Ухвала суду № 42630973, 10.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 лютого 2015 рокусправа № 804/10911/13-а

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Фірсіку Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Д» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року у справі № 804/10911/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Д» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и л а :

У серпні 2013 року ТОВ «Альянс-Д» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000861501 від 15.04.2013 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2013 року в задоволенні позовних вимог відмолено.

Не погодився з постановою суду першої інстанції ТОВ «Альянс-Д» подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що визначення розміру податку на прибуток у меншому розмірі ніж визначено податковим органом відбулось підставі господарських взаємовідносин з ТОВ «Ферріт Д» та ТОВ «Ривс», які на момент укладення та вчинення договорів були платниками обов'язкових платежів та виконували господарські операції по продажу металевих деталей. Апелянт вказував, що взаємовідносини з його контрагентами є фактичними, мають ознаки реальних господарських відносин та мають на меті отримання прибутку шляхом господарсько-договірних операцій, здійснення операцій підтверджується наявними первинними документами. Апелянт зазначив, що придбані у ТОВ «Ферріт Д» та ТОВ «Ривс» товарно-матеріальні цінності були реалізовані, що свідчить про те, що вони були поставлені продавцем та свідчить про те, що суму доходу визначено з врахуванням операцій з ТОВ «Ферріт Д» та ТОВ «Ривс». Апелянт вказував на наявні акти податкових перевірок ТОВ «Ферріт Д» та ТОВ «Ривс» контролюючими податковими органами, які не створюють певні наслідки щодо трактування відносин з ТОВ «Альянс-Д», врахування висновків таких актів перевірки відповідачем при складанні акту перевірки є протиправним з огляду, що перевірками ТОВ «Ферріт Д» та ТОВ «Ривс» не досліджувались взаємовідносини з ТОВ «Альянс-Д».

Справа розглянута згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, за відсутності осіб, які беруть участь у її розгляді.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при перевірці позивача податковий орган встановив відсутність первинних документів, якими підтверджується факт здійснення господарських операцій, а саме відсутність актів прийому-передачі товару, товарно-транспортних накладних по всім взаємовідносинам, які входять до переліку документів і які обов'язково повинні бути, без яких, неможливо встановити реальність господарських операцій з ТОВ «Ферріт Д» та ТОВ «Ривс». Суд першої інстанції вказував на відсутність фактів здійснення господарських операцій, відсутність комерційного інтересу та зміни майнового стану після ймовірного придбання товарно-матеріальних цінностей. Суд першої інстанції зазначив, що при дослідження доказів по справі не встановлено фактичного виконання договорів, укладених позивачем з контрагентами, не надано доказів придбання товару для використання у власній господарській діяльності. Суд першої інстанції вважав, що податковий орган вправі встановлювати порушення податкового законодавства за недотримання правил здійснення господарської діяльності, що призвело до заниження або невірного визначення податкових зобов'язань. Окремо суд першої інстанції вказував на недоведеність можливого транспортування отриманого товару та відсутність доказів його дійсного зберігання. Визначаючи обґрунтованість висновків податкової інспекції відносно заниження суми доходу отриманої від безповоротної фінансової допомоги, суд першої інстанції вказував, що сума у розмірі 1775793,62 грн., яка виникла після можливої реалізації товару, є такою, що виникла після непідтвердженого його отримання від контрагентів, по операціям, які не мають товарного характеру, а отже така сума є безповоротною фінансовою допомогою, і висновок відповідача з цього приводу є вірним.

Матеріалами справи встановлено, що ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська з 11.03.2013 року по 15.03.2013 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Альянс-Д» з питань дотримання вимог цивільного, податкового та іншого законодавства і правильності нарахування та сплати ПДВ та податку з прибутку підприємств при придбанні товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Ферріт Д», ПП «АТМ», ПП «Екоскан Сервіс», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Дидактика», ТОВ «Лігран», ТОВ «Матадор», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Супутник», ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», ТОВ «Шоковіта», ПП «Мегіур», ТОВ «Техніка», ТОВ «Ривс», ТОВ «Ліга», ТОВ «Галактика М», ТОВ ВК «Віконні системи» та подальшої реалізації товарів та послуг або їх використання у власній господарській діяльності за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року. За результатами перевірки 28.03.2013 року складено акт № 1944/22-710/31944175. Згідно висновків перевірки - ТОВ «Альянс-Д» допущено порушення п. 3 ст. 5 та п.1 ст.7 ГК України, п. 135.4.1,п. 135.5.4,ст.. 135, п. 138.2 ст.138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України., внаслідок чого підприємством необґрунтовано завищено суму витрат на суму 1460109 грн. у 2012 році, встановлено необґрунтоване завищено суму доходів на суму 1460109,00грн. Вказано, що загальна сума грошових коштів отримана за реалізований товар, придбаний у ТОВ «Ривс», ТОВ «Ферріт-Д», а також готової продукції, яка була реалізована із використанням сировини придбаної у ТОВ «Ривс», складає 1775793,62грн., внаслідок чого підприємством необґрунтовано занижено суму доходу отриманого у вигляді безповоротної фінансової допомоги у розмірі 1775793,62 грн. Підставою для визначення таких висновків, на думку податкового органу, є нереальність здійснення господарських відносин ТОВ «Альянс-Д» з ТОВ «Ферріт Д» та ТОВ «Ривс», відсутність об'єктів оподаткування та не можливість реального здійснення операцій.

На підставі акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 15.04.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000861501, яким ТОВ «Альянс-Д» збільшено розмір податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 466147 грн., з яких за основним платежем 372917 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 93230 грн.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Ферріт Д» (продавець) було укладено усний договір, предметом якого була поставка металевих листів (листів різної товщини та розміру). Господарські взаємовідносини з ТОВ «Ферріт Д» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договору ТОВ «Ферріт Д» видало позивачу видаткові та податкові накладні, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України, доказів оплати за отримані листи не надано. За результатами виконання договору ТОВ «Ферріт Д» повинно було надати замовнику рахунки-фактури, замовник повинен був виконати зобов'язання по оплаті отриманого товару, відсутні платіжні доручення, виписки з рахунків, які б свідчили рух коштів з рахунку покупця на рахунок продавця. До матеріалів справи не надано доказів транспортування придбаного товару від ТОВ «Ферріт Д» до ТОВ «Альянс-Д», оскільки товар має фізичні властивості і за свідченнями позивача не зберігався на складі ТОВ «Ферріт Д» то його навантаження та транспортування є обов'язковою умовою виконання договору, відсутні товарно-транспортні накладні.

Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ «Альянс-Д» (покупець) та ТОВ «Ривс» (продавець) було укладено договір постачання товару № 010233 від 01.02.2012 року, предметом якого була поставка товару згідно умов (металеві деталі). Господарські взаємовідносини з ТОВ «Ривс» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договору ТОВ «Ривс» видало позивачу видаткові та податкові накладні, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. За результатами виконання договору продавець повинен був надати замовнику рахунки-фактури, замовник повинен був виконати зобов'язання по оплаті отриманого товару, відсутні платіжні доручення, виписки з рахунків, які б свідчили рух коштів з рахунку покупця на рахунок продавця, відсутні докази вексельної форми розрахунку. До матеріалів справи не надано доказів транспортування придбаного товару, за умовами договору транспортування товару повинно було виконуватись покупцем, відсутні товарно-транспортні накладні.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність доказів того, що товар отриманий від з ТОВ «Ферріт Д» та ТОВ «Ривс» в подальшому використовувався позивачем у власній господарській діяльності.

В матеріалах справи наявна копія договору відповідального зберігання № 2-12/С від 02.04.2012 року укладений між ТОВ «Альянс-Д» та ПП торгово-комерційне підприємство «Южторгпоставка», предметом якого є зберігання вантажів, за умовами якого повинен був складатись акт приймання-передачі або передаватись зберігачу накладні на вантаж, які відсутній у матеріалах справи. Також, в матеріалах справи наявна копія договору відповідального зберігання № 460-10/С від 01.02.2010 року укладений між ТОВ «Альянс-Д» та ЗАТ «Дніпропетровська металобаза», предметом якого є зберігання вантажів, за умовами такого договору повинен був складатись акт приймання-передачі або передаватись зберігачу накладні на вантаж, які відсутній у матеріалах справи.

Колегія суддів вважає, що наявність вказаних документів самих по собі не є доказами реальності господарських операцій з придбання товарів (металевих виробів, деталей), відсутні докази поставки та зберігання товару.

Варто вказати, що доказів реалізації отриманих товарів (металевих виробів, деталей) від з ТОВ «Ферріт Д» та ТОВ «Ривс» позивачем не надано, відсутні докази використання такого товару у своїй власній господарській діяльності.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. На даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Відповідно до п. 44.1, п.п. 44.3 - 44.5 ст. 44 ПК України (чинної на час здійснення перевірки) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що законодавцем визначається поняття первинних документів, як доказів, які підтверджують реальність здійснення економічної господарської операції, здійснення договірних відносин за результатами яких відбулась зміна майнового стану платника податків та змінились показники податкового зобов'язання такого платника. Первинні документи повинні підтвердити укладання договору між платником податку, у даному випадку позивача, його виконання тобто відвантаження придбаного товару, його транспортування та зберігання, повинні підтвердити його використання і головне здійснення оплати, тобто передача коштів від покупця на рахунок продавця. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків. Головною ознакою по комерційній корисності від придбаного, а потім проданого товару є отримання прибутку. ТОВ «Альянс-Д» не підтверджені витрати, як засіб оплати за отримані від ТОВ «Ферріт Д» та ТОВ «Ривс» товар, відсутні виписки по банківським рахункам та відсутні платіжні доручення, зміна майнового стану та активів позивачем не доведена.

Колегія суддів вважає, що господарські відносини позивача з ТОВ «Ферріт Д» та ТОВ «Ривс» мають ознаки фіктивності, зокрема відсутні докази купівлі товару, перевезення товару, його зберігання та реалізація у подальшій господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 135.1, 135.2, пп. 135.5. 4 п. 135.5 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Інші доходи включають, зокрема, вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до п. 138.1, п. 138. 2 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Колегія суддів приходить до висновку, що ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області вірно визначено суму податку на прибуток з врахуванням ст. 135 ПК України з огляду на не підтвердження первинними документами фактичності господарських операцій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Д» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року у справі № 804/10911/13-а - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук