Ухвала суду № 42662963, 22.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2015 року м. Київ К/9991/33206/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Іванов К.Ю.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 22.01.2015 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21.02.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.04.2012

у справі № 2а/0270/113/12

за позовом Публічного акціонерного товариства „Шаргородський маслозавод"

до Державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької

області

про скасування та визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство „Шаргородський маслозавод" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області про скасування та визнання нечинними податкових повідомлень-рішень: №0003711501 від 16.09.2011; № 0005331501 від 26.12.2011.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду м. Києва від 21.02.2012 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.04.2012 постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21.02.2012 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено камеральну перевірку за звітній податковий період по декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року позивача та складено акт № 200/15/00444576 від 30.08.2011.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0003711501 від 16.09.2011, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року у розмірі 1380678 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем заповнення податкової звітності з податку на прибуток, а саме, пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України, зокрема, в декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року в рядку 06.6 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року № 9006279882 від 09.08.2011 включено 1380678 грн. від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010 року, які були задекларовані в декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року № 9003044458 від 10.05.2011 (рядок 04.9 декларації - від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року).

Правові наслідки формування від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за перший квартал 2011 року визначено пунктом 3 Підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Згідно з указаною нормою Перехідних положень, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємства, що використовувалася платниками податку починаючи з другого кварталу 2011 року, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 28 лютого 2011 року N 114.

У рядку 06.6 зазначеної декларації підлягало відображенню, зокрема, від'ємне значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року.

Тобто у другому кварталі 2011 року до рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 28 лютого 2011 року N 114, підлягало перенесенню в повному обсязі від'ємне значення рядку 08 декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 року.

Причому ані Закон, ані Податковий кодекс України не передбачають можливості обмежити формування витрат другого кварталу 2011 року лише тими сумами від'ємного значення, які виникли як результат діяльності саме першого кварталу 2011 року, без урахування непогашених наростаючим підсумком сум від'ємного значення попередніх податкових періодів.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що позивачем вірно та відповідно до вимог Податкового кодексу України визначено розмір від'ємного значення з податку на прибуток в звітній декларації за 2 квартал 2011 року та вірно розраховано податок на прибуток.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21.02.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.04.2012 у справі № 2а/0270/113/12 залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21.02.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.04.2012 у справі № 2а/0270/113/12залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко