Ухвала суду № 42665027, 29.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 січня 2015 рокусправа № 804/3886/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Туркіної Л.П. Проценко О.А.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптбізнесгруп" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області від 11.02.2014 року № 0000411500 на загальну суму 750118, 75 грн., в тому числі за основним платежем 600095, 00 грн. та штрафними санкціями на суму 150023, 75 грн.

Постанову суду мотивовано, що у в матеріалах справи наявні всі необхідні первинні документи, що спростовують висновки податкового органу щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ "Київський машинобудівний завод".

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно якої податковий орган просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції, та в задоволенні позову відмовити. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник наполягає на наявності виявлених перевіркою порушень податкового законодавства. Вважає, що операції з придбання товарів у ТОВ «Київський машинобудівний завод» не спричиняють реального настання правових наслідків.

В судове засідання учасники процесу не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином. В порядку ст. 41 КАС України судове засідання не фіксується технічними засобами.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом у період з 13.12.2013 р. по 20.12.2013 р. проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Оптбізнесгруп" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Київський машинобудівний завод" за серпень 2013 року. За результатами перевірки складено акт від 26.12.2013 року № 1600/15-30/32470701, в якому зазначаються порушення:

- п.185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в серпні 2013 року в розмірі 600094, 70 грн.

Перевіркою також встановлено, що усі операції з придбання товарів у ТОВ "Київський машинобудівний завод" не спричиняють реального настання правових наслідків, тому що до перевірки позивачем не надано сертифікати походження товару, товарно-транспортні накладні та розрахункові документи. В акті перевірки відповідач зазначає, що всі первинні документи, які складені ТОВ "Оптбізнесгруп" з контрагентом ТОВ "Київський машинобудівний завод" на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, та такі що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійснення господарської операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

На підставі акту перевірки податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення від 11.02.2014 р. № 0000411500, яким, згідно п. 54.3 ст. 54 гл. 4 розд. ІІ ПК України за порушення 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Оптбізнесгруп" за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 750118, 75 грн., (основний платіж 600095грн. та штрафні (фінансові) санкції на суму 150023, 75 грн.).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що судом першої інстанції до даних правовідносин правильно застосовані норми Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином уповноважені державою органи не можуть на власний розсуд ухилятися від реалізації наданих їм повноважень.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п. п. 198. 2, 198. 3 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193. 1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів, послуг.

Пункт 198.6 ст. 198 ПК України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, правомірність формування платником податку податкового кредиту визначається фактичним проведенням операцій платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами.

Щодо тверджень відповідача про те, що до перевірки позивачем не надано сертифікатів походження товару, суд зазнає наступне.

Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість у складі ціни товару.

Згідно матеріалів справи для здійснення власної фінансово-господарської діяльності позивач використовує: офісне приміщення, за договором найму майна № 2/13 від 01.01.2013 р. площею 14 m2 за адресою: Дніпропетровська обл., Красногвардійський район, вул. Краснозаводська буд. 1; складське приміщення згідно договору оренди № 24 від 31.08.2013 р. по вул. Журналістів, 1. Згідно даних штатного розпису, у 2013 р. на підприємстві працює 6 осіб. Між позивачем (покупець) та ТОВ "Київський машинобудівний завод" (продавець) 12.08.2013 р. укладено договір поставки № 120813-2, за умовами якого продавець зобов'язується передавати у власність покупця, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати обладнання, комплектуючі (товар), кількість, ціна та асортимент яких визначається сторонами у видатковій накладній, яка є невід'ємною частиною даного договору. Загальна сума договору складає 3600076, 80 грн. Відповідно до Додаткової угоди № 1 до договору № 120813-2, було внесено зміни до розділу 3 - умови поставки та передачі товару та викладено в такій редакції: продавець зобов'язується поставити товар покупцеві на умовах DDP - склад покупця протягом 3-х календарних днів з моменту узгодження сторонами кількості та вартості товару.

На виконання договору поставки № 120813-2 ТОВ "Київський машинобудівний завод" поставило ТОВ "Оптбізнесгруп" електродвигуни, що підтверджується первинними документами: договором, видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, актом прийому-передачі векселю на суму 3600076, 80 грн.

Фактичність виконання позивачем договору з ТОВ "Київський машинобудівний завод" та рух активів підтверджується первинними документами: договором, видатковими та податковими накладними, прибутковими накладними, товарно-транспортними накладними, актом прийому-передачі векселю на суму 3600076, 80 грн. На підставі податкових накладних, позивачем було включено до складу податкового кредиту за перевіряємий період, сплачені за договорами суми податку на додану вартість.

Дані документи підтверджують формування показників податкової звітності позивача та відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку підприємства. Товар було доставлено автомобільним транспортом. Даний факт зафіксовано в товарно-транспортних накладних. Товарно-транспортні накладні не містять порушень законодавства, в них зазначено: автомобіль перевізника, автопідприємство, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, пункт навантаження, пункт розвантаження, прізвища водія-експедитора, назву товару, загальну суму відпущеного товару, відповідальну особу вантажовідправника, відповідальну особу вантажоодержувача із зазначенням прізвищ, скріплених їх підписами та печатками позивача з підприємством-постачальником. При цьому, неподання чи неправильне оформлення товарно-транспортних накладних виписаних контрагентом позивача по договірним відносинам з третьою особою не можуть бути підтвердженням безтоварності операцій.

Згідно матеріалів справи при проведенні перевірки товариства "Оптбізнесгруп" відповідачем було використано матеріали акту ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС "Про неможливість проведення зустрічної звірки від 21.12.2012 року № 7203/224/32694059 щодо підтвердження господарських відносин із ПП "Снаб-Трейд" за період: 01.07.2012 р. - 30.09.2012 р.; ТОВ "Телсі" за період: 01.09.2012 р. - 30.09.2012 р., 01.11.2012 р. - 30.11.2012 р.; ТОВ "Голд -Лайд-Компані" за період: 01.09.2012 р. - 30.09.2012 р., 01.11.2012 р. - 31.12.2012 р.; ТОВ "Рост-Регіонал- Компані" за період: 01.12.2012 р. - 31.12.2012 р.; ТОВ "Альфа Юніверсад" за період: 01.03.2013 р. - 30.04.2013 р.; ТОВ "Кепітал Прайд" за період: 01.02.2013 р. - 30.04.2013 р.; ТОВ "Актрос" за період: 01.04.2013 р. - 30.04.2013 р. За висновками акту № 7203/224/32694059 встановлено відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення ст. 22, ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємствам - покупцям за період липень, серпень, вересень, листопад, грудень 2012 року та лютий, березень, квітень 2013 року.

Однак, посилання контролюючого органу на акти перевірок контрагентів позивача не доводять обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки від 26.12.2013 року № 1600/15-30/32470701, не спростовують дійсність укладених ТОВ "Оптбізнесгруп" з контрагентами правочинів та не можуть вважатись безспірним доказом порушення податкового законодавства з боку позивача.

Суд апеляційної інстанції також вважає за необхідне зазначити, що єдиним допустимим засобом доказування нереальності правочину, вчиненого між суб'єктами господарювання може бути лише судове рішення, яким встановлена недійсність такого правочину. Угода, укладена між ТОВ "Оптбізнесгруп" та ТОВ "Київський машинобудівний завод", оформлена належним чином; спірний правочин не визнаний судом недійсним і його недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності правочину; правочин поставки товару виконаний сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач формував свої витрати та податковий кредит у перевіряємому періоді на підставі первинних документів та податкових накладних, які відповідають встановленим для них вимогам, своєчасно та в межах проведених господарських операцій. Отже, відсутні підстави вважати, що позивач склав свою податкову звітність з податку на додану вартість без відповідного підтвердження первинними документами.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 3 цього ж Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством; фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідачем не спростовано факт належного оформлення первинних документів, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит по операціях з придбання товарів у ТОВ "Київський машинобудівний завод".

При цьому, слід зазначити, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Також слід зазначити, що якщо контрагенти позивача в подальшому не дотримувались у своїй діяльності законодавчих норм, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначені обставини не є підставою для нарахування позивачу додаткових платежів у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених сум до витрат і має всі необхідні для цього документальні підтвердження.

Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Зважаючи на вищевикладене, суд першої інстанції не допустив порушення норм матеріального та процесуального права, повно та всебічно дослідив матеріали та обставини справи, правильно встановив характер спірних правовідносин і для їх вирішення правильно застосував норми матеріального права. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п. 1 ч.1. ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптбізнесгруп" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: О.А. Проценко