Ухвала суду № 42645322, 27.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2015 року м. Київ К/800/50619/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Логвиненка А.О.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 09.07.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Броварської районної державної адміністрації Київської області, Київської обласної ради про визнання протиправною бездіяльності,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 звернувся до окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Департаменту державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради, Голови Броварської районної державної адміністрації Київської області, Державного реєстратора Броварської районної державної адміністрації Київської області Нечипорука Г.Є., Київської обласної ради, Комунального підприємства Київської обласної ради «Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації», Красилівської сільської ради Броварського району Київської області, Державного виконавця Броварського МРУЮ Дячка С.В. про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії в якому просив:

- зобов'язати Департамент державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради: визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію припинення TOB «Фермой-Кі», державну реєстрацію змін до договору про діяльність TOB «Фермой-Кі», державну реєстрацію змін до статуту TOB «Фермой-Кі», відновити реєстраційну картку та реєстраційну справу TOB «Фермой-Кі», внести відповідні відомості до Державного реєстру та надіслати реєстраційну картку разом з матеріалами відновленої реєстраційної справи TOB «Фермой-Кі» до Броварської районної державної адміністрації Київської області для реєстрації;

- визнати неправомірними дії голови Броварської районної державної адміністрації Київської області щодо: незаконної реєстрації змін 1, 2, 3 до договору про діяльність TOB «Фермой-Кі»; прийняття рішення про витребування реєстраційної справи TOB «Фермой-Кі» з ГСУ МВС України; незабезпечення належних умов іноземному інвестору та захисту його інтересів; прийняття рішення про надіслання реєстраційної справи TOB Фермой-Кі» до м. Харкова; допущенні тяганини при розгляді скарг та заяв ОСОБА_2; сприяння у затягуванні судового розгляду справи за позовом ОСОБА_2;

- зобов'язати голову Броварської районної державної адміністрації Київської області скасувати незаконну реєстрацію змін 1, 2, 3 до договору про діяльність та незаконну реєстрацію змін до статуту TOB «Фермой-Кі»;

- визнати неправомірними дії державного реєстратора Броварської районної державної адміністрації Київської області Нечипорука Г.Є. щодо допущення тяганини при розгляді заяв та скарг ОСОБА_2 та сприяння у затягуванні судового розгляду справ за позовом ОСОБА_2;

- зобов'язати державного реєстратора Броварської районної державної адміністрації Київської області Нечипорука Г.Є. відновити реєстрацію шляхом взяття на облік реєстраційної справи TOB «Фермой-Кі» та внесення відповідних відомостей до державного реєстру; зареєструвати зміни до договору про діяльність TOB «Фермой-Кі», відповідно до яких учасником TOB «Фермойкі-Кі» є ОСОБА_2;

- визнати неправомірною бездіяльність Київської обласної ради з питання забезпечення належних умов іноземному інвестору та захисту його законних інтересів;

- визнати неправомірною реєстрацію КП Київської обласної ради Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації права власності на майновий комплекс незавершеного будівництвом фабрика морозива за ТОВ «Ікон» та скасувати державну реєстрацію права власності на майновий комплекс незавершеного будівництвом фабрика морозива за TOB «Інкон», довідку про вартість об'єкта, виписку з Реєстру права власності;

- зобов'язати КП Київської обласної ради Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації зареєструвати право власності на майновий комплекс незавершеного будівництва фабрики морозива за TOB «Фермой-Кі»;

- визнати неправомірним рішення Красилівської сільської ради Броварського району Київської області про розірвання договору оренди земельної ділянки з TOB «Фермой-Кі» та поновити його, про укладання договору оренди земельної ділянки з TOB «Інкон», про укладання договору оренди земельної ділянки з ЗАТ «Ерлан», про укладання договору оренди земельної ділянки з ПрАТ «Дніпрометалсервіс»;

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Броварського МРУЮ Дячка С.В. та зобов'язати його звернутись до Броварського міськрайонного суду про видачу дубліката виконавчого листа та відновити виконавче провадження по виконанню виконавчого листа.

Ухвалою окружного адміністративного суду м. Києва від 14.03.2013 року позов ОСОБА_2 в частині заявлених позовних вимог до Департаменту державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради, Броварської районної державної адміністрації Київської області, Комунального підприємства Київської обласної ради Броварського міжміського бюро технічної інвентаризації, Красилівської сільської ради Броварського району Київської області, Державного виконавця Броварського МРУЮ Дячка Сергія Володимировича було повернуто позивачу.

Позивачем було подано заяву про уточнення позовних, в яких він просив визнати неправомірною бездіяльність Київської обласної ради та Броварської районної державної адміністрації з питання забезпечення належних умов іноземному інвестору та захисту його законних інтересів.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 09.07.2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Броварської районної державної адміністрації Київської області, Київської обласної ради про визнання протиправною бездіяльності було відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 було залишено без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 09.07.2013 року - без змін.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 09.07.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 1 серпня 1997 року Броварською районною державною адміністрацією зареєстровано статут та установчий договір підприємства з іноземною інвестицією у формі ТОВ «Фермой - Кі», засновником якого були компанія «Clanvest limited» (Північна Ірландія) та ТОВ «Magnet» (Республіка Польша), статутний фонд товариства визначено в розмірі 17462000,00 грн. або 13000000,00 доларів США, який розподілено між засновниками наступним чином: компанії «Clanvest limited» - 99,95%, ТОВ «Magnet» - 0,05%. Метою діяльності ТОВ «Фермой - Кі» є будівництво підприємства по виробу морозива в с. Красилівка, Броварського району Київської області.

10.04.2000 року між Компанією «Clanvest limited» та громадянином Республіки Польща ОСОБА_2 був укладений договір продажу частки статутного фонду, згідно з яким останній придбав належну компанії частку в розмірі 99,95% статутного фонду ТОВ «Фермой-Кі». 15.03.2001 року ОСОБА_2 придбав 0,05% статутного фонду ТОВ «Фермой-Кі» у ТОВ «Magnet».

Як вбачається з протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Фермой-Кі» від 23.03.2001 року № 1/01, було прийняте рішення про вихід компанії «Clanvest limited» зі складу засновників ТОВ «Фермой-Кі», прийняття позивача до складу засновників із часткою в статутному фонді 99,95% та уступку позивачем 0,85% статутного фонду новим учасникам: ПП «Європа Плюс» (0,35%), ТОВ «Кіб-Сервіс» (0,3%) та громадянину Республіки Польща ОСОБА_4 (0,2%). На підставі вказаного рішення учасниками складено зміни № 1 до Договору про діяльність ТОВ «Фермой-Кі». Цими учасниками товариства 24.03.2001 року складено зміни № 2 до Договору про діяльність ТОВ «Фермой-Кі», якими зафіксований обраний учасниками розподіл часток у статутному фонді ТОВ «Фермой-Кі» з урахуванням придбаної позивачем у ТОВ «Magnet» частки в статутному фонді ТОВ «Фермой-Кі» у розмірі 0,05%.

29.06.2001 року учасниками складено зміни № 3 до Договору про діяльність ТОВ «Фермой-Кі», якими до складу учасників товариства введено фірму Avagno Enterprises Limited, яка стала власником раніше належної позивачу частки в розмірі 99% статутного фонду ТОВ «Фермой-Кі».

Рішенням апеляційного суду Київської області визнано незаконною реєстрацію головою Броварської державної адміністрації змін і доповнень до договору діяльності ТОВ «Фермой-Кі» щодо виходу компанії «Кланвест Лімітед» зі складу засновників ТОВ «Фермой-Кі».

Не зважаючи на судове рішення, позивач вважає, що майно ОСОБА_2 незаконно перебуває у володінні ВАТ «Дніпрометалсервіс», а Комунальне підприємство Київської обласної ради «Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації» безпідставно, всупереч вимог закону зареєструвало право власності на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2, за ВАТ «Дніпрометалсервіс».

Загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України врегульовано Законом України «Про інвестиційну діяльність».

Згідно із частинами 1, 3 статті 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність», всі суб'єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності, якщо інше не передбачено законодавчими актами України.

Розміщення інвестицій у будь-яких об'єктах, крім тих, інвестування в які заборонено або обмежено цим Законом, іншими актами законодавства України, визнається невід'ємним правом інвестора і охороняється законом.

За рішенням інвестора права володіння, користування і розпорядження інвестиціями, а також результатами їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та юридичним особам у порядку, встановленому законом. Взаємовідносини при такій передачі прав регулюються ними самостійно на основі договорів.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність», основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладання договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.

Втручання державних органів та посадових осіб у реалізацію договірних відносин між суб'єктами інвестиційної діяльності понад своєї компетенції не допускається.

Аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності є виключною компетенцією таких суб'єктів, що здійснюється виключно на підставі договорів.

Оскільки втручання державних органів та посадових осіб у реалізацію договірних відносин між суб'єктами інвестиційної діяльності не допускається, а ймовірно незаконне заволодіння майном позивача, що є іноземною інвестицією, відбулось внаслідок здійснення ТОВ «Фермой-Кі» власної господарської діяльності, в тому числі, шляхом реалізації своїх корпоративних прав, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що твердження позивача про бездіяльність відповідачів щодо забезпечення належних умов іноземному інвестору та захисту його законних інтересів є безпідставним.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про інвестиційну діяльність», захист інвестицій - це комплекс організаційних, технічних та правових заходів, спрямованих на створення умов, які сприяють збереженню інвестицій, досягненню цілі внесення інвестицій, ефективній діяльності об'єктів інвестування та реінвестування, захисту законних прав та інтересів інвесторів, у тому числі права на отримання прибутку (доходу) від інвестицій.

Держава гарантує захист інвестицій незалежно від форм власності, а також іноземних інвестицій. Захист інвестицій забезпечується законодавством України, а також міжнародними договорами України. Інвесторам, у тому числі іноземним, забезпечується рівноправний режим, що виключає застосування заходів дискримінаційного характеру, які могли б перешкодити управлінню інвестиціями, їх використанню та ліквідації, а також передбачаються умови і порядок вивозу вкладених цінностей і результатів інвестицій.

З метою забезпечення сприятливого та стабільного інвестиційного режиму держава встановлює державні гарантії захисту інвестицій.

Державні гарантії захисту інвестицій - це система правових норм, які спрямовані на захист інвестицій та не стосуються питань фінансово-господарської діяльності учасників інвестиційної діяльності та сплати ними податків, зборів (обов'язкових платежів). Державні гарантії захисту інвестицій не можуть бути скасовані або звужені стосовно інвестицій, здійснених у період дії цих гарантій.

Інвестиції не можуть бути безоплатно націоналізовані, реквізовані або до них не можуть бути застосовані заходи, тотожні за наслідками. Такі заходи можуть застосовуватися лише на основі законодавчих актів України з відшкодуванням інвестору в повному обсязі збитків, заподіяних у зв'язку з припиненням інвестиційної діяльності. Порядок відшкодування збитків інвестору визначається в зазначених актах.

Внесені або придбані інвесторами цільові банківські вклади, акції та інші цінні папери, платежі за набуте майно або за орендні права у разі вилучення відповідно до законодавчих актів України відшкодовуються інвесторам, за винятком сум, що виявилися використаними або втраченими в результаті дій самих інвесторів або вчинених за їх участю.

Спори, що виникають в результаті здійснення інвестиційної діяльності, розглядаються відповідно судом або третейським судом. Інвестиції можуть, а у випадках, передбачених законодавством, мають бути застраховані.

Згідно із статтею 26 Закону України «Про місцеві самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема: щодо вирішення відповідно до законодавства питань про створення підприємствами комунальної власності спільних підприємств, у тому числі з іноземними інвестиціями.

Статтею 28 Закону України «Про місцеві самоврядування в Україні» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, сприяння здійсненню інвестиційної діяльності на відповідній території.

Позивачем не надано доказів того, що внаслідок бездіяльності відповідачів інвестиції позивача були націоналізовані, реквізовані або до них були застосовані заходи, які за наслідками є тотожними.

Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно із вищевказаними нормами права, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Враховуючи вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, особа повинна довести факт порушення її прав чи охоронюваних законом інтересів оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Із наведених положень вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Таким чином, у даній адміністративній справі насамперед підлягає встановленню факт порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача з боку відповідачів.

Враховуючи, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що внаслідок ймовірної бездіяльності відповідачів інвестиції позивача були націоналізовані, реквізовані або до них були застосовані заходи, які за наслідками є тотожними, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, відмовивши у задоволенні позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 09.07.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Броварської районної державної адміністрації Київської області, Київської обласної ради про визнання протиправною бездіяльності - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О.Є. Донець

А.О. Логвиненко

В.Ф. Мороз