ч.1, ч.4 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року №1251-XII - платники податків, зборів зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни і це зобов'язання припиняється їх сплатою. Платники податків і зборів (обов'язкових платежів) за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть відповідальність відповідно до законів України.

Пунктом 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що державні податкові інспекції подають до судів, господарських судів позови до підприємств, установ, організацій про стягнення заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами за рахунок майна.

Відповідно до п. 3.1.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

За наведених обставин позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 122, 162 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, код ЄДРПОУ 03342422, на користь Державного бюджету заборгованість з податку на додану вартість у сумі 1 154 515,22 грн. (один мільйон сто п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот п'ятнадцять гривень 22 коп.) на ІНФОРМАЦІЯ_6.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складений 7 серпня 2009 року.

Суддя В.М.Олійник

З оригіналом згідно.

Суддя Олійник В.М.