Рішення № 42643630, 03.02.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/559/15

Головуючий у першій інстанції Кисельов В. К.

Доповідач Комаровська Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого - Комаровської Н.В.,

Суддів - Калараша А.А., Короткова В.Д.,

З участю секретаря - Волчанського О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з участю третіх осіб - ПАТ "ІА Репортер", ТРК "Круг" про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 29.09.2014р.,-

в с т а н о в и л а :

15.11.2011 р. ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди.

В обгрунтування своїх вимог посилався на те,що з січня 2006 р. по квітень 2008 р. проходив службу у органах внутрішніх справ України на посаді начальника науково - дослідного експертно-криміналістичного центру при Головному Управлінні МВС України в Одеській області (надалі НДЕКЦ при ГУМВС України в Одеській області) у званні полковника міліції.

На посаді головного спеціаліста відділення з комплексного дослідження транспортних засобів та документів, що їх супроводжують, проходив службу у НДЕКЦ при ГУМВС України в Одеській області підполковник міліції ОСОБА_3

На підставі неналежного виконання своїх службових обов'язків з боку головного спеціаліста підполковника міліції ОСОБА_3 у кінці 2007- початку 2008 року та вимог позивача, обумовлених виконанням службових обов'язків, між сторонами виникли неприязні стосунки.

ІНФОРМАЦІЯ_1. в ефірі 31 телеканалу "Репортер" ОСОБА_3 розповсюдив про позивача відомості, які за його думкою, не відповідають дійсності та порочать його честь та гідність,зокрема стверджував,що підлеглі ОСОБА_2 за його вимогою працювали як експерти в період відпусток та заходжуючись на лікарняному,а отримані кошти передавали ОСОБА_2,який їх привласнював,примушував експертів виписувати страхові поліси,а преміальний заробіток підлягав поділу.

Позивач просив визначити відомості, які двічі розповсюджені ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 р. через засоби масової інформації- 31 телеканал "Репортер" Одеського телебачення у спецрепортажі такими, що не відповідають

дійсності, зобов'язати ОСОБА_3 їх спростувати у тому же засобі масової інформації, заборонити ОСОБА_3 їх розповсюдження у майбутньому у будь- яких установах, організаціях, підприємствах будь якої форми власності,стягнути з відповідача компенсацію моральної шкоди в сумі 100 000 грн., стягнути з відповідача на його користь 1600 грн.,сплачені позивачем 31 телеканалу "Репортер".

11.10.2013р. ОСОБА_2 звернувся з позовом про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди.

В обгрунтування своїх вимог посилався на те,що ІНФОРМАЦІЯ_3. ОСОБА_3виступив у спецрепортажі ТРК "Круг",розповсюдивши відносно позивача неправдиву інформацію,яка принижує його честь та гідність.

Оскільки вказана негативна інформація розповсюджена громадянином ОСОБА_3 виставила позивача у негативному світлі перед широким колом телеглядачів Одеської області, то вона завдала позивачу тяжкі душевні страждання, підірвала його авторитет громадянина та колишнього керівника та працівника правоохоронного органу.

Позивач просив визначити відомості, які розповсюджені ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 рр. через засоби масової інформації ТРК "Круг" Одеського телебачення у спецрепортажі такими, що не відповідають дійсності та спростувати їх в тому з засобі масової інформації, заборонити ОСОБА_3 розповсюдження їх у майбутньому у будь яких установах, організаціях, підприємствах будь-якої форми власності, стягнути компенсацію моральної шкоди в сумі 50 000 грн.

Відповідач підтвердив факти його виступу в ефірі 31 телеканалу "Репортер" ІНФОРМАЦІЯ_1 р., а також ІНФОРМАЦІЯ_4 р.,однак вважав викладені ним факти достовірною інформацією.

Представники 31 телеканалу ПАТ "ІА Репортер" та ТРК "Круг" в судове засідання не з'явились, згідно поданих заяв просили справу розглянути у їх відсутності.

Позовних вимог до 31 телеканалу ПАТ "ІА Репортер" та ТРК "Круг" ОСОБА_2 не пред*являв.

Справи за позовами ОСОБА_2 об*єднані в одне провадження ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 29.11.2013р.

Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 29.09.2014р. позов задоволений частково.

Визнані відомості, які двічі розповсюджені відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_1. та ІНФОРМАЦІЯ_3. через засоби масової інформації - 31 телеканал ПАТ "ІА Репортер" та ТРК "Круг" недостовірними та забов*язано ОСОБА_3 в ефірі вказаних каналів спростувати поширену недостовірну інформацію,стягнуто з відповідача на користь позивача компенсацію моральної шкоди в сумі 10 000 грн. та 10 000 грн.В решті позову відмовлено.Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить про скасування рішення,мотивуючи тим,що суд порушив норми матеріального та процесуального права,висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача,доводи апеляційної скарги та заперечення на неї,розглянувши матеріали справи,перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах апеляційної скарги та заявлених вимог,колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Статтями 28, 32 Конституції України гарантується кожному право на повагу до його гідності, на судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе.

Відповідно до ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен

має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей.

Згідно зі ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадянської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

В ч. 1 ст. 277 ЦК України визначено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Згідно ч. 7 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Право на повагу гідності і честі закріплене у ст. 297 ЦК України. Відповідно до цієї норми закону гідність і честь фізичної особи є недоторканними і він має право звернутися до суду з позовом про їх захист.

При розгляді справи судом встановлено,що позивач ОСОБА_2.з січня 2006 р. по квітень 2008 р. проходив службу у органах внутрішніх справ України на посаді начальника науково - дослідного експертно-криміналістичного центру при Головному Управлінні МВС України в Одеській області (надалі НДЕКЦ при ГУМВС України в Одеській області) у званні полковника міліції.

На посаді головного спеціаліста відділення з комплексного дослідження транспортних засобів та документів, що їх супроводжують, проходив службу у НДЕКЦ при ГУМВС України в Одеській області підполковник міліції ОСОБА_3,який знаходився у підпорядкуванні позивача.

Наприкінці 2007 року- початку 2008 року між сторонами виникли неприязні стосунки,які продовжуються і до теперішнього часу.

Відповідачем ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. та ІНФОРМАЦІЯ_3. через засоби масової інформації - 31 телеканал ПАТ "ІА Репортер" та ТРК "Круг" - була розповсюджена інформація,пов*язана із обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні посадових злочинів.

За даними, які розповсюджені відповідачем, прокуратурою Одеської області проводилось перевірка в порядку кримінального судочинства.

Постановою ст.слідчого слідчого відділу прокуратури Одеської області радника юстиції Стоянова К.С. від 22.11.2011 р. була закрита кримінальна справа за ст. 364 ч. 3 КК України відносно позивача на підставі п. 2 ст. 6 КПК України в зв*язку із відсутністю складу злочину.

Відносно позивача ОСОБА_2 ст.слідчим слідчого відділу прокуратури Одеської області радником юстиції Стояновим К.С. 15.12.2011р. та 16.12.2011р. було винесено постанови про відмову в порушенні кримінальної справи за ст. ст. 15, 191, 365 КК України за ч. 2 п. 6 КПК України в зв*язку із

відсутністю складу злочину.

Крім того, відсутність складу злочину підтверджуються постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 17.05.2013 року, яка набрала законної сили 27.05. 2013 року, по якій суд зазначив про те,що аналіз матеріалів справи і наведених доказів дозволяє суду прийти до висновку, що в діях ОСОБА_5 відсутні ознаки будь-якого злочину у сфері службової діяльності, в тому числі і за ст.ст. 191, 364 і 365 КК України.

На теперішній час відсутні кримінальні провадження, а також вирок суду у відношенні ОСОБА_2 ,що визнали сторони по справі.

Згідно положень ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Пунктом 15 постанови Пленум Верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" № 1 від 27.02.2009р. передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Виходячи з вищезазначених норм матеріального права та повно встановлених фактичних обставин справи,суд дійшов обґрунтованого висновку про те,що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. та ІНФОРМАЦІЯ_3. через засоби масової інформації - 31 телеканал ПАТ "ІА Репортер" та ТРК "Круг" - була розповсюджена інформація,пов*язана із обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні посадових злочинів,яка не відповідала дійсності та принижувала честь,гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 та заподіяла позивачу моральну шкоду,оскільки виставила позивача у негативному світлі перед широким колом телеглядачів Одеської області, завдала позивачу тяжкі душевні страждання, підірвала його авторитет громадянина та колишнього керівника та працівника правоохоронного органу.

Разом з тим, суд не врахував роз*яснень Верховного Суду України,даних в п. 24 вищезазначеної постанови Пленуму,відповідно до якого у судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднено.

Виходячи з наведеного, відповідно до п.3 ч.1 ст. 307 ЦПК України рішення підлягає зміні,а резолютивна частина повинна бути доповнена судженням про спростування ОСОБА_3 недостовірної інформації протягом 2х місяців з

дня набрання рішенням суду законної сили.

Не може бути підставою для скасування рішення суду та відмови в позові ОСОБА_2 довод апелянта про те,що ксерокопіями документів кримінальної справи та свідченнями свідків-експертів,які були підпорядковані ОСОБА_2,підтверджується скоєння ним посадових злочинів,оскільки,по-перше,ОСОБА_6 не визнан винним в скоєнні жодного злочину,по-друге, в постанові Суворовського районного суду м.Одеси від 17.05.2013р. зазначено про те,що не знайшло свого підтвердження отримання грошових засобів із грошового забезпечення підлеглих всупереч їх волі,ця обставина спростована показаннями свідка ОСОБА_7 та змістом розписок експертів про відсутність будь-яких претензій з приводу несанкціонованого неотримання ними частини або повного грошового забезпечення ( т.2.а.с.115).

Керуючись ст.ст. 307 ч.1.п.3,309 ч.1 п.4 ЦПК України,колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовільнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 29.09.2014р. змінити,доповнивши абзац 3 та абзац 9 резолютивної частини рішення словами "протягом двох місяців з дня набрання рішенням законної сили".

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Н.В.Комаровська

Судді: А.А.Калараш

В.Д.Коротков