Ухвала суду № 42664065, 05.02.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2015 р.Справа № 820/17871/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Подобайло З.Г. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2014р. по справі № 820/17871/14

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма"Україна Нова"

до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Україна Нова", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 09.10.2014 року №0000112228, яким Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Україна Нова" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість загалом на 63153 грн., в т.ч. 42102 грн. - за основним платежем та 21051 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка правомірності нарахування Сільськогосподарського товариства з обмежено відповідальністю Агрофірми "Україна Нова" з питань дотримання законодавства при відображенні в податковому обліку фінансово-господарських операцій з платниками податків ТОВ ВКП "Мотор-Агро" за лютий 2012 року, ТОВ "Фірма Хотей" за вересень, жовтень 2012 року та ТОВ "Торгова компанія "Лідер" за лютий 2014 року, за результатами якої складено акт. На підставі вказаного акту перевірки № 946/20-27-22-12/00708231 від 22.09.2014 року відповідачем було прийняте оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 09.10.2014 року № 0000112228. Обставини, які викладені в акті перевірки, неправомірно кваліфіковані як порушення, що передбачені ст.44, 198, ст. 201 Податкового кодексу України, вищевказані порушення встановлено відповідачем при довільному трактуванні норм права та при грубому порушенні норм податкового законодавства та свідчить про поверхневе проведення перевірки. У зв'язку із чим, позивач вважає, що податкове повідомлення - рішення від 09.10.2014 року № 0000112228 є протиправним та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2014 року адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Україна Нова" до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 09.10.2014 року №0000112228, яким Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Україна Нова" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість загалом на 63153 грн., в т.ч. 42102 грн. - за основним платежем та 21051 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Лозівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення прийнято з не дотриманням вимог ст..159 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2014 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову. Посилається на відсутність документів щодо транспортування товару, довіреностей на його отримання.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи

Заслухавши суддю-доповідача, доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню частково.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка правомірності нарахування Сільськогосподарського товариства з обмежено відповідальністю Агрофірми "Україна Нова" з питань дотримання законодавства при відображенні в податковому обліку фінансово-господарських операцій з платниками податків ТОВ ВКП "Мотор-Агро" за лютий 2012 року, ТОВ "Фірма Хотей" за вересень, жовтень 2012 року та ТОВ "Торгова компанія "Лідер" за лютий 2014 року, за результатами якої складено акт № 946/20-27-22-12/00708231 від 22.09.2014 року (а.с. 17-54).

В результаті перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 44.1 ст .44, п. 198.1, п. 198.6 ст.198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-2010 року, зі змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 42101,67 грн.( а.с. 54).

Позивач не погодився із висновками акту перевірки на надав до контролюючого органу письмові заперечення, однак рішенням відповідача висновки акту № 946/20-27-22-12/00708231 від 22.09.2014 року(а.с. 55-72).

На підставі вказаного акту перевірки № 946/20-27-22-12/00708231 від 22.09.2014 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення від 09.10.2014 року № 0000112228 (а.с. 73).

З дослідженого акту перевірки № 946/20-27-22-12/00708231 від 22.09.2014 року вбачається, що фактичною підставою для відображення в акті порушень і винесення спірного податкового повідомлень-рішення слугував викладений в акті висновок відповідача про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин, укладених позивачем та його контрагентами.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є висновки акту перевірки, відповідно до яких було встановлено порушення позивачем вимог п. 44.1 ст .44, п. 198.1, п. 198.6 ст.198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого ним завищено суму податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 42101,67 грн., у т.ч. за вересень 2012 року на 8405,33 грн., за жовтень 2012 року на 22359,67 грн., за липень 2012 року (уточнюючий розрахунок жовтня 2012 року) на 11336,67 грн. по взаємовідносинам саме із ТОВ "Фірма Хотей".

З матеріалів справи вбачається, що позивач у перевіряємий період мав господарські відносини з ТОВ "Фірма Хотей".

Згідно з матеріалами справи між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Хотей" (продавець) укладено договір №11 купівлі-продажу від 11.07.2012 року. За умовами укладеного договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця елеваторне обладнання, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар ( а.с. 89-92).

Реальність виконання умов укладеного договору 11.07.2012 року підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку: специфікацією, видатковими накладними № 11 від 17.07.2012 року, № 11/2 від 17.07.2012 року, №11/3 від 17.07.2012 року, податковими накладними №717001 від 17.07.2012 року, № 717002 від 17.07.2012 року, №717003 від 17.07.2012 року, платіжними дорученнями (а.с. 93-101).

Крім того, між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Хотей" (продавець) укладено договір №18 купівлі-продажу від 16.07.2012 року. За умовами укладеного договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця елеваторне обладнання, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар ( а.с. 75-78).

Реальність виконання умов укладеного договору 16.07.2012 року підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку: специфікацією, видатковими накладними № 18 від 09.08.2012 року, № 27 від 22.08.2012 року, податковими накладними №809002 від 09.08.2012 року, № 817002 від 17.08.2012 року, № 822003 від 22.08.2012 року, рахунком-фактурою №27, платіжними дорученнями (а.с. 79-88).

В підтвердження отримання товарно-матеріальних цінностей від контрагента позивачем надано до матеріалів справи лімітно-заробітні картки на отримання матеріальних цінностей, накладні, акти встановлення запасних частин, акти приймання передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів та інвентарні картки обліку основних засобів ( а.с. 102-128 ).

Про фактичне виконання умов договору свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" і п.2.4. ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Положеннями ст.. 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Положеннями ст. 14.1.181 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Положеннями ст. 198.3. Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ст.198.6. Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Проте, в даному випадку виконання договорів між позивачем та ТОВ "Фірма Хотей" підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, специфікаціями, платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.

Згідно з ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як підтверджено матеріалами справи, правочини укладені між позивачем та ТОВ "Фірма Хотей" виконано кожною стороною цих договорів, що підтверджується первинними документами, а саме податковими накладними. Сторони претензій одна до одної не мали.

Положеннями ст.201.1 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Зауваження щодо форми та змісту наданих податкових накладних з боку податкового органу в акті перевірки відсутні.

Данні документів платника податків не спростовані податковим органом, відповідні докази не надані.

Таким чином, позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту. Податкові накладні відповідають вимогам закріпленими в ст.201 Податкового кодексу України.

Посилання на відсутність товарно- транспортних накладних та довіреностей, на що посилається відповідач, не свідчить про не реальність операції, оскільки є інші документи, данні яких не спростовані, які відображають проведення операції. Наявність товару у позивача податковим органом (представником в апеляційному суді) не заперечується.

Враховуючи вищевикладене, позивач та ТОВ "Фірма Хотей" належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України .

Щодо посилань відповідача на акт "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ " Фірма Хотей " колегія суддів не приймає до уваги, виходячи із наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 порядку №1232 від 27.12.2010 року про проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок передбачено, що зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Проте, відносно контрагента позивача було складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки щодо документального підтвердження господарських відносин, отже фактично контрагент позивача не перевірявся, документи первинного та бухгалтерського обліку досліджені не були, а тому лише даний акт не може свідчити про нереальність правовідносин між позивачем та контрагентом.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Відповідачем вказаного процесуального обов'язку стосовно податкового повідомлення - рішення від 09.10.2014 року № 0000112228, не виконано.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 09.10.2014 року №0000112228, колегія суддів зазначає наступне, що в даній частині, в позові відмовлено. В цій частині рішення суду першої інстанції позивачем не оскаржено, а апеляційна скарга відповідача не містить будь яких обґрунтувань його неправомірності.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2014р. по справі № 820/17871/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Подобайло З.Г. Тацій Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 10.02.2015 р.