Ухвала суду № 42665026, 29.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 січня 2015 рокусправа № 808/10112/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В

представника позивача: Барського Андрія Олександровича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 03.09.2013 № 0002191503 про збільшення Публічному акціонерному товариству «Бердянське підприємство теплових мереж» грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 876 525,00 грн., в т.ч. 584 350,00 грн. за основним платежем та 292 175,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0002201503 про зменшення Публічному акціонерному товариству «Бердянське підприємство теплових мереж» від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 128 830,00 грн. за червень 2013 року .

Не погодившись з постановою суду, податковим органом подано апеляційну скаргу, згідно якої відповідач просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції, та в задоволенні позову відмовити. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, наполягає на наявності виявлених перевіркою порушень податкового законодавства. Зазначає, що в ході проведеної перевірки встановлено, що до складу податкового кредиту Декларації з ПДВ за червень 2013 року підприємством включено податкову накладну від НАК «Нафтогаз України» №7728 від 31.03.2013 року на суму ПДВ 713180,35грн. вказана сума відображена 30.06.2013 року у реєстрі отриманих податкових накладних за № 117 та відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ з НАК «Нафтогаз України». Згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних податкова накладна №7728 від 31.03.2013 року від НАК «Нафтогаз України» на суму ПДВ 713180,35грн. не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач надав до ДПІ у складі декларації з ПДВ за червень 2013 року скаргу на постачальника додаток №8, у зв'язку з чим НАК «Нафтогаз України» не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №7728 від 31.03.2013 року на суму ПДВ 713180,35грн.

В судове засідання представник податкового органу не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

В судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, суду пояснив, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, тому скасуванню не підлягає. Вважає, що судом першої інстанції повністю з'ясовані обставини справи, порушень з боку позивача не встановлено, підприємством використано положення п. 187.10 ст.187 ПКУ щодо дати виникнення права на податковий кредит у платників податків, які застосовують касовий метод, що в свою чергу виключає можливість застосування п. 187.1 ст.187 ПКУ.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за червень 2013 року, за результатами якої складено акт від 20.08.2013 № 13/15-03/05541120. Перевіркою встановлено, порушення:

1) п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме завищено у декларації з ПДВ за червень 2013 року від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту у сумі 128 830,00 грн.;

2) п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме занижено до сплати податок на додану вартість у декларації з ПДВ за червень 2013 року у сумі 584 350,00 грн.

Податковим органом на підставі акта перевірки від 20.08.2013 № 13/15-03/05541120, прийняті податкові повідомлення-рішення від 03.09.2013: № 0002191503 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 876 525,00 грн., (основний платіж 584350грн., штрафні (фінансові) санкції - 292 175грн.) та № 0002201503 про зменшення від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 128 830,00 грн. за червень 2013 року.

Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин судом першої інстанції правильно застосовані норми Податкового кодексу України N 2755-VI від 02.12.2010.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином уповноважені державою органи не можуть на власний розсуд ухилятися від реалізації наданих їм повноважень, але й не мають права виходити за межі, встановлені законодавством.

За змістом підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 1 розділу І Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

В силу пункту 187.10. ст. 187 Податкового кодексу України, платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), у тому числі надають послуги з його транспортування та постачання, надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

При цьому, згідно п 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Матеріалами справи підтверджено, що між ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» та НАК «Нафтогаз України» укладені договори купівлі-продажу природного газу № 13/3742-БО-13 від 28.12.2012 для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами; № 13/3741-ТЕ-13 від 28.12.2012 для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками.

До складу податкового кредиту Декларації з ПДВ за червень 2013 ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» (вх. № 9043491245 від 19.07.2013) включено податкову накладну від НАК «Нафтогаз України» № 7728 від 31.03.2013 на суму ПДВ 713 180,35 грн.

Зазначена сума податку на додану вартість підприємством включено до складу податкового кредиту червня 2013 року у розмірі 713 180,00 грн., яка відображена 30.06.2013 у реєстрі отриманих податкових накладних за № 117 та відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість (вх. № 9043491799 від 19.07.2013) по взаємовідносинам з НАК «Нафтогаз України».

Вказана податкова накладна від НАК «Нафтогаз України» виписана за отриманий природний газ у березні 2013 в обсягах 917,916тис.куб.м. відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.03.2013 згідно з договором № 13/3742-БО-13 від 28.12.2012.

Підприємство (позивач) за отриманий природний газ здійснило оплату на користь НАК «Нафтогаз України», що підтверджується платіжними дорученнями.

Отже, право на включення до податкового кредиту суми податку у ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» зберігалось протягом 60 календарних днів з дат списання грошових коштів, та збігало у червні та липні 2013 року.

Однак, податкова накладна постачальником покупцю передана не була, при цьому акт приймання-передачі природного газу підписаний сторонами ще 31.03.2013.

Податкова накладна № 7728 від 31.03.2013 отримана позивачем лише 05.06.2013, що підтверджується долученим до справи витягом з Журналу реєстрації вхідної кореспонденції.

Проте, як зазначено в акті перевірки та не заперечується представниками позивача, на час перевірки податкова накладна № 7728 від 31.03.2013 на суму ПДВ 713180,35 грн. від НАК «Нафтогаз України» не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При таких обставинах, позивач дійсно не мав змоги скористатись в повному обсязі правом згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України, оскільки податкову накладну хоча позивачем і отримало, але вона була оформлена з порушенням вимог 201 ПК України.

Платник податків не має права відносити до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 розділу V ПК України).

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеним цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (абзац другий пункту 198.6 статті 198 розділу V ПК України).

Згідно з пунктом 198.6 (абзац третій) статті 198 розділу V ПК України у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку (абзац четвертий пункту 198.6 статті 198 розділу V ПК України).

Тобто, положення п. 198.6 ст. 198 ПК України надає платникам податків, які застосовують касовий метод право включити до податкового кредиту суми податку протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Вказана правова позиція знайшла своє відображення також і в Узагальнюючій податковій консультації щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах та формування на їх підставі податкового кредиту, затвердженій наказом ДПС України від 16.02.2012 № 127.

Положеннями статті 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, що є підставою для включення вказаних у ній сум податку до складу податкового кредиту за умови дотримання інших вимог Кодексу щодо формування податкового кредиту.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 розділу V ПК України).

У разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках із покупцем, покупцю може бути виписана зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (один раз на п'ять днів, один раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. До зведеної податкової накладної обов'язково додається реєстр товаротранспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг (пункт 15 Порядку № 1379).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (абзац другий пункту 201.10 статті 201 розділу V ПК України).

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Єдиний реєстр) здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки (абзац сьомий пункту 201.10 статті 201 розділу V ПК України).

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за звітний період (абзац дев'ятий пункту 201.10 статті 201 розділу V ПК України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» в порядку п. 201.10 ст. 201 ПК України надало до Бердянської ОДПІ у складі декларації з ПДВ за червень 2013 року скаргу на постачальника додаток № 8 (вх. № 9043492100 від 19.07.2013).

Будь-яких порушень при заповненні та поданні декларації з ПДВ за червень 2013 року і скарги на постачальника (додатку № 8) акт перевірки не містить.

З огляду на викладене, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем на законних підставах було сформовано податковий кредит червня 2013 року у розмірі 713 180,00 грн., згідно податкової накладної, яка відображена 30.06.2013 у реєстрі отриманих податкових накладних за № 117 та відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість (вх. № 9043491799 від 19.07.2013) по взаємовідносинам з НАК «Нафтогаз України».

Таким чином, порушень вимог п. 198.6 ст. 198 та п. 201.10 ст. 201 ПК України позивачем не допущено.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції підтримує висновок суду першої інстанції щодо безпідставності посилання контролюючого органу в акті перевірки на те, що ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» не скористалось у березні 2013 року правом подачі разом із податковою декларацією заяви зі скаргою на постачальника - НАК «Нафтогаз України».

Відповідно до п. п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПК України, визначено поняття касового методу. Касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Тобто, право на податковий кредит, у платника податків, який застосовує касовий метод виникає з дати списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) або інших видів компенсації.

Як зазначалось вище, перша проплата за отриманий згідно акту приймання-передачі від 31.03.2013 природний газ відбулась лише 01.04.2013. Тому, починаючи з квітня 2013 року у позивача виникло право на відображення податкового кредиту.

Також, суд апеляційної інстанції підтримує висновок суду першої інстанції щодо безпідставності посилання контролюючого органу на порушення позивачем п.187.1 та 187.10 ст. 187 ПК України, оскільки по-перше, наявність таких порушень не зазначена ані у висновках акту перевірки, ані в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях; по-друге, товариство використовує положення п. 187.10 ст. 187 ПК України щодо дати виникнення права на податковий кредит у платників податків, які застосовують касовий метод, що в свою чергу виключає можливість застосування п. 187.1 ст. 187 ПК України.

Отже, суд першої інстанції не допустив порушення норм матеріального та процесуального права, повно та всебічно дослідив матеріали та обставини справи, правильно встановив характер спірних правовідносин і для їх вирішення правильно застосував норми матеріального права. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - залишити без змін.

Керуючись п. 1 ч.1. ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна