Постанова № 42666098, 05.02.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2015 р. справа№ 910/17921/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

при секретарі: Ковальчуку Р.Ю.

за участю представників: позивача - не з'явились

відповідача - Богонос В.А.

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Дослідне господарство «Борки» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук

на рішення Господарського суду м. Києва від 27.11.2014 р.

у справі № 910/17921/14 (судді - Бондарчук В.В., Нечай О.В., Спичак О.М.)

за позовом Державного підприємства «Дослідне господарство «Борки» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Украгропром»

про визнання господарської угоди частково недійсною

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року Державне підприємство «Дослідне господарство «Борки» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук (далі - позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Украгропром» (далі - відповідач) про визнання недійсною додаткової угоди № 3 до форвардного контракту № ФК 08/11-10-02 від 29.08.2011 р.

Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/17921/14 від 27.11.2014 р. у задоволені позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/17921/14 від 27.11.2014 р., Державне підприємство «Дослідне господарство «Борки» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, що спірна додаткова угода № 3 до форвардного контракту № ФК 08/11-10-02 від 29.08.2011 р. була підписана директором відповідача без відповідних повноважень, у зв'язку з чим договір є недійсним.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р. порушено апеляційне провадження у справі № 910/17921/14, а розгляд справи призначено на 05.02.2015 р.

В засідання суду, призначене на 05.02.2015 р., представники позивача не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Будь-яких доказів поважності причин відсутності зазначених представників суду не надано.

Неявка в судове засідання зазначених представників не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування та порушення строків розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду. Наведене не суперечить п. п. 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

08.11.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Украгропром» та Державним підприємством «Дослідне господарство «Борки» Інститут птахівництва НААН України» укладено форвардний контракт № ФК 08/11-10-02 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору в порядку та на умовах визначених даним контрактом позивач зобов'язується передати відповідачу у власність базовий актив, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити його у кількості, строки та за ціною, передбачених даним контрактом.

Згідно з п. 2.1 контракту базовим активом за даним контрактом виступає: ячмінь фуражний 3-1 клас (товар-1) власного урожаю 2011 р., або набуте позивачем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ 3769:98 у кількості 357,5 тон в заліковій вазі елеватора; кукурудза фуражна (товар - 2) власного урожаю 2011 р., або набуте позивачем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ 4525:2006 у кількості 1 571, 5 тон в заліковій вазі елеватора; горох фуражний (товар - 3) власного урожаю 2011 р., або набуте позивачем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ 28674-90 у кількості 642,5 тон в заліковій вазі елеватора.

Згідно з п. п. 4.1, 4.2, 4.3 контракту, ціна однієї тони товару-1 в заліковій вазі елеватору на базисі поставки EXW (франко-елеватор) встановлюється сторонами у сумі 750,00 грн, у т.ч. ПДВ 20 % - 125,00 грн; ціна однієї тони товару-2 в заліковій вазі елеватору на базисі поставки EXW (франко-елеватор) встановлюється сторонами у сумі 750,00 грн, у т.ч. ПДВ 20 % - 125,00 грн; ціна однієї тони товару-3 в заліковій вазі елеватору на базисі поставки EXW (франко-елеватор) встановлюється сторонами у сумі 800,00 грн, у т.ч. ПДВ 20 % - 133,33 грн.

Як передбачено п. 4.4 контракту, встановлена у п. 4.1, 4.2, 4.3 ціна товару є твердою і не підлягає перегляду за будь-яких обставин, протягом дії даного контракту.

У відповідності до п. 4.9 контракту загальна вартість даного контракту складає 1 960 750, 00 грн, в т.ч. ПДВ - 326 791, 67 грн, є кінцевою і зміні не підлягає.

Даний контракт набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором (12.1 контракту).

04.07.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Украгропром», в особі генерального директора Пахоти Володимира Юрійовича та Державним підприємством «Дослідне господарство «Борки» Національної академії аграрних наук України» укладено додаткову угоду № 2 до форвардного контракту № ФК 08/11-10-02 від 08.11.2010 р.

29.08.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Украгропром», в особі генерального директора Пахоти Володимира Юрійовича, та Державним підприємством «Дослідне господарство «Борки» Національної академії аграрних наук України» укладено додаткову угоду № 3 до форвардного контракту № ФК 08/11-10-02 від 08.11.2010 р. (далі - додаткова угода № 3).

Згідно з п. 2 додаткової угоди № 3 пункти 4.1, 4.2., 4.3., 4.6, 4.7, 4.8., 4.9 контракту виклали в наступній редакції:

«4.1. Ціна однієї тони товару-1 в заліковій вазі елеватору на базисі поставки EXW (франко-елеватор), відповідно до умов п. 3.1 даного контракту, встановлюється сторонами у сумі 1 000,00 грн, у т.ч. ПДВ - 200,00 грн, загальна вартість 1 200,00 грн.

4.2. Ціна однієї тони товару-2 в заліковій вазі елеватору на базисі поставки EXW (франко-елеватор), відповідно до умов п. 3.1 даного контракту, встановлюється сторонами у сумі 958,34 грн, у т.ч. ПДВ - 191,66 грн, загальна вартість 1 150, 00 грн.

4.3. Ціна однієї тони товару-3 в заліковій вазі елеватору на базисі поставки EXW (франко-елеватор), відповідно до умов п. 3.1 даного контракту, встановлюється сторонами у сумі 1 000,00 грн, у т.ч. ПДВ - 200,00 грн, загальна вартість 1 200,00 грн.

4.6. Загальна вартість товару-1 складає 1 265 160,00 грн, в т.ч. ПДВ 20 % - 210 860,00 грн.

4.7. Загальна вартість товару-2 складає 2 581 750,00 грн, в т.ч. ПДВ 20 % - 430 291,67 грн.

4.8. Загальна вартість товару-3 складає 771 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 20 % - 128 500,00 грн.

4.9. Загальна вартість даного контракту складає 4 617 910,00 грн, в т.ч. ПДВ - 769 651,67 грн, є кінцевою і зміні не підлягає».

Відповідно до п. 4 додаткової угоди № 3 у зв'язку зі зміною ціни базового активу та загальної вартості контракту, оплату різниці загальної вартості контракту, що виникла в результаті такої зміни, відповідач здійснює траншами в розмірах, погоджених сторонами в строк до 31.12.2011 р.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що, на думку позивача, додаткова угода № 3 до форвардного контракту № ФК 08/11-10-02 від 29.08.2011 р. є недійсною, оскільки суперечить умовам укладеного контракту та підписана представником відповідача без належних повноважень.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Як передбачено ч. 1 ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як передбачено ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

В силу вимог ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Встановлено, що сторони погодили всі істотні умови в додатковій угоді № 3 від 29.08.2011 р. до форвардного контракту № ФК 08/11-10-02 від 08.11.2010 р.

Стосовно доводів скаржника про те, що додаткова угода № 3 до форвардного контракту № ФК 08/11-10-02 від 29.08.2011 р. була підписана директором відповідача без відповідних повноважень, колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Так, додаткова угода № 3 підписана генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Украгропром» Пахотою Володимиром Юрійовичем, який діє на підставі статуту товариства.

Згідно з п. 7.5.4 статуту ТОВ «Торговий дім «Украгропром» генеральний директор у межах своєї компетенції укладає та підписує від імені товариства господарські та інші договори (угоди, контракти), виступає розпорядником його коштів та майна з врахуванням обмежень, встановлених статутом товариства.

Відповідно до п. 7.3.4 статуту відповідача до компетенції ради директорів (дирекція) належить прийняття рішень щодо укладення товариством угод на суму, що перевищує 500 000,00 грн однією операцією чи серією пов'язаних операцій.

Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Торговий дім «Украгропром» № 02/12-2010 від 02.10.2010 р. було надано директору товариства - Пахоті Володимиру Юрійовичу повноваження щодо укладення від товариства будь-яких правочинів, в сумах та на умовах на його власний розсуд, з їх наступним затвердженням загальними зборами учасників товариства, в тому числі, але не обмежуючись, зокрема, форвардних контрактів та додаткових угод до них.

Відповідно до абз. 8 п.п. 3.3 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

Як передбачено ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Крім того, постанова Кабінету міністрів України від 19.04.1999 р. № 632 «Про затвердження Положення про вимоги стандартної (типової) форми деривативів» не містить положень про заборону укладення додаткових угод до форвардного контракту чи заборони зміни ціни під час дії форвардного контракту за згодою сторін та визнання таких угод недійсними.

У даному випадку зміни цін по форвардному контракту відбулись у сторону збільшення, тобто на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Згідно з п.п. 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Так, рішенням Господарського суду Харківської області від 16.06.2014 р. у справі № 922/1565/14 за позовом ТОВ «Торговий дім «Украгропром» до ДП «Дослідне господарство «Борки» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук було встановлено, що на виконання умов форвардного контракту № ФК 08/11-10-02 від 08.11.2010 р. з урахуванням додаткових угод, ТОВ «Торговий дім «Украгропром» було перераховано ДП «Дослідне господарство «Борки» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук грошові кошти у розмірі 4 617 910,00 грн, проте останній здійснив поставку товару лише на суму 4 221 734,10 грн, у зв'язку з чим сума основного боргу ДП «Дослідне господарство «Борки» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук склала 396 175,90 грн.

Вказаним рішенням Господарського суду Харківської області було частково задоволено позов, стягнуто з ДП «Дослідне господарство «Борки» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук на користь ТОВ «Торговий дім «Украгропром» основний борг у сумі 396 175,90 грн та 198 087,95 грн штрафу.

Доказів оскарження чи скасування рішенням Господарського суду Харківської області від 16.06.2014 р. у справі № 922/1565/14 сторонами у справі суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, після укладення форвардного контракту № ФК 08/11-10-02 від 08.11.2010 р. та додаткових угод до нього відповідач вичинив дії, направлені на наступне схвалення оспорюваного правочину, а саме перерахував кошти та приймав товар від позивача.

Як передбачено абз. 4 п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Що стосується доводів скаржника про зазначення в протоколі № 02/12-2010 від 02.12.2010 р. керівником товариства «директор», а не «генеральний директор», судова колегія зазначає наступне.

Згідно з п. 7.3 статуту ТОВ «Торговий дім «Украгропром», затвердженого протоколом № 3 позачергових загальних зборів учасників останнього від 19.02.2010 р., у товаристві створюється одноособовий виконавчий орган - директор.

Таким чином, під час укладення форвардного контракту № ФК 08/11-10-02 від 08.11.2010 р. та оспорюваної додаткової угоди № 3 до нього не існувало такої посадової особи, як генеральний директор, а існувала посадова особа - директор.

Враховуючи те, що положення додаткової угоди №3 від 29.08.2011 р. до форвардного контракту № ФК 08/11-10-02 від 08.11.2010 р. відповідають положенням чинного законодавства, судова колегія вважає позовні вимоги про визнання недійсною вказаної додаткової угоди необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 27.11.2014 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Державного підприємства «Дослідне господарство «Борки» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Дослідне господарство «Борки» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 27.11.2014 р. у справі № 910/17921/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/17921/14 повернути до Господарського суду м. Києва

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

В.В. Андрієнко