Ухвала суду № 42662834, 20.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2015 року м. Київ К/800/62013/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Лосєва А.М., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року

по справі №826/8751/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет» (надалі - ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет»)

до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників (надалі - Міжрегіональне ГУ Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування ВП)

про скасування рішень, -

встановив:

У червні 2014р. позивач звернувся до суду з позовом до Міжрегіонального ГУ Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування ВП про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 29.05.2014р. №0000133710 та №0000143710.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 21.07.2014р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2014р. рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове, яким позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Міжрегіонального ГУ Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування ВП податків від 29.05.2014р. №0000133710 та №0000143710.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2014р. та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Ашан Україна Гіпермаркет" щодо правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів за лютий 2014р., за результатами якої складено акт від 19.05.2014р. №530/28-10-37-20/35442481, в якому, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема: п.33.1 ст.33, п.п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.201.10 ст.201, п.202.1 ст.202 ПК України, у зв'язку з чим завищено податковий кредит за січень 2014р. на суму ПДВ у розмірі 37286,00грн. та за лютий 2014р. на суму ПДВ у розмірі 24237,00грн.; п.п.200.1, 200.3 ст.200 ПК України, у зв'язку з чим завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за лютий 2014р. у розмірі 24237,00грн.; п.200.1, 200.4, 200.6, 200.14 ст.200 ПК України, у зв'язку з чим занижено бюджетне відшкодування за лютий 2014р. у розмірі 103128,00грн. при відображенні позивачем у податковій декларації з ПДВ за лютий 2014р. залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включено до складу податкового кредиту наступних податкових періодів.

На підставі зазначеного акта відповідачем 29.05.2014р. були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000133710, яким позивачу збільшено бюджетне відшкодування з ПДВ у розмірі 103128,00грн.; №0000143710, яким позивачу зменшено від'ємне значення суми ПДВ у розмірі 24237,00грн.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу у акті перевірки є обґрунтованими, а тому прийняте у зв'язку з цим податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим та погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, який скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що постачальниками позивача, зокрема, TOB «Адмірал», TOB «Аквафрост», ПП «СВ-Імпекс Ко» було виписано на користь ТОВ "Ашан Україна Гіпермаркет" податкові накладні №349 від 25.12.2013р., №410364 від 17.12.2013р., №1443 від 26.12.2013р. і надані йому в січні 2014р., що підтверджуються реєстром виданих та отриманих податкових накладних за січень 2014р., який міститься в матеріалах справи.

Крім цього, заява із скаргою на постачальників (Додаток 8 до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2014р.) була подана позивачем разом із податковою декларацією за січень 2014р., що підтверджується наданою копією квитанції №2 від 20.02.2014р. До заяви додано документи згідно з вимогами п.201.10 ст.201 ПК України.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

За приписами абз.11 п.201.10 ст.201 ПК України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Проаналізувавши наведені норми податкового законодавства судом апеляційної інстанції цілком обґрунтовано зазначено, що платник податку може включати до податкового кредиту суми податку по податковим накладним протягом 365 днів з дати їх виписки, при цьому скарга на постачальника, який порушив порядок заповнення та/або порядок реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі, подається в тому звітному періоді, в якому суми податку на додану вартість по вказаних податкових накладних включені до складу податкового кредиту.

Судом апеляційної інстанції також звернуто увагу на, що право платника податку щодо подання скарги на постачальника, який порушив порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладено обмежено 60 днями з дати виписки податкової накладної лише з прийняттям Закону України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень», яким абзац одинадцятий пункту 201.10 статті 201 після першого речення доповнено наступним змістом: таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі.

Що стосується постачальника позивача - ПП «Авен-Єзєр», то судом апеляційної інстанції встановлено, що вказаним суб'єктом господарювання було надано позивачу податкову накладну №35 від 31.12.2013р. в лютому 2014р. Дана обставина підтверджуються реєстром виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2014р. Заява із скаргою на виконавця (Додаток 8 до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2014р.), разом із документами, передбаченими п.201.10 ст.201 ПК України, була подана позивачем із податковою декларацією за лютий 2014р., разом з якою позивачем до відповідача, також було надано засвідчену копію акту здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) №1 від 31.12.2013р. та копію податкової накладної №35 від 31.12.2013р., що підтверджується копією квитанції №2 від 20.03.2014р. про прийняття податкової декларації а також листом ТОВ за вих. №4/03 від 18.03.2014р. щодо надання копій податкових накладних згідно Додатку 8 та документів, які підтверджують факт надання послуг з відміткою про прийняття відповідачем.

Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про недоведеність суб'єктом владних повноважень в супереч ст.71 КАС України правомірність прийнятих податкових повідомлень - рішень.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників - залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ А.М. Лосєв

____ О.В. Муравйов