Рішення № 42666026, 02.02.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2015№910/14522/14

За позовомПублічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"доSonders Trading K/S Co., Limited, Гонконгпровизнання недійсним акту про зарахування зустрічних однорідних вимог

Суддя Літвінова М.Є.

від позивача: Ларіна Т.П., Гречана Т.А. - представник за дов.;

від відповідача: не з'явились.

У судовому засіданні 02.02.2015, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"до Sonders Trading K/S Co., Limited, Гонконг про визнання недійним акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.04.2014 №3.

При прийнятті до розгляду позовної заяв, судом встановлено, що відповідач по справі є нерезидентом, який не має свого представництва на території України.

Відповідно до ст. 2 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року, кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6.

За таких обставин, про розгляд даної справи, відповідача повідомлено в порядку передбаченому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року (Гаазькою конвенцію 1965 року).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.07.2014 порушено провадження у справі № 910/14522/14, розгляд справи призначено на 24.12.2014.

В судовому засіданні 24.12.2014, в порядку ст. 77 ГПК України, оголошено перерву на 21.01.2015.

Ухвалою від 21.01.2015, відповідно до ст. 77 ГПК України, відкладено розгляд справи на 02.02.2015.

У відзиві на позов відповідач заперечив проти позовних вимог з тих підстав, що між сторонами виникли зустрічні грошові вимоги, тому сторони уклали акт про зарахування зустрічних однорідних вимог №3 від 10.04.2014 на суму 39 349 259,50 грн., який відповідає в повному обсязі законодавчо встановленим нормам. Таким чином, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні 02.02.2015, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

Судом встановлено, що між сторонами укладено ряд наступних зовнішньоекономічних контрактів:

30.08.2013 між ПАТ "ДПЗКУ" та компанією Neslot Limited укладено зовнішньоекономічний контракт №416, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити компанії кукурудзу для кормових потреб 3-го класу, насипом (далі -товар) у кількості 140 000 метричних тон. Умови поставки - FOB Інкотермс 2010, порт Одеса, Україна. Оплата за партію товару здійснюється Neslot Limited протягом 30 банківських днів з дати надання ПАТ "ДПЗКУ" рахунку-фактури (п. 5.1 контракту №416).

Відповідно до вантажно-митних декларацій від 10.01.2014 №500010003/2014/000155 та від 29.01.2015 №500060703/2014/000756 ПАТ "ДПЗКУ" поставило компанії Neslot Limited товар на суму 12 232 009,92 дол. США. Проте, відповідач кошти не сплатив.

01.11.2014 між позивачем та компанією Neslot Limited (Гонконг) укладено зовнішньоекономічний контракт № NES03/671 (далі - контракт № NES03/671), відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити компанії Neslot Limited кукурудзу для кормових потреб 3-го класу, насипом (далі - товар) у кількості 25 000 метричних тонн. Умови поставки - FOB Інкотермс 2010, порт Одеса, Україна. Оплата за партію товару здійснюється Neslot Limited протягом 30 банкіських днів з дати надання ПАТ "ДПЗКУ" рахунку-фактури (п. 5.1. контракту № NES03/671).

Згідно вантажно-митної декларації від 13.01.2014 №504050000/2014/100132, ПАТ "ДПЗКУ" поставило компанії Neslot Limited товару на суму 5 299 300,00 доларів США.

При цьому, відповідно до п. 1 Додоткової угоди № 2 від 11.03.2014 до контракту .№5 NES03/671 платником за товар за даним контрактом виступає відповідач. Таким чином, сума заборгованості відповідача перед ПАТ "ДПЗКУ" за контрактом №NES03/671 становила 5.299,300.00 доларів США доларів США. Проте, оплату виставленого ПАТ "ДПЗКУ" рахунку не здійснено.

19.08.2013 між ПАТ "ДПЗКУ" та компанією Neslot Limited (Гонконг) укладено зовнішньоекономічний контракт № 385 (далі - контракт № 385), відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити компанії Neslot Limited кукурудзу для кормових потреб 3-го класу, насипом (далі - товар) у кількості 75 000 метричних тонн. Умови поставки - FOB Інкотермс 2010, порт Одеса, Україна. Оплата за партію товару здійснюється Neslot Limited протягом 30 банкіських днів з дати надання ПАТ "ДПЗКУ" рахунку-фактури (п. 5.1. контракту -№ 385).

Відповідно до вантажно-митної декрації від 10.02.2014 №504050000/2014/100535 ПАТ "ДПЗКУ" поставило компанії Neslot Limited товар на суму 2 028 000,00 доларів США проте, оплату ПАТ "ДПЗКУ" компанія Neslot Limited не здійснила.

19.08.2013 між ПАТ "ДПЗКУ" та компанією Neslot Limited (Гонконг) укладено зовнішньоекономічний контракт № 388 (далі - контракт № 388), відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити компанії Neslot Limited кукурудзу для кормових потреб 3-го класу насипом (далі - товар) у кількості 70 000 метричних тонн. Умови поставки - FOB Інкотермс 2010, порт Одеса, Україна. Оплата за партію товару здійснюється Neslot Limited протягом 30 банкіських днів з дати надання ПАТ "ДПЗКУ" рахунку-фактури (п. 5.1. контракту №388).

Відповідно до вантажно-митних декрацій від 03.03.2014 № 500060703/2014/001532 та 05.03.2014 №500010003/2014/001503 ПАТ "ДПЗКУ" поставило компанії Neslot Limited товар на суму 5 348 054,34 доларів США. Проте, оплату виставленого ПАТ "ДПЗКУ" рахунок компанія Neslot Limited не здійснила.

28.11.2013 між ПАТ "ДПЗКУ" та компанією Neslot Limited (Гонконг) укладено зовнішньоекономічний контракт № 677 (далі - контракт № 677), відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити компанії Neslot Limited кукурудзу для кормових потреб 3-го класу насипом (далі - товар) у кількості 85 000 метричних тонн. Умови поставки - FOB Інкотермс 2010, порт Одеса, Україна. Оплата за партію товару здійснюється Neslot Limited протягом 30 банкіських днів з дати надання ПАТ "ДПЗКУ" рахунку-фактури (п. 5.1. контракту №677).

Відповідно до вантажно-митних декрацій від 18.02.2014 № 504050000/2014/100659, від 25.02.2014 № 500060703/2014/001419 та від 26.02.2014 № 504050000/2014/100776 ПАТ "ДПЗКУ" поставило компанії Neslot Limited товар на суму 15 223 923,00 доларів США. Проте, оплату виставленого ПАТ "ДПЗКУ" рахунку компанія Neslot Limited не здійснила.

05.03.2014 між позивачем (сторона-1), компанією Neslot Limited (сторона-2) та відповідачем (сторона-3) укладено угоду про переведення боргу від 05.03.2014, беручи до уваги, що сторона-2 має зобов'язання сплатити стороні-1 22 599 977,34 дол. США за 118 182,813 МТ кукурудзи 3-го класу: 1.10 400 000 МТ кукурудзи 3- го класу, вартістю 2 028 000,00 дол. США згідно зовнішньоекономічного контракту №385 від 19.08.2013; 2. 29 711.413 МТ кукурудзи 3-го класу, вартістю 5 348 054, 34 дол. США згідно зовнішньоекономічного контракту №3688 від 19.08.2013; 3. 78 071.400 МТ кукурудзи 3-го класу, вартістю 15 223 923,00 дол. США згідно зовнішньоекономічного контракту №677 від 28.11.2013, а сторона-3 має зобов'язання сплатити стороні-2 22 605 886,48 дол. США за 118 182.813 МТ кукурудзи 3-го класу: 1.10 400.000 МТ кукурудзи 3- го класу, вартістю 2 028 520,00 дол. США згідно контракту №385 від 19.08.2013; 2.29 711.413 МТ кукурудзи 3-го класу, вартістю 5 349 539,91 дол. США згідно контракту №388 від 19.08.2013; 3.78 071.400 МТ кукурудзи 3-го класу, вартістю 15 227 826,57 дол. США згідно контракту №677 від 28.11.2013 сторони домовились про наступне:сторона-1 не заперечує проти переведення боргу від сторони-2 на сторону-3 в загальній сумі 22 599 977,34 дол. США; сторона - 2 не заперечує проти прямого платежу від сторони-3 на користь сторони-1 в загальній сумі 22 599 977,34 дол. США.

Після підписання даної угоди, сторони погодили, що сторона-1 втрачає право вимагати від сторони-2 оплати за отриманий товар в загальній сумі 22 599 977,34 дол. США; сторона-2 втрачає право вимагати від сторони-3 оплати за отриманий товар в загальній сумі 22 599 977,34 дол. США; сторона-1 набуває права вимагати від сторони-3 виконання платіжних зобов'язань в сумі 22 599 977,34 дол. США.

Враховуючи вищевикладене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за контрактами від 30.08.2013 №416, від 01.11.2013 №NES03/671, 19.08.2013 №385, від 28.11.2013 №677 та від 19.08.2013 №388 становила 39 349 259,50 дол. США.

04.04.2014 між позивачем та відповідачем укладений договір №EPR1, відповідно до умов якого компанія продала, а позивач придбало нематеріальний актив у вигляді права на укладення ексклюзивного договору перевалки зернових з ТОВ "ТІС-Зерно" та ТОВ "ТІС-Міндобрива". Вартість нематеріального активу за договором №EPR1 - 41 400 000,00 дол. США. Згідно п. 5.3 договору №EPR1 оплата вартості нематеріального активу здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту отримання ПАТ "ДПЗКУ" інвойсу Sonders Ltd. Проте, оплату ПАТ "ДПЗКУ" не здійснило.

10.04.2014 позивачем та відповідачем підписаний акт про зарахування зустрічних однорідних вимог №3, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем за контрактами від 30.08.2013 №416, від 01.11.2013 №NES03/671, від 19.08.2013 №385, від 28.11.2013 №677 та від 19.08.2013 №388 зараховується з частиною заборгованості позивача перед відповідачем за договором №EPR1 на суму 39 349 259,50 дол. США.

Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.04.2014 №3, оскільки він не відповідає вимогам: вимоги мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Тобто, в обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначає, що зобов'язання позивача перед відповідачем виникло на підставі договору №EPR1, відповідно до умов якого відповідач продав, а позивач придбав нематеріальний актив у вигляді права на укладення ексклюзивного договору перевалки з ТОВ "ТІС-Зерно" та ТОВ "ТІС-Міндобрива".

Згідно п. 2.1 Правил надання послуг у морських портах України, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 05.06.2013 №348, договір про надання послуг з вантажних операцій - договір між портовим оператором або оператором терміналу та замовником, яким визначаються умови надання послуг з вантажних операцій в морському порту.

Проте, предметом договору №EPR1 є не перевалка грузів, а нематеріальний актив у вигляді ексклюзивного права на укладення договору перевалки, а тим більше, не передбачено право на відчуження будь-якого, що продавець не має в наявності. Позивач зазначає, що ТОВ "ТІС-Зерно" не визнало наявність у відповідача ексклюзивного та пріоритетного права на перевалку зернових з можливістю його подальшого відчуження позивачу. Тобто договір №EPR1 є не укладеним, тому позивач не може вважатись зобов'язаним перед відповідачем за договором №EPR1.

Крім того, позивач у позові зазначає, що за умовами договору №EPR1 (п. 5.3) позивач оплачує відповідачу суму, зазначену в п. 5.2 Договору (41 400 000,00 дол. США), у наступному порядку: не пізніше 5 банківських днів з моменту виставлення відповідачем інвойсу на користь позивача. Проте, відповідач не виставляв інвойс позивачу, чим порушив п. 5.3 договору №EPR1 та унеможливив виконання позивачем обов'язку щодо здійснення оплати. Отже, строк виконання позивачем зобов'язання з оплати ексклюзивних та пріоритетних прав за договором №EPR1 не настав.

Таким чином, наявність боргу позивача перед відповідачем не підтверджено належними доказами, тому акт про зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.04.2014 №3, укладений між позивачем та відповідачем підлягає визнанню недійсним.

В обґрунтування заперечень проти позовних вимог, відповідач зазначив наступне:

- договір може ти визнаний неукладений лише відповідним рішенням, проте на даний час відсутнє відповідне рішення суду;

- відповідач виставив інвойс на користь позивача на оплату 41 400 000,00 дол. США за договором №EPR1 від 04.04.2014, а також свідченням того, що позивачу було відомо його зобов'язання з оплати за вищезазначеним договором, свідчить безпосередньо оспорюваний акт, в якому чітко та однозначно зафіксовано зазначену суму заборгованості та засвідчено сторонами угоди, що зобов'язання, які зараховуються за актом є однорідними, зустрічними і такими, термін виконання яких настав.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Частиною 3 ст. 203 та частиною 1 ст. 220 ГК України передбачено припинення господарського зобов'язання, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав, або строк якої невизначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Аналогічні положення щодо зарахування зустрічних однорідних вимог містить частина 1 ст. 601 ЦК України.

Відповідно до частин 1 та 5 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Згідно із частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За приписами частин 1-5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За змістом наведених норм вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);

3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Отже, ст. 601 ЦК України пов'язує зарахування зустрічних однорідних вимог саме з настанням строку виконання відповідних зобов'язань.

Відповідно до п. 5.3 Договору №EPR1 від 04.04.2014, покупець сплачує продавцю суму зазначену в п. 5.2 даного Договору, в наступному порядку: не пізніше п'яти банківських днів з моменту виставлення продавцем інвойса на користь покупця.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст. 530 ЦКУкраїни).

За загальним правилом (частина 1 статті 692 ЦК України) оплата товару за договором купівлі-продажу здійснюється після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Тобто в даному випадку, зобов'язання покупця щодо оплати коштів зазначених у п. 5.2 договору №EPR1 від 04.04.2014, виникає саме з моменту виставлення продавцем інвойсу на користь покупця, і останній повинен провести оплату не пізніше п'яти банківських днів із вказаного моменту.

Доказів виставлення продавцем на користь покупця інвойсу за договором №EPR1 від 04.04.2014, станом на дату підписання спірного акту, відповідачем суду не надано, тому суд дійшов висновку про правомірність твердження позивача про те, що строк виконання ним зобов'язання з оплати ексклюзивних та пріоритетних прав за договором №EPR1 від 04.04.2014, не настав.

Посилання відповідача, що спірний акт свідчить, що позивачу було відомо його зобов'язання з оплати за договором №EPR1 від 04.04.2014, та в якому зафіксовано суму заборгованості та засвідчено сторонами, визнані не обґрунтованими, враховуючи, що іншого ніж передбачено в п. 5.3 договору №EPR1 від 04.04.2014, сторони не погодили.

У зазначених суб'єктів господарювання відносно один одного не існувало одночасно двох однорідних зобов'язань де б одна сторона була кредитором, а інша боржником

Статтею 204 ЦК України передбачено презумпцію правомірності правочину та визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.

Якщо друга сторона не погоджується з проведенням зарахування, вона вправі на підставі статті 16 ЦК України та ст. 20 ГК України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду.

Предметом договору №EPR1 від 04.04.2014 є продаж продавцем покупцю нематеріальний актив у вигляді права на укладення ексклюзивного (их) договору (ів) перевалки з провайдером послуг, при цьому такий договір перевалки повинен відповідати наступним умовам: передбачає першочерговий і пріоритетний характер надання послуг по перевалці грузів зі сторони провайдерів послуг.

Відповідно до положень ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

26.05.2014 позивач звернувся до провайдерів (ТОВ "ТІС-Зерно" та ТОВ "ТІС-Міндобрива") з листом №130-2-12/1672 з проханням надати роз'яснення щодо порядку використання ПАТ "ДПЗКУ" ексклюзивних та пріоритетних прав на укладення договору на перевалку зернових з ТОВ "ТІС-Зерно" та ТОВ "ТІС-Міндобрива" передбачених договором №EPR1 від 04.04.2014.

У відповідь на вказаний лист, ТОВ "ТІС-Зерно" повідомило (лист №1006/14 від 10.06.2014), що між ТОВ "ТІС-Зерно" і ПАТ "ДПЗКУ" діє договір про перевалку зернових вантажів №260713 від 26.07.2013, а договорів на перевалку вантажів між компанією "ТОВ "ТІС-Зерно" і компаніями AIKON GROUP LIMITED і SONDERS TRADING K/S Co.,Limited, немає.

Так, в силу ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 656, ч. 1 ст. 662, ч. 1 ст. 663 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому; продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

За своєю правовою природою, договір №EPR1 від 04.04.2014 є договором купівлі-продажу.

Істотними умовами договору купівлі-продажу є умови про предмет та ціну.

Згідно ч. 8 ст. 181 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При цьому, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно ст.656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Тобто, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) в майбутньому.

Однак, як свідчать матеріали справи та не спростовано відповідачем той факт, що на момент укладення договору №EPR1 від 04.04.2014 чи в майбутньому у відповідача відсутнє право розпоряджатись нематеріальним активом у вигляді права на укладення ексклюзивних договорів перевалки, які надаються у відносинах з терміналами ТОВ "ТІС-Міндобрива" та ТОВ "ТІС-Зерно".

Отже, суд дійшов висновку, що нематеріальний актив, який на думку відповідача є предметом договору №EPR1 від 04.04.2014 не існує та не належить відповідачу. Тому, суд дійшов висновку про відсутність предмету договору №EPR1 від 04.04.2014, що свідчить про його не укладеність.

Сама лише відсутність у договорі тієї чи іншої істотної умови (умов) може свідчити про його неукладення, а не про недійсність (п.2.6 постанови пленуму ВГСУ №11 від 29.05.2013), що спростовує твердження відповідача щодо цього.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Тому, з урахуванням всього вищенаведеного, суд дійшов висновку, що проведення зарахування зустрічних однорідних вимог 10.04.2014 суперечить вимогам ст. 601 ЦК України та ст.203 ГК України.

Таким чином, позовні вимоги визнані доведеними документально та підтвердженими матеріалами справи, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

У зв'язку з задоволенням позову, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Визнати недійсним акт про зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.04.2014 №3, укладений між Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" та компанією SONDERS TRADING K/S Co., Limited.

3.Стягнути з компанії SONDERS TRADING K/S Co., Limited (Unit 1502, 15/F Jubilee Centre 46 Gloucester Road, Wan Chai, Hong Kong, 1587315) на користь Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код 37243279) судовий збір у розмірі 1 218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 00 коп.).

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 12.02.2015.

Суддя М.Є. Літвінова