Ухвала суду № 42648752, 26.01.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2015 р.Справа № 816/3695/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.10.2014р. по справі № 816/3695/14

за позовом Управління Пенсійного фонду України Київського району в м.Полтаві

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Полтаві

про відшкодування витрат,пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.10.14 р. у задоволено адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві (далі - УПФУ Київського району в м. Полтаві) до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Полтаві Полтавської області (далі - Відділення Фонду).

Стягнено з Відділення Фонду на користь УПФУ Київського району в м. Полтаві суму витрат пов'язаних із виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за липень 2014 року у розмірі 288,08 грн.

Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.10.14 р. та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначив, що відшкодування витрат на виплату пенсій по інвалідності громадян, які потерпіли від нещасного випадку за межами України, не відноситься до компетенції Фонду, оскільки зазначені особи не мають статусу застрахованих осіб відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.99 р. N 1105-XIV (далі - Закон N 1105-XIV). У Відділенні Фонду відсутні особові справи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Крім того апелянт посилається на те, що відшкодування виплачених пенсій постраждалим від нещасного випадку проводиться на централізованому рівні між Пенсійним фондом України та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Позивач письмових заперечень на апеляційну скаргу не подав.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України справа розглянута без участі сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що страховиком , який має виплачувати пенсію є Фонд соціального страхування від нещасних випадків та який зобов'язаний відшкодовувати витрати на виплату пенсії виплаченої інвалідам, до категорії яких відносяться і ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що згідно Акту щомісячної звірки особових справ пенсіонерів, які мають право на отримання пенсії у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням та таблиці розбіжностей, складеної між Відділенням Фондами та УПФУ Київського р-ну в м. Полтаві за липень 2014 року, відповідачем не враховані суми витрат на виплату пенсій громадянам держав-учасниць СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД та переїхали на постійне місце проживання в Україну, а саме виплачені пенсії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в сумі 288,08 грн. за вказаний період (а.с.4,5,6).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали виробничі травми у 2004 р. та 2012 р. відповідно, на ТОВ «КНГ-СЕРВИС» Тюменська обл., Ханти-Мансійський автономний округ РФ( а.с.11-13, 16-19).

ОСОБА_1 була призначена пенсія по інвалідності (інвалід ІІІ групи, трудове каліцтво) 28.11.2005 р. ( а.с.14).

ОСОБА_2 пенсія по інвалідності (інвалід ІІІ групи, трудове каліцтво) призначена 16.10.2013 р.( а.с. 9).

Згідно з п. 4 ст. 25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Основи) пенсія по інвалідності є одним із видів матеріального забезпечення, що надається за загальнообов'язковим державним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

За правилами ч. 4 ст. 26 Основ та пункту 5 частини 1статті 24 Закону України від 23.09.1999 р. № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон № 1105) Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів. Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків, встановлений статтею 21 Закону № 1105 та пунктом 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. № 5-4/4 (далі - Порядок).

До вказаного переліку входять: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття; допомога на поховання; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

13 березня 1992 року між державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав (в тому числі між Російською Федерацією і Україною) підписано Угоду про гарантії прав громадян у галузі пенсійного забезпечення, в преамбулі якої визначено, що держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.

Відповідно до умов Угоди пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають (стаття 1); всі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення (стаття 3); призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди проводиться за місцем проживання; для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою (стаття 6); при переселенні пенсіонера в межах держав-учасниць Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера (стаття 7).

Таким чином, пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався на території будь-якої з держав-учасниць СНД або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР, виплачується особі за законодавством тієї держави-учасниці Співдружності, на території якої вона проживає.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає безпідставною відмову відповідача від включення до заліку суми витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_2 та ОСОБА_1

З огляду на викладене колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що витрати УПФУ Київського р-ну в м. Полтаві, пов'язані з виплатою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався з ними на території Російської Федерації, яка входила як до складу СРСР, так і до складу СНД, підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду соціального страхування як належного страховика від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Посилання апелянта на те, що відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності зазначеним вище громадянам не відноситься до компетенції Фонду, оскільки зазначені особи потерпіли внаслідок нещасного випадку на виробництві на підприємствах іноземної держави та не мають статусу застрахованої особи колегія суддів вважає необґрунтованими з вище зазначених підстав.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про відсутність підстав для здійснення відшкодувань зазначених виплат в зв'язку з відсутністю у Відділенні Фонду особових справ є також необґрунтованими, оскільки обов'язок Фонду відшкодовувати витрати позивачу, пов'язані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, навіть при відсутності особових справ в розпорядженні виконавчої дирекції фонду прямо передбачений ч.2 ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №2272-IIІ від 22.02.01р.

Кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок її страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Будь-якими іншими законодавчими актами не передбачена необхідність отримання органами ПФУ ще додаткових документів для виплати пенсії по інвалідності, крім акту про нещасний випадок, трудової книжки, довідки МСЕК, тому всі витрати, які понесені позивачем у зв'язку з виплатою таких пенсій являються обґрунтованими, тому вони підлягають відшкодуванню відповідачем.

Стосовно доводів апеляційної скарги, щодо здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні між Фондом та ПФУ, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 16 Закону № 1105-XIV визначено, що безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція. За змістом ст. 18 зазначеного Закону виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду, робочими органами виконавчої дирекції Фонду є, зокрема, її відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Згідно з пунктом 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011 ПФУ здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

З огляду на викладене вимоги управління ПФУ про відшкодування відділенням Фонду витрат, пов'язаних із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, відповідають змісту його прав як робочого органу ПФУ щодо відшкодування понесених ним витрат та узгоджуються із компетенцією та основними завданнями виконавчої дирекції Фонду, визначеними розділами 2, 3 Положення про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженого постановою правління Фонду від 20 квітня 2001 року № 15.

Аналогічна правова позиція з даного питання була висловлена Верховним Судом України у справах № 21-129а13 (постанова від 21 травня 2013 року), № 21-150а13 (постанова від 4 червня 2013 року).

Інші доводи апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Полтаві залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року по справі № 816/3695/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Любчич Л.В.Судді Сіренко О.І. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 30.01.2015 р.