Ухвала суду № 42644456, 10.02.2015, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/11717/13-а

Провадження № 6-а/750/18/15

У Х В А Л А

10 лютого 2015 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого-судді Литвиненко І. В.

при секретарі Тимошенко О. А.

за участю стягувача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Курильця В. І. про зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Курильця В. І. звернувся із поданням про зміну способу і порядку виконання постанови Деснянського районного суду міста Чернігова від 23 липня 2014 року по адміністративній справі №750/11717/13а в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові поновити ОСОБА_3 виплату раніше призначеної пенсії за віком на пільгових умовах з 21 травня 2013 року. Посилається на те, що боржник позбавлений права розпоряджатися коштами на рахунку, пов'язаним з виконання рішень судів про виплату вищезазначеної пенсії, як таких, що не враховані Державним бюджетом України.

Стягувач просив задовольнити подання.

В судове засідання представник боржника, державний виконавець не з'явилися, про час і місце розгляду заяви повідомлені у встановленому законом порядку, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності учасників, що не з'явились.

Відповідно до ст..14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За приписами п. 2 ч. 4 ст. 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 23 липня 2014 року по адміністративній справі №750/11717/13-а адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії задолений, визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові щодо припинення виплати ОСОБА_3 пенсії за віком на пільгових умовах, призначеної з 09 лютого 2011 року та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові поновити ОСОБА_3 виплату раніше призначеної пенсії за віком на пільгових умовах з 21 травня 2013 року.

Виходячи із змісту подання державний виконавець просить змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час прийняття цієї постанови. Хоча в адміністративному судочинстві повноваження щодо зміни постанови суду в частині задоволення позовних вимог мають тільки адміністративні суди апеляційної та касаційної інстанцій (ст. 198, 223 КАС України).

Крім того, ч. 1 ст. 263 КАС України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.

З матеріалів подання вбачається, що виконання постанови суду першої інстанції неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Отже, виконання постанови суду фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції.

Також суд бере до уваги те, що "захист порушеного права у судовому рішенні" і "спосіб виконання судового рішення" не є тотожними поняттями (процесуальними інститутами).

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу.

Розглянувши подане подання, суд приходить до висновку про відсутність виняткових підстав для зміни та встановлення способу виконання рішення суду.

На підставі наведеного, керуючись ст. 263 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

у задоволенні подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Курильця В. І. про зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя