Рішення № 42643687, 03.02.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/636/15

Головуючий у першій інстанції Абухін Р. Д.

Доповідач Комаровська Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого - Комаровської Н.В.,

Суддів - Гончаренко В.М., Короткова В.Д.,

З участю секретаря - Волчанського О.Ю.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_2,ТОВ "Інспекторат Україна" про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою ТОВ "Інспекторат Україна" на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 07.11.2014р.,-

в с т а н о в и л а:

11.05.2014р. ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернулось з позовом до ОСОБА_2 та ТОВ "Інспекторат Україна" про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те,що 28.11.2006р. ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2 уклали договір кредиту,за умовами якого ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 25000 доларів США із сплатою 11,995 річних строком до 28.11.2016р.

В забезпечення виконання договору 28.11.2006р. між ЗАТ"ОТП Банк" та ТОВ "Інспекторат Україна" був укладений договір поруки.

Оскільки ОСОБА_2 не виконав свої забов*язання по своєчасному поверненню кредитних коштів,станом на 05.05.2014р. у нього виникла заборгованість в сумі 117256,60 доларів США,що еквівалентно 1336910,63 грн.,яка складається з заборгованості за кредитом - 21934,40 доларів США ( 250086,84 грн.),заборгованості за відсотками - 3282.07 доларів США (37420,79 грн.),заборгованості за пенею - 92040,013 доларів США ( 1049403 грн.).

Після уточнення позовних вимог позивач просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитом та за відсотками - 21934,40 доларів США та 3282.07 доларів США ,а з відповідача ОСОБА_2 - заборгованість за пенею - 92040,13 доларів США.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 визнав позов в частині заборгованості за кретином та відсоткам,не погодився із стягненням пені.

Відповідач ТОВ "Інспекторат Україна" позов не визнав,вважав договір поруки припиненим.

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 07.11.2014р. позов задоволений частково.

Стягнуто солідарно із ОСОБА_2 та ТОВ "Інспекторат Україна" на користь позивача заборгованість за кредитом в сумі 21934,40 доларів США ( 250086,84 грн.) та заборгованість за відсотками в сумі 3282,07 доларів США (37420,79 грн.).

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за пенею в сумі 25216,47 доларів США ( 267507,63 грн.).

В решті позову відмовлено.Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ТОВ "Інспекторат Україна" просить про зміну рішення та відмову в позові до ТОВ"Інспекторат Україна",мотивуючи тим,що суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального законодавства.

Заслухавши доповідь судді-доповідача,доводи апеляційної скарги та заперечення на неї,розглянувши матеріали справи,перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах апеляційної скарги та заявлених вимог,колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Задовольняючи позов ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та стягуючи на користь позивача з ТОВ "Інспекторат Україна" та ОСОБА_2 солідарно заборгованість за кредитом в сумі 21934,40 доларів США ( 250086,84 грн.) та заборгованість за відсотками в сумі 3282,07 доларів США (37420,79 грн.),суд виходив з вимог ч. 1 ст.553, ч. 1 ст. 554 ЦК України ,які передбачають,що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Разом з тим,суд не перевірив доводи ТОВ "Інспекторат Україна" як поручителя про припинення поруки та необґрунтованість позовних вимог про стягнення суми заборгованості за кредитним договором солідарно з ТОВ "Інспекторат Україна" та ОСОБА_2

В матеріалів справи вбачається,що пунктом 1.9.1 кредитного договору від 28.11.2006 р. передбачено, що кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у разі невиконання позичальником умов цього договору за умови попереднього (за тридцять днів) повідомлення позичальника рекомендованим листом.

Відповідно до вимог частини другої статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

У зв'язку з порушенням боржником ОСОБА_2 виконання зобов'язання за кредитним договором позивач відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України і 1.9.1 кредитного договору використав право достроково стягнути з позичальника та поручителя заборгованість за кредитним договором, та 09.07.2011р. надіслав ОСОБА_2 та поручителю ТОВ "Інспекторат

Україна" претензію-повідомлення ( досудову вимогу) про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов'язаних із ним платежів протягом 30 днів ( а.с.31,32).

Отже, пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання і був зобов'язаний пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від 09.08.2011р.

Оскільки ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернулось з позовом тільки 11.05.2014р., то порука ТОВ "Інспекторат Україна" припинилась відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 21.01.2015р. по справі № 6-190цс/14,яка обов*язкова для виконання судами всіх інстанцій.

Судова колегія не погоджується з доводом апелянта про те,що підставою для припинення поруки,крім спливу 6місячного строку звернення позивача до суду, було і звільнення ОСОБА_2 з роботи 01.08.2011р.,оскільки за умовами договору поруки вона діє тільки на час перебування ОСОБА_2 в трудових відносинах з ТОВ "Інспекторат Україна",тому що п. 4.1. договору поруки передбачає дію договору поруки до повного виконання забов*язань в разі,якщо ОСОБА_2 залишиться працювати в товаристві,а забов*язання по повному погашенню кредиту на час роботи ОСОБА_2 не були виконані.

Судова колегія також не погоджується із доводом апелянта про те,що банк самостійно,без повідомлення та погодження з поручителем,збільшив процентну ставку,тому відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України порука вважається припиненою,оскільки пунктом 2.1 додаткового договору до договору поруки від 02.09.2009р. передбачено,що в разі зміни розміру боргових забов*язань після укладення цього договору такі боргові забов*язання забезпечуються в їх повному розмірі без укладання будь-яких додаткових договорів до цього договору.

Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення чи неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Враховуючи,що суд неправильно застосував норми матеріального права,які регулюють виникші по справі правовідносини, що призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи,рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення на підставі п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України.

Відповідно до ст.88 ЦПК України підлягають розподілу судові витрати,понесені сторонами,пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.307 ч.1.п.2, 309 ч.1 п.п.3,4 ЦПК України,колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ТОВ "Інспекторат Україна" задовільнити частково.

Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 07.11.2014р. скасувати в частині стягнення заборгованості за кредитом та відсотками солідарно із ОСОБА_2 та ТОВ "Інспекторат Україна" та в частині стягнення судових витрат і в цій частині ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_2 та ТОВ "Інспекторат Україна" задовільнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитом в сумі 21934,40 доларів США ,що еквівалентно 250086,84 грн., та заборгованість за відсотками в сумі 3282,07 доларів США ,що еквівалентно 37420,79 грн.

В задоволенні позовних вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ТОВ ТОВ "Інспекторат Україна" про стягнення заборгованості за кредитом та відсотками відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" судові витрати в сумі 3654 грн.

Стягнути з ТОВ "ОТП Факторинг Україна" на користь ТОВ "Інспекторат Україна" судові витрати в сумі 1827 грн.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Н.В.Комаровська

Судді: В.М.Гончаренко

В.Д.Коротков