Постанова № 42627947, 19.01.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19 січня 2015 року 15 год. 15 хв. № 826/17061/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Лідер" до державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій відповідача та зобов’язання його вчинити певні дії.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Лідер" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач) про:

- визнання протиправними дій відповідача по зменшенню в АІС "Податковий блок" "підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту" за червень 2014 року задекларованих позивачем сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість (далі - ПДВ) при взаємовідносинах із дочірнім підприємством "Компанія "Пі Джі Трейд" (далі - ДП "Компанія "Пі Джі Трейд") у розмірі 850079,66 грн. та суми податкового кредиту з ПДВ при взаємовідносинах із товариством з обмеженою відповідальністю "Боніта Компані" (далі - ТОВ "Боніта Компані") у розмірі 665256,00 грн.;

- зобов’язання відповідача відновити показники податкової звітності позивача в АІС "Податковий блок" "підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту" відповідно до задекларованих за червень 2014 року позивачем сум податкових зобов’язань з ПДВ при взаємовідносинах із ДП "Компанія "Пі Джі Трейд" та сум податкового кредиту з ПДВ при взаємовідносинах із ТОВ "Боніта Компані";

- зобов’язання відповідача розглянути питання про вилучення інформації про результати проведеної із 04 по 12 вересня 2014 року позапланової виїзної перевірки позивача, за наслідками якої складено акт від 17 вересня 2014 року № 900/3-22-08-38745281 (далі - акт), з інформаційних баз, перелік яких визначений центральним органом Державної податкової служби в Україні;

- визнання протиправними дій відповідача щодо визнання правочинів, укладених позивачем із ДП "Компанія "Пі Джі Трейд" та ТОВ "Боніта Компані", вказаних в акті, за період із 01 по 30 червня 2014 року нікчемними в силу припису закону.

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, оскільки висновки відповідача, зроблені за результатами проведеної перевірки позивача, є безпідставними. Діями відповідача порушено права та законні інтереси позивача як платника податків.

У ході судового розгляду справи представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю.

Представник відповідача не визнав позов та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, поданих до суду разом із доказами на їх обґрунтування через канцелярію 17 листопада 2014 року.

У судове засідання 12 січня 2015 року представник відповідача не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи він повідомлений своєчасно та належним чином, заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача до суду не надійшла.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 12 січня 215 року судом, згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період із 04 по 12 вересня 2014 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 17 вересня 2014 року складено акт № 900/3-22-08-38745281 про результати проведення позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій із ТОВ "Боніта Компані" за період із 01 по 30 червня 2014 року (далі - акт перевірки), відповідно до висновків якого, позивачем:

- завищено податкові зобов’язання за перевіряємий період при взаємовідносинах із ДП "Компанія "Пі Джі Трейд" у розмірі 850079,66 грн.;

- завищено податковий кредит за перевіряємий період при взаємовідносинах із ТОВ "Боніта Компані" у розмірі 665256,00 грн.

За результатами адміністративного (досудового) оскарження, висновки акту перевірки залишені без змін.

Доказів прийняття на підставі акту перевірки відповідних податкових повідомлень-рішень представниками сторін суду не надано.

Суд погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин.

Так, згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Перевірку проведено на підставі наказу від 04 вересня 2014 року № 2276 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки", копію якого разом із направленням на перевірку вручено особисто під розписку законному представнику позивача.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що висновки відповідача про заниження позивачем податкових зобов’язань та податкового кредиту ґрунтуються на тому, що господарські операції позивача із ТОВ "Боніта Компані" та ДП "Компанія "Пі Джі Трейд" не мають реального характеру, не містять розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяцю) придбання та реалізації товару.

З урахуванням вище викладених обставин суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено, що 25 червня 2014 року між позивачем, як покупцем, та ТОВ "Боніта Компані", як постачальником, укладено договір поставки № МП 25/06, за умовами якого постачальник зобов’язався передати у встановлений договором термін товар у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити його.

На виконання умов договору поставки № МП 25/06 виписано відповідні видаткові та податкові накладні.

Податкові накладні зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суми ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Боніта Компані", позивачем включено до складу податкового кредиту.

Тобто, на підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ "Боніта Компані" позивачем надано до перевірки копії договору поставки, видаткових та податкових накладних.

Поряд з цим, товарно-транспортні накладні (далі - ТТН), які б підтвердили факт транспортування придбаного позивачем товару, до перевірки не надано, інформація про що міститься в акті перевірки.

У ході проведення перевірки, відповідно до документів, наданих позивачем до перевірки, та баз даних АІС Податковий блок" і "Єдиний реєстр податкових накладних" відповідачем виявлено, що придбані у ТОВ "Боніта Компані" товари позивачем реалізовувались ДП "Компанія "Пі Джі Трейд".

Зокрема, 28 лютого 2014 року між позивачем, як постачальником, та ДП "Компанія "Пі Джі Трейд", як покупцем, укладено договір поставки № 2802, за умовами якого постачальник зобов’язався передати у встановлений договором термін товар у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити його.

Строк дії договору: із моменту підписання до 31 грудня 2014 року.

На виконання умов договору поставки № 2802 виписано відповідні видаткові та податкові накладні.

Податкові накладні зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Копії договору поставки № 2802, видаткових та податкових накладних позивачем надано до перевірки.

Із дослідження змісту акту перевірки судом з’ясовано, що висновки відповідача, зроблені за результатами перевірки позивача, ґрунтуються на обставинах, виявлених у ході вчинення дій, направлених на проведення зустрічної звірки ТОВ "Боніта Компані" (акт від 21 серпня 2014 року № 1933/26-59-22-08/38923345 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Боніта Компані" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період із 01 по 30 червня 2014 року).

Будь-якої інформації про проведення відповідачем аналізу первинних документів, складених позивачем та ТОВ "Боніта Компані", ДП "Компанія "Пі Джі Трейд", в акті перевірки не міститься. У чому саме полягає порушення позивачем норм податкового законодавства, в акті перевірки також не зазначено.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить із презумпції добросовісності платників податків та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв’язку з цим презюмується, що дії платника податків, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, які містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника податків, - достовірними.

Подання платником податків до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених нормами податкового законодавства, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо контролюючий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, які містяться у таких документах.

Доводи контролюючого органу про отримання платником податків необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника податків, зокрема, на формування податкового кредиту.

Неможливість проведення зустрічної звірки контрагента платника податків не є імперативною ознакою протиправності діяльності такого суб’єкта господарювання та не може розцінюватись як беззаперечне свідчення фіктивності усіх господарських операцій, здійснюваних таким суб’єктом.

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо формування відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких податкових накладних, відсутні, якщо не встановлені обставини, які свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Відсутність у розпорядженні контролюючого органу документів суб'єкта господарювання або необізнаність контролюючого органу про його діяльність не є безумовною підставою для висновку про нікчемність всіх угод, укладених таким суб'єктом господарювання, а тим більше для висновку про настання у зв'язку з цим несприятливих наслідків для його контрагентів. Норми чинного законодавства не містять положень про те, що незнаходження суб'єкта господарювання за місцезнаходженням на момент проведення перевірки контролюючим органом, а також факт ненадання таким суб'єктом документів для перевірки є прямим та достатнім свідченням про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

Сам по собі факт допущення, за переконанням контролюючого органу, суб'єктом господарювання порушень певних встановлених законом правил господарської діяльності, здійснюваної на підставі певного договору, не є безумовною підставою для висновку про укладення такого договору з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Юридична відповідальність має здійснюватися на принципі законності, який полягає у тому, що така відповідальність настає за діяння, передбачені законом, та застосовується у спосіб, визначений законом.

Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) № 742/11/13-11, для висновків про наявність порушень податкового законодавства у діях платника в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників ПДВ, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо).

Суд зазначає, що будь-яких доказів щодо обізнаності позивача про можливі протиправні дії його контрагентів, зокрема, здійснення ними незаконної фінансово-господарської діяльності, представником відповідача суду не надано.

При дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44, пп. 14.1.27, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.6 ст. 198 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1, ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 2.4 розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа.

Суд зазначає, що у матеріалах справи містяться копії первинних документів, які підтверджують факт реальності фінансово-господарських взаємовідносин позивача із його контрагентами та здійснення за їх участю господарських операцій.

Зокрема, на підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин та реального здійснення господарських операцій суду надано копії:

- по ТОВ "Боніта Компані": договору № МП № 25/06, специфікацій до вказаного договору, видаткових та податкових накладних (копії вказаних первинних документів надані суду відповідачем на виконання ухвали суду від 01 грудня 2014 року про витребування доказів, оскільки такі документи вилучені у позивача під час обшуку), ТТН, протоколів досліджень проб харчових продуктів;

- по ДП "Компанія "Пі Джі Трейд": договору № 2802, специфікацій до вказаного договору, актів прийому-передачі товару, видаткових та податкових накладних.

У матеріалах справи також міститься копія звіту про дебіторські та кредиторські операції по рахунку позивача.

Отже, підсумовуючи усе вище викладене, суд прийшов до висновку про безпідставність та необґрунтованість висновків відповідача, зазначених в акті перевірки, та, як наслідок, наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Суд звертає увагу, що згідно з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 10 липня 2014 року у справі № 826/17892/13-а (К/800/10934/14), зміни в облікові дані операцій з ПДВ здійснюються тільки на підставі податкових повідомлень-рішень або на підставі довідок, складених за результатами перевірок, коли контролюючим органом не виявлено фактів порушень платником податків законодавства України.

Внесення змін до облікових карток платника податків, що не пов'язані зі зміною податкового навантаження (тобто, податкової звітності, розшифровки результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України) з ПДВ, можливе тільки на підставі або самостійно поданої декларації платника ПДВ, або прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення після закінчення строків його узгодження.

У постанові Вищого адміністративного суду України від 14 лютого 2012 року №К/9991/50772/12 зазначено, що головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані в акті перевірки висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з’ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Лідер" до державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій відповідача та зобов’язання його вчинити певні дії є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві по зменшенню в АІС "Податковий блок" "підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту" за червень 2014 року задекларованих товариством з обмеженою відповідальністю "Еко Лідер" сум податкових зобов’язань при взаємовідносинах із дочірнім підприємством "Компанія "Пі Джі Трейд" у розмірі 850079,66 грн. та суми податкового кредиту при взаємовідносинах із товариством з обмеженою відповідальністю "Боніта Компані" у розмірі 665256,00 грн.

3. Зобов’язати державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві відновити показники податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Лідер" в АІС "Податковий блок" "підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту" відповідно до задекларованих за червень 2014 року товариством з обмеженою відповідальністю "Еко Лідер" сум податкових зобов’язань при взаємовідносинах із дочірнім підприємством "Компанія "Пі Джі Трейд" та сум податкового кредиту при взаємовідносинах із товариством з обмеженою відповідальністю "Боніта Компані".

4. Зобов’язати державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві розглянути питання про вилучення інформації про результати проведеної із 04 по 12 вересня 2014 року позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Лідер", за наслідками якої складено акт від 17 вересня 2014 року № 900/3-22-08-38745281, з інформаційних баз, перелік яких визначений центральним органом Державної податкової служби в Україні.

5. Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо визнання правочинів, укладених товариством з обмеженою відповідальністю "Еко Лідер" із дочірнім підприємством "Компанія "Пі Джі Трейд" та товариством з обмеженою відповідальністю "Боніта Компані", вказаних в акті від 17 вересня 2014 року № 900/3-22-08-38745281, за період із 01 по 30 червня 2014 року нікчемними в силу припису закону.

6. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Лідер" (код за ЄДРПОУ 38745281) здійснений ним судовий збір у розмірі 73,08 грн. (Сімдесят три гривні вісім копійок) із Державного бюджету України.

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин