Ухвала суду № 42648609, 11.02.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

в частині позовних вимог

11 лютого 2015 року м. Київ№ 826/410/15Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Газпромнефть Лубрікантс Україна»до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києвітретя особа:Управління державної казначейської служби України у Подільському районі м. Києвапро зобов'язання вчинити певні дії та стягнення надміру сплачених коштів,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Газпромнефть Лубрікантс Україна» з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві, в якому просить:

1) зобов'язати ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві підготувати та подати до УДКС України у Подільському районі м. Києва висновок про повернення на поточний рахунок ТОВ «Газпромнефть Лубрікантс Україна» (Україна, 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 15-В, п/р 26004439642 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» в м. Києві, МФО 380805, код ЄДРПОУ 36868073) надміру сплачених у рахунок сплати податку на прибуток підприємств грошових коштів у сумі 382 614,00 гривень (Триста вісімдесят дві тисячі шістсот чотирнадцять гривень 00 коп.);

2) стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Газпромнефть Лубрікантс Україна» (Україна, 04070, м. Київ, вул.Борисоглібська, буд. 15-В, п/р 26004439642 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» в м. Києві, МФО 380805, код ЄДРПОУ 36868073) надміру сплачені у рахунок сплати податку на прибуток підприємств грошові кошти в сумі 382 614,00 гривень (Триста вісімдесят дві тисячі шістсот чотирнадцять гривень 00 коп.).

В обґрунтування позову зазначається, що 06.02.2012 р. ним було перераховано на рахунок в УДКСУ у Подільському районі м. Києва податок на прибуток підприємства за 4 кв. 2011 р. та 2012 рік у розмірі 566 598 грн., внаслідок чого у позивача виникла переплата по податку на прибуток у розмірі 382 614 грн., що підтверджується, як зазначає позивач, актом звірки від 20.10.2014 р.

Враховуючи положення нормативно-правових актів з питань оподаткування, як зазначає позивач, ним до ДПІ було подано заяву від 23.10.2014 р. про повернення надміру сплаченого податку, в якій позивач просив повернути надміру сплачене грошове зобов'язання в безготівковій формі на поточний рахунок.

04.12.2014 р., як вказує позивач, він отримав від ДПІ повідомлення про вчинення певних дій по підготовці проекту документів для погодження повернення переплати.

Однак, відповідач не вжив передбачених законом заходів для повернення переплати позивачу, а саме: не підготував та не подав відповідному органу ДКС України висновок про повернення відповідних сум.

З огляду на наведене, позивач просить задовольнити позов.

В судове засідання 10.02.2015 р. з'явилися позивач та відповідач. Третя особа в судове засідання не з'явилася, доказів поважності причин неприбуття на надала. З урахуванням наведеного та на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в порядку письмового провадження.

У взаємозв'язку з вищенаведеним та щодо позовної вимоги № 1 суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єктів, а ці суб`єкти відповідно зобов`язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта.

При цьому, виходячи з положень ст. 17 КАС України предметом оскарження до адміністративного суду можуть бути рішення (нормативно-правові акти або правові акти індивідуальної дії), дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень. За змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, підставою для звернення позивача до суду є наявність, на його думку, в діях ДПІ порушень вимог податкового законодавства, що виявились у несвоєчасному розгляді заяви про повернення надміру сплаченої суми грошового зобов`язання з податку на прибуток та ненадання органу казначейської служби висновку про повернення цієї суми.

З метою захисту власних прав та інтересів, пов`язаних з поверненням на його користь з бюджету надміру сплаченої ним суми грошового зобов`язання, позивач просить суд зобов`язати відповідача надати висновок про таке повернення.

У розумінні приписів ПК України надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями вважаються суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Правовідносини щодо повернення з бюджету податків з підстав, передбачених законом, виникають між платником податків та державою в особі відповідного органу доходів і зборів, на який згідно із ПК України покладені повноваження по здійсненню контролю за своєчасністю та правильністю сплати до бюджету податків, та відповідного територіального органу Державної казначейської служби України з огляду на запроваджену Бюджетним кодексом України казначейську форму обслуговування бюджету.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Вищезазначене кореспондується також з вимогами статті 43 ПК України, яка встановлює умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань. Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Виходячи із наведеного у сукупності, суд приходить до висновку, що вимога про зобов'язання ДПІ підготувати та подати до органу казначейської служби висновку про повернення надміру сплаченого податку є неналежним способом захисту порушеного права платника податку і не підлягає розгляду в суді, оскільки у разі не вчинення дій з повернення надміру сплаченого податку, право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом України у постановах від 17.06.2008 у справі № 21-587во08, 24.02.2009 № 21-2141во08 та Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 12.05.2014 р. (№К/800/35177/13), від 13.05.2014 (№ К/9991/64603/12), від 05.06.2014 (№ К/9991/4637/12).

Відтак, заявлені позивачем позовні вимоги є неналежним способом захисту порушеного права платника податку і не підлягають розгляду в суді, а відтак, в силу положень п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України провадження у цій частині позовних вимог підлягає закриттю.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження у справі № 826/410/15 в частині позовних вимог про зобов'язання ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві підготувати та подати до УДКС України у Подільському районі м. Києва висновок про повернення на поточний рахунок ТОВ «Газпромнефть Лубрікантс Україна» (Україна, 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 15-В, п/р 26004439642 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» в м. Києві, МФО 380805, код ЄДРПОУ 36868073) надміру сплачених у рахунок сплати податку на прибуток підприємств грошових коштів у сумі 382 614,00 гривень (Триста вісімдесят дві тисячі шістсот чотирнадцять гривень 00 коп.).

2. Ухвалу про закриття провадження в адміністративній справі в частині зазначених позовних вимог надіслати сторонам.

3. Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з тією самою позовною заявою щодо заявлення вищенаведених позовних вимог не допускається.

Ухвала набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін