Рішення № 42642273, 09.02.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/20937/14-ц Провадження № 22-ц/772/528/2015Головуючий в суді першої інстанції Іщук Т. П.Категорія 27 Доповідач Стеблюк Л. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2015 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючої : Стеблюк Л.П.

суддів: Нікушина В.П., Берегового О.Ю.

при секретарі Кирилюк Л.М.

за участю представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28.10.2014 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості -

в с т а н о в и л а :

ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось до суду з позовом, мотивуючи його тим, що 17.08.2006 року між ОСОБА_2 та АКБ «ТАС-Комерцбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк») був укладений кредитний договір №026/0806/88-01З, згідно якого ОСОБА_2 отримав кредит у сумі 30000,00 доларів США на строк по 16.08.2016 року та сплатою 14% річних. Позичальник зобов'язався виконувати всі умови даного кредитного договору, однак свої зобов'язання належно не виконує. Відповідно до договору факторингу №15 від 28.11.2012 року, ПАТ «Сведанк» відступив, а ТОВ «ФК «Вектор Плюс» прийняло право вимоги за кредитним договором №026/0806/88-013 від 17.08.2006 року, укладеним між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_2 У свою чергу 28.11.2012 року між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір факторингу, за яким останній придбав право вимоги заборгованості по кредитним договорам, зокрема, за кредитним договором №026/0806/88-013 від 17.08.2006року, про що був повідомлений відповідач. Відповідач свої зобов'язання по поверненню кредиту не виконує, внаслідок цього виникла заборгованість в розмірі 36759,29 доларів США, що еквівалентно станом на 01.09.2014 року 371 983,22 грн., з яких: 21825,92 доларів США - заборгованість по тілу кредиту; 2756,94 доларів США - заборгованість по процентах за користування кредитом, 3782,25 доларів США - пеня за несвоєчасне виконання умов кредитного договору, яку позивач і просить стягнути з відповідача, а також судові витрати.

Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 28.10.2014 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором № 026/0806/88-013 від 17.08.2006 року в розмірі 371 983,22 грн., з яких: 286227,56 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 36154,82 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом, 49600,84 грн. - пеня за несвоєчасне виконання умов кредитного договору, а також 3654,00 грн. судового збору

В апеляційній скарзі представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ставиться питання про скасування рішення суду та про постановлення нового рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що остання підлягає до задоволення наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення не відповідає.

З матеріалів справи вбачається, що 17.08.2006 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № 026/0806/88-013, відповідно до якого відповідач отримав кредиту розмірі ЗО 000,00 доларів СІЛА з строком повернення по 16.08.2016 року та сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14 % річних за весь строк фактичного користування кредитом. Відповідно до п.п. 3.1.,3.2., 3.3. умов договору відповідач зобов'язався погашати кредит та сплачувати проценти щомісячно через касу банку на відповідні позичкові рахунки згідно додатку, що є невід'ємною частиною договору. У разі несвоєчасного погашення кредиту та сплати відсотків у визначені строки, такі платежі визнаються як прострочені, а відтак у банку з'являється право вимоги з дострокового повернення кредиту, відсотків (п.п. З.6.. 3.9. Договору). Відповідно до п. 8.1. Договору за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом відповідач сплачує банку пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості

Разом з тим, позовні вимог Позивача ТОВ «Кредитні ініціативи» базуються на підставі того, що 28 листопада 2012 року був укладений між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» Договір факторингу №15 , як і Договір про відступлення прав за іпотечними договорами від 28 листопада 2012 року був укладений між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», а в подальшому Договір факторингу від 28 листопада 2012 року, що був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» відносно відступлення права грошових вимог.

В той же час вказані договори не містять жодної інформації про передачу права вимоги за кредитним договором укладеним 17.08.2006 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_2

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ст. 1077 ЦК України).

Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» до фінансових послуг належить операції з факторингу.

Статтею 21 вказаного Закону встановлено, що державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється щодо ринків фінансових послуг - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг).

Згідно з п. 13 Положення «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг», затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року, Нацкомфінпослуг у межах своїх повноважень на основі та на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає розпорядження, організовує і контролює їх виконання.

Так, відповідно до п.п.1.2 розпорядження № 231 від 3 квітня 2009 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2009 року за № 0373/16389 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг», до фінансової послуги факторингу віднесено - набуття права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників-суб'єктів господарювання за договором, на якому базується таке відступлення.

В порушення вказаних вимог закону суд першої інстанції не перевірив наявність у фактора прав на придбання права відступної вимоги до фізичної особи не суб'єкта господарювання, дійшовши передчасного висновку про наявність у ТОВ «Кредитні ініціативи» правових підстав для набуття прав кредитора.

Крім того, з мотивувальної частини рішення Апеляційного суду Вінницької області від 30 січня 2014 року по справі № 127/13416/13-ц пр. № 22-ц/772/110/2014 вбачається, що судом першої інстанції було встановлено, що 17.08.2006 року між ОСОБА_2 та АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ВАТ «Сведбанк». був укладений кредитний договір за яким ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 30000,00 доларів США на строк до 16.08.2016 року зі сплатою процентів у розмірі 14% річних. Відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконав взятих на себе за кредитним договором зобов 'язань в зв 'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 13.11.2013 року складає 249180,42 гривень. При подачі позовної заяви до суду позивачем не додано до неї копії всіх документів, що підтверджують факт набуття позивачем прав вимоги за кредитним та іпотечними договорами укладеними 18.08.2006 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_2 ОСОБА_5 ОСОБА_6

Зазначеним рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 30 січня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задоволено. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14.11.2013 року - скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» у позові до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення.

Отже, рішення суду першої інстанції не може бути залишено без змін й підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.

Заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28.10.2014 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та бути оскаржено в касаційному порядку на протязі двадцяти з дня його проголошення до вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча:

Судді:/підписи/

з оригіналом вірно: