Ухвала суду № 42646320, 02.02.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2015 року Справа № 9104/14045/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Шинкар Т.І., Ільчишин Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська фабрика гофротари» до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

товариство з обмеженою відповідальністю «Волинська фабрика гофротари» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області в якому просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача «П» №2922011501 від 25.10.2011 року.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції форми «П» №2922011501 від 25.10.2011 року.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Нововолинська об'єднана державна податкова інспекція оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права

В апеляційній скарзі зазначає, що Нововолинською ОДПІ 05.08.11р. від ТзОВ «Волинська фабрика гофротари» отримано податкову декларацію з податку на прибуток за II кв. 2011р. та уточнюючу декларацію за вказаний період (вх. № 9008190069 від 30.09.11), де задекларовано доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в сумі 15 328 980.00 грн., витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування в сумі 17381198.00 грн. та виведено від'ємне значення об'єкта оподаткування (рядок 07) в сумі 2 052 218.00 грн.

Нововолинською ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТзОВ «Волинська фабрика гофротари», про що 17.10.2011 року складено Акт № 322/839/1501-332111.

Перевіркою встановлено, що в порушення пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України та пункту 150.1 ст. 150 цього Кодексу при розрахунку об'єкта оподаткування за II квартал 2011р. ТзОВ «Волинська фабрика гофротари» безпідставно включило до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування у II кв. 2011 р. 845 017,00 грн. від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010р., чим завищило на вказану суму задеклароване платником від'ємне значення об'єкта оподаткування.

За наслідками розгляду заперечення ТзОВ «Волинська фабрика гофротари» Нововолинською ОДПІ 25.10.2011 року складено висновок прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

За наслідками адміністративного оскарження скаргу ТзОВ «Волинська фабрика гофротари» залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

У мотивувальній частині оскаржуваної постанови суд зазначив, що згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України та пункту 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого кварталу 2011р. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього, другого-четвертого кварталів 2011р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податків за перший квартал 2011р., у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Дослівне тлумачення положень ПК України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування у І кварталі 2011р., то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат ІІ кварталі 2011р. Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валдових витрат II кварталу 2011р., зазначена законодавча норма не містить.

На підставі вище зазначеного апелянт вважає, що суд прийшов до помилкового висновку про те, що негативні наслідки платника податків настають саме у випадку, якщо у першому кварталі 2011р. він не задекларує повну суму від'ємного значення, у подальшому - у другому, другому-третьому, другому-четвертому кварталі, а тому він позбавлений права додатково декларувати суми, що не були зазначені у декларації першого кварталу та перенесені до декларації другого кварталу 2011. Як наслідок відсутні порушення позивачем пункту 3 підрозділу 4 розділу XX ПК України.

Однак згідно пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011р..

Керуючись вищезазначеними нормами Закону, камеральною перевіркою зроблено перерахунок показників податкової декларації з податку на прибуток за II кв. 2011р. ТзОВ «Волинська фабрика гофротари», яким зменшено витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування (рядок 04) на 845 017.00 грн. збитків, отриманих у 2010р., відповідно та зменшено на дану суму визначене товариством від'ємне значення об'єкта оподаткування (рядок 07) в сумі 1 207 201.00 грн.

Статтею 36 ПК України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідно до пункту 37.1 статті 37 вказаного Кодексу підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

У пункті 1 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України вказано, що розділ III даного Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Згідно пункту 150.1 статті 150 цього Кодексу, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень вказаного Кодексу визначено, що пункт 150.1 статті 150 ПК України, застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого, кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Абзацом 2 цього пункту визначено, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року без урахування будь-яких інших звітних періодів.

З аналізу зазначених норм Податкового кодексу слідує, що положення пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень передбачає, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування отримане суб'єктом господарювання за результатами здійснення господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло з 2010 року.

Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.99р. № 1-рп/99, Конституційний Суд України дійшов висновку, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, у зв'язку із набранням 01.04.2011 року чинності розділу ІІІ Податкового кодексу України та відсутності у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року відповідності до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року, до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

З урахуванням вищенаведеного апелянт вважає, що під час проведення перевірки Товариства порушень, які б ставили під сумнів правильність визначення завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток не допущено, а тому підстави для визнання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення протиправним та його скасування відсутні.

Виходячи з викладеного вище просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю доповідача вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.10.2011 року працівниками Нововолинської ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТзОВ «Волинська фабрика гофротари» за II квартал 2011 року, за результатами якої складено акт від 17.10.2011 року №322/839/1501-33211353, згідно якого позивачем при заповненні податкової декларації з податку на прибуток за II квартал 2011 року до складу витрат включено від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року в сумі 845017,00 грн., чим порушено пункт 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, відповідно до якого до складу витрат другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за І квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до першого кварталу 2011 року з 2010 року. За результатами перевірки Нововолинською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 25.10.2011 року №2922011501, яким ТзОВ «Волинська фабрика гофротари» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму в розмірі 845017,00 грн.

Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно врахував, що відповідно до підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, застосування Розділу III «Податок на прибуток підприємств» починається з 1 квітня 2011 року. Згідно ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 вказаного Закону, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 22.4. ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом. У статті 6 вказаного Закону встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

З огляду на це суд першої інстанції вірно вважав, що від'ємне значення об'єкту оподаткування (збитки) минулих податкових періодів є обов'язковою складовою валових витрат І кварталу 2011 року, оскільки їх включення до складу витрат саме в даному періоді було передбачено нормами діючого на той час Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Розглядаючи спір судом першої інстанції з'ясовано, що в рядку 04.9 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року позивачем зазначено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у сумі 1 229 286,00 грн. З 01.04.2011 року порядок обліку від'ємного значення об'єкту оподаткування в результатах наступних податкових періодів визначається статтею 150 ПК України.

Відповідно до пункту 150.1 статті 150 ПК України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками І кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

В декларації з податку на прибуток, що складалась за І квартал 2011 року, від'ємне значення (збитки) відображались в рядку 8 «Об'єкт оподаткування позитивний ( + ) від'ємний (-) ((±03 -(± 06) -07)». Визначений в даному рядку показник - це показник І кварталу 2011 року. При його розрахунку згідно зі статтею 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові доходи І кварталу 2011 року зменшувались на суму валових витрат цього періоду (а складовою частиною валових витрат І кварталу 2011 року згідно з пунктами 6.1 та 22.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» було від'ємне значення минулих податкових періодів) і на суму амортизаційних відрахувань. Вказаний в рядку 8 показник не розподіляється в декларації на «від'ємне значення минулих років» і «від'ємне значення І кварталу 2011 року».

З огляду на це суд вважав, що з урахуванням положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ є підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат II кварталу 2011 року. Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат II кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить. Негативні наслідки для платника податків настають саме у випадку, якщо у першому кварталі 2011 року він не задекларує повну суму від'ємного значення, у подальшому - у другому, другому-третьому, другому-четвертому кварталі він позбавлений права додаткового декларування сум, що не були зазначені у декларації 1 кварталу та перенесені до декларації другого кварталу 2011 року.

З врахуванням наведеного, суд обгрунтовано вважав, що в діях позивача відсутні порушення норм пункту 3 підрозділу 4 розділу XX ПК України та, відповідно, відсутній факт завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у II кварталі 2011 року у розмірі 845017,00 грн., а відтак податкове повідомлення-рішення «П» №2922011501 від 25.10.2011 року є неправомірним, а позовні вимоги підлягають до задоволення.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року по справі № 2а/0370/3132/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Т.І. Шинкар

Н.В. Ільчишин