Ухвала суду № 42655463, 11.02.2015, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/2113/14-ц

Провадження №4-с/628/1/15

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2015 року Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

у складі : головуючого - судді Шиховцової А.О.,

за участю секретаря - Шевченко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Куп'янську скаргу ПАТ « УкрСиббанк» на дії старшого державного виконавця ВДВС Куп»янського районного управління юстиції в Харківській області Неїло В.Б., та постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04.12.2014 р. ВП № 45689472 старшого державного виконавця ВДВС Куп»янського МРУЮ, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник ПАТ « УкрСиббанк» звернулись до суду зі скаргою на дії державного виконавця та постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04.12.2014 р. ВП № 45689472 старшого державного виконавця ВДВС Куп»янського МРУЮ в Харківській області Неїло В.Б, заінтересована особа - ОСОБА_2, вказуючи, що 04.09.2014 року Куп»янським міськрайонним судом Харківської області було прийнято заочне рішення у цивільній справі № 628/2113/14-ц, яким позовну заяву ПАТ « УкрСиббанк» було задоволено в повному обсязі та стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № 11184780000 від 18.07.2007 року в сумі 12296,11 дол. США, пеню в сумі 1657,64грн.,а також судові витрати в сумі 1462,60 грн. Рішення суду набрало законної сили 16.09.2014 року ,за яким 08.10.2014 року судом було видано стягувачу виконавчі листи про стягнення з боржника заборгованості в сумі 122196,11 дол. США,пеню в сумі 1657,64 грн., а також судові витрати в сумі 1462,60 грн. 26.11.2014 року АТ « УкрСибббанк» пред»явив листи до органу ДВС на примусове виконання.29.12.2014 року на адресу АТ« УкрСибббанк» надійшла Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04.12.2014 року з підстав, передбачених ст. 192 ЦК України та ч. 1 ст. 26 Закону України « Про виконавче провадження»,посилаючись на те, що стягнення грошових сум проводиться в грошовій одиниці -гривні, натомість, у виконавчому документі стягнення грошових сум зазначено в іноземній валюті дол. США, а тому в виконавчому документі необхідно провести розрахунки в гривні по курсу НБУ станом на дату прийняття рішення суду. Крім того, державний виконавець послався на те, що довіреність представника стягувача завірена не уповноваженою особою. Вважають, що дії старшого державного виконавця ВДВС Куп»янського районного управління юстиції Неїло В.Б. в прийнятті оскаржуваної постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження незаконним та просять суд визнати дії старшого державного виконавця ВДВС Куп»янського районного управління юстиції Неїло В.Б. по прийняттю Постанови ВП № 45689472 від 04.12.2014 року про відмову у відкритті виконавчого провадження-незаконними і саму постанову незаконною та скасувати її.

У судове засідання представник стягувача не з»явився надав до суду заперечення та пояснення на заперечення відділу ДВС, та про розгляд скарги без участі їх представника, скаргу підтримує.

Старший державний виконавець з доводами скарги заявника не погодився ,пояснивши, що 02.12.2014 року до відділу державної виконавчої служби Куп»янського міськрайонного суду Харківської області надійшла на виконання заява ПАТ « Укрсиббанк» про прийняття до виконання виконавчого листа № 628/2113/14 -ц від 08.10.2014 року , виданого Куп»янським міськрайонним судом Харківської області .На підставі ст. 192 ЦК України та ч. 1 ст. 26 Закону України « Про виконавче провадження» була винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження, так як до заяви про відкриття виконавчого провадження представника за довіреністю стягувача додана копія довіреності, завірена не уповноваженою особою, тобто, копія документів, які були додані до заяви стягувача та виконавчого документу не мали «мокрий» відбиток печатки, як передбачено ст. 74 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1242. Крім того, в порушення ст. 52 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1242, в тексті копії довіреності ,яка була додана до заяви стягувача та виконавчого документу ,не було зазначено, що право завіряти копію довіреності у відсутності керівника та його заступників має представник АТ « УкрСиббанк» діловод Токарєва К.К., і також на цій підставі була визнана як оформлена неналежним чином. Також, державний виконавець зазначив, що стягнення грошових сум проводиться в грошовій одиниці -гривні, натомість, у виконавчому документі поданому до відділу ДВС стягнення грошових сум зазначено в іноземній валюті дол. США, а тому в виконавчому документі необхідно провести розрахунки в гривні по курсу НБУ станом на дату прийняття рішення суду. Рішення суду ПАТ « УкСиббанк» не надав. При цьому, надав власну довідку про офіційний курс валют, встановлених НБУ станом на 25.11.2014 року ,а це значно погіршує правове становище боржника і законодавством не передбачено обов»язок державного виконавця здійснювати розрахунки з переведення іноземної валюти в національну.

Заінтересована особа -боржник ОСОБА_2 у судове засідання не з»явився, належним чином був повідомлений ( а .с. 149).

Суд, заслухав старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Куп»янського міськрайонного суду Харківської області дослідивши надані матеріали, вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою,якщо вважають,що рішенням,дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу ,порушено їх права чи свободи.

Як було встановлено,04.09.2014 року Куп»янським міськрайонним судом Харківської області було прийнято заочне рішення у цивільній справі № 628/2113/14-ц, яким позовну заяву АТ « УкрСиббанк» було задоволено в повному обсязі та стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2,ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № 11184780000 від 18.07.2007 року в сумі 12296,11 дол. США, пеню в сумі 1657,64 грн., а також судові витрати в сумі 1462,60 грн.

Матеріали узагальненнь, а саме Узагальнення Верховного Суду України практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин, із змінами і доповненнями, внесеними повідомленням Верховного Суду України від 1 грудня 2011 року та Узагальнення практики розгляду судами цивільних справ щодо спорів, які випливають з кредитних правовідносин,Узагальнення Апеляційного суду Харківської області щодо судової практики застосування ст. 625 Цивільного Кодексу України в цивільному судочинстві судами Харківської області до грошових зобов»язань, визначених в іноземній валюті , свідчать про те, що статтею 99 Конституції встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний Закон держави не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ст. 192 ЦК іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, проте водночас обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю, є Декрет N 15-93.

Статтею 1054 ЦК передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 2 Закону N 2121-III кошти є грошима в національній або іноземній валюті чи їх еквівалентом. У статтях 47 та 49 цього Закону визначені операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Ці операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Пленум Верховного Суду України в абз. 3 п. 14 Постанови від 18 грудня 2009 р. N 14 "Про судове рішення у цивільній справі" роз'яснив, що суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 192 ЦК, ч. 3 ст. 533 ЦК, Декрет N 15-93 « Про систему валютного регулювання та валютного контролю»).

Крім того, в узагальненнях зазначено, що якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кридитодавець ( позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті ( ст. 533 ЦК ).

У зв'язку з наведеним вище слід дійти висновку, що не суперечить чинному законодавству України стягнення заборгованості за кредитним договором чи договором банківського вкладу в іноземній валюті, якщо саме вона надавалась за договором і позивач просить стягнути суму у валюті.

Відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 « Про судову рішення у цивільній справі»,у разі пред»явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення .

Отже, суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин ,які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом частина друга статті 192 ЦК України ,частина третя статті 533 ЦК України.

В мотивувальній частині заочного рішення Куп»янського міськрайонного суду Харківської області від 04 вересня 2014 року, суд зазначив, що станом на 18.06.2014 року утворилась загальна сума простроченої заборгованості ,яка становить 12296,11 дол. США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ становить 144602 грн. 25 коп,з яких 9 783,12 дол. США, що по курсу НБУ складає 115049,27 грн.- заборгованість за кредитом;998,25 дол. США, що по курсу НБУ складає 11739,42 грн.- прострочена заборгованість за процентами; 1368,42 дол. США, що по курсу НБУ складає 16092,62 грн. - прострочена заборгованість за процентами.

Рішення суду набрало законної сили 16.09.2014 року, за яким 08.10.2014 року судом було видано стягувачу виконавчі листи про стягнення з боржника заборгованості в сумі 12296,11 дол. США, пеню в сумі 1657,64 грн., а також судові витрати в сумі 1462,60 грн.

Заява про примусове виконання до відділу державної виконавчої служби Куп»янського міськрайонного суду Харківської області подана 02.12.2014 року.

В процесі проведеної перевірки старшим державним виконавцем ВДВС Куп»янського МРУЮ Харківської області Неїло В.Б. було встановлено, що згідно з частиною першою статті 192 ЦК України законним платіжним засобом , обов»язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України,є грошова одиниця України -гривня. У зв»язку з цим у виконавчому документі повинно бути зазначено розмір суми, що підлягає стягненню ,цифрами і словами у грошовій одиниці України -гривні. Таким чином, в разі стягнення грошової суми в іноземній валюті ,у виконавчому документі необхідно привести розрахунки з переведенням іноземної валюти в гривні по курсу ,встановленому Національним банком України ,на день ухвалення рішення. Крім того, до заяви про відкриття в\провадження представника за довіреністю стягувача додана копія довіреності, завірена не уповноваженою особою і за цих підстав було відмовлено у відкритті виконавчого провадження.

29.12.2014 року на адресу АТ« УкрСибббанк» надійшла Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04.12.2014 року з підстав, передбачених ст. 192 ЦК України та ч. 1 ст. 26 Закону України « Про виконавче провадження».

До суду 14.01.2015 року надійшла від заявника скарга на дії державного виконавця ,з поштовим відправленням 08.01.2015 року, тобто в строки ,передбачені ч. 1 ст. 385 ЦПК України.

Відповідно до ст.2 Закону України « Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені цим Законом.

Стаття 5 Закону України « Про виконавче провадження» ,передбачає, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов»язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація ,документи або їх копії , необхідні для здійснення його повноважень.

Державний виконавець зобов»язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії ( ст.11 Закону України « Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст.17 вказаного Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Ч.2 ст. 17 Закону ,передбачає, що підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, зокрема, виконавчі листи ,що видаються судами .

Згідно зі ст. 19 ЗУ « Про виконавче провадження», підставою для відкриття державним виконавцем виконавчого провадження - є виконавчий документ, зазначений в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. Вказана стаття передбачає вичерпний перелік відомості ,які стягувач вправі зазначити, тобто у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення ( рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо),а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника. Отже, з огляду на викладене, основним документом і підставою для відкриття виконавчого провадження для старшого державного виконавця є виконавчий документ для примусового виконання, який був виданий судом на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Крім того, державний виконавець зобов»язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред»явлення такого документа до виконання ,він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом ,і пред»явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби ст. 25 Закону України « Про виконавче провадження».

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Згідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах»,судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень. Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11).

Таким чином, за наявністю вищезазначених обставин, суд вважає ,що старший державний виконавець ВДВС Куп»янського МРУЮ в Харківській області Неїло В.Б. безпідставно відмовила у відкритті виконавчого провадження, а тому постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ( відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 04.12.2014 року підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 383-388 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ПАТ « УкрСиббанк» на дії старшого державного виконавця ВДВС Куп»янського районного управління юстиції в Харківській області Неїло В.Б., та постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04.12.2014 р. ВП № 45689472 старшого державного виконавця ВДВС Куп»янського МРУЮ- задовольнити.

Визнати дії старшого державного виконавця ВДВС Куп»янського районного управління юстиції в Харківській області Неїло В.Б., щодо прийняття постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ( відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 04.12.2014 р. ВП № 45689472 -незаконними.

Визнати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ( відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 04.12.2014 р. ВП № 45689472 старшого державного виконавця ВДВС Куп»янського МРУЮ в Харківській області Неїло В.Б. незаконною та скасувати.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали .

Суддя : А.О. Шиховцова