Ухвала суду № 42630974, 29.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 січня 2015 рокусправа № П/811/1173/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 травня 2014 року у справі

за позовом Приватного малого підприємства Науково-виробничої фірми "КІТ" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Приватне мале підприємство Науково-виробничої фірми "КІТ" (далі ПМП НВФ "КІТ") звернулось до суду з адміністративним позовом до відповідача (Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - Кіровоградської ОДПІ), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати винесене відповідачем податкове повідомлення - рішення №0000132202 від 06.02. 2014 року, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 909466 грн., з яких за основним платежем 606310 грн., за штрафними санкціями 303 156 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 травня 2014 року позовні вимоги задоволені, визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ №0000132202 від 06.02. 2014 року, на користь позивача стягнений судовий збір в сумі 487,20 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем Кіровоградською ОДПІ подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідом лені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарги не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції встановлено, що Кіровоградською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача ПМП НВФ "КІТ" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ „ТД „Дана-Дніпро" за період з 01.04.2013р. по 30.06.2013 р., за результатами якої складено акт №11/11-23-22-02/13748444 від 21.01.2014 р.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п.п.198.3, 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ в частині взаємовідносин з ТОВ „ТД „Дана-Дніпро" на загальну суму 606 310 грн., в тому числі за квітень 2013р. на суму 363 174 грн., травень 2013р. - 112 289 грн., червень 2013р. - 130 847 грн.

Позиція податкового органу про недійсність даних у податковій звітності позивача ґрунтується на акті іншого податкового органу про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента ТОВ „ТД „Дана-Дніпро" щодо підтвердження господарських відносин за перевірений період.

На підставі акту перевірки Кіровоградською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000132202 від 06.02.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 909 466 грн., у тому числі 606 310 грн. - за основним платежем та 303 156 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Оскаржене у адміністративному порядку податкове повідомлення - рішення залишене без змін, а скарга позивача без задоволення.

Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення - рішення в судовому порядку.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до приписів п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, п.198.6 ст.198 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної; не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно із п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/ або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.201.7 ст.201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Приписами п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно вищевказаних норм, Податковим кодексом України встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Із матеріалів справи вбачається, що між позивачем ПМП НВФ "КІТ" та контрагентом ТОВ „ТД „Дана-Дніпро" укладено договір поставки товару №ДГ-0000016 від 01.04.2013р., відповідно якого контрагент приймає на себе зобов'язання поставити та передати у власність позивача відповідний товар, а позивач - прийняти ї оплатити товар, відповідно до умов даного договору.

Виконання договору з ТОВ „ТД „Дана-Дніпро" підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV(далі Закон № 996-XIV), а саме: податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактурами, платіжними дорученнями, випискою по банківському рахунку.

Факт використання товару позивачем у власній господарській діяльності, та, відповідно, реальність виконання договору сторонами, підтверджується накладними на внутрішнє переміщення, актами списання, договорами, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними тощо.

Матеріалами справи підтверджено, що по податковим накладним, виписаним ТОВ „ТД „Дана-Дніпро" позивачем правомірно віднесено суму ПДВ до складу податкового кредиту перевіреного періоду, оскільки чинне податкове законодавство України не ставить в залежність право сторони в договорі на податковий кредит від проведення перевірок податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідно до приписів Податкового кодексу України відповідачу згідно покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо встановлення нікчемності правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності ; разом з тим податкові органи не позбавлені права звернутися до суду з вимогою про визнання недійсним правочину при умові його укладання контрагентами з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами відповідно до вимог ч.3 ст.228 ЦК України.

Оскільки відповідачем не надані належні докази фіктивності (нікчемності) укладеного позивачем з контрагентом правочину, відсутні рішення суду про визнання його таким, також не існує судових рішень, якими контрагент позивача визнаний фіктивним, а його установчі документи - недійсними, на час дії угод ТОВ „ТД „Дана-Дніпро" був зареєстрований в установленому порядку як платник ПДВ, мав право виписувати та надавати податкові накладні, не був виключений із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем висновок про нікчемність правочину з зазначеним контрагентом зроблений на припущеннях.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені позивачем в ціні придбаного товару у контрагента ТОВ „ТД „Дана-Дніпро", а визнання протиправним та скасування судом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000132202 від 06.02.2014 року. яким позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість в частині основного платежу та штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 909 466 грн. є обґрунтованим та вірним.

Судом першої інстанції правомірно у відповідності до приписів ст. 94 КАС України, стягнені на користь позивача здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі судового збору в сумі 487,20 грн.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції по справі.

За таких обставин суд вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова