Постанова № 42648496, 10.02.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2015 р. Справа№ 925/1521/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Отрюха Б.В.

За участю представників:

від позивача: Дубчак С.Є. - за дов.

від відповідача: Сторчак С.П. - за дов.

Філатов С.М. - за дов.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.11.2014

у справі № 925/1521/14 (суддя Грачов В.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

до Смілянської міської ради

про визнання договору оренди поновленим

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (далі, позивач) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Смілянської міської ради (далі, відповідач) про визнання Договору оренди землі від 23.02.2005 поновленим, а додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки укладеною у наведеній позивачем редакції.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі» він реалізував своє виключне право на розпорядження відповідною земельною ділянкою, фактично поновивши дію договору на новий строк на тих самих умовах. Однак, відповідач, прийнявши рішення про поновлення дії договору оренди, відмовився підписати додаткову угоду на поновлення його дії, чим порушив право позивача на належне оформлення права користування відповідною земельною ділянкою.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.11.2014 у справі № 925/1521/14 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати повністю рішення Господарського суду Черкаської області від 18.11.2014 у справі № 925/1521/14 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач вважає рішення суду незаконним з огляду на те, що судом першої інстанції було неправильно застосовано норми статті 33 Закону України «Про оренду землі» до правовідносин, що виникли між сторонами.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу позивача у справі було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2015 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 10.02.2015.

10.02.2015 представник відповідача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення суду підлягає залишенню без змін.

У судовому засіданні 10.02.2015 представник позивача підтримав доводи, викладені ним у апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення суду скасувати, позов задовольнити повністю.

Представники відповідача у судовому засіданні 10.02.2015 проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили залишити рішення суду без змін.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як підтверджується матеріалами справи, 23.02.2005 між Смілянською міською радою, як орендодавцем, та Відкритим акціонерним товариством «Укрнафта», як орендарем, укладено договір оренди землі (далі, Договір) (том 1, а.с. 10-13), в якому орендодавець зобов'язався надати, а орендар - прийняти в строкове платне користування земельну ділянку - землі автомобільного транспорту та дорожнього господарства у м.Сміла, по вул. Мазура, 3-а.

Відповідно до пунктів 2, 3 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1653 га, по угіддях забудовані землі в тому числі землі, що використовуються в комерційних цілях. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна - автозаправочна станція та інші об'єкти інфраструктури.

Згідно пункту 8 Договір укладено до 01.07.2011 згідно з рішенням ХХІІ сесії Смілянської міської ради від 29.12.2004 № 22-17. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому випадку орендар повинен не пізніше ніж за 120 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

У відповідності до пункту 9 Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4,5 відсотків нормативної грошової оцінки, що складає 14 528,22 грн. в рік.

Пунктом 36 Договору сторони погодили, що зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Будь-які зміни та доповнення до договору оформлюються у вигляді додатків в письмовому виді проходить державну реєстрацію і є невід'ємною частиною договору. У разі недосягнення зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Договір зареєстровано Смілянським міським відділом Черкаської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.02.2005 за № 040577800083.

25.02.2005 сторонами складено акт приймання-передачі, за яким відповідач передав, а позивач прийняв в оренду земельну ділянку, розташовану за адресою м. Сміла, вул. Мазура, 3а, площею 0,1653 га під автозаправочну станцію (том 1, а.с.15).

21.09.2005 сторонами укладено Додаткову угоду до Договору оренди землі від 23.02.2005, якою досягнуто згоди щодо відшкодування орендарем орендодавцю упущеної вигоди, зазначений договір зареєстровано Смілянським міським відділом Черкаської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.09.2005 за № 040577800230.

16.05.2011 позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 16-05/2, у якому просив, у зв'язку з закінченням терміну дії договору оренди землі, продовжити термін дії договору оренди строком на 10 років (том 1, а.с.16).

23.06.2011 Х сесія Смілянської міської ради прийняла рішення № 10-79/VI «Про поновлення договору оренди землі з ПАТ «Укрнафта» під АЗС на вул. Мазура, 3-а» (далі, Рішення), яким вирішила поновити договір від 25.02.2005 № 040577800083 з ПАТ «Укрнафта» про оренду земельної ділянки площею 0,1653 га під автозаправну станцію на вул. Мазура, 3-а, уклавши додаткову угоду про його поновлення строком на 10 років, орендну плату за землю визначити у розмірі згідно з діючим положенням «Про порядок визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі у м.Сміла», внести уточнення в назву орендаря: замість «відкрите акціонерне товариство «Укрнафта» вважати «публічне акціонерне товариство «Укрнафта» відповідно до виписки з ЄДР, зобов'язала ПАТ «Укрнафта» у двохмісячний строк після прийняття рішення про поновлення договору оренди землі зареєструвати додаткову угоду до договору в міськрайонному управління Держкомзему у м. Сміла і Смілянському районі Черкаської області (том 1, а.с.21-22).

Як зазначив відповідач у листі № 1048/02-01-15 від 05.07.2012 (том 1, а.с. 57), 18.06.2012 позивач отримав в управлінні архітектури, регулювання забудови та земельних відносин міста для погодження проект додаткової угоди щодо поновлення договору оренди землі на вул. Мазура,3-а під автозаправну станцію в трьох примірниках. У даному листі відповідач також просив позивача повернути йому погоджений проект додаткової угоди для підписання уповноваженою особою або надати протокол розбіжностей для подальшого узгодження умов договору.

10.09.2013 позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 10-09/01 та доданим до нього проектом додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 23.02.2005 на новий строк (том 1, а.с. 17-20). Лист одержаний відповідачем 17.09.2013, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

07.10.2013 відповідач листом за вих. № 1922/01-01-15 направив позивачу підписану додаткову угоду до договору оренди землі від 23.02.2005 з протоколом розбіжностей до неї та запропонував здійснити державну реєстрацію права оренди земельної ділянки в порядку, встановленому законом та з дотриманням вимог нормативних актів місцевого значення. У протоколі розбіжностей від 02.10.2013 відповідач запропонував свій варіант умов додаткової угоди, змінити пункти 5, 8, 9 договору на його умовах, зокрема, в пункт 9 пропонував внести зміни та викласти його в новій редакції: «Оренда плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 12% нормативної грошової оцінки землі, що складає 56994,78 грн. в рік», всупереч редакції позивача: «Оренда плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4,5% нормативної грошової оцінки землі, що складає 21 373,04 гривні в рік» (том 1, а.с.24-26).

Як підтверджується матеріалами справи, додаткова угода до Договору оренди землі про його поновлення сторонами до теперішнього часу не укладена.

Як зазначає скаржник, після закінчення строку дії договору він продовжував користуватись спірною земельною ділянкою за відсутності будь-яких заперечень з боку відповідача, а тому відповідно до частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» договір вважається поновленим на той самий строк та на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Апелянт зазначив, що орендна плата у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки землі була встановлена рішенням відповідача лише 29.03.2012, а тому умова щодо даного розміру орендної ставки не може бути включена до спірного договору.

Також, скаржник наголосив на тому, що господарським судом першої інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин статтю 181 Господарського кодексу України, оскільки відповідач повинен був підписати проект додаткової угоди до договору на новий строк - безумовно, без складання протоколу розбіжностей, так як договір оренди фактично уже є поновленим.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог позивача, а твердження апелянта, викладені у апеляційній скарзі вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.

Частинами 1-3 статті 33 Закону України «Про оренду землі» унормовано, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Як зазначалося вище, 16.05.2011 позивач звертався до відповідача з листом вих. № 16-05/2, у якому просив, у зв'язку з закінченням терміну дії договору оренди землі, продовжити термін дії договору оренди строком на 10 років.

До вказаного листа позивачем не було додано проекту додаткової угоди, що не відповідає вимогам земельного законодавства. Доказів протилежного суду не надано.

Рішенням № 10-79/VI «Про поновлення договору оренди землі з ПАТ «Укрнафта» під АЗС на вул. Мазура, 3-а» від 23.06.2011 відповідач встановив, що орендна плата за землю визначається згідно з діючим Положенням «Про порядок визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі у м. Сміла», а також зобов'язав позивача у 2-х місячний строк зареєструвати додаткову угоду до Договору (пункти 1.1., 3 Рішення).

Так, додаткова угода до Договору була направлена відповідачу 10.09.2013 та отримана ним 17.09.2013.

Ставка орендної плати відповідно до пункту 4 направленої позивачем відповідачу додаткової угоди до Договору - 4,5 % нормативно грошової оцінки землі, що складає 21 373,04 грн/рік.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» однією із істотних умов договору оренди землі, є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

У відповідності до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, положеннями якого передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (стаття 288 Податкового кодексу України).

Пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності була/є регульованою ціною, що, в свою чергу, свідчить про наявність підстав для перегляду розміру орендної плати - у разі законодавчої зміни її граничного розміру.

Як зазначено у пункті 2.19. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» № 6 від 17.05.2011 у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

28.04.2011 рішенням VIIІ сесії Смілянської міської ради № 8-13/VI «Про внесення змін до Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі у м.Сміла», встановлено мінімальну і максимальну межу річної орендної плати залежно від категорії орендованих земельних ділянок, зокрема, річна орендна плата за земельну ділянку для інших земельних ділянок, не названих в підпункті 2 абзацу 2 пункту 3.1. рішення, наданих в оренду, не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки. У додатку № 1 до рішення сесія Смілянської міської ради визначила коефіцієнти для нарахування орендної плати за земельні ділянки для окремих видів користування, у тому числі для обслуговування АЗС - 0,12. Рішення опубліковане 18.05.2011 у газеті «Сміла» (том 1, а.с. 42-43, 80-81).

29.03.2012 ХХІ сесія Смілянської міської ради прийняла рішення № 21-15/VI «Про внесення змін до Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі у м.Сміла», у додатку № 1 до якого встановила, що коефіцієнти для нарахування орендної плати за земельні ділянки для окремих видів користування, у тому числі для обслуговування АЗС, становлять 0,12 (том 1, а.с.55-56).

Із витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 684 від 10.06.2013, складеного Управлінням Держземагенства у Смілянському районі Черкаської області, вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1653 кв.м. у м. Сміла по вул. Мазура, 3-а становить 474 956,49 грн. (том 1, а.с.23).

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Як уже зазначалося вище, у відповідь на лист позивача від 10.09.2013 із доданою до нього додатковою угодою, відповідач направив позивачу підписану додаткову угоду до договору оренди землі від 23.02.2005 з протоколом розбіжностей до неї, відповідно до якого орендна плата встановлена у розмірі 12 % нормативної грошової оцінки землі, що складає 56 994,78 грн.

З огляду на викладені обставини справи, спір у справі виник у зв'язку з відсутністю згоди між сторонами щодо розміру орендної плати. Тобто, між сторонами виник спір з приводу розміру орендної плати.

Відповідно до частини 4 статті 33 Закону України «Про оренду землі» при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, враховуючи наявність спору між сторонами з приводу орендної плати за спірну земельну ділянку, колегія суддів приходить до висновку про припинення переважного права орендаря на поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України «Про оренду землі», а відтак, про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, а заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймає до уваги, оскільки останні не підтверджуються належними та допустимими доказами та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.11.2014 у справі № 925/1521/14 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 18.11.2014 у справі № 925/1521/14 залишити без змін.

Матеріали справи № 925/1521/14 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

Б.В. Отрюх