Постанова № 42630130, 05.02.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2015 року Житомир справа № 806/140/15

час прийняття: 11 год. 58 хв. категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черноліхова С.В.,

за участі секретаря Павлюк В.О.,

за участі позивача ОСОБА_1,

за участі представника відповідача Лісного В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Володарськ-Волинського районного військового комісаріату Житомирської області про зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив зобов'язати Володарськ-Волинський районний військовий комісаріат Житомирської області видати йому довідку про те, що він проходив військову службу в період бойових дій в демократичній Республіці Афганістан з грудня 1979 року по жовтень 1980 року. В обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що проходив військову службу в складі діючої армії в період бойових дій в Республіці Афганістан під час виконання інтернаціонального обов'язку. Для отримання пенсії неодноразово звертався до відповідача із заявами про видачу йому довідки, яка підтверджує зазначені обставини, однак останній відмовляє у її видачі, посилаючись на втрату військово-облікових документів. ОСОБА_1 такі дії Володарськ-Волинського районного військового комісаріату Житомирської області вважає протиправними, такими, що порушують його конституційне право на належне пенсійне забезпечення і протирічать положенням Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637 (далі - Постанова № 637).

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю і просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав і просив у їх задоволенні відмовити. Пояснив, що видати позивачеві довідку, передбачену Постановою № 637, у нього немає підстав, оскільки відсутні відомості, які підтверджують точний термін перебування ОСОБА_1 в період бойових дій в демократичній Республіці Афганістан під час виконання інтернаціонального обов'язку.

Заслухавши пояснення позивача і представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, який є інвалідом ІІІ групи, про що свідчить відповідне посвідчення (а.с. 11).

Як воїн-інтернаціоналіст, позивач, неодноразово нагороджувався пам'ятними відзнаками за мужність і військову доблесть, виявлену під час проходження військової служби в складі діючої армії в період бойових дій в Республіці Афганістан (а.с. 6).

06 червня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, у якій просив видати йому довідку для управління Пенсійного Фонду України у Володарсько-Волинському районі про те, що під час проходження дійсної військової служби він приймав участь в бойових діях на території Республіки Афганістан.

На вказане звернення позивачеві районним комісаріатом було надано відповідь № 303 від 11 червня 2014 року (а.с. 9) з повідомленням, що для підтвердження його безпосередньої участі у бойових діях на території демократичної Республіки Афганістан військовим комісаром направлено запит до Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації.

Позивач також звертався до Житомирського обласного військового комісаріату з приводу надання йому передбаченої Постановою № 637 довідки, на що йому листом № 7842 від 03 грудня 2014 року (а.с. 22-23) відмовлено. Така відмова мотивована тим, що із наявних у Володарськ-Волинського районного військового комісаріату Житомирської області облікових даних неможливо встановити конкретні дати і кількість днів перебування позивача у демократичній Республіці Афганістан. Для уточнення інформації військовим комісаром направлено запити до центральних архівів Російської Федерації, Республіки Узбекистан і Туркменістану. Після надходження відповідей на надіслані запити питання про видачу довідки буде розглянуто.

Про надходження відповіді з Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації відповідач повідомив ОСОБА_1 листом № 963 від 17 грудня 2014 року (а.с. 9), у якому зазначив, що документи військової частини 61800 і 340 ОВГ за 1980-1981 роки на зберігання не надходили. Також повідомив про повторне направлення до архівів Узбекистану й Туркменії запитів та рекомендував звернутися до Центрального архіву Міністерства оборони Республіки Узбекистан.

Оцінюючи правомірність дій відповідача при відмові у видачі ОСОБА_1 запитуваної ним довідки суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 6 Постанови № 637, для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв'язку приймаються:

військові квитки;

довідки військових комісаріатів, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС;

довідки архівних і військово-лікувальних установ.

Час перебування в партизанських загонах і з'єднаннях у період Великої Вітчизняної війни встановлюється за довідками штабів партизанського руху або архівів (за місцем діяльності партизанських загонів і з'єднань).

Військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку, зараховується до трудового стажу на підставі довідок військових комісаріатів, які видаються в порядку, що визначається Міноборони (додаток N 2).

Для підтвердження служби в органах внутрішніх справ приймаються довідки, які видаються в порядку, що визначається МВС (додаток N 3).

Згідно з додатком 2, у довідці про проходження військової служби в складі діючої армії в період бойових дій під час виконання інтернаціонального обов'язку для зарахування зазначеної служби до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах повинно бути зазначено загальну кількість років, місяців і днів.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, що певною мірою відображають принципи адміністративної процедури і повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тому вирішуючи справу стосовно правомірності дій, вчинених відповідачем, що є суб'єктом владних повноважень, суд зобов'язаний перевірити, чи здійснені такі дії на підставі закону, в межах повноважень, безсторонньо та добросовісно.

Представник відповідача у судовому засіданні визнав, що ОСОБА_1 дійсно проходив військову службу в складі діючої армії в період бойових дій під час виконання інтернаціонального обов'язку в Республіці Афганістан в період з грудня 1979 року по жовтень 1980 року. Пояснив, що для видачі позивачеві довідки, передбаченої Постановою № 637, для подачі органам Пенсійного фонду на даний час немає законних підстав, оскільки у Володарськ-Волинського районного військового комісаріату Житомирської області відсутні відомості про точну кількість років, місяців, днів перебування ОСОБА_1 в демократичній Республіці Афганістан.

Згідно з частиною 1 статті 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Справа в адміністративному суді може бути порушена за наявності між сторонами публічно-правового спору, оскільки в розумінні статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод (стаття 2, пункт 1 частини 1 статті 17 КАС України).

Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права в зв'язку із прийняттям рішення, вчинення дій чи бездіяльності суб'єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

Судовий захист прав і свобод людини й громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини й громадянина. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право.

Доводи представника Володарськ-Волинського районного військового комісаріату Житомирської області суд розцінює критично і вважає їх такими, що протирічать наведеним вище правовим нормам, оскільки лише вказані ним обставини не можуть слугувати підставою для відмови ОСОБА_1 у видачі довідки про те, що він проходив військову службу в складі діючої армії в період бойових дій в демократичній Республіці Афганістан під час виконання інтернаціонального обов'язку.

Встановлено, що на день розгляду справи минуло вже більше, ніж півроку, з моменту першого звернення ОСОБА_1 до відповідача з проханням видати йому довідку, передбачену Постановою № 637, однак до цього часу дане питання не вирішено.

Відсутність довідки, що підтверджує проходження позивачем військової служби в складі діючої армії в період бойових дій в демократичній Республіці Афганістан під час виконання інтернаціонального обов'язку з грудня 1979 року по жовтень 1980 року, позбавляє ОСОБА_1 права на належне пенсійне забезпечення.

Пенсійні кошти, як пояснив позивач, необхідні йому для лікування травм, отриманих в 1980 році під час проходження військової служби від вогнепального поранення поперекового відділу хребта, обох колін, контузії.

Факт отримання поранень і контузії підтверджується копіями військового квитка (а.с. 36) та обліково-послужної картки (а.с. 37). Вказані документи також містять записи, які є беззаперечними доказами того, що ОСОБА_1 приймав участь в бойових діях в демократичній Республіці Афганістан з грудня 1979 року по жовтень 1980 року в складі військової частини 61800.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що обраний ОСОБА_1 спосіб захисту порушеного права шляхом зобов'язання Володарськ-Волинського районного військового комісаріату Житомирської області видати позивачеві довідку про те, що він проходив військову службу в складі діючої армії в період бойових дій в Демократичній Республіці Афганістан під час виконання інтернаціонального обов'язку, передбачає гарантії ефективного поновлення цього права, оскільки спірні діяння Володарськ-Волинський районний військовий комісаріат Житомирської області зачіпали права та інтереси ОСОБА_1

Суд вважає за необхідне зазначити, що в довідці про проходження позивачем військової служби в складі діючої армії в період бойових дій в демократичній Республіці Афганістан під час виконання інтернаціонального обов'язку при визначенні загального строку такої служби для призначення пенсії на пільгових умовах слід виходити з періоду з 01 грудня 1979 року по 01 жовтня 1980 року. При отриманні додаткових відомостей відповідач не позбавлений можливості уточнити вказаний період з подальшим перерахунком пенсії в бік збільшення чи зменшення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Зобов'язати Володарськ-Волинський районний військовий комісаріат Житомирської області видати ОСОБА_1 довідку про те, що він проходив військову службу в складі діючої армії в період бойових дій в Демократичній Республіці Афганістан під час виконання інтернаціонального обов'язку з 01 грудня 1979 року по 01 жовтня 1980 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 73, 08 грн. сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Суддя С.В. Черноліхов

Повний текст постанови виготовлено: 10 лютого 2015 р.