Ухвала суду № 42662912, 29.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2015 року м. Київ К/800/40731/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Борисенко І. В., Степашка О.І.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 січня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2014 року у справі за позовом Приватного підприємства "Азовкомсервіс" до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Азовкомсервіс" (далі - ПП "Азовкомсервіс") звернулось до суду з позовом до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби (далі - Мелітопольська ОДПІ) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 січня 2013 року позов ПП "Азовкомсервіс" задоволено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2014 року апеляційну скаргу Мелітопольської ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 січня 2013 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Мелітопольська ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 січня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ПП "Азовкомсервіс" у задоволенні позову.

ПП "Азовкомсервіс" подало письмові заперечення на касаційну скаргу Мелітопольської ОДПІ.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Мелітопольською ОДПІ проведена позапланова документальна виїзна перевірка ПП "Азовкомсервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з ПП "Севелітстрой", ТОВ "ВТК "Окнополь", ПП "Ротонда Торг", ПП "Базис Торг", ПП "Пан Буд", ПП "Сіті Буд", ПП "Скипер", ПП "Комманд" за період з 01 квітня 2010 року по 31 грудня 2011 року. За результатами перевірки складено акт №819/22/30802462 від 25 жовтня 2012 року.

На підставі акта перевірки Мелітопольською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 07 листопада 2012 року: №0003091530, яким ПП "Азовкомсервіс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 488433, 50 грн., у т.ч. 420668, 00 грн. за основним платежем та 67765, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0003081510 про збільшення ПП "Азовкомсервіс" податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 569957,00 грн., у т.ч. 505701, 00 грн. за основним платежем та 64255, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що протягом періоду, який перевірявся, ПП "Азовкомсервіс" мало господарські відносини з контрагентами ПП "Севелітстрой", ТОВ "ВТК "Окнополь", ПП "Ротонда Торг", ПП "Базис Торг", ПП "Пан Буд", ПП "Сіті Буд", ПП "Скипер", ПП "Комманд". Реальність здійснення господарських операцій підтверджена договорами, видатковими та прибутковими накладними, податковими накладними, рахунками-фактурами, копіями банківських виписок та платіжних доручень, довіреностями на отримання товару. Придбаний товар ПП "Азовкомсервіс" використало у власній господарській діяльності, що підтверджено актами на списання та оборотно-сальдовими відомостями.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону; протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою і подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями(іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що ПП "Азовкомсервіс" надані податкові накладні та документи у підтвердження оплати товару. Наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних може свідчити лише про дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства та не свідчить про безтоварність операцій за наявності інших підтверджуючих документів. Відсутність саме товарно-транспортних накладних не є підставою для не включення вартості придбаних товарів до валових витрат та сум податку на додану вартість до податкового кредиту покупця.

Невиконання контрагентами платника своїх зобов'язань щодо сплати податку на додану вартість до бюджету має негативні наслідки лише щодо цієї особи і платник податку не може бути позбавлений права на податковий кредит та відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо він виконав усі вимоги чинного законодавства та має документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку про те, що ПП "Азовкомсервіс" не порушено вимог податкового законодавства, а тому податкові повідомлення-рішення Мелітопольської ОДПІ є протиправними.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ПП "Азовкомсервіс".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 січня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович І. В. Борисенко О.І. Степашко