Постанова № 42647523, 02.02.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 лютого 2015 року № 826/19753/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Берко А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлакс-Трейд"до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києвіпроскасування податкового повідомлення - рішення № 0000021502 від 05.12.2014 за участю:

представника позивача: Коваленко-Зерній Н.А. (довіреність б/н від 22.12.2014),

представника відповідача: Бурцевої Н.А. (довіреність № 79/26-50-10-12 від 23.01.2015),

на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 02.02.2015 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерлакс-Трейд" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000021502 від 05.12.2014.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що чинним законодавством передбачено можливість подання платником податків у межах 60 календарних днів з дати складання податкової накладної відповідної заяви зі скаргою на недобросовісного платника податків, що порушує порядок реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та ним на момент проведення перевірки було подано податковому органу всі передбачені законодавством документи, а саме: вчасно подана податкова декларація з додатком 8, відповідні скарги, а також документи на підтвердження факту сплати позивачем податку на додану вартість у ціні придбаних товарів/послуг у своїх контрагентів.

У судових засіданнях представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 22.01.2015 надав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що відповідно бази даних ІС «Податковий блок» ПП «Південь Мета Опт» не подано декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року та не відображено податкові зобов'язання по податкових накладних на суму 518 964 900 грн., в т.ч. ПДВ - 86 494 150 грн., які було включено до складу податкового кредиту позивача.

У судовому засіданні 02.02.2015 представник відповідача заперечила проти позовних вимог та просила суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

27.11.2014 Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлакс-Трейд" (податкова декларація з податку на додану вартість №9067986436 від 20.11.2014).

За результатами перевірки складено акт № 9/1-26-50-15-02-39162349 від 27.11.2014, яким встановлено порушення пунктів 198.2 та 198.6 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит на суму 86 494 150,00 грн. та завищено від'ємне значення (р. 19) на суму 86 494 150 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з того, що згідно додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2014 року основним постачальником ТОВ "Інтерлакс-Трейд" є ПП «Південь Мета Опт», водночас відповідно до бази даних ІС «Податковий блок» ПП «Південь Мета Опт» не подано декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року та не відображено податкові зобов'язання по податкових накладних на суму 518 964 900 грн., в т.ч. ПДВ - 86 494 150 грн., які було включено до складу податкового кредиту ТОВ «Інтерлакс-Трейд».

05.12.2014 на підставі акту № 9/1-26-50-15-02-39162349 від 27.11.2014 прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000021502, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2014 року на 86 494 150 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерлакс-Трейд» не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням № 0000021502від 05.12.2014 та вважаючи його таким, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до абзацу 13 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Таким чином платник податку може включати до податкового кредиту суми податку по податковим накладним протягом 365 днів з дати їх виписки, при цьому скарга на постачальника, який порушив порядок заповнення та/або порядок реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі, подається протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 06.02.2014 у справі № К/800/30980/13.

Відповідно до декларації позивача з податку на додану вартість за жовтень 2014 року ним до складу податкового кредиту було включено суму податку на додану вартість в розмірі 86 464 150,00 грн. за податковими накладними не зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1/2/ від 28.10.2014, № 2/2/ від 29.10.2014 та № 3/2/ від 20.10.2012 виписані постачальником ПП "Південь Мега Опт".

До зазначеної декларації було додано додаток 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)" в підрозділі "Відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V Кодексу заявляю про порушення продавцем порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних" розділу 4 відображено зазначені накладні.

Факт того, що позивачем були подані податковому органу копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг та копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, у зв'язку чим було виписано податкові накладні №1/2/ від 28.10.2014, №2/2/ від 29.10.2014 та №3/2/ від 20.10.2012 постачальником ПП "Південь Мега Опт" підтверджується наявною в матеріалах справи копією супровідного листа Вих. № 01/11-204 від 20.11.2014, на якому міститься відбиток печатки податкового органу, який засвідчує факт отримання документів 20.11.2014 та наданими позивачем суду копіями банківських виписок за 28.10.2014, 29.10.2014 та 30.10.2014 та податкових накладних №1/2/ від 28.10.2014, №2/2/ від 29.10.2014 та №3/2/ від 20.10.2012, які було надано відповідачу зазначеним супровідним листом.

Відповідачем факт отримання зазначених документів не заперечується, водночас він посилається на те, що банківські виписки не є належними документами розрахунковими документами.

Суд не погоджується з такою позицією відповідача та вважає її помилковою з огляду на те, що з банківських виписок чітко вбачається факт сплати позивачем податку на додану вартість у складі вартості товару придбаного у ПП "Південь Мега Опт", а отже вони є належними документами на підтвердження факту сплати податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг та їх надання податковому органу разом з заявою про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) та відповідними податковими накладними є належним виконання вимог абзацу 13 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України

З огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем включено до складу податкового кредиту за жовтень 2014 року суму податку на додану вартість у розмірі 86 464 150,00 грн. по податковим накладним, які виписані постачальником до спливу 60 днів, та при цьому скарга на постачальників, які порушили порядок заповнення та/або порядок реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі, подана позивачем в тому звітному періоді, в якому суми податку на додану вартість по податкових накладних включені до складу податкового кредиту, суд дійшов висновку про правомірність декларування позивачем зазначеної суми у складі від'ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2014 року.

Крім того суд звертає увагу на те, що відповідно до положень Податкового кодексу України право платника податку на формування валових витрат та податкового кредиту не залежить від виконання податкового обов'язку іншими платниками - постачальниками товарів (послуг).

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03.12.2014 у справі №К/800/46920/13.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов - задовольнити повністю.

2.Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві № 0000021502 від 05.12.2014.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

Постанова складена в повному обсязі 05.02.2015.