Постанова № 42630092, 02.02.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2015 р.Справа № 915/2029/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Сидоренка М.В., Таран С.В.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

за участю представників учасників провадження у справі про банкрутство:

арбітражний керуючий - Шибко О.Л.

від ПАТ "Оболонь" - Місевич О.Л. за довіреністю;

від ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - Приходько В.М. за довіреністю.

Інші представники учасників провадження у справі про банкрутство у судове засідання не з'явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Оболонь" та Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 21.08.2014 р.

у справі №915/2029/13

за заявою Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Люксембурзький"

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ

У листопаді 2013 р. закрите акціонерне товариство "Торговий дім "Люксембурзький" (далі - ЗАТ "Торговий дім "Люксембурзький") звернулось до господарського суду Миколаївської області із заявою про порушення справи про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (далі - ФОП ОСОБА_5), у зв'язку із неспроможністю боржника погасити безспірну кредиторську заборгованість в сумі 487 327,03 грн. протягом трьох місяців з моменту настання строку виконання зобов'язання.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.11.2013 р. порушено провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_5, визнано кредиторські вимоги ЗАТ "Торговий дім "Люксембурзький" в розмірі 357000 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 115 календарних днів до 17.03.2014 р., розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Шибко Олександра Леонідовича.

В газеті «Урядовий кур'єр» № 226 від 06.12.2013 р. було опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_5 та призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Шибка Олександра Леонідовича.

Протягом місяця після публікації оголошення до місцевого господарського суду з заявами про визнання грошових вимог звернулись кредитори, а саме Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на суму 294177,18 грн., Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва з вимогами у розмірі 1986,46 грн., Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" з вимогами на суму 5225761,31 грн., Публічне акціонерне товариство "Оболонь" з вимогами в розмірі 3636355,43 грн. основного боргу та 1147,00 грн. судового збору та Товариство з обмеженою відповідальністю "Вин Агро" з вимогами в сумі 228406,68 грн. та 1218,00 грн. судового збору.

Вказані кредиторські вимоги визнані ліквідатором в повному обсязі та включені до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 06.02.2014 року було затверджено реєстр вимог кредиторів ФОП ОСОБА_5 на загальну суму 9 882 114,09 грн.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 27.02.2014 р. визнано боржника ОСОБА_5 банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором у справі арбітражного керуючого Шибка Олександра Леонідовича, тощо.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.08.2014 р. (суддя Ткаченко О.В.) затверджено звіт ліквідатора з наступними уточненнями та доповненнями (від 18.08.2014 та від 20.08.2014) та ліквідаційний баланс ФОП ОСОБА_5 станом на 02.06.2014 р., ФОП ОСОБА_5 ліквідовано, провадження у справі припинено, тощо.

Судова ухвала мотивована тим, що наданий ліквідатором звіт з наступними уточненнями та доповненнями (від 18.08.2014 та від 20.08.2014) та ліквідаційний баланс банкрута станом на 02.06.2014 року свідчать про відсутність у останнього основних і оборотних засобів для ведення господарської діяльності, погашення заборгованості та відновлення платоспроможності, а тому судом визнано за можливе затвердити звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс банкрута, ліквідувати фізичну особу-підприємця та виключити її з Єдиного державного реєстру.

Не погоджуючись із даною ухвалою до Одеського апеляційного господарського суду звернулись публічне акціонерне товариство "Оболонь" (далі - ПАТ "Оболонь") та публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль").

ПАТ "Оболонь" в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області винесене 21.08.2014 р. по справі №915/2029/13. Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала прийнята внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та із порушенням норм процесуального права, що на думку скаржника призвели до ухвалення незаконного судового рішення, з наступних підстав.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі дійшов неправомірного висновку про наявність підстав для затвердження звіту ліквідатора, що не був схвалений комітетом кредиторів. Так, скаржник зазначає, що судом першої інстанції порушено вимоги ч.1 ст.46 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зокрема, апелянт вказує на те, що протоколом загальних зборів кредиторів боржника від 10.02.2014 р. прийнято рішення про обрання комітету кредиторів в кількості двох членів, а саме ПАТ "Оболонь" та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

За твердженням ПАТ "Оболонь", ліквідатором боржника цінним листом направлено повідомлення від 06.08.2014 р. про призначення засідання комітету кредиторів на 20.08.2014 р., відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що було отримано та зареєстровано канцелярією ПАТ "Оболонь" 20.08.2014 р. вх.№1046/0/1-14. Як зазначає скаржник, відповідно до даних Укрпошти, відправлення про дату зборів кредиторів призначене на 20.08.2014 р. « 5400122757974 було вручено 19.08.2014 р., у зв'язку з чим ПАТ "Оболонь" не мало фактичної можливості взяти участь в роботі комітету кредиторів або надати свої письмові заперечення на дії (бездіяльність) ліквідатора. Вказані обставини, на доводами апелянта свідчать про те, що судом не проводилась перевірка порядку скликання та проведення ліквідатором засідань комітету кредиторів на вирішення яких ставилось питання про затвердження звіту ліквідатора.

ПАТ "Оболонь" в апеляційній скарзі також зазначає, що ліквідатор декілька разів надавав суду звіт ліквідатора на просив суд ліквідувати боржника ігноруючи вимоги обов'язкового схвалення комітетом кредиторів звіту ліквідатора без жодного повідомлення членів комітету кредиторів. Апелянт зазначає також про те, що звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс від 03.06.2014 р. також не був схвалений комітетом кредиторів та жодного рішення на засіданні комітету кредиторів про схвалення звіту ліквідатора Шибко О.Л. у справі про банкрутство боржника не приймалось та засідання з цього приводу не проводилось.

Також, посилаючись на ст. 37 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ПАТ "Оболонь" зазначає, що ліквідатор звернувшись 20.08.2014 р. до суду з проханням затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника порушив встановлені строки ліквідації боржника, що необхідні для проведення передбачених чинним законодавством України вимог в процедурі банкрутства з метою завершення всіх розрахунків з кредиторами, а судом в порушення 12 місячного строку ліквідаційної процедури порушено права кредиторів на можливість задоволення вимог в межах встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» строку.

До того ж, апелянт наголошує на бездіяльності ліквідатора, що був призначений ухвалою Господарського суду Миколаївської області 27.02.2014 р. та в порушення накладеного арешту на майно Боржника ухвалою господарського суду Миколаївської області від 11.11.2013 р., Реєстраційною службою Миколаївського управління юстиції Миколаївської області 30.05.2014 р. майно, що належить банкруту на праві спільної сумісної власності подружжя (за адресою: АДРЕСА_1) було зареєстровано за третьою особою (ОСОБА_7, Інд.код НОМЕР_1).

ПАТ "Оболонь" вказує, що відповідно до попереднього звіту ліквідатора від 06.08.2014 р. №02- 01/176 та свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2, запис №77 від 18.06.2013 р., шлюб укладений 02.11.1985 р. між Боржником та ОСОБА_8 був розірваний, що в силу ч. 1 ст. 69 Сімейного кодексу України не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

За твердженням апелянта, ліквідатор приховуючи інформацію від комітету Кредиторів, що ним отримано витягу 11.06.2014р. з Державного реєстру речових прав, відповідно до якого нерухоме майно за колишнім чоловіком Боржника набуте за час шлюбу не значиться. Більше того, за 11 днів до отриманого витягу з Держреестру було перереєстроване на іншу особу на виконання ухвали Заводського районного суду м.Миколаєва від 08.05.2013 р. у справі №26/487/234/13 на виконання мирової угоди про передачу 6 об'єктів нерухомого майна (менш ніж за місяць до закінчення строку пред'явлення виконавчих документів до виконання).

В апеляційній скарзі ПАТ "Оболонь" зазначає про неправильне застосування частини 9 статті 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в частині відсутності інформації про фінансове становище і майно боржника при проведенні ліквідаційної процедури, оскільки незважаючи на виявлення 16 (шістнадцять) транспортних засобів відповідно даних УДАІ УМВС України в Миколаївській області, ліквідатор посилаючись на непідтверджені пояснення боржника (з якими також безпідставно погодився суд) про знищення 15 транспортних засобів подано заяву про зняття їх з обліку. Окрім того, автомобіль Нісан Інфініті ДЗН-НОМЕР_3, що був знятий з обліку та на сьогоднішній день належите боржнику також не включався до ліквідаційної маси.

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в своїй апеляцій скарзі просить скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 21.08.2014 р. по справі №915/2029/13 про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу і ліквідацію ФОП ОСОБА_5 Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що позиція суду першої інстанції про затвердження ліквідбалансу, звіту ліквідатора і ліквідацію підприємця є передчасною та прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, апелянт зазначає що в звіті ліквідатора станом на 02.06.2014 р. (з доповненнями від 18.08.2014 р.) зазначено, що згідно до відповіді, що надано Управлінням Державної автомобільної інспекції в Миколаївській області від 26.04.2014 р. за ФОП ОСОБА_5 зареєстровано 16 автомобілів, проте на думку скаржника, ліквідатором не вжито жодних заходів щодо розшуку таких транспортних засобів на було проігноровано письмові заперечення голови комітету кредиторів боржника.

Не здійснено, на думку ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", ліквідатором й заходів щодо включення до ліквідаційної маси автомобілю Nissan, модель Infiniti, який за відповіддю УДАЇ, що надано на вимогу суду вказано, що автомобіль знятий для реалізації, але власником є ОСОБА_5

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» вважає, що суд повинен був звернути увагу на заперечення голови комітету кредиторів по даному питанню, витребувати з ліквідатора додаткові докази щодо питання наявності/відсутності 16-ти автомобілів, дати можливість кредиторам вивчити, на підставі чого та з яких підстав (комітет кредиторів дозволу на зняття будь - яких автомобілів не надавав) ліквідатор зняв з обліку вищевказані автомобілі.

Скаржник зазначає, що суд відхилив усне клопотання банку про викладати розгляду звіту до з'ясування питання щодо автомобілів, чим порушив права банку як кредитора і не дав можливості отримати задоволення своїх вимог за рахунок продажу машин ОСОБА_5

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» вказує на те, що ліквідатором не вжито всіх необхідних заходів з по пошуку заставного майна банку, а саме лінії по виробництву хлібних сухариків, що знаходиться в заставі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Також, апелянт зазначає, що ліквідатором не було надано жодних даних з наявності або відсутності дебіторської заборгованості перед боржником з боку третіх осіб.

До того ж, посилаючись на ст. 46 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» апелянт зазначає, що наданий ліквідатором до суду звіт не був схвалений комітетом кредиторів.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.10.2014 р. апеляційні скарги ПАТ "Оболонь" та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволено, ухвалу господарського суду Миколаївської області від 21.08.2014 р. у справі №915/2029/13 скасовано та направлено справу №915/2029/13 для подальшого розгляду до господарського суду Миколаївської області.

Постановою Вищого господарського суду від 04.12.2014 р. касаційну скаргу ліквідатора ФОП ОСОБА_5 Шибка Олександра Леонідовича задоволено частково, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.10.2014 у справі №915/2029/13 скасовано, справу передано на новий апеляційний розгляд до Одеського апеляційного господарського суду в іншому складі суддів.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.01.2015 р. апеляційні скарги ПАТ "Оболонь" та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" прийнято до провадження та призначено до сумісного розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Сидоренка М.В., Таран С.В.

У судовому засіданні представники скаржників підтримали вимоги апеляційних скарг та наполягали на їх задоволенні.

Арбітражний керуючий надав пояснення згідно із якими не погоджується з апеляційними скаргами, вважає що вони не підлягають задоволенню, а оскаржувана ухвала повинна бути залишена без змін.

Інші представники учасників провадження у справі про банкрутство у судове засідання не з'явились.

Враховуючи строки розгляду ухвали господарського суду Миколаївської області від 21.08.2014 р. у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_5 в апеляційній інстанції, передбачені ст. 102 ГПК України, судова колегія вважає, що неявка інших представників учасників провадження, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Миколаївської області, заслухавши представників апелянтів, арбітражного керуючого та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ПАТ "Оболонь" та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 ГПК України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з приписами спеціальних норм ст. 90 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням банкрутом фізичної особи за боргами, які виникли у неї у зв'язку зі здійсненням підприємницької діяльності. Підставою для визнання фізичної особи банкрутом є його нездатність задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями та/або виконати обов'язок із сплати обов'язкових платежів. Заява про порушення справи про банкрутство фізичної особи може бути подана в господарський суд фізичною особою, який є боржником, або його кредиторами.

Частиною 4,6 ст. 91 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що якщо у встановлений частиною другою цієї статті строк фізичною особою не подано доказів задоволення вимог кредиторів і в зазначений строк не укладено мирової угоди, господарський суд визнає фізичну особу банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. У постанові про визнання фізичної особи банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна.

Відповідно до ст. 41 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства відповідну інформацію для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

За приписами ст. 139 ГК України майном у сфері господарювання визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.

Відповідно до ч. 2 - 7 наведеної норми залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів.

Оборотними засобами є сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого призначення, що віднесено законодавством до оборотних засобів.

Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

Товарами у складі майна суб'єктів господарювання визнаються вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи та послуги.

Особливим видом майна суб'єктів господарювання є цінні папери.

Відповідно до постанови господарського суду Миколаївської області від 27.02.2014 р. визнано боржника ОСОБА_5 банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором у справі арбітражного керуючого Шибка Олександра Леонідовича, зобов'язано призначеного ліквідатора до закінчення строку ліквідаційної процедури, надати суду звіт та ліквідаційний баланс з доданими документами, передбаченими ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", визначено, що з моменту прийняття даної постанови припинено підприємницьку діяльність боржника, визнано вважати таким, що настав строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів, інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута, скасовано арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника.

В ході проведення ліквідаційної процедури ліквідатором, відповідно до ст. 41 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в цілях пошуку та виявлення можливого майна підприємства банкрута, були зроблені запити у відповідні організації та установи, на яких покладено проводити реєстрацію права власності юридичних та фізичних осіб на відповідне майно, про надання інформації щодо реєстрації майнових активів банкрута.

Як вбачається із звіту ліквідатора з наступними уточненнями та доповненнями (від 18.08.2014 та від 20.08.2014) та ліквідаційного балансу ФОП ОСОБА_5 станом на 02.06.2014 р., ліквідатором було вчинено певні дії з пошуку майна боржника, а саме отримано лист територіального Управління Держгірпромнагляду у Миколаївській області від 08.04.2014р. № 01-08.02/592 згідно якого повідомлено про відсутність зареєстрованого за банкрутом майна.

УДАІ УМВС України в Миколаївській області повідомлено (вих. №9/2-668 від 26.04.14 р.) про реєстрацію за банкрутом 16 (шістнадцять одиниць) транспортних засобів, а саме ГАЗ 5327, ДНЗ - НОМЕР_4; ГАЗ 5201, ДНЗ -НОМЕР_5; ГАЗ 5312, ДНЗ - НОМЕР_6; ГАЗ 3307, ДНЗ - НОМЕР_7;ГАЗ 3307, ДНЗ - НОМЕР_8; Нисан Інфініті, ДНЗ - НОМЕР_3; ЗИЛ 4314 16, ДНЗ - НОМЕР_9; ЗАЗ 110557, ДНЗ -НОМЕР_10; ЗАЗ 1103 0710, ДНЗ -НОМЕР_11; КАМАЗ 5410, ДНЗ -НОМЕР_12; ОДАЗ 9772, ДНЗ НОМЕР_13; КАМАЗ 5320, ДНЗ -НОМЕР_14; ЗИЛ 4616 10, ДНЗ - НОМЕР_15; УАЗ 452 Д, ДНЗ - НОМЕР_15; УАЗ 3741, ДНЗ - НОМЕР_16; Форд D, ДНЗ НОМЕР_17.

Як зазначив ліквідатор вказані транспортні засоби керівником банкрута йому не передавались та місцезнаходження їх невідоме.

УДАІ УМВС України в Миколаївській області листом від 29.05.14 р вих. №9/1947, на заяву ліквідатора від 14.05.14р., №02-01/91, його повідомлено про оголошення в розшук вказаних а/з. УДАІ УМВС України в Миколаївській області, крім Нисан Інфініті, ДНЗ - НОМЕР_3, який буз знятий з обліку для реалізації 13.08.13 р.

Відповідно до пояснень ОСОБА_5 від 02.06.14 р., з якими погодився суд першої інстанції, вказані автомобілі в зв'язку з неможливістю подальшої їх експлуатації, 100% зносом, незадовільного стану та припиненням діяльності були нею реалізовані в якості металобрухту. В якості доказів надано Акт списання від 30.05.13 р.

15.08.2014р. ліквідатором направлено до УДАІ УМВС України в Миколаївській області заяву про зняття з обліку вказаних автотранспортних засобів.

В якості доказу відсутності зареєстрованих транспортних засобів за ОСОБА_5 ліквідатором надано довідку ДАІ 31557 від 20.08.14 р.

Відповідно до довідки Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.04.2014 № 09/04/6926/нк ФОП ОСОБА_5 серед власників, які володіють значним пакетом акцій емітентів (10 % і більше), відсутня.

Міністерство доходів і зборів України згідно листа від 15.04.2014р. повідомило ліквідатора про відсутність інформації про реєстрацію ФОП ОСОБА_5, як суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.

УСБУ України в Миколаївській області листом від 20.02.2013 р. повідомлено ліквідатора, що банкруту спеціальний дозвіл на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, не видавався.

Державіаслужбою України повідомлено листом вих. № 20.01.19-3958 від 08.04.2014 р. про відсутність реєстрації за банкрутом повітряних суден.

З метою виявлення майнових активів (майна та майнових прав) банкрута ліквідатором було направлено запит до Миколаївської філії ДП "Інформаційний центр" Мінюста України, Отримано витяг з державного реєстру обтяжень рухомого майна №44055296 від 23.04.14 р., в якому наявна наступна інформація про обтяження:

Запис №1 застава транспортного засобу Нісан інфініті ДНЗ- НОМЕР_3.

Згідно листа УДАІ УМВС України в Миколаївській області від 29.05.14 р вих. №9/1947, вказаний а\з був знятий з обліку для реалізації 13.08.13 р. і довідки від 20.08.2014р. №1557 жодного транспортного засобу, у т.ч. зазначеного авто, за ОСОБА_5 не зареєстровано.

Запис №2 податкова застава згідно акту опису №291/19-027 від 21.12.12 р. Описано газовий котел Вісман. Відповідно до Акту дефектації від 17.07.13 р. котел вісман знаходиться в неробочому стані та не підлягає ремонту. Відповідно ОСОБА_5 вказане майно було знищено.

Запис №3 застава рухомого майно лінія по виробництву хлібних сухариків. По факту відсутності вказаного майна ліквідатором подано заяву до Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області в порядку передбаченому КПК України та Наказом МВС України №940 від 22.10.12 р. В результаті розгляду заяви ліквідатора винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 20.05.14 р. по матеріалам досудового розслідування кримінальних справ за № 12014150020002678 від 14.05.14 р.

Виходячи із постанови про закриття кримінального провадження від 20.05.2014 р. ОСОБА_5 передала лінію про виробництву сухариків батьку, той помер і встановити місцезнаходження даного майна не має можливості, у зв'язку з цим кримінальне провадження було закрито за відсутності складу злочину.

Колегія суддів зазначає, що наявність лише постанови про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_5 не є фактом відсутності даного майна та неможливості його розшуку, а тому ліквідатором не вжито всіх необхідних заходів щодо розшуку даного заставного майна банку.

Запис №4 застава товарів в обігу. Відповідно до заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" вказані товари було розтрачено ОСОБА_5, про що представниками банку складено відповідний акт, який наявний в матеріалах справи.

Запис №5 все рухоме майно. Відповідно до постанов ДВС всі виконавчі провадження закінчені.

Ліквідатором отримано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 21025142 від 28.04.2014 року, згідно якого за банкрутом прав власності на нерухоме майно не зареєстровано.

Відповідно інформації з реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (індексний номер 21025287 від 28.04.14р.) внесено наступні записи:

Державна реєстрація від 04.04.2011 року продажу частини нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_2 громадянці ОСОБА_10,

Державна реєстрація від 07.05.2010 року продажу частини нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_2 громадянам ОСОБА_11 та ОСОБА_12.

Відомості про інші речові права відсутні.

Внесено відомості про іпотеку: житлової будівлі за адресою АДРЕСА_3, іпотекодавець - ОСОБА_8; нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_4, іпотекодавець - ОСОБА_8. Іпотекодержатель ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 21.07.14 р. за критерієм пошуку засновника юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців ОСОБА_5 не значиться.

Зі змісту довідки Архівного відділу ММР від 02.07.2014 року вбачається, що документи, утворені діловодством ФОП ОСОБА_5, на зберігання до сектору інформації та використання документів ліквідованих установ архівного відділу Миколаївської міської ради не надходили.

Відповідно до приписів ст. 42 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 60 Цивільного Кодексу України, та приймаючи до уваги, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 було укладено шлюб, який розірвано 18.06.2013 року ліквідатором здійснено пошук майна чоловіка Банкрута, з якого можливо було б включити до ліквідаційної маси як частку, яка належить іншому з подружжя та придбана в шлюбі і є спільною сумісною власністю.

Ліквідатором направлено запити про надання інформації до: ПАТ "Національний депозитарій України", Державіаслужби України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, державної інспекції по нагляду за технічним станом машин та обладнання, УДАІ УМВС України в Миколаївській області, ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва про відкритті рахунки, приватного нотаріуса ММНО, Територіального Управління Держгірпромнагляду.

Так, ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва 08.07.14 р. повідомлено про відсутність відкритих поточних рахунків ОСОБА_8

Державіаслужбою України повідомлено листом від 09.07.2014 р. про відсутність реєстрації за ОСОБА_8 повітряних суден.

ГУ Держземагенства у Миколаївській області Держземагенства України 14.07.14 р. повідомлено про відсутність інформації щодо наявності земельних ділянок у ОСОБА_5 та відсутність інформації щодо наявності спільного майна у ОСОБА_5 та ОСОБА_8.

Штамп Управління технічного нагляду, ОП та ПБ відділу технічного нагляду Державної інспекції сільського господарства у Миколаївській області на запиті ліквідатора від 18.06.2014р. свідчить про відсутність зареєстрованої за ОСОБА_8 с/г техніки та транспорту.

Міністерство доходів і зборів України у відповідності до листа від 17.07.2014р. повідомило ліквідатора про відсутність інформації про реєстрацію ОСОБА_8, як суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до довідки Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18.07.2014р. № 09/04/13469/нк ОСОБА_8 серед власників, які володіють значним пакетом акцій емітентів (10 % і більше), відсутній.

Відповідно інформації з реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (індексний номер 22825188 від 11.06.14р.) внесено наступні записи:

Відомості про об'єкти нерухомого майна, нежитловий об'єкт за адресами АДРЕСА_4, АДРЕСА_4, нежитловий об'єкт за адресою АДРЕСА_1, Будинок житловий по АДРЕСА_3, Будинок житловий по АДРЕСА_6.

У відповідності до ухвали Заводського районного суду м.Миколаєва від 08.05.13р. право власності на належні ОСОБА_8 об'єкти нерухомого майна визнані за іншою фізичною особою - ОСОБА_7. Рішенням ММР від 23.03.05 р. № 486 об'єкту нерухомого майна за адресою АДРЕСА_4, присвоєно нову адресу АДРЕСА_4.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 22824840 від 11.06.2014 року, згідно якого за ОСОБА_8 прав власності на нерухоме майно не зареєстровано.

Ліквідатором складено акт №2 інвентаризації майна, відповідно до якого майно, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, відсутнє.

В результаті майна Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 не виявлено.

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_2, запис №77 від 18.06.13 р ОСОБА_5 розірвано шлюб.

З довідки УДАІ УМВС України в Миколаївській області. №9/2589 не вбачається, що належні ОСОБА_8 легкові автомобіли використовувались для підприємницької діяльності банкрута.

Враховуючи наведене, судом першої інстанції було зазначено в оскаржуваній ухвалі, що наданий ліквідатором звіт з наступними уточненнями та доповненнями (від 18.08.2014 та від 20.08.2014) та ліквідаційний баланс банкрута станом на 02.06.2014 року свідчать про відсутність у останнього основних і оборотних засобів для ведення господарської діяльності, погашення заборгованості та відновлення платоспроможності, а тому господарський суд Миколаївської області визнав за можливе затвердити звіт лік ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута з подальшим припиненням провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_5

Проте, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Згідно з ст. 42 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Майно, визначене родовими ознаками, що належить банкруту на праві володіння або користування, включається до складу ліквідаційної маси.

Відповідно до частини 1 статті 190 ЦК України майном, як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Зокрема, різновидом майнових прав є корпоративні права учасника господарського товариства, які він одержав внаслідок передання майна у власність господарського товариства як вкладу до його статутного (складеного) капіталу відповідно до пункту 1 частини 1 статті 115 ЦК України.

Згідно з частиною 2 статті 41 та частиною 1 статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством та формує ліквідаційну масу з усіх видів майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлених в ході ліквідаційної процедури.

Отже, перевірка наявності у боржника майнових прав, набутих внаслідок заснування господарського товариства чи участі у його статутному капіталі, є обов'язковим заходом з проведення аналізу його активів та необхідним для складання за результатами проведення процедури ліквідації ліквідаційного балансу боржника, як обов'язкового додатка до звіту ліквідатора. А ліквідаційний баланс є предметом дослідження у судовому засіданні при затвердженні звіту ліквідатора та затверджуватися судом як окремий документ.

Окрім того, відповідно до п. п. 14.1.120 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України нематеріальні активи - це право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об'єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами.

Згідно з п. 1 ст. 155 ГК України, об'єктами прав інтелектуальної власності у сфері господарювання визнаються: винаходи та корисні моделі; промислові зразки; сорти рослин та породи тварин; торговельні марки (знаки для товарів і послуг); комерційне (фірмове) найменування; географічне зазначення; комерційна таємниця; комп'ютерні програми; інші об'єкти, передбачені законом.

Пунктом 1 ст.156 ГК України встановлено, що право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок відповідно до законодавства України засвідчується патентом.

Відповідно до п. 2 Положення про Державний реєстр патентів України на винаходи, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12.04. 2001 р. № 291, п.2 Положення про Державний реєстр патентів України на корисні моделі, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.06.2001 р. № 469, п.2 Положення про Державний реєстр патентів України на промислові зразки, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12.04.2001 р. № 290; п.2 Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10.01.2002 р. № 10; п.2 Положення про Державний реєстр України топографій інтегральних мікросхем, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12.04.2001 р. № 292; п.2 Положення про Державний реєстр України назв місць походження та географічних зазначень походження товарів і прав на використання зареєстрованих кваліфікованих зазначень походження товарів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 13.12.2001 р. № 798 інформація про власника патенту включена до переліку інформації, яка вноситься до відповідного Державного реєстру.

Між тим, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи відсутні запити щодо наявності у боржника патентів та інших об'єктів прав інтелектуальної власності, дозволів на виконання будівельних робіт, наявності виконавчих проваджень в яких боржник є стягувачем, наявності або відсутності у боржника морських або річкових суден.

Отже, наявні у справі матеріали свідчать, що арбітражним керуючим здійснені не всі необхідні і можливі заходи, щодо розшуку майна банкрута, а відтак судова колегія апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції передчасно затвердив звіт ліквідатора виходячи з наступного.

Про передчасність затвердження судом звіту ліквідатора свідчить і бездіяльність ліквідатора щодо пошуку 16 транспортних засобів які нібито реалізовані в якості металобрухту. Так, ліквідатор, обмежившись отриманням усних пояснень від боржника про неможливість подальшої експлуатації цих засобів, 100% зносом, незадовільного стану, припиненням діяльності та реалізацією в якості металобрухту, дійшов висновку про відсутність цих автотранспортних засобів. З цим висновком погодився і суд першої інстанції.

Між тим колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутній жодний доказ, який б підтверджував неможливість експлуатації, 100% знос, незадовільний стан. Звіт ліквідатора та матеріали справи не місять відомостей щодо підприємства до якого боржником було передані засоби в якості металобрухту, ціна реалізації, відомості щодо грошових коштів, отриманих боржником за передані засоби. Також в матеріалах справи відсутні відомості щодо документів на вказані засоби, та їх реєстраційні номери.

До того ж, наданий боржником акт списання, складений боржником ОСОБА_5 не може бути беззаперечним доказом того, що дані автомобілі дійсно були списані у зв'язку із 100 % зносом, оскільки він складений самим боржником, не містить жодних посилань на зовнішній стан автомобілів, дати введення їх в експлуатацію та її закінчення, також не зазначено вартості даних автомобілів, що свідчить про суттєві порушення допущені боржником при складені даного нібито акту списання на які не звернув уваги суд першої інстанції.

У судовому засіданні Одеського апеляційного господарського суду, ліквідатор надав пояснення в яких зазначив, що боржник не пам'ятає де перебуває технічна документація та державні реєстраційні номери зазначених транспортних засобів, а також не пам'ятає до якої саме організація нею були здані на металобрухт дані автотранспорті засоби, та за якою вартістю.

Відповідно до ч.ч. 6, 11 ст. 26 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше ніж сім осіб. Під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону. Засідання комітету кредиторів з питання введення наступної судової процедури, крім першого, повинно відбутися не пізніше п'яти днів до судового засідання.

Протоколом загальних зборів кредиторів боржника від 10.02.2014 р. прийнято рішення про обрання комітету кредиторів в кількості 2 (двох) членів: ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Оболонь».

Приписами частин 1,3 статті 46 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів цінних паперів - копія звіту про наслідки погашення цінних паперів, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Звіт ліквідатора має бути схвалений комітетом кредиторів, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника (для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків).

Отже, законодавчими приписами визначена, що передумовою розгляду судом звіту ліквідатора, є його схвалення комітетом кредиторів.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, 03 червня 2014 р. до господарського суду Миколаївської області від ліквідатора Шибко О.Л. надійшов звіт та ліквідаційний баланс боржника, які ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03 червня 2014 р. було призначено до розгляду на 12 червня 2014 р.

Колегією суддів встановлено, що вказаний звіт на розгляд комітету кредиторів ліквідатором не подавався, а відтак и не був схвалений, проте суд першої інстанції, не зважаючи на законодавчі приписи щодо обов'язковості схвалення звіту комітетом кредиторів, ухвалою від 03 червня 2014 р. призначив його до розгляду на 12 червня 2014 року.

В ухвалах господарського суду Миколаївської області від 12 червня 2014 р. та 31 липня 2014 р. зазначено, що ліквідатором до судового засідання подано клопотання про перенесення розгляду звіту та ліквідаційного балансу у зв'язку з необхідністю їх затвердження комітетом кредиторів у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 31 липня 2014 р. та 20 серпня відповідно.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, на час подання до суду першої інстанції даного звіту, він у порушення статті 46 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не був схвалений комітетом кредиторів боржника.

Не містять матеріали справи й жодних рішень прийнятих за результатами засідання комітету кредиторів щодо схвалення звіту ліквідатора у даній справі про банкрутство ФОП ОСОБА_5 на час розгляду справи у суді першої інстанції.

У той час, як зазначено вище місцевий господарський суд ухвалами від 12 червня 2014 р. та 31 липня 2014 р. відкладав розгляд звіту ліквідатора задля його схвалення комітетом кредиторів, але не зважаючи на відсутність у матеріалах справи рішень комітету кредиторів щодо схвалення звіту, суд першої інстанції, не зважаючи на заперечення кредиторів затвердив наданий ліквідатором звіт та ліквідаційний баланс боржника.

Судом першої інстанції не враховано, що у матеріалах справи відсутнє повідомлення щодо зборів комітету кредиторів призначене, за твердженням ліквідатора на 28.07.2014 р., відсутній порядок денний даного засідання з якого можливо було б встановити чи дійсно на ньому планувався розгляду звіту ліквідатора та його затвердження комітетом кредиторів.

Матеріалах справи містять лише опис вкладення до цінного листа які були адресовані ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Оболонь» та де зазначено лише про найменування предметів вкладення. А саме повідомлення про збори кредиторів на 28.07.2014 р. о 10:30 за адресою вул. Декабристів 1-Б, місто Миколаїв, 54001. Проте, як вже було зазначено вище, сам лист з порядком денним даного засідання у матеріалах справи відсутній, що не дає можливості суду встановити які саме питання розглядались на даному засідання, чи мав розглядатись на ньому звіт ліквідатора та чи було проведено таке засідання взагалі.

У той же час, матеріали справи містять лист ліквідатора до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», який згідно квитанції було направлено на адресу останнього 13.08.2014 р., в якому ліквідатором повідомляє кредитора про призначення засідання комітету кредиторів на 20 серпня 2014 р. о 09:00 год. з наступним порядком денним: розгляд підсумкового звіту ліквідатора про здійснення ліквідаційної процедури, затвердження звіту ліквідатора, затвердження ліквідаційного балансу ФОП ОСОБА_5, затвердження рішення про ліквідацію ФОП ОСОБА_5

Відповідно до ч.ч. 9, 11 ст. 26 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори, кількість голосів яких визначається відповідно до частини четвертої цієї статті.

Засідання комітету кредиторів з питання введення наступної судової процедури, крім першого, повинно відбутися не пізніше п'яти днів до судового засідання.

Відтак, дії ліквідатора щодо призначення зборів комітету кредиторів для затвердження звіту одночасно з датою судового засідання з розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника не відповідають законодавчим приписам ст. 26 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", на що суд першої інстанції не звернув уваги.

До того ж колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції не перевіряв порядку скликання ліквідатором зборів комітету кредиторів на яких віршувалось питання щодо схвалення звіту ліквідатору. Так, як свідчать матеріали справи повідомлення ліквідатора про проведення зборів кредиторів 20.08.2014 р . датовано 06.08.2014 р., але відправлено лише через тиждень 13.08.2014 р. та отримано зазначене повідомлення кредитором (апелянтом) лише 19.08.2014 р. Зазначені обставини не можуть розцінюватись як завчасне повідомлення ліквідатором про проведення зборів кредиторів, враховуючи місцезнаходження кредиторів (м. Київ) та місце проведення останніх (м. Миколаїв) та час їх проведення - 09.00 година 20.08.2014 р.

За таких обставин посилання суду першої інстанції на те, що ліквідатором неодноразово скликалися збори комітету кредиторів з порядком денним - заслуховування та схвалення звіту, проте, засідання комітету кредиторів, призначене на 28.07.14 р., не відбулося в зв'язку з відсутністю представника ПАТ "Оболонь" та неприйняттям ніякого рішення представником АТ "Райффайзен Банк Аваль", а засідання комітету кредиторів, призначене на 20.08.14 р., не відбулося в зв'язку з відсутністю представників комітету кредиторів колегією суддів не можуть бути прийняті до уваги

Наведене вище свідчить про необґрунтованість прийнятої оскаржуваної ухвали, оскільки саме відповідні процесуальні дії суду, що передумовлені Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виконані у не повному обсязі.

Отже, твердження апелянтів щодо того, що при прийнятті оскаржуваної ухвали господарським судом першої інстанції не були досліджені всі фактичні обставини справи, які суттєве значення мали при розгляді звіту ліквідатора, колегією суддів апеляційної інстанції приймаються до уваги, оскільки з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції не були досліджені всі фактичні обставини справи, що і призвело для передчасного затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження у справі.

Відповідно до статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім того, згідно приписів ч.1 ст.2 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

При розгляді справи в апеляційному порядку апелянти спростували наявні в ухвалі суду обставини, а отже, відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно із ч. 7 ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвали, зокрема, про припинення провадження у справі, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Враховуючи допущену судом першої інстанції неповноту у встановленні обставин, що мають значення для даної справи при затвердженні звіту ліквідатора та припинення провадження у справі, колегія суддів вважає, що оскаржена ухвала господарського суду Миколаївської області від 21.08.2014 р. підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд місцевого господарського суду.

Керуючись статтями 99, 101- 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Оболонь" та Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 21.08.2014 р. у справі №915/2029/13 скасувати та направити справу №915/2029/13 для подальшого розгляду до господарського суду Миколаївської області.

Постанову направити Державному реєстратору та Головному управлінню юстиції в Миколаївській області для виконання.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 09.02.2015 р.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Сидоренко М.В.

Суддя Таран С.В.