Ухвала суду № 42648101, 10.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16613/14 Головуючий у 1-й інстанції: Катющенко В.П. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

10 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Старової Н.Е.

Мєзєнцева Є.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва до Публічного акціонерного товариства "Трест Київелектромонтаж" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 грудня 2014 року адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва до Публічного акціонерного товариства "Трест Київелектромонтаж" про стягнення заборгованості - залишено без розгляду, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва є стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно п.п. «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 2), за період з квітня 2013 року по вересень 2014 року в загальній сумі 302 400,17 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України - адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач є юридичною особою, як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку у позивача.

Позивачем згідно розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, відповідно п.п.«б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 2), ч.2 розд.XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у зв'язку з виплатою та доставкою пенсій за період з 01 квітня 2013 року по 30 вересня 2014 року в загальній сумі 302 400,17 грн.

Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Пунктами 6.4, 6.5, 6.8 Інструкції № 21-1 передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Частиною 1 статті 103 КАС України встановлено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Таким чином, право на звернення до суду з вимогою про відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, виникає 26 числа кожного місяця, в якому повинна здійснюватись проплата.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що граничним терміном звернення до суду Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про стягнення заборгованості по перерахуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за квітень 2013 року є 26 жовтня 2013 року, за травень 2013 року - 26 листопада 2013 року, за червень 2013 року - 26 грудня 2013, за липень 2013 року - 26 січня 2014 року, за серпень 2013 року - 26 лютого 2014 року, за вересень 2013 року - 26 березня 2013 року, за жовтень 2013 року - 26 квітня 2014 року, за листопад 2013 року - 26 травня 2014, за грудень 2013 року - 26 червня 2014 року, за січень 2014 року - 26 липня 2014 року, за лютий 2014 року - 26 серпня 2014 року, за березень 2014 року - 26 вересня 2014 року, за квітень 2014 року - 26 жовтня 2014 року.

Однак, до суду з даним адміністративним позовом позивач звернувся лише 28 жовтня 2014 року, що підтверджується відбитком штампу вхідної кореспонденції Окружного адміністративного суду міста Києва, тобто з порушенням шестимісячного строку для звернення до суду.

Посилання позивача на те, що витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно п.п. «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», прирівнюються до недоїмки зі сплати страхових внесків, у зв'язку з чим строк давності не застосовується, є помилковим, з огляду на наступне.

Так, згідно статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Положенням ч.15 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Проте, на думку колегії суддів, страховий внесок не є пенсією, призначеною на пільгових умовах, а тому заборгованість перед органами Пенсійного фонду України з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій та недоїмка зі сплати страхових внесків не є тотожними поняттями.

Отже, чинне законодавство не передбачає спеціальних строків або їх відсутність щодо стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, а тому положення ч.15 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не можуть бути застосовані до спірних відносин у даній справі.

Відповідно до ч. 1 статті 100 КАС України - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Пунктом 9 частини 1 статті 155 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про залишення даного адміністративного позову без розгляду.

Отже при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді: Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Старова Н.Е.

Мєзєнцев Є.І.