Ухвала суду № 42648691, 03.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 лютого 2015 року

справа № 804/5943/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Баранник Н.П. Малиш Н.І.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2014р. у справі за позовом Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради до управління Пенсійного фонду України у м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області про скасування рішення №1657 від 19.07.2013,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради звернулося до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області про скасування рішення управління Пенсійного фонду України у м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області №1657 від 19.07.2013 про застосування штрафних санкцій до Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 10% таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум у розмірі 3 499,20 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2014р. у задоволенні позову відмовлено.

Постанова обґрунтована тим, що відповідач, як суб’єкт владних повноважень довів правомірність свого рішення.

Позивачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова суду є необґрунтованою та незаконною.

В судове засідання учасники процесу не з'явились, про дату, час, місце судового розгляду повідомлялись належним чином.

З огляду на приписи ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на такі підстави.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Комунальне підприємство «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України у місті Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

В період з 11.06.2013 по 27.06.2013 Управлінням Пенсійного фонду України у місті Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області було проведено планову перевірку Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01.08.2010 по 30.04.2013. Результати перевірки зафіксовані в акті від 27.06.2013 за № 365.

За результатами перевірки відповідачем у відношенні позивача винесено Рішення №1657 від 19.07.2013р. про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) у розмірі 3 499,20 грн.

Відповідно до п. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Відповідно до ч.8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Таким чином, враховуючи вимоги зазначених норм матеріального права, позивач був зобов’язаний розрахувати розмір єдиного внеску, подати до УПФУ відповідну звітність та сплатити єдиний внесок у встановлений законодавством термін.

Встановлені обставини справи, які з огляду на доводи апеляційної скарги не заперечуються позивачем, свідчать про те, що позивачем своєчасно подано до УПФУ звітність, в якій розрахований розмір єдиного внеску, але у встановлений Законом строк страхові внески сплачені не були.

Відповідно до п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно із ч.10 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

З матеріалів справи вбачається, що оскарженим рішенням №1657 від 19.07.2013 до позивача застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску, який підприємством самостійно визначало та обчислювало у щомісячній звітності, що подавалась до УПФУ.

При цьому, факт несвоєчасної сплати єдиного внеску, з огляду на доводи, якими обґрунтовувався заявлений позов та подана апеляційна скарга, позивачем не заперечувався.

Процедура нарахування і сплати фінансових санкцій органами Пенсійного фонду України, на час прийняття спірних рішень відповідачем, визначалася Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою ПФУ №21-5 від 27.09.2010р., що зареєстрована Мінюстом України 27.10.2010р. за №994/18289.

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 Інструкції №21-5 за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 14 до цієї Інструкції.

Розрахунок зазначеної штрафної санкції здійснюється за даними акта перевірки.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2014р. у справі за позовом Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради до управління Пенсійного фонду України у м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області про скасування рішення №1657 від 19.07.2013 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш