Ухвала суду № 42664267, 10.02.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2015 р. Справа № 821/3946/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Жук С.І.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Транспортне підприємство „ТрансСервіс" до державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановиЛА:

Позивач, звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2014 року позов задоволено. Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області № 0002772200 від 03.09.2014 р.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2014 року та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортне підприємство "ТрансСервіс" здійснює діяльність у сфері вантажного автомобільного транспорту, знаходиться на обліку як платник податків у ДПІ у м. Херсоні, є платником податку на додану вартість.

У серпні 2014 року фахівцем ДПІ у м. Херсоні була проведена виїзна документальна позапланова перевірка ТОВ "ТП "ТрансСервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти декларування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Промбуд Маркет" та подальшої реалізації або використання у власній господарській діяльності товарів, (робіт, послуг) отриманих від вищевказаного контрагента-постачальника у січні 2014 року, відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності, за результатами перевірки було складено акт від 18.08.2014 №285/21-03-22-06/34555046. Перевіркою було встановлено порушення ТОВ "ТП "ТрансСервіс" п. 44.1 ст. 44,п.198.2 ст.198, п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит на суму 46860,40 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість ТОВ "ТП "ТрансСервіс" у січні 2014 року, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму ПДВ 46860,40 грн.

В акті зазначено, що згідно з договором поставки № 131112-2 від 12.11.13, укладеним ТОВ "ТП "ТрансСервіс" з постачальником ТОВ "Промбуд Маркет", у січні 2014 року позивачем було придбано товарів (запасні частини до автомобілів, автомийка в комплекті) загальною вартістю 281162 грн. 40 коп., в т.ч. ПДВ 46860 грн. 40 коп., поставка була оформлена податковими та видатковими накладними. Товари були частково оплачені в лютому 2014року. Документування транспортування товару відбувалось на підставі товарно-транспортної накладної від 31.01.14 № 90, відомості якої свідчать про перевезення товарів автомобілем позивача МАЗ 54323 з м. Донецьк до м. Херсона, разом з тим ДПІ вважає дану ТТН оформленою не належним чином, оскільки відсутній підпис особи, яка дозволила відпуск ТМЦ, відсутні номер та дата доручення, не вказано ким видане доручення. В акті перевірки зазначено, що ТОВ "ТП "ТрансСервіс" не надало до перевірки довіреностей, подорожніх листів, тобто, немає доказів фактичної поставки товару покупцю ТОВ "ТП "ТрансСервіс".

При перевірці фахівцем ДПІ були використані відомості акту від 28.03.2014 року № 85/05-61-22-01/38654416, який складено ДПІ у Будьоннівському районі ГУ Міндоходів у Донецькій області, "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промбуд Маркет" щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами покупцями-постачальниками за період: січень-лютий 2014 року". В даному акті міститься інформація про те, що у ТОВ "Промбуд Маркет" відсутні необхідні умови для здійснення фінансово- господарської діяльності, а саме відсутність товариства за податковою адресою: м. Донецьк, вул. Георгія Димитрова, буд. 2, яка підтверджена актом від 18.03.2014 № 59/05-61-22-08/38654416 про неможливість вручення поштового відправлення ТОВ "Промбуд Маркет" та висновком від 04.04.2014 № 130 від оперативного підрозділу ГОВ ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька про результати відпрацювання ризикового платника податків, згідно якого підприємство не знаходиться за податковою адресою, податкова інспекція не має можливості опитати директора у зв'язку з відсутністю його за місцем реєстрації, та не можливості встановити його фактичного місцеперебування, а також відсутність основних фондів, відсутність трудових, виробничих ресурсів, відсутність первинних та бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності платником податків, та вказує на те, що фактично не здійснювались операції з купівлі/продажу товарів (робіт, послуг) між ТОВ "Промбуд Маркет" та ТОВ "ТП "ТрансСервіс".

На думку ДПІ, наявність лише видаткових та податкових накладних не може бути доказом проведення самої господарської операції. Докази фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ "ТП "ТрансСервіс" відсутні, що є свідченням того, що операції з поставки товару постачальником ТОВ "Промбуд Маркет" не мали реального характеру, товар не перевозився. ТОВ "Промбуд Маркет" лише оформлювались окремі первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій та правомірності формування сум податкового кредиту, наслідком чого є отримання контрагентами-покупцями необґрунтованої податкової вигоди у вигляді податкового кредиту з ПДВ, в т.ч. ТОВ "ТП "ТрансСервіс". За відсутності факту отримання товару, відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

За висновками перевірки ДПІ у м. Херсоні було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002772200 від 03.09.2014 про збільшення ТОВ "ТП "ТрансСервіс" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 46860 грн. та застосування штрафу в сумі 11715 грн. Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Правила формування податкового кредиту визначені ст. 198 ПКУ, відповідно до якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів та послуг. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Згідно п. 201.8 ст.201 Податкового Кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість, в порядку передбаченому ст.183 цього Кодексу.

Вирішуючи спір щодо правомірності визначення позивачеві суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість суд вважає, що податковою інспекцією проведеною перевіркою не встановлений факт нереального здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "Промбуд Маркет". Так, фахівцем ДПІ були дослідженні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача та виявлено, що документи складено без порушень порядку їх оформлення. Ці документи (видаткові та податкові накладні, документи про оплату товарів, акти про списання матеріальних цінностей, картка рахунку 631), будучи первинними документами та підставою формування валових витрат у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, відповідають вимогам п. 9.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", складені у відповідності до приписів п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФУ від 24.05.95 р. N 88. Для формування податкового кредиту задіяні податкові накладні на придбані товари, видані належним чином зареєстрованим платником ПДВ. Контролюючим органом не надано до суду належних доказів, що інформація, яку містять ці документи, не відповідає дійсності, а також, що позивач отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства.

Надані податковою інспекцією документи не містять в повному обсязі безумовних доказів безтоварності операцій, здійснених позивачем з ТОВ "Промбуд Маркет". Відомості акту від 28.03.2014 року № 85/05-61-22-01/38654416 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промбуд Маркет" щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами покупцями-постачальниками за період: січень-лютий 2014 року" лише констатують відсутність платника за юридичною адресою, відсутність основних фондів, незнайдення керівника товариства, що само по собі не є вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції. Дане товариство було зареєстровано юридичною особою, платником ПДВ, звітувало до податкової інспекції. ДПІ не надала суду доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем ТОВ "Промбуд Маркет" було фіктивним, вчиняло порушення в сфері оподаткування, документувало безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб'єктів господарювання, та укладало нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства. Податкова інспекція не заперечує тієї обставини, що контрагент позивача відобразив в податковій звітності у складі податкових зобов'язань операції із позивачем, ця обставина підтверджується наданим суду актом від 28.03.2014 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промбуд Маркет".

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

ДПІ вважає оформлену не належним чином товарно-транспортну накладну від 31.01.14 № 90 про перевезення придбаних товарів автомобілем позивача МАЗ 54323 (водій ОСОБА_4) з м. Донецьк до м. Херсона, оскільки відсутній підпис особи, яка дозволила відпуск ТМЦ, відсутні номер та дата доручення, не вказано ким видане доручення. Разом з тим, як вибачається з матеріалів справи ТТН має підпис особи, яка відпускала товар, це директор ТОВ "Промбуд Маркет" ОСОБА_5 Та обставина, що в ТТН відсутні деякі реквізити, не є беззаперечною умовою для того, щоб визначати таку ТТН недійсною та констатувати незаконність віднесення суб'єктом господарювання до податкового кредиту сплаченого ПДВ у витратах з придбання товару. Товарно-транспортні накладні є єдиним юридичним документом обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для проведення розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що зокрема регламентує взаємовідносини перевізника і замовника як учасників транспортного процесу. Таким чином, для проведення податкового обліку купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей товарно-транспортні накладні не є обов'язковими, оскільки не мають силу бухгалтерського документа.

Позивачем надано суду докази оренди товариством автомобіля 54323 (нотаріально посвідчений договір від 16.03.2010 року), довіреність № 14 від 31.01.14 видана водію ОСОБА_4 на отримання товарів від ТОВ "Промбуд Маркет", наказ №63 від 25.10.2011р. при прийняття ОСОБА_6 на посаду водія ТОВ "ТП "ТрансСервіс".

Крім того, судом першої інстанції допитаний в якості свідка водій ОСОБА_4, який підтвердив те, що дійсно здійснював приймання та перевезення вантажу від ТОВ "Промбуд Маркет" з м. Донецька до позивача. Також, у суді першої інстанції керівник ТОВ «ТП «ТрансСервіс» ОСОБА_7 пояснив, що діяльність підприємства пов'язана з вантажними перевезеннями, тому для ремонту автомобілів запчастини придбаваються в різних місцях України, для придбання товарів підприємство користується технічними засобами зв'язку, особисто з керівником ТОВ "Промбуд Маркет" він не знайом.

Позивачем надано суду докази використання придбаних ТМЦ в господарській діяльності, зокрема, на ремонт автокрану КС 3577/3 загальною вартістю 222 292,50 грн., що спричинило зміни (збільшення) балансової вартості даного основного засобу та підтверджуються даними бухгалтерському обліку товариства, докази використання придбаних запчастин на ремонт орендованих автомобілів - МАЗ 5551 в сумі 71523,37 грн., МА354323 в сумі 8764,51 грн., МА35433 в сумі 13382,50 грн. - загальною вартістю 93670,38 грн., ці операції в бухгалтерському обліку товариства, відповідно до п.8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 "Оренда", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №181 від 28.07.2000, відображені як капітальні інвестиції у створення інших необоротних матеріальних активів .

З витягу Єдиного державного реєстру підприємств станом 17.10.14 вбачається, що керівником ТОВ "Промбуд Маркет" є ОСОБА_5, який підписав документи від імені ТОВ "Промбуд Маркет", а інформація про відсутність юридичної особи за податковою адресою внесена тільки 09.04.14, значно пізніше ніж вчинені спірні операції, що не повинно впливати на відносини позивача з бюджетом по декларуванню по сплаті податків.

Статтею 18 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Відсутність контрагента за юридичною адресою в подальшому саме по собі не тягне встановлення факту нікчемності або фіктивності правочинів та не позбавляє правового значення виданих за відповідними господарськими операціями податкових накладних. Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента може слугувати підставою для висновку про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Отже, твердження ДПІ про безтоварність господарських операцій позивача із вищенаведеним підприємством та наведені доводи в акті перевірки стосовно заниження податку на додану вартість по операціям з ТОВ "Промбуд Маркет" є безпідставними і такими, що не підтверджені належними доказами.

Стаття 8 КАС України передбачає принцип верховенства права при здійсненні адміністративного судочинства. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Неприпустимість притягнення до відповідальності одного платника податків, у випадку за неправомірні дії іншого платника податків підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в п. 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: "... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності". Європейський суд з прав людини визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Транспортне підприємство „ТрансСервіс" про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги один в один дублюють заперечення на адміністративний позов (а.с. 50) були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області, - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2014 року по справі № 821/3946/14, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя С.І. Жук