Рішення № 42647335, 09.02.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2015 р.Справа № 916/4767/14

За позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про розірвання договору оренди, виселення, стягнення 1374,07грн.

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

від позивача: Левін М.М., довіреність №01-36/56 від 18.06.2014р.; Клименко Б.В., довіреність №01-36/14 від 20.01.2015р.

від відповідача: не з`явився

В судовому засіданні 09.02.2015 р. приймали участь представники сторін:

від позивача: Клименко Б.В., довіреність №01-36/14 від 20.01.2015р.

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: про розірвання договору оренди №6/4 від 08.11.2010р. нежилих підвальних приміщень, загальною площею 199,9кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, пров.Покровський,8, укладеного між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та ФОП ОСОБА_1;

про виселення ФОП ОСОБА_1 з нежилих підвальних приміщень, загальною площею 199,9кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, на користь ДКВ ОМР;

про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ДКВ ОМР 971,52грн. заборгованості з орендної плати, 402,55грн. пені.

Позивач на заявлених позовних вимогах наполягає, подав заяву про зменшення позовних вимог від 26.01.2015р. за вх.№2-330/15, в їх обґрунтування зазначає, що відповідачу на підставі договору оренди №6/4 від 08.11.2010р., укладеного між останнім та Представництвом по УКВ ОМР, передано в оренду нерухоме майно. Відповідно до положення „Про ДКВ ОМР" ДВК ОМР є правонаступником Представництва по УКВ ОМР. В порушення умов договору оренди відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує орендну плату, змінив цільове призначення об'єкта оренди, що, на думку позивача, є істотним порушенням умов цього договору та є підставою його розірвання, та, як наслідок, виселення орендаря.

Клопотання позивача від 26.01.2015р. за вх.№1583/15 про долучення документів до матеріалів справи судом задоволено.

Ухвалою суду від 26.01.2015р., за клопотанням позивача від 26.01.2015р. за вх.№2-329/15, згідно ч.3 ст.69 ГПК України, строк розгляду справи було продовжено до 10.02.2015р.

Відповідач в судові засідання не з`явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши доводи представника позивача, суд встановив наступне:

08.11.2010р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю ОМР (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №6/4, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежилі підвальні приміщення загальною площею 199,90кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2. Передача в оренду об'єкта, зазначеного у п.1.1. цього договору, здійснюється на підставі ЦК України та ГК України, Закону України „Про оренду державного та комунального майна", протоколу засідання комісії з проведення конкурсів на право укладання договору оренди будівель (споруд, приміщень), які є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси, що відбулося 08.11.2010р., затвердженого головою комісії з проведення конкурсів на право укладання договорів оренди будівель (споруд, приміщень), які є комунальною власністю, та наказу начальника Представництва по управлінню комунальною власністю ОМР від 08.11.2010р. №601. Термін дії договору оренди з 08.11.2010р. по 07.10.2013р. (п.п.1.1., 1.2., 1.3. договору).

Орендна плата визначається на підставі ст.19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затв. Постановою КМУ від 04.10.1995р. №786 з наступними змінами та доповненнями; рішень ОМР та виконкому ОМР; протоколу засідання комісії з проведення конкурсів на право укладання договору оренди будівель (споруд, приміщень), які є комунальною власністю територіальної громади м. Одеси від 08.11.2010р. За орендоване приміщення орендар зобов'язується сплачувати орендну плату, що становить за перший, після підписання договору оренди, місяць 2650грн. та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця незалежно від результатів його господарської діяльності (п.п.2.1., 2.2., 2.4. договору №6/4 від 08.11.2010р.).

Відповідно до п.3.3. договору №6/4 від 08.11.2010р. орендодавець має право виступати з ініціативою щодо розірвання договору оренди у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов'язків, передбачених цим договором, у т.ч. невикористання орендованих приміщень та несплати орендної плати на протязі 3-х місяців поспіль.

Згідно п.4.1. договору №6/4 від 08.11.2010р., вказані у п.1.1. приміщення орендодавцем передаються орендарю виключно для використання під розміщення пункту для надання послуг населенню із ксерокопіювання документів. При цьому, у пп.3) п.4.2. вказаного договору сторони погодили, що на протязі дії цього договору, крім своєчасного внесення орендної плати, орендар зобов'язаний своєчасно узгоджувати з орендодавцем будь-які зміни профілю використання об'єкта оренди.

Після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди (п.4.7. договору №6/4 від 08.11.2010р.).

У відповідності до п.5.2. договору №6/4 від 08.11.2010р. за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

08.11.2010р. орендодавець передав орендарю об'єкт оренди.

Відповідно до п.1.1. Положення про Департамент комунальної власності ОМР, зареєстрованого державним реєстратором 02.03.2011р., ДКВ ОМР є правонаступником Представництва по управлінню комунальною власністю ОМР.

Як вбачається із поданих позивачем актів від 14.10.2014р., від 25.12.2014р. обстеження нежитлового приміщення, розташованого за адресою: пров. Покровський,8, воно використовується відповідачем під склад.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем та викладену ним правову позицію, суд вважає заявлені позивачем позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступні положення законодавства.

Засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03 р. передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. (ст. 15 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення (ч.1 ст.762 Цивільний кодекс України).

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" №2269-XII від 10.04.1992р. орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

За положеннями ч.1 ст.18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" за договором оренди орендаря може бути зобов'язано використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду, та виробляти продукцію в обсягах, необхідних для задоволення потреб регіону.

Таким чином, наявні у справі докази свідчать про існування заборгованості відповідача по орендній платі за договором оренди №6/4 від 08.11.2010р. в сумі 971,52грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 402,55грн. пені нарахованої на заборгованість по орендній платі за період з 16.10.2014р. по 31.12.2014р.

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п.1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зі змісту п.п.1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України вбачається, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частина перша статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України. За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік. Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відтак частина шоста статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

За вищенаведених умов мало місце звернення прокурора із вимогою про стягнення пені із дотриманням строку спеціальної позовної даності, який визначений п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, та дотриманням шестимісячного строку нарахування пені, визначеного положеннями ч.6 ст.232 ГК України.

Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що його зроблено вірно, у зв'язку з чим позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 402,55грн. пені за період з 16.10.2014р. по 31.12.2014р. підлягає судом задоволенню.

Розглянувши позовну вимогу позивача про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №6/4 від 08.11.2010р., суд встановив наступне.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Так, у постанові Верховного суду України від 08.05.2012р. по справі №5021/966/2011 у аналогічних спірних правовідносинах викладено правову позицію, із якої вбачається, що істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

Згідно ч.1 ст.10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Суд, дослідивши договір оренди нежитлового приміщення №6/4 від 08.11.2010р. та правовідносини сторін, що склались по ньому, встановив, що мало місце прострочення відповідачем строку сплати орендної плати, нецільового використання об'єкту оренди, отже, мало місце порушення відповідачем зобов'язання, яке носить істотний характер, і спричинило позбавлення в значній мірі позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, а саме, надходження до держбюджету коштів у вигляді орендних платежів. З врахуванням викладеного, підлягає задоволенню позовна вимога позивача про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №6/4 від 08.11.2010р., як наслідок такого розірвання, суд задовольняє вимогу позивача щодо виселення ФОП ОСОБА_1 з нежилих підвальних приміщень, загальною площею 199,9кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

З огляду на вищевикладені обставини справи, з урахуванням положень чинного законодавства, суд вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги ДКВ ОМР, з огляду на що задовольняє їх у повній мірі.

Згідно ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору в сумі 4263грн. відносяться за рахунок позивача.

Неявка відповідача в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки, як визначено п.п.3.9.1., 3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. ...В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В процесі розгляду даної справи судом було вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення відповідача про судові засідання, в тому числі судове засідання, призначене на 09.02.2015р., особливо з врахуванням того, що ухвали надсилались відповідачу за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві, витязі з ЄДРЮОФОП станом на 26.11.2014р., суд приймає рішення за результатами розгляду справи по суті.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст.ст.82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради повністю.

2. Розірвати договір оренди нежитлового приміщення №6/4 від 08.11.2010р., укладений між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м.Одеса, вул. Артилерійська, 1, код 26302595) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (68001, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1).

3. Виселити Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) з нежилих підвальних приміщень, загальною площею 199,9кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, пров.Покровський, 8, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м.Одеса, вул. Артилерійська, 1, код 26302595).

4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул.Артилерійська,1, код 26302595) 971 (дев`ятсот сімдесят одну) грн. 52коп. заборгованості з орендної плати, 402 (чотириста дві) грн. 55коп. пені, 4263 (чотири тисячі двісті шістдесят три) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 11 лютого 2015 р.

Суддя І.А. Малярчук