Постанова № 42644771, 05.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1071/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фінансової інспекції в Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства "Чернігівводоканал" Чернігівської міської ради до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Комунальне підприємство "Чернігівводоканал" Чернігівської міської ради звернувся до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області про визнання протиправною та скасування п.5 та п. 7 Вимоги про усунення порушень законодавства від 12 березня 2014 року № 25-06-1814/2335.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна фінансова інспекція в Чернігівській області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною фінансовою інспекцією в Чернігівській області було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства "Чернігівводоканал" Чернігівської міської ради за період з 01 квітня 2012 року по 31 жовтня 2013 року.

За результатами ревізії відповідачем складено Акт від 27 січня 2014 року № 25-06-21/01.

На підставі Акту ревізії, Державною фінансовою інспекцією в Чернігівській області було направлено на адресу Комунального підприємства "Чернігівводоканал" Чернігівської міської ради Вимоги про усунення порушень законодавства № 25-06-18-14/2335 від 12 березня 2014 року.

Згідно п. 5 Вимоги, ревізією встановлено, що в порушення п. 3.3.12 «Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Держбуду України 27 серпня 2000 року № 174, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 1.2, п. 2.1 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, завищено вартість виконаних будівельних робіт по об'єкту: „Будівництво напірного каналізаційного трубопроводу по намивній території Лісковиця" на загальну суму 280 381,80 грн., чим завдано матеріальної шкоди (збитків) бюджету на вказану суму, у зв'язку з чим Державна фінансова інспекція в Чернігівській області вимагає: відобразити в обліку дебіторську заборгованість за невиконані роботи (завищення їх вартості та обладнання) в сумі 280 381,80 грн. за ТОВ „Інвестекс Україна" та стягнути до бюджету з вищезазначеного контрагента зайво отримані ним кошти в сумі 280 381,80 грн. або забезпечити виконання підрядною організацією відповідного обсягу робіт на загальну суму 280 381,80 грн.

Відповідно до п. 7 Вимоги, ревізією встановлено, що в порушення п. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 3.3 Договору на закупівлю робіт з будівництва напірного каналізаційного трубопроводу по намивній території Лісковиця від 31 липня 2012 року (без номера), здійснено попередню оплату ТОВ „Інвестекс Україна" в сумі 549 999,72 грн. за роботи, виконання яких не підтверджено актами форми КБ-2, у зв'язку з чим вимагається: відкоригувати в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість ТОВ „Інвестекс Україна" в сумі 549 999,72 грн.

Не погоджуючись з пунктами 5, 7 Вимоги Державної фінансової інспекції в Чернігівській області та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011, інспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення про Держфінінспекцію).

Згідно п. 6 Положення № 499/2011, Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Положенням про Держфінінспекцію також передбачено, що у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.

Вищевказані норми кореспондуються з положеннями п. 7 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року N 2939-XII, згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

З аналізу вищенаведених норм слідує висновок, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів.

Так, при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

З наведеного слідує висновок про наявність в органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

При цьому, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, Комунальне підприємство "Чернігівводоканал" Чернігівської міської ради звернувся до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області про визнання протиправною та скасування п.5 та п. 7 Вимоги про усунення порушень законодавства від 12 березня 2014 року № 25-06-1814/2335.

При цьому, позивач оскаржує пункти Вимоги Державної фінансової інспекції в Чернігівській області, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та містить зобов'язання повернути кошти до бюджету та відкоригувати в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість.

З огляду на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряється судом, який розглядає цей позов, а не за поданням адміністративного позову підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Дана позиція узгоджується з практикою Верховного Суду України, викладеною у постанові від 18 вересня 2014 року у справі № 21-332а14.

Аналізуючи обставини справи та норми законодавства, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Комунального підприємства "Чернігівводоканал" Чернігівської міської ради є необґрунтованими, безпідставно задоволені судом першої інстанції, а тому рішення суду підлягає скасуванню із винесенням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі, спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Чернігівській області задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року скасувати та прийняти нове рішення.

У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства "Чернігівводоканал" Чернігівської міської ради відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.

Повний текст постанови виготовлено 10.02.2015 року.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.