Рішення № 42646062, 05.02.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/153/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2015 Справа № 908/5602/14

За позовом: Комунального підприємства "Водоканал" (69002 м. Запоріжжя, вул. Артема, 61)

до Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (69600 м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18)

про стягнення 78 351 грн. 06 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: Подсвірова Н.С., дов. № 56 від 05.06.2014 р.

від відповідача: Криворучко О.Г., дов. № 19 від 23.12.2014 р.

Комунальне підприємство "Водоканал", м. Запоріжжя звернулося до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" про стягнення 78 351 грн. 06 коп. заборгованості за безоблікове водокористування.

Відповідно до витягу з Реєстру автоматизованого розподілу справи від 08.12.2014р., справу № 908/5602/14 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 09.12.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/5602/14, присвоєно справі номер провадження 27/1/15 та призначено судове засідання на 14.01.2015р.

У судовому засіданні 14.01.2015р. оголошувалася перерва до 05.02.2015р., на підставі ст. 77 ГПК України.

05.02.2015р. продовжено судовий розгляд справи № 908/5602/14.

До початку розгляду справи представники позивача та відповідача заявили клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 05.02.2014р. представник позивача підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві.

Відповідач в засіданні суду 05.02.2015р. проти позову заперечив, на підставах викладених у письмовому відзиві (міститься в матеріалах справи). Просить суд відмовити позивачу у задоволені позовних вимог.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши позивача та відповідача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов - це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально - правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст. 20 ГК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Господарським судом встановлено, що 01.01.2010р. між КП "Водоканал" (Водоканал) та Казенним підприємством «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (правонаступник - Державним підприємством "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (Абонент) укладено договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 17/1.

Правовідносини сторін врегульовано договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1.1 договору КП "Водоканал" забезпечує абоненту подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчика м. Запоріжжя вул. Патріотична, 40 (гуртожиток).

Крім умов договору, сторони керуються Законом України "Про питну воду та питне водопостачання", Правилами користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, Правилами приймання стічних вод підприємств у систему каналізування м. Запоріжжя, Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скидання промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з додатковою угодою № 3 до договору від 01.01.2011р. сторона у договорі - Казенне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат» змінена на державне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат».

31.07.2013р. представниками КП «Водоканал» у присутності відповідальної особи абонента - завідуючого гуртожитком Кривостицького А.О. була проведена перевірка водогосподарської діяльності об'єкту за адресою: вул. Патріотична, 40, про що було складено акт технічного обстеження водопроводу № 430/1-ти від 31.07.2013р.

Відповідно до п. 5.1 Правил користування облік відпущеної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

Наказом Держспоживстандарту України від 22.08.2005р. N 218 який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 07.09.2005р. за № 1009/11289, затверджено Положення про державний реєстр засобів вимірювальної техніки (показчик).

В даному акту встановлено, що КП «Водоканал» забезпечує постачання води по одному водопровідному вводу діаметром 50 мм. На вводі встановлений засіб обліку ВСКМ 10/32, заводський номер не визначений, опломбований свинцевою пломбою, державна повірка - І квартал 2009р., припломбований до трубопроводу роторною пломбою «А3499», пломбування збережено.

При обстеженні водопроводу абоненту (акт технічного обстеження № 410ТИ від 23.07.2013р.) було встановлено, що прилад обліку води експлуатується з простроченим терміном держповірки, що є порушенням п. 5.14 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», затверджених наказом МінЖКГ України № 190 від 27.06.2008р., відповідно до якого усі засоби обліку підлягають періодичній повірці. У випадку тривалості повірки понад місяць об'єм води визначається відповідно до п. 3.3 цих Правил до дня установки повіреного засобу обліку.

Термін державної повірки засобу обліку визначається в Державному реєстрі України для вимірювальної техніки, де під номером У427-10 зареєстрований засіб обліку марки «ВСКМ» і зазначено, що ці водоміри підлягають державній повірці кожні три роки. Тобто, термін державної повірки засобу обліку Абоненту -1 квартал 2012 р.

Як вбачається із матеріалів справи (підтверджується актами технічного обстеження абонента підписані самим відповідачем), у відповідача встановлений засіб обліку «ВСКМ» (номер у державному реєстрі У427-10).

Враховуючи вищенаведене, міжповірочний інтервал засобу обліку відповідача складає 3 роки.

Періодична повірка, обслуговування та ремонт засобів обліку, як то передбачено п. 5.4 Правил користування, проводиться відповідно до закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», а також інших нормативно-правових актів, які регулюють цю сферу діяльності.

Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність", який поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства (їх об'єднання), установи і організації незалежно від форм власності та виду діяльності, дано визначення терміну «повірка засобів вимірювальної техніки», згідно з яким це є встановлення придатності засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, до застосування на підставі результатів контролю їх метрологічних характеристик. При цьому, ч. 2 ст. 28 цього закону встановлений обов'язок підприємств, організацій та фізичних осіб щодо своєчасного (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подання засобів вимірювальної техніки на повірку.

Статтею 11 Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність" дозволено застосовувати лише ті засоби вимірювальної техніки, які пройшли державну повірку. Отже, покази приладу обліку, який не пройшов державну повірку, не можуть враховуватися як показники обсягу спожитої послуги, тому водоспоживання за недержповіреним засобом обліку є безобліковим.

Поряд з зазначеним, пунктом 5.14 Правил користування зазначено, що у випадку тривалості повірки понад місяць обсяг води визначається відповідно до п. 3.3 цих Правил (безоблікове водокористування з розрахунком витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу) до дня установки повіреного засобу обліку.

Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації.

Відповідно до п. 3.2.3 договору при відсутності або не встановленому обліковому приладі у встановлений Водоканалом термін або розміщенні Абонентом водолічильних вузлів чи то їх експлуатації з порушенням. Правил користування, Правил експлуатації водопостачання Абонента вважається безобліковим, а витрати води і об'єм стоків у такому випадку визначаються розрахунковим шляхом у відповідності з пунктами 3.3 та 3.4 Правил користування, починаючи з дня виписки останнього акту до дня приймання в експлуатацію облікового приладу або водолічильного вузла.

Крім того, здійснення позивачем контролю за дотриманням термінів держповірки не звільняє споживача від обов'язку своєчасно подавати засоби обліку на держповірку. В даному випадку позивач здійснив контроль дотримання міжповірочного інтервалу та виявив відповідне порушення з боку Відповідача.

Таким чином, у зв'язку з тим, що покази приладу обліку абонента, який не пройшов державну повірку (тобто відсутні дані про результати державної повірки більше місяця, як то зазначено у п. 5.14 Правил користування), не можуть враховуватися як показники обсягу спожитої послуги, водоспоживання за недержповіреним засобом обліку не може вважатися як облікове.

Таким чином, держповірка засобу обліку відповідача мала бути здійснена у І кварталі 2012 року.

Обсяг спожитої води при безобліковому водоспоживанні визначається по пропускній спроможності труби вводу при швидкості руху в ній 2, 0 м/с і дією повним перерізом протягом 24 годин за добу. Для трубопроводу діаметром 50 мм обсяг води розрахунковим шляхом складає 339, 12 м3 за добу.

Розрахунковий період складає 31 добу: з 01.07.2013р. по 31.07.2013р., а витрати води за цей час визначаються наступним чином: 339, 12 м3 х31 = 10512, 72 м3.

Згідно з п. 3.14 «Правил користування...» кількість стічних вод приймається рівним кількості води, тобто 10512, 72 м3.

На підставі акту технічного обстеження водопроводу № 430/1ТИ від 31.07.2013р. комунальним підприємством «Водоканал» виставлений ДП «ЗТМК» акт-рахунок № 17/1 від 31.07.2013р. на суму 84 017 грн. 65 коп. за період з 01.07.2013р. по 31.07.2013р.

Відповідно до п. 5.1 договору зазначений акт-рахунок підлягає оплаті протягом 3-х робочих днів з дня виписки акта-рахунку.

Оскільки відповідальна особа - завідуючий гуртожитком Кривостицький А.О. відмовився від підпису акту технічного обстеження № 430/1-ти від 31.07.2013 р. та акту-рахунку № 17/1 від 31.07.2013р., дані акти були направлені ДП «ЗТМК» із супровідним листом № 7957 від 05.08.2013р. поштовим відправленням рекомендованою кореспонденцією з описом вкладення, що підтверджується фіскальним чеком від 08.08.2013р.

Відповідач здійснив часткову оплату заборгованості в сумі 5 666 грн. 59 коп. за період - липень 2013р.

З урахуванням часткової оплати заборгованість відповідачем, заборгованість відповідача перед позивачем складає 78 351 грн. 06 коп.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, порушення зобов'язань однією із сторін договору зволікає як правові наслідки можливість розірвання договору, вимагати відшкодування завданих збитків, а також стягнення неустойки.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідачем не надано доказів, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання у повному обсязі.

Заперечення відповідача спростовуються вищевикладеним.

З урахуванням наведеного, вимоги позивача про стягнення з Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" 78 351 грн. 06 коп. заборгованості за безоблікове водокористування є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

На підставі статті 85 ГПК України - 05.02.2015року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Комунального підприємства "Водоканал", м. Запоріжжя до Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат", м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (69600 м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18, ідентифікаційний код юридичної особи 00194731) на користь Комунального підприємства "Водоканал" (69002 м. Запоріжжя, вул. Артема, 61, ідентифікаційний код юридичної особи 03327121) 78 351 (сімдесят вісім тисяч триста п'ятдесят одна) грн. 06 коп. заборгованості за безоблікове водокористування, 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 09.02.2015р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.