Ухвала суду № 42662943, 28.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" січня 2015 р. м. Київ К/9991/23748/12

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.- головуючий, судді Приходько І.О., Сірош М.В.,

за участю секретаря Стадницької Ю.Є.

та представників сторін:

позивача - не з'явились,

відповідача - Царука Д.В.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (далі - ДПІ)

на постанову господарського суду Хмельницької області від 14.09.2009

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012

у справі № 6/615-НА

за позовом виробничо-комерційного приватного підприємства "Радіосистеми" (далі - Підприємство)

до ДПІ

про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Хмельницької області від 14.09.2009, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано рішення ДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.05.2007 № 0000702301/0/3782 та від 09.07.2007 № 0001252301/0/5449 з посиланням на недоведеність податковим органом факту порушення Підприємством правил оприбуткування готівки.

ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у позові, посилаючись на невідповідність висновків судів вимогам чинного законодавства та дійсним обставинам справи.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити касаційні вимоги ДПІ з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі з'ясовано, що ДПІ було проведено планову виїзну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004 по 31.12.2006, оформлену актом від 18.04.2007 № 2473/23-4/31022134.

Під час цієї перевірки податковий орган дійшов висновку про неоприбуткування позивачем у касі Підприємства грошових коштів у сумі 303 172,50 грн., отриманих в банківських установах протягом 2004-2005 років, а також готівки у сумі 2 692 755,86 грн., отриманої у 2006 році. На обґрунтування цього висновку ДПІ зазначає, що у перевіреному періоді касова книга позивачем не велась взагалі, а кошти у сумі 2 692 755,86 грн. були отримані Підприємством у період з 19.04.2006 по 22.12.2006 та проведені через незареєстрований та неопломбований в установленому порядку РРО лише 24-25.03.2007.

Наведені обставини стали підставою для прийняття податковим органом рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.05.2007 № 0000702301/0/3782 та від 09.07.2007 № 0001252301/0/5449, згідно з якими Підприємство притягнуто до відповідальності у вигляді штрафів у сумах, відповідно, 13 463 780 грн. та 1 515 865 грн. на підставі пункту 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

За правилами пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Відповідно до пункту 3.7 цього Положення приймання одержаної з банку готівки в касу та видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі.

Відхиляючи як неспроможні доводи податкового органу про недотримання позивачем наведених правил оприбуткування, суди послалися на наявність у позивача касових книг у періоди, охоплені перевіркою.

Втім зі змісту акта перевірки вбачається відсутність у Підприємства відповідних касових книг на час проведення цієї перевірки. Підприємством не подано жодних заперечень з приводу цього факту, не зазначено в акті будь-яких застережень відносно недостовірності цього посилання. А відтак залучені до матеріалів даної справи копії аркушів касових книг не можуть розглядатися як належне спростування висновків податкового органу, викладених в акті перевірки.

У той же час Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне звернути увагу судів на те, що на час виникнення спірних правовідносин фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення правил здійснення розрахункових операцій підпадали під визначення адміністративно-господарських санкцій у розумінні статей 238, 239 Господарського кодексу України, а тому такі санкції могли бути застосовані виключно у межах строків, визначених статтею 250 цього Кодексу.

Статтею 250 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

А відтак застосування до Підприємства штрафних санкцій у сумі 1 515 865 грн. за рішенням від 09.07.2007 № 0001252301/0/5449 є протиправним з огляду на пропуск податковим органом строку накладення на позивача цього штрафу.

Що ж стосується рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.05.2007 № 0000702301/0/3782, то для правильного вирішення спору судам слід було встановити суму неоприбуткованої позивачем виручки за період з 03.05.2006 по 31.12.2006 та на підставі цього визначити суму штрафної санкції, яка підлягає стягненню з Підприємства.

Оскільки прийняття рішень у даній справі вимагає додаткового встановлення її обставин, що перебуває поза межами повноважень суду касаційній інстанції, то оскаржувані судові акти підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції для усунення вказаних недоліків у відповідній частині.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому задовольнити частково.

2. Постанову господарського суду Хмельницької області від 14.09.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012 у справі № 6/615-НА скасувати в частині визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.05.2007 № 0000702301/0/3782.

У цій частині справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. В решті постанову господарського суду Хмельницької області від 14.09.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012 у справі № 6/615-НА залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.В. Приходько М.В. Сірош