Постанова № 42665018, 17.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 грудня 2014 рокусправа № 334/2989/13-а (2а/334/116/2013)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Проценко О.А.

за участю секретаря: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «Запоріжбіосинтез» та Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя на постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10 грудня 2013 року у справі №2а/334/11/2013; 334/2989/13-а за позовом до відповідача за участі третьої особи про ОСОБА_1 Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя Приватного акціонерного товариства «Запоріжбіосинтез» визнання права на отримання пенсії на пільгових умовах,- ВСТАНОВИВ:

"08" квітня 2013 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя в якому просив:

- визнати протиправним рішення відповідача № 25 від 08.02.2013 року про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2;

- визнати за ОСОБА_1 право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з роботою в шкідливих умовах з 12.12.1977 року по 21.08.1992 року;

- зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах починаючи з 06.02.2013 року;

- стягнути з відповідача витрати, понесені позивачем у зв'язку із наданням правової допомоги, у сумі 2 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю відмови у призначенні пільгової пенсії, оскільки відсутність уточнюючої довідки не може бути беззаперечним доказом відсутності у позивача пільгового стажу.

Постановою Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 10 грудня 2013 р. у справі № 334/2989/13-а(2а/334/116/2013) адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання права на отримання пенсії на пільгових умовах - задоволено.

Постанову суду мотивовано підтвердженням наявності у позивача достатнього пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.»б» ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Не погодившись з постановою суду, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя та Приватне акціонерне товариство "Запоріжбіосинтез" подали апеляційні скарги, згідно яких особи, які подають апеляційні скарги, просять скасувати постанову Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 10 грудня 2013 р. у справі № 334/2989/13-а(2а/334/116/2013), як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважають, що суд не в повному обсязі встановив та дослідив обставини справи. Скаржники вказують на відсутність довідки, уточнюючої пільговий характер роботи позивача, сумнівність записів трудової книжки, що в сукупності свідчить про відсутність підстав для призначення пільгової пенсії. Окрім того, ПАТ «Запоріжбіосінтез» зазначає, що задоволення вимог про стягнення витрат на правову допомогу є безпідставним, оскільки судом не досліджено наявність документів, що підтверджують дані витрати.

Відповідач та третя особа про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направив.

За таких обставин, з урахуванням думки позивача, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників вищезазначених осіб.

Позивач у судовому засіданні проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити без змін постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10 грудня 2013 року у справі №2а/334/11/2013; 334/2989/13-а.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи та доводи заявників та позивача у спірних правовідносинах, колегія суддів вбачає підстави для часткового задоволення апеляційних скарг внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, ОСОБА_1 з 22.12.1976 року і до 10.07.2002 працював на Верхнє-Хортицькому заводі кормових антибіотиків, правонаступником якого є ПАТ «Запоріжбіосинтез». З 16.12.1977 року позивач переведений черговим електромонтером по обслуговуванню обладнання по виробництву біоміцина.

06.02.2013 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2.

Рішенням комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсій, УПФУ у Ленінському районі М. Запоріжжя №25 від 08.02.2013 позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах, через відсутність необхідного стажу роботи за Списком №2. Відмова мотивована тим, що через відсутність уточнюючої довідки пенсійний фонд не має можливості підтвердити пільговий стаж ОСОБА_1

Не погодившись з відмовою Пенсійного фонду , вважаючи її необґрунтованою та такою, що порушує права позивача на соціальний захист, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Дослідивши обставини по справі, колегія суддів вважає за можливе погодитись з висновками суду першої інстанції щодо протиправності відмови УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя, виходячи з такого.

Згідно ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від останнього місця роботи, мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

У відповідності до п.3 «Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 року.

Відповідно до підрозділу 3 «Производство антибиотиков і препартов, получаемых биологическим синтезом» розділу ХХV «Производство медикаментов, медицинских и биологических препаратов и материалов» Списку № 2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 та позиції 22506000а-19865 Списку №2, затверджено постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10 та аналогічної позиції Списку №1 і №2, які затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994, №162 передбачено професію «електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування у виробництві ветеринарних біологічних препаратів».

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Сукупність записів трудової книжки ОСОБА_1 свідчать, що позивач має 14 років 08 місяців 05 днів пільгового стажу, який дає останньому право на призначення пенсії у відповідності до умов п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Допитані судом першої інстанції свідки підтвердили факт праці позивача на посаді чергового електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування у виробництві біоміцина у період з 22.12.1976 року і до 10.07.2002 повний робочий день.

Наведене свідчить про підтвердженість матеріалами справи висновку суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя у частині відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах та необхідність зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, починаючи з 06.02.2013 року.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що право на отримання пенсії на пільгових умовах визначається, виходячи з трудового стажу особи та умов праці останнього, зокрема, встановлених судом. Відсутність чи наявність довідки , уточнюючої пільговий стаж особи, безпосередньо не може бути підставою для позбавлення особи гарантованого Конституцією України права на належний соціальний захист.

Посилання відповідача щодо сумнівності запису №7 від 16.12.1977 року в трудовій книжці ОСОБА_1 колегія суддів не приймає до уваги, оскільки, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідальність за ведення трудових книжок покладається на власника або уповноважену ним особу. Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що судом дана вірна оцінка записам у трудовій книжці, виходячи з їх аналізу у сукупності. Отже, вимоги позивача про призначення пенсії на пільгових умовах є законними.

Проте, колегія суддів доходить висновку щодо обґрунтованості доводів ПАТ «Запоріжбіосінтез» щодо протиправності задоволення вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення витрат на правовому допомогу з наступних підстав.

Щодо відшкодування судових витрат, а саме судового збору та витрат на правову Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).

До складу витрат включаються лише фактично сплачені стороною або її представником (а не будь-ким) витрати. В постанові від 01 жовтня 2002 року по справі № 30/63 Верховний Суд України звернув увагу, що судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Проте, позивачем не надано жодного фінансового документу, що засвідчує оплату послуг адвоката.

Таким чином колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції помилково та необґрунтовано задоволено вимогу про стягнення витрат на правову допомогу, а отже в цій частині оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, у відповідності до приписів ст.. 202 КАС України.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Запоріжбіосинтез" та Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя на постанову Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 10 грудня 2013 р. у справі № 334/2989/13-а(2а/334/116/2013) - задовольнити частково.

Постанову Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 10 грудня 2013 р. у справі № 334/2989/13-а(2а/334/116/2013) - скасувати в частині стягнення з Державного бюджету України 2 000 грн. судових витрат на оплату правової допомоги.

В решті Постанову Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 10 грудня 2013 р. у справі № 334/2989/13-а(2а/334/116/2013) - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко