Ухвала суду № 42664791, 05.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/3125/14 Головуючий у 1-й інстанції: Паламар П.Г. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

05 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Мамчура Я.С., Шостака О.О.,

при секретарі: Гуменюк Т.В.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Міністерства юстиції України на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, третя особа - Головне управління юстиції у Черкаській області про визнання протиправними та скасування наказу, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління юстиції у Черкаській області про визнання протиправним і скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач з 01.09.2003 року є державним службовцем.

На виконання звернення Голови Черкаської обласної державної адміністрації від 20.06.2014 року № 661/01-01-45, Міністром юстиції України прийнято наказ від 11.09.2014 року № 1976-к «Про проведення комісією Міністерства юстиції України службового розслідування стосовно ОСОБА_3» у період з 15.09.2014 по 17.09.2014 року.

Службовим розслідуванням встановлено порушення позивачем вимог ст. 10 Закону України «Про державну службу», положень Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», п. 11 Положення про Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2011 року №1707/5, що, в свою чергу є порушенням Присяги державного службовця, передбаченої ст.17 Закону України «Про державну службу».

На підставі п.6 ч.1 ст. 30 Закону України «Про державну службу», наказом Міністерства юстиції України від 23.09.2014 № 2097/к припинено державну службу позивача та звільнено його із займаної посади за порушення Присяги державного службовця.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України, не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Пунктом 1 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої Наказ Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 03.11.2004 року №532/274/136-ос/1406 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.11.2004 року, визначено, що листок непрацездатності - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв'язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, на момент перевірки позивач знаходився на лікуванні в закладах охорони здоров'я, що підтверджується листками непрацездатності № 437804 від 02.09.2014 року та № 439985 від 15.09.2014 року, які досліджено судом першої інстанції.

Згідно з п.7 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 13.06.2000 року № 950, особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право: 1) отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; 2) надавати усні або письмові пояснення, робити заяви, подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування; 3)звертатися з клопотанням про опитування інших осіб, яким відомі обставини, що досліджуються під час проведення службового розслідування, а також про залучення до матеріалів розслідування додаткових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації стосовно предмета службового розслідування; 4) подавати у письмовій формі зауваження щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності осіб, які його проводять; 5) звертатися з обґрунтованим клопотанням у письмовій формі до керівника органу державної влади, який приймає рішення щодо складу комісії з проведення службового розслідування, про виведення з її складу осіб, які особисто заінтересовані в результатах такого розслідування.

Тобто, провівши службове розслідування у період, коли позивач був тимчасово непрацездатним, відповідач позбавив його можливості реалізації вищезазначених прав.

За змістом ч. 1 ст. 235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом.

Більш того, нормою Кодексу законів про працю України прямо заборонено звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності, а тому судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано викладено в мотивувальній частині оскаржуваного відповідачем рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Міністерства юстиції України - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 12.02.2015 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Мамчур Я.С.

Шостак О.О.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.