Ухвала суду № 42662915, 29.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2015 року м. Київ К/800/44280/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Борисенко І. В., Степашка О.І.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" (далі - ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Київському районі) в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року позов ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року апеляційну скаргу ДПІ у Київському районі залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Київському районі подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" у задоволенні позову.

ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" подало письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ у Київському районі.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Київському районі проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" з питань дотримання вимог податкового законодавства України в частині взаємовідносин з ПП "Баварія Ф", ПРБП "Ортікон", ТОВ фірма "Аква Транс", ТОВ "Дельта Принт", ПП "Голден Елітсервіс", ТОВ "ТБ Східна Україна", ТОВ фірма "Аква" та ФО-П ОСОБА_1 за період з 01 вересня 2011 року по 30 червня 2011 року. За результатами перевірки складено акт №411/22-106/35074228 від 05 лютого 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 137753, 17 грн.; п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення по податку на прибуток всього у сумі 663300, 99 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у Київському районі прийнято податкові повідомлення-рішення від 20 лютого 2013 року: №0001362201, яким ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 663301, 00 грн.; №0001352201, яким ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 206630, 00 грн., у т.ч. за основним платежем 137753, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 68877, 00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що протягом періоду, який перевірявся, ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" мало господарські відносини із контрагентами ПП "Баварія Ф", ПРБП "Ортікон", ТОВ фірма "Аква Транс", ТОВ "Дельта Принт", ПП "Голден Елітсервіс", ТОВ "ТБ Східна Україна", ТОВ фірма "Аква" та ФО-П ОСОБА_1 Реальність здійснення господарських операцій підтверджена необхідними первинними документами: договорами, актами приймання-передачі, специфікаціями, податковими накладними, рахунками-фактурами, платіжними дорученнями. На час виконання умов договорів та видачі податкових накладних контрагенти були зареєстровані платниками податку на додану вартість. За наслідками господарських операцій ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" віднесено суми до складу витрат, що підлягають оподаткуванню та сформовано на їх підставі податковий кредит.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно із п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" використало придбані у контрагентів товари у власній господарській діяльності.

Також судами попередніх інстанцій зазначено, що невиконання контрагентами платника своїх зобов'язань щодо сплати податку на додану вартість до бюджету має негативні наслідки лише щодо цієї особи і платник податку не може бути позбавлений права на податковий кредит та відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо він виконав усі вимоги чинного законодавства та має документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку про те, що ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" не порушено вимог податкового законодавства та правомірно віднесено суми до складу витрат, що підлягають оподаткуванню та сформовано податковий кредит, а тому податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі є протиправними.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович І. В. Борисенко О.І. Степашко