Ухвала суду № 42664534, 04.02.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 року Справа № 876/3177/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Дяковича В.П., Іщук Л.П.,

з участю секретаря судових засідань Гелецького П.В.,

представника позивача Яринича А.Я.,

представника відповідача Середяка Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут проектування «Комфортбуд» до державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

У грудні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут проектування «Комфортбуд» (далі - ТзОВ «ІП «Комфортбуд») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ) № 0001292210 від 09.12.2013 року, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 523193,00 грн., з яких за основним платежем 348795 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 174398 грн.

Крім того, просило зобов'язати відповідача утриматись від вчинення певних дій, а саме: розповсюджувати будь-яким чином та використовувати в будь-який спосіб у своїй роботі висновки, викладені в акті № 465/22-10/34259862 від 25.11.2013 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «ІП «Комфортбуд» з питань достовірності нарахування податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Альянсгрупп» за серпень 2013 року» та здійснювати коригування сум податкового кредиту та податкових зобов'язань, валових доходів та валових витрат позивача чи його контрагентів на підставі висновків даного Акту.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року у справі № 813/9460/13-а позов було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ № 0001292210 від 09.12.2013 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ДПІ просить скасувати вказану постанову суду в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позову. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що в процесі проведення перевірки ТзОВ «ІП «Комфортбуд» податковим органом встановлено факт безпідставного відображення позивачем у податковому обліку господарських операцій з ТзОВ «Альянсгрупп», оскільки такі фактично не відбувалися.

Перевірку проведено на підставі акта ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 17.10.2013 року № 586/26-54-22-03/38556614 про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Альянсгрупп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2013 року по 30.09.2013 року.

Згідно з представленими документами, ТзОВ «ІП «Комфортбуд» (замовником) укладено договори з ТзОВ «Альянсгрупп» (виконавцем) на виконання проектних робіт, зокрема: окремі розділи проектних документацій, доопрацювання проектної документації, розробленою фірмою «Хемадексх» (Польща) та ін.

На виконання умов договору ТзОВ «ІП «Комфортбуд» отримано акти виконаних робіт, де ТзОВ «Альянсгрупп» - виконавець на загальну суму 2092771,97 грн. та податкові накладні за серпень 2013 року на загальну суму ПДВ - 348795,00 грн. Результатами проектних робіт, які виконувались ТзОВ «Альянсгрупп», були окремі розділи проектної документації, які надавались в електронному вигляді у форматі *.dwg і являлись складовою проектної документації, яка розроблялась для замовників ТзОВ «ІП «Комфортбуд».

Згідно з представленими позивачем бухгалтерськими та первинними документами проектні роботи на об'єктах, де залучено ТзОВ «Альянсгрупп», у серпні 2013 року не завершені, акти виконаних робіт не підписані.

З метою проведення всебічного та об'єктивного аналізу реального вивчення ТзОВ «ІП «Комфортбуд» операцій з придбання проектних робіт від ТзОВ «Альянсгрупп» при проведенні перевірки досліджено та встановлено відсутність фізичних та технічних можливостей у ТзОВ «Альянсгрупп» здійснювати проектні роботи для ТзОВ «ІП «Комфортбуд» через відсутність не тільки кваліфікованого, а будь-якого персоналу на підприємстві.

Апелянт зазначає, що в процесі проведення перевірки встановлено, що ТзОВ «Альянсгрупп» власних виробничих потужностей та трудових ресурсів не має, що виключає можливість виконання взятих на себе зобов'язань згідно договорів укладених з ТзОВ «ІП «Комфортбуд».

Також в ході перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТзОВ «Альянсгрупп» до контрагентів-покупців у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Крім того, судом першої інстанції не взято до уваги, що позивачем під час проведення перевірки та під час судового розгляду не надано кваліфікаційного сертифіката, оскільки проектна діяльність підлягає сертифікації.

Таким чином, задекларовані показники декларації з ПДВ за період з 01.03.2013 року по 30.09.2013 року по ПДВ сформовані неправомірно та перевіркою не підтверджуються.

При цьому, судом першої інстанції не перевірено твердження відповідача про відсутність у контрагента позивача фізичних, технічних можливостей для вчинення спірних господарських операцій.

Представник відповідача у ході апеляційного розгляду підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити її у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні апеляційного суду заперечив обґрунтованість доводів апелянта, просив залишити оскаржуване судове рішення без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.

Задовольняючи позов ТзОВ «ІП «Комфортбуд», суд першої інстанції виходив із того, що податковим органом проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «ІП «Комфортбуд» з питань достовірності нарахувань податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських операцій з ТзОВ «Альянсгрупп» за серпень 2013 року.

Згідно з висновками акту перевірки від 25.11.2013 року № 465/22-10/34259862 ТзОВ «ІП «Комфортбуд» порушено п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено ПДВ за серпень 2013 року на загальну суму 348795,00 грн. по безтоварних операціях, проведених з ТзОВ «Альянсгрупп».

На підставі згаданого акту перевірки відповідачем 09.12.2013 року прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення № 0001292210.

Зафіксовані в акті перевірки порушення полягають у тому, що господарські операції позивача з придбання проектних робіт ТзОВ «Альянсгрупп» у період серпня 2013 року на загальну суму 2092771,97 грн. є, на думку податкового органу, нереальними, а відтак позивачем безпідставно сформовано податковий кредит.

До таких висновків відповідач дійшов, ґрунтуючись на акті ДПІ у Оболонському районі Головного управління Міндоходів м. Києві про неможливість проведення зустрічної звірки від 17.10.2013 року, висновку ГОВ ДПІ у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 25.11.2013 року за № 47 та поясненні, відібраного у директора ТзОВ «ІП «Комфортбуд» Вишневського А.П., відповідно до яких на момент проведення звірки ТзОВ «Альянсгрупп» припинено, але не знято з обліку, встановити фактичне місцезнаходження підприємства та його посадових осіб станом на 17.05.2013 року немає можливості.

Свідоцтво платника ПДВ ТзОВ «Альянсгрупп» анульовано 06.09.2012 року. Причина анулювання - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей.

Остання подана ТзОВ «Альянсгрупп» декларація з податку на прибуток подана до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС за І квартал 2012 року, з ПДВ за березень 2012 року.

Відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, відсутня інформація про загальну чисельність працюючих на ТзОВ «Альянсгрупп» тощо.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що ТзОВ «ІП «Комфортбуд» - замовником в особі директора Вишневського А.П. укладено договори з ТзОВ «Альянсгрупп» в особі директора Білика Д.Б. на виконання проектних робіт, а саме:

- договір на виконання робіт від 04.07.2013 року за №0407131бр на виконання робіт на об'єкті, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Городок, вул. Заводська,5;

- договір на виконання проектних робіт від 30.07.2013 року №3007131 на виконання проектних робіт, зокрема, із розробки проектно-кошторисної документації будинку безтарного завантаження цукру в с. Заводське Чортківського району Тернопільської області;

- договір на виконання проектних робіт від 25.06.2013 року №2506131 на виконання проектних робіт, зокрема, із розробки проектно-кошторисної документації - робочого проекту садового будинку «Оттава 5-67», на підставі якого буде здійснюватися будівництво за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Віта Поштова сільська рада, С/Т «Новіта», земельна ділянка №5-67, кадастровий №3222481200:04:002:0320;

- договір на виконання проектних робіт від 05.03.3013 року №0503131 на виконання проектних робіт, зокрема, із розробки проектно-кошторисної документації складу безтарного зберігання цукру місткістю 80000 т в межах виробничої території ТзОВ «Радехівський цукор» в с. Павлів Радехівського району Львівської області (адаптація та доопрацювання проектної документації, розробленої фірмою «Хемадекс» (Польща);

- договір на виконання проектних робіт від 23.04.3013 року №2304131 на виконання проектних робіт, зокрема, із розробки проектно-кошторисної документації складу безтарного зберігання цукру місткістю 50000 т в межах виробничої території ТзОВ «Радехівський цукор» в с. Павлів Радехівського району Львівської області. Додаткові роботи з проектування котельні для технологічних потреб;

- договір на виконання проектних робіт від 28.05.2013 року №2805131 на виконання проектних робіт, зокрема, із розробки проектно-кошторисної документації по реконструкції торговельного центру з добудовою на пр. Героїв Сталінграду, 46 в Оболонському районі м. Києва;

- договір на виконання проектних робіт від 05.04.2013 року №0504131 на виконання проектних робіт, зокрема, із розробки проектно-кошторисної документації по технічному переоснащенню існуючого магазину під магазин «Сільпо» на вул. Здолбунівській, 4Б в м. Києві;

- договір на виконання проектних робіт від 04.06.2013 року №0406131 на виконання проектних робіт, зокрема, із розробки проектно-кошторисної документації по технічному переоснащенню існуючого магазину «Сільпо» по пр-ті Харківське шосе, 21 в Дарницькому районі м. Києва;

- договір на виконання проектних робіт від 04.06.2013 року №0406132 на виконання проектних робіт, зокрема, із розробки проектно-кошторисної документації по реконструкції з розширенням торгівельного комплексу по пр-ті В.Порика, 5а у Подільському районі м. Києва, Супермаркет «Сільпо»;

- договір на виконання проектних робіт від 09.08.2013 року №0908131 на виконання проектних робіт, зокрема, із розробки проектно-кошторисної документації по технічному переоснащенню існуючого гіпермаркету з влаштуванням виробничих приміщень (кулінарний цех, цех хлібобулочних виробів) на вул. Броварській, 2а у с. Проліски Бориспільського району Київської області;

- договір на виконання проектних робіт від 23.05.2013 року №2305131 на виконання проектних робіт, зокрема, із розробки проектно-кошторисної документації по проектуванню другої фази складського комплексу (секцій В1, В2, В5, В6) за адресою Київська область, Бориспільський район, с. Дударків, вул. Леніна, 2/1.

Судом встановлено, що проектні роботи за вказаними договорами були виконані ТзОВ «Альянсгрупп» лише в частині.

По факту виконання господарських операцій ТзОВ «Альянсгрупп» видало позивачу податкові накладні: від 30.08.2013 року № 749 на суму ПДВ 18000,00 грн., від 30.08.2013 року № 750 на суму ПДВ 20000,00 грн., від 30.08.2013 року № 751 на суму ПДВ 3700,00 грн., від 29.08.2013 року № 752 на суму ПДВ 6000,00 грн., від 29.08.2013 року № 753 на суму ПДВ 7000,00 грн., від 30.08.2013 року № 754 на суму ПДВ 70000,00 грн., від 30.08.2013 року № 755 на суму ПДВ 75000,00 грн., від 30.08.2013 року № 756 на суму ПДВ 11500,00 грн., від 30.08.2013 року № 757 на суму ПДВ 15000,00 грн., від 30.08.2013 року № 758 на суму ПДВ 16000,00 грн., від 27.08.2013 року № 1139 на суму ПДВ 7333,33 грн., від 27.08.2013 року № 1140 на суму ПДВ 7333,33 грн., від 27.08.2013 року № 1141 на суму ПДВ 2000,00 грн.

Суми ПДВ по вказаних податкових накладних внесено позивачем до податкового кредиту звітного періоду.

Позивач здійснював оплату за отримані послуги/виконані роботи шляхом безготівкових розрахунків через банківську установу з урахуванням ПДВ.

Приймання позивачем від ТзОВ «Альянсгрупп» виконаних робіт здійснювалось за актами приймання передачі виконаних робіт.

Результатами проектних робіт, які виконувались ТзОВ «Альянсгрупп», були окремі розділи проектної документації, які надавались в електронному вигляді у форматі *.dwg і були складовою проектної документації, що розроблялася для замовників ТзОВ «ІП «Комфортбуд».

Окрім того, на момент здійснення господарських операцій позивача з ТзОВ «Альянсгрупп» останнє було включено до Єдиного державного реєстру та перебувало на обліку платника податків, що стверджується копією свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

Згідно з інформацією офіційного веб-сайту Міністерства доходів і зборів України 13.11.2013 року свідоцтво ТзОВ «Альянсгрупп» про реєстрацію платника ПДВ було анульовано, тобто на час здійснення позивачем господарських операцій із ТзОВ «Альянсгрупп» свідоцтво останнього було дійсним, у період відносин позивача із ТзОВ «Альянсгрупп» (05.03.2013 року - 09.08.2013 року) воно було зареєстровано платником ПДВ і позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту ПДВ з вартості придбаних у ТзОВ «Альянсгрупп» послуг згідно податкових накладних за серпень 2013 року.

З урахуванням зазначеного судом не враховуються висновки акта перевірки щодо заниження та безпідставність включення до складу податкового кредиту суми ПДВ за операціями, що проведені з контрагентом позивача (ТзОВ «Альянсгрупп») без фактичного здійснення господарської діяльності, оскільки виникнення права позивача на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування ПДВ за наявності первинних документів бухгалтерського обліку в підтвердження такого проведення.

При цьому суд першої інстанції врахував те, що твердження відповідача на відсутність кваліфікаційного сертифікату на виконання проектних робіт у контрагента позивача не було відображено у акті перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване рішення.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ТзОВ «ІП «Комфортбуд» в частині визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.12.2013 року № 0001292210 підтверджені належними та допустимими доказами та підлягають до задоволення.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, апеляційний суд виходить із таких міркувань.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, ДПІ було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «ІП «Комфортбуд» з питань достовірності нарахувань ПДВ при здійсненні фінансово - господарських операцій з ТзОВ «Альянсгрупп» за серпень 2013 року, за результатами якої складено акт від 25.11.2013 року № 465/22-10/34259862.

У ході перевірки податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ за серпень 2013 року на загальну суму 348795,00 грн. по безтоварних операціях, проведених з ТзОВ «Альянсгрупп».

На підставі акту перевірки від 25.11.2013 року відповідачем 09.12.2013 року прийнято оспорювань податкове повідомлення-рішення № 0001292210.

На переконання апеляційного суду, суть даного публічно-правового спору зводиться до обґрунтованості висновку податкового органу про нереальний характер господарських операції позивача з ТзОВ «Альянсгрупп».

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами та вимоги до таких документів передбачено приписами п. 1.2 ст. 1, п. 2.1, 2.4, 2.15, 2.16 ст. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 3.2 ст. 3, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Положеннями пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається, зокрема, дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

На думку апеляційного суду, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як слідує з матеріалів справи, між позивачем та ТзОВ «Альянсгрупп» укладено договори на виконання проектних робіт (том 1 а.с. 37-39, 41-44, 48-51, 55-59, 63-66, 69-72, 76-79, 83-86, 90-93, 97-10, 104-107).

Проекті роботи по укладених договорах були виконанні ТзОВ «Альянсгрупп» лише в частині та по факту виконання господарських операцій ТзОВ «Альянсгрупп» видало позивачу податкові накладні.

ТзОВ «ІП «Комфортбуд» на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТзОВ «Альянсгрупп» представлено акти приймання-передачі виконаних робіт, податкові накладні.

На час здійснення господарських операцій позивача та ТзОВ «Альянсгрупп» останнє було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також було зареєстровано як платник ПДВ.

Відповідач у обґрунтування своєї позиції посилався на акт ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 17.10.2013 року № 586/26-54-22-03/38556614 про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Альянсгрупп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2013 року по 30.09.2013 року.

Разом із тим, виходячи з приписів ст. 73 Податкового кодексу України, Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України № 236 від 22.04.2011 року, та Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 27.12.2010 року, акт про неможливість проведення зустрічної звірки є документом, який містить податкову інформацію та засвідчує факт неможливості проведення зустрічної звірки. При цьому зустрічні звірки не є перевірками в розумінні ст. 75 Податкового кодексу України.

На переконання суду апеляційної інстанції, результати зустрічної звірки контрагента позивача, який на той час виявилися відсутніми за місцем реєстрації, за результатами його податкової звітності та автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, не можуть бути безумовними свідченнями правомірності оспорюваних висновків податкового органу.

Чинне законодавство України не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту.

Відповідач не звертався до суду із позовом про визнання недійсними правочинів, укладених позивачем ТзОВ «ІП «Комфортбуд» та ТзОВ «Альянсгрупп» та не довів того, що правочини було вчинено позивачем з метою безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ і витрат та отримання бюджетного відшкодування, а також безпідставного формування витрат.

При цьому відповідно до п.п. 36.1, 36.5 ст. 36, п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів. Таким чином, формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних).

Законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини.

Так, згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

У п.38 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Інтерсплав проти України» від 09.01.2007р. Суд вказав на те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Отже платника податку не може бути позбавлено відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року у справі № 813/9460/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді В.П.Дякович

Л.П.Іщук

Ухвала у повному обсязі складена 06 лютого 2015 року.