Ухвала суду № 42642394, 10.02.2015, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/1838/14-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2015 р. м. Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді Зубар Н.Б.,

суддів Домарєвої Н.В., Вострікової Л.В.,

при секретарі Алдушиній І.Я.,

прокурорів Луценко С.В., Кіракосяна Т.А.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

захисників обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

потерпілого ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Вознесенська кримінальне провадження №12013120200000172

за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, - за ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, - за ч.3 ст.185, ч.1 ст.309 КК України, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, - за ч.3 ст.185, ч.3 ст.187, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, - за ч.3 ст.187, ч.2 ст.263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, - строку тримання під вартою на шістдесят днів - обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Таке клопотання прокурора підтримав потерпілий, вказуючи на те, що судом вже досліджено докази, які підтверджують вчинення розбійного нападу.

Сторона захисту заперечувала проти задоволення клопотання прокурора. Обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 просили суд звільнити їх з-під варти, вказуючи на необґрунтованість клопотання прокурора, а також посилаючись на те, що ухвала суду від 10.12.2014 року діє більше визначеного законом строку. Обвинувачений ОСОБА_2 також підтримав таку позицію, але просив змінити йому запобіжний захід на особисте зобов'язання.

Присутні в судовому засіданні захисники обвинувачених, посилаючись на Постанову Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2014 року «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанцій процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» та відповідне узагальнення до цієї постанови, просили негайно звільнити обвинувачених з-під варти, посилаючись на те, що строк тримання під вартою з моменту винесення ухвали суду 10.12.2014 року - вже закінчився та вказували на те, що цей строк має обчислюватися з моменту винесення ухвали.

Враховуючи позиції учасників процесу, вже досліджені судом докази, суд вважає, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню з огляду на наступне. У відповідності із вимогами ч.4 ст.199 КПК України суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

На думку колегії суддів в матеріалах кримінального провадження наявні докази, які свідчать як про обґрунтованість підозри, пред'явленої обвинуваченим, так і про наявність ризиків, на які вказує сторона обвинувачення, як підставу для продовження обвинуваченим дії обраного запобіжного заходу. З огляду на те, що поняття "обґрунтована підозра" не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", судам слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" відповідно до якої "термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення»

Про обґрунтованість підозри, пред'явленої обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 свідчать вже досліджені докази під час судового провадження. Не припинили свого існування і ризики, на які посилається сторона обвинувачення. Так, показання, надані потерпілим ОСОБА_10 в судовому засіданні 27.01.2015 року та 10.02.2015 року, - підтверджують продовження існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Щодо позиції сторони захисту про те, що обвинувачені тримаються під вартою понад строки, визначені в КПК України, а тому мають бути звільнені з-під варти в порядку ст.202 КПК України, - то вона не може бути прийнята до уваги з огляду на наступне. По-перше, позиції висловлені Вищим спеціалізованим судом України чи Верховним Судом України в своїх листах чи постановах, за винятком тих, які прийняті ВСУ в порядку ст.458 КПК України, - не є джерелом права та носять рекомендаційний характер з огляду на положення ст.9 КПК України. Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2014 року «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанцій процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» складається лише з двох пунктів та не містить положень, на які посилається сторона захисту. По-друге, з огляду на поведінку та кількість учасників процесу, складність справи - суд вирішує клопотання сторони обвинувачення, продовжуючи строк тримання обвинувачених під вартою на 60 діб, починаючи з дати закінчення строку, визначеного попередньою ухвалою суду про продовження дії запобіжного заходу, що відповідає вимогам ч.2 ст.114 КПК України, згідно із якою будь-які строки, що встановлюються судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень.

Крім того, відповідно до ст.203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію лише після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, тому ухвала суду від 10.12.2014 року діє до 22.02.2015 року, а строк дії наступної ухвали буде обчислюватися шістдесят днів починаючи з 22.02.2015 року, тобто з моменту закінчення строку, визначеного попередньою ухвалою суду.

Керуючись ст.ст.177, 178, 199, 331, 369-372 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, - задовольнити.

Продовжити обвинуваченим ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, - строк тримання під вартою з 22 лютого 2015 до 22 квітня 2015 року в СІЗО м.Миколаєва.

У задоволенні клопотання сторони захисту про звільнення з-під варти обвинувачених ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5,- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) Н.Б.Зубар

Судді (підпис) Л.В.Вострікова

(підпис) Н.В.Домарєва

Згідно оригіналу: Суддя: