Рішення № 42663450, 02.02.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2015Справа №910/25692/14За позовом Ярліс Інвестментс ЛТД

До 1. Державної служби інтелектуальної власності України

2. Общєство с огранічєнной отвєтствєнностю "Домані групп"

3-ті особи, які не заявляють

самостійних вимог

на предмет спору,

на стороні відповідачів 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна

компанія»

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «КД Коктебель»

про дострокове припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники сторін:

від позивача Лучка І.Ю. - представник (дов. № б/н від 15.10.2014 р.)

від відповідача 1 Потоцький М.Ю. - представник (дов. № 1-8/8565 від 21.11.2014 р.)

від відповідача 2 не з'явився

від 3-ої особи 1 Гурич О.В. - представник (дов. № б/н від 10.01.2014 р.)

від 3-ої особи 2 Ткачук С.В. - представник (дов. № б/н від 01.02.2014 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Компанія Ярліс Інвестментс ЛТД звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби інтелектуальної власності України та Общєства с огранічєнной отвєтствєнностю "Домані групп" про дострокове припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг №147648.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Згідно з абзацу 1 п. 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг": "Якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково".

Спираючись на наведені норми, Позивач стверджує, що протягом періоду з 10 листопада 2011 року по теперішній час (тобто, протягом трьох років з дати публікації відомостей про видачу свідоцтва України № 147648 на Знак та на дату цього позову), Відповідачем 2 не було здійснено жодних дій, які відповідно до статті 16 Закону про знаки, могли б вважатися використанням Знака щодо зазначених у свідоцтві товарів 33 класу МКТП на території України.

У зв'язку із чим, позивач і просить суд припинити достроково дію свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 147648 для зазначених у свідоцтві товарів 33 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг та зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про дострокове припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 147648 для зазначених у свідоцтві України на знак для товарів і послуг № 147648 товарів 33 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.11.2014 р. порушено провадження у справі № 910/25692/14, та призначено розгляд справи на 10.12.2014 р.

09.12.2014р. через відділ діловодства суд представником відповідача 2 подано клопотання про зупинення провадження у справі, згідно даного клопотання, відповідач 2 просить суд зупинити провадження у даній справі до винесення Господарським судом міста Києва рішення у справі №910/2308/14 за позовом ТОВ «Домані Груп» до Державної служби інтелектуальної власності України та Ярліс Інвестментс Лтд. про визнання свідоцтва України на знак для товарів та послуг №167203 від 25.02.2013р. недійсним.

Також 10.12.2014 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача 2 клопотання про залучення до участі у справі 3-ої особи без самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» як особи, якій на підставі ліцензійного договору № 10/11-11 від 10.11.2011р. відповідач 2 надав виключну ліцензію на користування на території України спірного Знаку щодо товарів 33 класу МКТУ, для яких він зареєстрований в Україні.

Крім того, згідно даного клопотання, відповідач 2 також просить суд зобов'язати ТОВ «Кримська водочна компанія» надати докази фактичного використання знаку для товарів і послуг за свідоцтвом № 147648 на території України за останні три роки.

У судовому засіданні 10.12.2014р. представником відповідача 1 подано відзив на позовну заяву. Згідно даного відзиву, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі з підстав викладених у відзиві.

Розглянувши у судовому засіданні 10.12.2014р. клопотання відповідача 2 про зупинення провадження у справі, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

У поданому до суду клопотанні про зупинення провадження у справі № 910/25692/14 відповідач 2 зазначає, що у справі №910/2308/14, що розглядається Господарським судом міста Києва, за позовом ТОВ «Домані Груп» до Державної служби інтелектуальної власності України та Ярліс Інвестментс Лтд. про визнання свідоцтва України на знак для товарів та послуг №167203 від 25.02.2013р. недійсним, мають бути встановлені обставини, що матимуть вирішальне значення при розгляді справи №910/25692/14, у зв'язку із чим, просить зупинити провадження у даній справі.

Представники позивача та відповідача 1 у судовому засіданні висловили заперечення щодо задоволення даного клопотання.

Суд, розглянувши клопотання відповідача 2 про зупинення провадження у справі, відмовляє в його задоволенні з підстав необґрунтованості останнього. Зокрема, відповідачем належним чином не обґрунтовано у чому полягає саме неможливість розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, що в розумінні статті 79 ГПК України є обов'язковою умовою для вирішення питання щодо зупинення провадження у справі.

Крім того, відповідачем не додано до вказаного клопотання належних доказів, що в провадженні Господарського суду знаходиться справа №910/2308/14.

Таким чином в задоволенні даного клопотання судом відмовлено.

Також, розглянувши у судовому засіданні 10.12.2014 р. клопотання відповідача 2 про залучення 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія», суд зазначає таке.

За змістом ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського суду може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

За наслідками розгляду клопотання відповідача 2 про залучення до участі у справі 3-ої особи без самостійних вимог на стороні відповідача 2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія», суд вбачає підстави для задоволення даного клопотання, оскільки суд погоджується з доводами відповідача 2, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки останньої, як особи, якій на підставі ліцензійного договору № 10/11-11 від 10.11.2011р. відповідач 2 надав виключну ліцензію на користування на території України спірного Знаку щодо товарів 33 класу МКТУ, для яких він зареєстрований в Україні, відтак суд вважає за необхідне залучити дану особу в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів. Отже дане клопотання відповідача задоволено.

Також розглянувши вимогу відповідача 2 про витребування у ТОВ «Кримська водочна компанія» доказів, суд зазначає про необґрунтованість останнього в розумінні ст. 38 ГПК України, а тому в задоволенні даного клопотання судом відмовлено.

У зв'язку з залученням 3-ої особи, суд відповідно до ст. 77 ГПК України відклав розгляд справи на 22.12.2014 р., про що виніс відповідну ухвалу.

Представник відповідача 2 в судове засідання 22.12.2014 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні 22.12.2014 р. подав суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд припинити достроково дію свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 147648 для зазначених у свідоцтві товарів 33 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг (крім заявлених раніше товарів слабоалкогольних напоїв) та зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг.

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає таке.

Зі змісту п. 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 р. Вбачається таке. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Тому господарський суд, виходячи зі змісту заяви, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Позивач відповідно до приписів ст. 22 ГПК України вправі зокрема змінити предмет або підстави позову до початку розгляду справи по суті, а отже подана заява про зменшення позовних вимог розцінюється як заява про зміну предмету позову та відповідно приймається судом до розгляду.

У судовому засіданні 22.12.2014 р. представник 3-ої особи подав суду відзив на позов, відповідно до якого заперечує проти позову з підстав, зазначених у відзиві.

В даному судовому засіданні суд дійшов висновку про доцільність залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю «КД Коктебель» в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів з таких підстав.

Як вбачається з поданих 3-ою особою матеріалів, 03.12.2013 р. між 3-ою особою та ТОВ «КД Коктебель» укладено субліцензійний договір, предметом якого є передання на користь ТОВ «КД Коктебель» дозволу (невиключної ліцензії) на використання знаку «WINEMASTER» за свідоцтвом № 147648 при виробництві та/або розповсюдженні товарів 33 класу МКТП, вказаних у свідоцтві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки ТОВ «КД Коктебель» як особи, якій надано невиключну ліцензію на використання знаку «WINEMASTER» за свідоцтвом № 147648, відтак суд вважає за необхідне залучити дану особу в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів на підставі ст. 27 ГПК України.

Також, у судовому засіданні 22.12.2014 р. представники сторін подали суду клопотання про продовження терміну розгляду справи на більш тривалий строк, ніж встановлено ч. 1 ст. 69 ГПК України.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив зазначене клопотання.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача 2, невиконанням вимог ухвали суду, необхідністю залучення 3-ої особи, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 19.01.2015 р., про що винесено відповідну ухвалу.

19.01.2015 р. відділом діловодства суду отримано від 3-ої особи 1 додаткові пояснення по справі, відповідно до яких 3-тя особа 1 просить суд відмовити в задоволенні позову з підстав, зазначених у поясненнях.

Також 19.01.2015 р. відділом діловодства суду отримано від Лисенка В.В. повідомлення про дострокове припинення повноважень останнього як представника юридичної особи відповідача 2 (довіреність відізвана, про що вручене відповідне повідомлення). За таких обставин, Лисенко В.В. просить суд поштову кореспонденцію по справі надсилати на юридичну адресу відповідача 2.

Представники відповідача 2 та 3-ої особи 2 в судове засідання 19.01.2015 р. не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представників відповідача 2 та 3-ої особи 2, невиконанням вимог ухвали суду, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 02.02.2015 р., про що виніс відповідну ухвалу.

Представник відповідача 2 в судове засідання 02.02.2015 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Так, 02.02.2015 р. відділом діловодства суду отримано від генерального директора відповідача 2 повідомлення, відповідно до якого останній повідомляє суд про те, що довіреність, видана на Лисенка В.В., відізвана та припинила дію з 12.01.2015 р. За таких обставин, генеральний директор відповідача 2 просить суд поштову кореспонденцію по справі надсилати на юридичну адресу відповідача 2. При цьому у повідомленні також згадано про пошук відповідачем 2 юридичної компанії з метою представництва інтересів ООО «Домані Груп».

З цього приводу суд зазначає, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача 2 бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника. Відповідач 2 мав можливість скористатись правилами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України. Тим більше відповідач 2 самостійно вказує дату відкликання довіреності - ще 12.01.2015 р., не надаючи однак належні первинні докази відкликання довіреності, виданої на представництво інтересів відповідача 2 на ім'я Лисенка В.В.

За таких обставин, належним чином повідомленим відповідачем 2 не зазначено жодних поважних причин нез'явлення у судове засідання 02.02.2015 р. свого представника, а отже суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 02.02.2015 р. за відсутності відповідача 2 з метою дотримання процесуальних строків.

В судовому засіданні 02.02.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Общєство с огранічєнной отвєтствєнностю "Домані групп" (відповідач 2) є власником свідоцтва України № 147648 на знак для товарів і послуг «WINEMASTER», зареєстрований для товарів 33 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг (МКТП). Публікація про видачу свідоцтва № 147648 (Свідоцтво) була здійснена 10.11.2011 р. в офіційному бюлетені «Промислова власність» № 21, що підтверджується, зокрема, випискою з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відносно свідоцтва № 147648 станом на 28.11.2014 р.

Згідно з Міжнародною класифікацією товарів і послуг, 33 клас товарів, стосовно яких зареєстровано знак за Свідоцтва включають в себе:

- Алкогольні напої (крім пива); аперитиви; арак (рисовий алкогольний напій); бренді; вина; вина ігристі; віскі; ганусова (анісова) горілка (настоянка); горілка особлива; ганусовий (анісовий) лікер; гідромель (медівка); горілка; горілка вишнева; грушевий сидр; джин (ялівцева горілка); коньяки; коктейлі; кюрасо (лікер); лікери; м'ятні настоянки; напої алкогольні перегінні; алкогольні напої, що містять фрукти; настоянки гіркі; пікети (вино з виноградних вичавків); рисовий спирт; ром; саке (рисова горілка); сидри; слабоалкогольні напої; спиртні напої; спиртові екстракти; спиртові есенції; алкогольні напої, що сприяють травленню; фруктові екстракти спиртові.

При цьому позивач просить суд визнати Свідоцтво недійсним стосовно всіх зареєстрованих товарів 33 класу МКТП, окрім слабоалкогольних напоїв.

Позивач вважає, що знак для товарів і послуг «WINEMASTER» за Свідоцтвом без поважних причин не використовується в Україні відповідачем 2 від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва щодо усіх товарів 33 класу, окрім слабоалкогольних напоїв, а отже дія Свідоцтва повинна бути достроково припинена судом в зазначеній частині.

Відповідач 1 заперечує проти позовних вимог з наступних підстав.

По-перше, відповідно до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», а саме ст. 18, відповідач 2 як власник свідоцтва України № 147648 повинен довести факт використання спірного знаку, а у разі відсутності такого використання - зазначити поважні причини, з яких знак не використовується.

По-друге, подані позивачем докази в якості невикористання спірного свідоцтва на знак для товарів і послуг є неналежними, а права позивача - не порушеними.

За таких обставин, відповідач 1 просить суд відмовити в задоволенні позову.

Відповідач 2 заперечував проти позову з підстав того, що між ним та 3-ою особою 1 було укладено ліцензійний договір № 10/11-11, відповідно до якого відповідач 2 надав 3-ій особі 1 виключну ліцензію на користування на території України спірного Знаку щодо товарів 33 класу МКТП, для яких він зареєстрований в Україні, а отже знак за спірним свідоцтвом використовується 3-ою особою за умови контролю з боку відповідача 2.

3-тя особа 1 проти позову заперечувала з тих підстав, що між нею та 3-ою особою 2 було укладено субліцензійний договір від 03.12.2013 р., предметом якого є передання на користь ТОВ «КД Коктебель» дозволу (невиключної ліцензії) на використання знаку «WINEMASTER» за свідоцтвом № 147648 при виробництві та/або розповсюдженні товарів 33 класу МКТП, вказаних у свідоцтві. При цьому 3-ою особою 1 вчинено значні дії по підготовці до використання спірного знаку, оскільки, по-перше, розроблено рецептури алкогольних напоїв, на підставі яких виробляється алкогольна продукція «WINEMASTER», а також отримано сертифікат відповідності на продукцію «WINEMASTER» тощо; по-друге 3-ою особою 2 на підставі відповідного договору розроблено дизайн етикеток та пляшки для виробництва вин під позначенням «WINEMASTER» з метою подальшої їх реалізації на території України 3-ою особою 1.

При цьому поважною причиною власне невикористання спірного знаку для товарів і послуг 3-тя особа 1 зазначає можливість введення в оману споживача стосовно особи-виробника товару, оскільки ТОВ «Інкерманський завод марочних вин» також виробляє продукцію, марковану схожим позначенням «WINEMASTER».

За таких обставин, з урахуванням поважності причин невикористання знаку для товарів і послуг за свідоцтвом № 147648, 3-тя особа 1 просить суд відмовити в задоволенні позову.

3-тя особа 2 письмових пояснень по суті спору не надала, в судовому засіданні 02.02.2015 р. заперечувала проти позову з підстав, аналогічних запереченням 3-ої особи 1.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення учасників судового процесу, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 р. під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про наявність у позивача прав та підстав для звернення до суду з позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господарського кодексу України (надалі -ГК України) відносини, пов'язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами.

До відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 ГК України).

Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 ЦК України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об'єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 ГК України та ч. 1 ст. 420 ЦК України, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Відповідно до ст. 492 ЦК України, торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Право інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом у випадках і порядку, передбачених законом (ч. 1 ст. 157 ГК України, ч. 1 ст. 494 ЦК України).

Статтею 17 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» на власника свідоцтва покладений обов'язок добросовісно користуватися правами, що випливають із свідоцтва.

Як передбачено ч. 2 ст. 497 ЦК України, чинність майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку може бути припинено достроково за ініціативою особи, якій вони належать, якщо це не суперечить умовам договору, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.

У цьому разі дія свідоцтва може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання.

При цьому згідно з ч. 4 ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» використанням знака власником свідоцтва вважається також використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва.

Таким чином, для правильного вирішення спору необхідно з'ясувати, чи мав місце факт невикористання в Україні торговельної марки «WINEMASTER», зареєстрованої для товарів 33 класу МКТП (окрім слабоалкогольних напоїв) власником свідоцтва України № 147648, протягом більше трьох років від дати публікації відомостей про видачу Свідоцтва (з 10.11.2011 р.) та чи наявні поважні причини такого невикористання.

На дату публікації відомостей про видачу свідоцтва України № 147648 на торговельну марку «WINEMASTER» (10.11.2011 р.), так само, як і на дату звернення до суду з даним позовом та в процесі розгляду спору використанням знаку вважається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, у тому числі в доменних іменах. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака. (ч. 4 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»).

За змістом ч. 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" дія свідоцтва може бути припинена повністю або частково лише за умови, якщо власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання. Такими поважними причинами, зокрема є:

- обставини, що перешкоджають використанню знака незалежно від волі власника свідоцтва, такі як обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством;

- можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги, під час використання знака особою, що звернулася до суду, чи іншою особою щодо товарів і послуг, відносно яких висунута вимога про припинення дії свідоцтва.

Зі змісту спірних правовідносин вбачається, що обов'язок доведення факту використання зареєстрованого знаку, а у разі відсутності такого використання - обов'язок зазначення поважних причин, з яких знак не використовувався, повинен бути покладений на відповідача 2.

Як зазначено у п. 71 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» від 17 жовтня 2012 року № 12, на підтвердження факту використання знака власник свідоцтва має подати суду докази вчинення принаймні деяких дій з числа зазначених у частині четвертій статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"; такими доказами можуть бути, зокрема, примірники товарів, на яких нанесено відповідний знак для товарів і послуг, документи із зображенням знака (каталоги, прайс-листи з пропозиціями щодо надання послуг чи поставки товарів тощо).

Поширення на території України товарів із зображенням знака може бути підтверджено касовими чеками, квитанціями, накладними, іншими документами, що містять інформацію про найменування товару й місце його придбання, а в разі коли власником знака є нерезидент, підтвердженням ввезення товарів в Україну можуть бути митні декларації та інші митні документи.

При цьому докази, які можуть підтвердити використання знака для товарів і послуг, повинні бути, як правило, обмежені трирічним строком до дати звернення позивача до суду.

Саме лише укладення договорів (у тому числі ліцензійних) щодо розпорядження майновими правами на знак для товарів і послуг не може вважатися використанням даного знака. Доказами використання певного позначення у відповідності з укладеним договором можуть виступати, зокрема, договори купівлі-продажу чи поставки товару, на якому розміщено знак, договори про розміщення рекламної продукції про такі товари на відповідних рекламних носіях тощо. Використання позначення може підтверджуватися й фактичними даними про використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва (доказами такого використання позначення мають бути такі ж документи, як і у випадку, якби власник знака використовував його у власній діяльності).

Натомість у процесі розгляду справи відповідачем 2, так само, як і 3-тіми особами документів на підтвердження використання ними знаку «WINEMASTER» стосовно заявлених у позові з урахуванням прийнятої до розгляду заяви про зменшення позовних вимог товарів не було надано.

За таких обставин, а також враховуючи те, що відповідач 2 та 3-ті особи у судових засіданнях не заперечували проти того, що ними вчинено дії по підготовці до використання знаку «WINEMASTER» стосовно заявлених у позові товарів 33 класу МКТП, однак не здійснено фактичного використання цього знаку щодо цих товарів, суд приходить до висновку про те, що в Україні торговельна марка відповідача 2 «WINEMASTER» за свідоцтвом України № 147648 для товарів 33 класу МКТП (окрім слабоалкогольних напоїв) не використовується протягом останніх трьох років ні відповідачем 2, ні 3-іми особами з огляду на те, що останні протягом такого періоду не здійснювали жодної з дій, які визнавалися і визнаються використанням знака відповідно до ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», оскільки, виходячи з аналізу норм законодавства, що стосуються знаків для товарів і послуг, та з правової сутності знака для товарів і послуг, умовою його використання є використання саме стосовно товарів і послуг, для яких знак зареєстровано, особою, на ім'я якої знак зареєстровано, або під її контролем іншою особою.

Отже, факт невикористання знаку для товарів і послуг «WINEMASTER» щодо заявлених товарів 33 класу МКТП за свідоцтвом № 147648 в Україні судом встановлено.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи 3-іх осіб про поважність причин невикористання спірного знаку на території України протягом останніх трьох років з підстав введення в оману споживача стосовно особи-виробника товару (3-ої особи 1) та ТОВ «Інкерманський завод марочних вин», то суд звертає увагу, що 3-іми особами не надано жодних доказів на підтвердження можливості введення споживачів в оману щодо особи-виробника внаслідок імовірного існування на ринку товару, що відповідає товарові 33 класу МКТП, виробництва ТОВ «Інкерманський завод марочних вин», маркованого позначенням «WINEMASTER», що схожий до ступеня змішування з позначенням відповідача 2. Таким чином, доводи 3-іх осіб не підтверджуються наявними у справі доказами, а отже не приймаються судом.

З урахуванням наведеного, на підставі матеріалів справи та пояснень сторін, суд приходить до висновку, що дія свідоцтва України № 147648 від 10.11.2011 р. на знак для товарів і послуг «WINEMASTER» підлягає достроковому припиненню в частині товарів 33 класу МКТП, окрім слабоалкогольних напоїв, у зв'язку з невикористанням на території України зареєстрованого знаку протягом останніх трьох років, а отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач також звернувся до суду з позовною вимогою про зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про дострокове припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 147648 від 10.11.2011 р. та здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Відповідно до п. 2.3. Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 10.01.2002 р. № 10 (зі змінами, внесеними Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 578 від 14.06.2011 р.), у процесі ведення реєстру до нього вносяться, в тому числі, відомості щодо припинення дії свідоцтва повністю або частково, які в силу п. 1.3. вказаного Положення Державна служба інтелектуальної власності України публікує в офіційному бюлетені «Промислова власність».

З урахуванням наведеного, вимога позивача про зобов'язання відповідача 1 внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості стосовно дострокового часткового припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 147648 від 10.11.2011 р. та здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність» є похідною від вимоги дострокового припинення дії Свідоцтва, а тому обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

За змістом ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача 2, оскільки спір виник у зв'язку з неправильними діями відповідача 2. При цьому суд враховує, що питання щодо наявності підстав для дострокового припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг може бути встановлено лише під час судового розгляду, видачу спірного свідоцтва України на знак для товарів і послуг було здійснено відповідно до чинного законодавства. Крім того, судом встановлено, що відповідач 1 не уповноважений на здійснення контролю за використанням знаків для товарів і послуг їх власниками, оскільки на останніх статтею 17 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» покладений обов'язок добросовісно користуватися правами, що випливають із свідоцтва.

Отже, підстави для покладення судових витрат на відповідача 1 відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Достроково припинити дію свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 147648 в частині таких товарів 33 класу МКТП: алкогольні напої (крім пива); аперитиви; арак (рисовий алкогольний напій); бренді; вина; вина ігристі; віскі; ганусова (анісова) горілка (настоянка); горілка особлива; ганусовий (анісовий) лікер; гідромель (медівка); горілка; горілка вишнева; грушевий сидр; джин (ялівцева горілка); коньяки; коктейлі; кюрасо (лікер); лікери; м'ятні настоянки; напої алкогольні перегінні; алкогольні напої, що містять фрукти; настоянки гіркі; пікети (вино з виноградних вичавків); рисовий спирт; ром; саке (рисова горілка); сидри; спиртні напої; спиртові екстракти; спиртові есенції; алкогольні напої, що сприяють травленню; фруктові екстракти спиртові.

3. Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України (03035, м. Київ, вул. Липківського Василя, 45, ідентифікаційний код 37552556) внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про дострокове припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 147648 в частині таких товарів 33 класу МКТП: алкогольні напої (крім пива); аперитиви; арак (рисовий алкогольний напій); бренді; вина; вина ігристі; віскі; ганусова (анісова) горілка (настоянка); горілка особлива; ганусовий (анісовий) лікер; гідромель (медівка); горілка; горілка вишнева; грушевий сидр; джин (ялівцева горілка); коньяки; коктейлі; кюрасо (лікер); лікери; м'ятні настоянки; напої алкогольні перегінні; алкогольні напої, що містять фрукти; настоянки гіркі; пікети (вино з виноградних вичавків); рисовий спирт; ром; саке (рисова горілка); сидри; спиртні напої; спиртові екстракти; спиртові есенції; алкогольні напої, що сприяють травленню; фруктові екстракти спиртові, та здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність».

4. Стягнути з Общєства с огранічєнной отвєтствєнностю «Домані Групп» (115114, м. Москва, Російська Федерація, вул. Дєрбєнєвская набєрєжная 7, строєніє 5, ОГРН 1107746266429) на користь компанії Ярліс Інвестментс Лтд/Yarleys Investments Ltd (Стадіу, 37А, Аглантзіа, Пі.Сі. 2103, Нікосія, Кіпр/Stadiou, 37A, Aglantzia, P.C. 2103, Nicosia, Cyprus) судовий збір у розмірі 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 09.02.2015 р.

Суддя Ю.В. Картавцева