Постанова № 42655837, 15.01.2015, Сахновщинський районний суд Харківської області

Справа №: 634/1321/14-а

Провадження № 2-а/634/2/15

Категорія 90

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2015 року, Сахновщинський районний суд Харківської області в складі:

головуючого(ої)-судді: Єрьоміної О.В.,

при секретарі: Лісняк С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Сахновщина Харківської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сахновщинської РДА про стягнення одноразової компенсації за шкоду здоров»ю, причинену внаслідок чорнобильської катастрофи ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом. В обґрунтування своїх вимог послався на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та був визнаний інвалідом 3 групи. З 07.10.2014 року йому встановлена друга група інвалідності. Після отримання другої групи інвалідності він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок та нарахування одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров'ю вже як інваліду 2 групи у розмірі 45 мінімальних заробітних плат. Відповідачем нарахована та виплачена сума соціальної допомоги - 94,80 грн., як різниця між групами інвалідності. З таким нарахуванням позивач не погодився та посилаючись на порушення відповідачем вимог ст. 48 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ", просив суд визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Сахновщинської РДА щодо недонарахування та недоплати одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров'ю та забов»язатиУправління праці та соціального захисту населення Сахновщинської РДА здійснити даний перерахунок та виплату одноразової компенсації при становленні 2 групи інвалідності у відповідності вимог ст. 48 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " , виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виплати, з урахуванням фактично виплачених сум .

В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Позивач до суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав до суду письмове заперечення проти позову, яким просить у задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що при нарахуванні різниці одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров'ю між 2 та 3 групами інвалідності позивачу, відповідач керувався розмірами компенсаційних виплат громадянам, які визначені Постановою КМ України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .

За вказаних умов суд проводить розгляд справи у відсутності сторін на підставі наявних доказів у справі, відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що підтверджується посвідченням , у зв'язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( а.с. 10 ).

Згідно з довідкою МСЕК № 021905 йому встановлено третю групу інвалідності з 04.11.2009 року у зв'язку з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.( а.с.14).

Згідно з довідкою МСЕК № 630341 позивачу встановлено 2 групу інвалідності з 28.08.2014 року у зв'язку з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.( а.с.11).

Згідно листа від 20.11.2014 року Управління праці та соціального захисту населення Сахновщинської РДА вбачається, що позивач дійсно перебуває на обліку у відповідача та йому була нарахована різниця у одноразових компенсаціях за шкоду, спричинену здоров'ю як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, який став інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996р. у сумі 94 грн. 80 коп., яка виплачена позивачу.

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо розміру одноразової виплати у зв'язку з переведенням позивача з ІІІ групи інвалідності на ІІ групу, пов'язану з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (у редакції з 9 липня 2007 року) одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, виплачується інвалідам II групи в розмірі 45 мінімальних заробітних плат, інвалідам III групи - 30 мінімальних заробітних плат. У разі встановлення інвалідності вищої групи інвалідам виплачується різниця у компенсаціях. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26 липня 1996 року № 836 було установлено учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, розмір одноразової компенсації, зокрема, інвалідам II групи - 284,40 грн та інвалідам ІІІ групи - 189,60 грн..

Також ст.71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", передбачено, що дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

За змістом статті 63 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виплати, передбачені ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Метою і особливістю закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій (пункт 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії громадян).

Таким чином, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, що кореспондується з положеннями ст.. 95 Конституції України.

При цьому, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 31.07.2014 р. N 1622-VII Прикінцеві положення доповнені пунктом 6-7, установлено, що норми і положення, зокрема ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Наведені зміни набули чинності 01.08.2014 року, а отже на момент виникнення спірних правовідносин 07.10.2014 року ( момент встановлення інвалідності 2 групи) положення вищевказаного законодавчого акту підлягали застосуванню відповідачем .

За наявності колізій між нормами законів, що мають однакову юридичну силу, застосуванню підлягає той із них, який прийнято пізніше. Крім того, рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012, яким дано тлумачення, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України під час вирішення справ про соціальний захист підлягають застосуванню тоді, коли вони видані у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Виходячи з того, що ЗУ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" прийнятий пізніше за Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тому саме положення ЗУ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Враховуючи положення вищевказаних правових норм, суд приходить до висновку, що різниця в одноразових компенсаціях у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності позивачу повинна бути сплачена у розмірах, встановлених Постановою Кабінету міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , а тому відсутні підстави для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,6,90,94,158,159 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сахновщинської РДА про стягнення одноразової компенсації за шкоду здоров»ю, причинену внаслідок чорнобильської катастрофи- задоволенню не підлягає.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання сторонами копії цієї постанови.

Суддя