Постанова № 42669265, 26.01.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 січня 2015 року 810/7148/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Рокитнянський цукровий завод»

до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Рокитнянський цукровий завод" з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.08.2014 № 0008301501.

Ухвалами суду від 26.12.2014 було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового слухання.

26 січня 2014 року, сторони повідомлені належним чином про розгляд справи, в судове засідання не з'явились. Натомість, від уповноважених представників сторін до суду надійшли письмові клопотання про розгляд справи за їх відсутності у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку розглядати справу у порядку письмового провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач неправомірно визначив завищення суми бюджетного відшкодування у розмірі 311 668, 00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 75539,00 грн.

Дослідивши обставини справи та подані сторонами докази, суд встановив наступне.

За наслідками перевірки позивача, відповідач по справі прийняв Акт від 07.08.2014 № 2477/15-1/00372434 «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки правомірності нарахування Публічного акціонерного товариства «Рокитнянський цукровий завод» (код ЄДРПОУ 00372434) бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних періодах за травень 20124 року.

Із Акта перевірки слідує, що відповідач встановив вчинення позивачем наступних порушень, а саме - п.200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, в результаті чого ПАТ «Рокитнянський цукровий завод» безпідставно завищено суму податкового кредиту по декларації за травень 2014 року у розмірі 22774,73 грн.;безпідставно завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2014 року у розмірі 334 541 грн.

Відповідно до Акту перевірки, відповідач зазначає, що в травні 2014 року ПАТ «Рокитнянський цукровий завод» задекларовано суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2014 року у розмірі 344 053 грн., яку сформовано за рахунок операцій які підлягають оподаткуванню за основною ставкою у розмірі 71 684 грн., та 272 369 грн., яку сформовано за рахунок розрахунків корегування вартісних показників податкового кредиту у розмірі - 377 933 грн., які проведенні у зв'язку з поверненням постачальниками коштів на користь ПАТ «Рокитнянський цукровий завод» та податкові зобов'язання в розмірі -650 302 грн., які сформовано за рахунок операцій на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, а також розрахунків корегування кількісних показників у зв'язку із поверненням товару від контрагентів ПАТ «ТРАКТ» на суму ПДВ -609 583,7 грн. таТОВ «Сільгосп-продукт» - на суму ПДВ -68 833,33 грн.

Враховуючи висновки викладені в Акті перевірки щодо діяльності ПАТ «Рокитнянський цукровий завод» відповідач дійшов висновку, що їм не було надано накладні, товарно-транспорті та інші документи, згідно яких було здійснено повернення товару по вищезазначених розрахунках корегування. А також, згідно наданих позивачем банківських виписок по особовим рахунках податковим органом встановлено, що фактично сплачено постачальникам товарів у квітні 2014 року за вирахуванням кредиторської заборгованості та попередні оплати 9 512 грн. Отже, за результатами Акту перевірки зазначено, що позивач безпідставно завищив суму податкового кредиту по декларації за травень 2014 року у розмірі 22774,73 грн., та безпідставно завищено суму бюджетного відшкодування, яка підлягає відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ в період за травень 2014 року у сумі 334 541 грн.

За результатами перевірки ПАТ «Рокитнянський цукровий завод» відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.08.2014 № 0008301501 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 334541 грн. та нараховано штрафні фінансові санкції на суму 83635,25 грн.

Позивач не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Досліджуючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд надав оцінку документам, які були досліджені і відповідачем при проведенні перевірки позивача, а саме: декларації з ПДВ з додатками, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, видані та отримані податкові накладні, платіжні документи, які засвідчують факт оплати за отримані за отримані товари, договори на поставку та придбання ТМЦ.

З матеріалів справи вбачається, що перевіряючими було зазначено, що їм не було надано накладні, товарно-транспорті та інші документи, згідно яких було здійснено повернення товару по вищезазначених розрахунках корегування. У зв'язку з цим, ПАТ «Рокитнянський цукровий завод» повідомляє, що під час перевірки Товариству не надходило запиту щодо надання копій накладних, товарно-транспортних та інших документів, згідно яких було здійснено повернення товару. Крім того, ПАТ «Рокитнянський цукровий завод» надавав копії вищезгаданих підтверджуючих документів, щодо поверненням товару від контрагентів ПАТ «ТРАКТ» та ТОВ «Сільгосп-продукт» для розгляду як заперечення на акт перевірки та скарги на зазначене податкове повідомлення-рішення. Повернення товару від контрагента ПАТ «ТРАКТ» у зв'язку з неможливістю виконання умов договору №27/08.Ц від 27 серпня 2013 року, підтверджується Видатковою накладною (повернення) №ВП-0000001 від 10 квітня. 2014 року та Акту приймання-передачі №1 від 27 серпня 2013 року. По даній операції не мають бути товарно-транспорті накладні, оскільки товар зазначений накладні на повернення був на збереженні у ПАТ «Рокитнянський цукровий завод» на підставі договору зберігання №27/08-1 від 27.08.2013 року.

Оскільки, товариство погоджується із перевищенням заявленої платником податку бюджетного відшкодування в травні 2014 року, та вважає, що при декларуванні суми бюджетного відшкодування не мало права на отримання (відображення в декларації) суми бюджетного відшкодування у розмірі 32 385 грн. та відповідно до ст. 123 Податкового кодексу погоджується сплатити штрафну санкцію у розмірі 8096,25 грн.

На підставі вище зазначеного, ПАТ «Рокитнянський цукровий завод» вважає, що Відповідач неправомірно визначив завищення суми бюджетного відшкодування у розмірі 311 668,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 75 539,00 гривень.

Надаючи нормативно-правову оцінку правовідносинам, які складають предмет спору у даній справі, суд виходить з наступного.

Відсутність належних доказів, які б вказували на порушення податкового законодавства, що має наслідком безумовне та чітко визначене застосування відповідних санкцій податкового законодавства, та за умов застосування презумпції правомірності рішень платника податку, передбаченого підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, приводить суд до висновку про задоволення позову та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.14.1.181 статті 181 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 198.1. статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема і з придбання товарів.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не доведено правомірності свого рішення.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 94, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю. Визнати протиправним та скасувати прийняте Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області податкове повідомлення-рішення від 26.08.2014 № 0008301501 в частині завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2014 року у розмірі 311668,00 грн., і нарахування штрафних санкцій у розмірі 75 539,00 грн.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Рокитнянський цукровий завод» судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

3. Копію постанови направити сторонам.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Терлецька О.О.