Вирок № 42658877, 06.02.2015, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.02.2015 Справа №607/49/15-к

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Гуменного П.П.,

при секретарі Гніданику А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014210010002923 від 8 листопада 2014 року відносно :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, українки громадянки України, з вищою освітою, непрацюючої, котра має на утриманні неповнолітню дитину, а саме : дочку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України,

за участю: прокурора Напастюка Ю.В.,

потерпілої ОСОБА_3,

представника потерпілої ОСОБА_4,

обвинуваченої ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В:

8 листопада 2014 року близько 17 год. 00 хв. у ОСОБА_1, яка перебувала у дворі будинку АДРЕСА_2 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний намір, 8 листопада 2014 року близько 17 год. 00 хв. ОСОБА_1, перебуваючи в дворі будинку АДРЕСА_2, переконавшись, що її дії не будуть помічені сторонніми особами, таємно викрала майно, а саме мобільний телефон торгової марки «Nokia 6060» вартістю 65 грн., із сім карткою мобільного оператора «Київстар» вартістю 15 грн., на рахунку якого було 15 грн., гаманець із надписом «Giordani Gold» вартістю 9 грн., два кілограми винограду вартістю 45 грн., 1 л. молока «Казкове» вартістю 11 грн., половину хліба «Житній Домашній» вартістю, 12 грн., грошові кошти в сумі 83 грн., але в цей час вона була помічена власницею майна ОСОБА_3, яка почала кричати щоб вона зупинилась. Однак, ОСОБА_1, з метою утримання викраденого, із місця вчинення злочину втекла, спричинивши своїми умисними діями ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 255 грн.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєнні описаного в обвинувальному акті кримінального правопорушення визнала в повному обсязі.

Пояснила, що дійсно 8 листопада 2014 року у вечірню пору доби вона прийшла в гості до своєї матері, котра проживає в будинку АДРЕСА_2. Перед під'їздом на лавці побачила пакет, який як їй здалося, перебував без нагляду. Усвідомлюючи, що даний пакет та речі в ньому, належать іншій особі, бажаючи їх викрасти, взяла цей пакет у руки та почала рухатись в напрямку до під'їзду. В подальшому, позаду почула крики потерпілої ОСОБА_5, щоб вона повернула пакет, однак цього не зробила і з викраденим пакетом зайшла в квартиру матері, котра проживає на першому поверсі та зачинилась. У пакеті знаходились мобільний телефон, виноград, молоко, хліб та гаманець із грошима.

В подальшому, у зв'язку із тим, що потерпіла ОСОБА_3 стукала в двері квартири та вимагала повернути викрадене, через вікно вона викинула пакет із продуктами та мобільним телефоном. А кошти, котрі знаходились в гаманці витягнула і привласнила. Через вікно квартири вийшла на вулицю. Однак, згодом, була затримана працівниками міліції.

Потерпіла ОСОБА_3 суду повідомила, що проживає по АДРЕСА_2. 8 листопада 2014 року вона, придбавши попередньо в магазині продукти харчування, а саме молоко, хліб та виноград прямувала до місця свого проживання. Продукти харчування, як і мобільний телефон та гаманець з грошима вона склала в пакет. Підійшовши до під'їзду будинку де вона проживає, даний пакет поклала на лавку. А сама , стоячи на невеликій від лавки відстані, розмовляла з сусідкою. В той час побачила, як ОСОБА_1 раптово схопила належний їй пакет та почала бігти до під'їзду. Вона почала кричати до обвинуваченої, щоб та повернула пакет. Однак ОСОБА_1 на її вимоги жодним чином не прореагувала та забігла в під'їзд. В подальшому, зайшовши до під'їзду, вона подзвонила в двері квартири, де проживає ОСОБА_1 та попросила останню віддати викрадені речі. Однак ОСОБА_1 викрадені речі повернути відмовилась, у зв'язку із чим вона звернулась до правоохоронних органів.

Обвинувачена ОСОБА_1, визнавши свою винність у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодилася зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовилася від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачена та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує її дії за ч.1 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд відповідно до вимог ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, особу винної, а тому вважає, що їй слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі.

При цьому, суд враховує обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, а саме те, що вона визнала свою вину, є не судимою, має на утриманні неповнолітню дитину, а тому вважає за можливе застосувати ст.75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк, оскільки виправлення ОСОБА_1 можливе без відбування покарання.

Водночас, суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_1 у період дії іспитового строку, відповідно до ст.76 КК України, її слід зобов'язати не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Крім того, з ОСОБА_1 необхідно стягнути судові витрати.

Керуючись наведеним, а також ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України та призначити їй за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши їй 1 рік іспитового строку.

Зобов'язати ОСОБА_1 у період дії іспитового строку, відповідно до ст.76 КК України, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи на суму 294 грн. 84 коп. стягнути з ОСОБА_1 в користь держави (УКУ м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддяП. П. Гуменний