Ухвала суду № 42625614, 21.01.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/428/15

Головуючий у першій інстанції Сувертак І.В.

Доповідач Кравець Ю. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді - Кравця Ю.І.,

суддів: Мартинової К.П., Оверіної О.В.,

з участю секретаря судового засідання - Желєзнова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одеса цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" про визнання незаконними дії ПАБ "ОТП Банк", передуючі укладенню кредитного договору № CNL-502/013/2007, щодо не надання ОСОБА_4 до укладення договору в однозначній, чіткій і зрозумілій формі інформації про умови кредиту, розірвання кредитного договору № CNL-502/013/2007 укладеному між ОСОБА_2 і ПАБ "ОТП Банк" та визнання договору купівлі-продажу ПАБ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13.05.2014 року,-

встановила :

Позивач за первісним позовом звернувся з позовними вимогами до суду про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивував тим, що 18 травня 2007 року ОСОБА_2 уклала з Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк") кредитний договір № CNL-502/013/2007 про надання кредиту в сумі 50547, 00 доларів США. Відповідно до даного кредитного договору банк повністю та в строки виконав зобов'язання по даному договору перед відповідачем, видав йому зазначенні грошові кошти, що підтверджується кредитною заявкою від 18.05.2007 року. Порядок виконання Боргових зобов'язань за Кредитним договором встановлений пунктом 1.5. (з підпунктами) Частини № 2 Кредитного договору. Зокрема, відповідно до підпункту 1.5.1. Частини № 2 Кредитного договору, погашення відповідної частини Кредиту здійснюється Позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку повернення Кредиту та сплати процентів (Додаток № 1 до Кредитного договору), шляхом безготівкового перерахуванням на Поточний рахунок. Нараховані в порядку, передбаченому Кредитним договором, проценти сплачуються Позичальником одночасно з погашенням відповідної частини Кредиту в строк, передбачений в Графіку повернення Кредиту та сплати процентів.

Відповідно до п. З Частини № 1 Кредитного договору, для розрахунку процентів за користування Кредитом використовується Фіксована процентна ставка, де Фіксований відсоток дорівнює 13,99% річних, Підпунктом 1,4.1.1. пункту 1.4. Частини №2 Кредитного договору передбачено, що у разі використання Фіксованої процентної ставки, яка є незмінною на весь строк Договору, з розрахунку Річної бази нарахування процентів (дванадцять місяців в році). Порядок нарахування процентів врегульовано підпунктом 1.4.1.2. пункту 1.4 Частини №2 Кредитного договору відповідно до якого проценти нараховуються у день сплати процентів, але не пізніше дати, визначеної у Графіку повернення Кредиту та сплати процентів (Додаток №1 до Кредитного договору), кожного календарного місяця на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами, включаючи день видачі та виключаючи день повернення, та сплачуються Позичальником відповідно до п. 1.5. Кредитного договору. В забезпечення належного виконання зобов'язань ОСОБА_2 за Кредитним договором № CNL-502/013/2007, 20 грудня 2010 року між банком та ОСОБА_3 було укладено Договір поруки №SR - 502/013/2007. Згідно з п. 1.2. Договору поруки, Банк може звернутись з вимогою про виконання Боргових зобов'язань за Кредитним договором як до Позичальника, так і до Поручителя чи до обох одночасно. Пунктом 3.1 Договору поруки встановлено, що у випадку невиконання Позичальником боргових зобов'язань перед банком за Кредитним договором, Банк має право звернутись до поручителя з вимогою про виконання Боргових зобов'язань за Кредитним договором в повному обсязі чи в частині. В подальшому 20 грудня 2010 року між сторонами було укладено Додатковий договір до Кредитного договору, яким внесено зміни до частини №1 Кредитного договору, а саме: на період з 20.12.2010 року до 17.03.2011 року для розрахунку процентів за користування Кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка в розмірі 6,50% річних; на період з 18.03.2011 року до 17.07.2011 року для розрахунку процентів за користування Кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка в розмірі 15,67% річних; з 18.07.2011 року до повного виконання Боргових зобов'язань за Кредитним договором, для розрахунку процентів за користування Кредитом буде використовуватись плаваюча процентна ставка - фіксований відсоток + FIDR, де фіксований відсоток складає 9,17% річних; викладено графік платежів у новій редакції. Надано позичальнику транш в сумі 682, 71 доларів США з метою погашення прострочених платежів. Згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю № б/н від 27.06.2012 року за Кредитним договором №CNL-502/013/2007 від 18.05.2007 року, Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" відступило, а ТОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло право вимоги за вищевказаним кредитним договором. Таким чином, до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" перейшли всі права Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" щодо права вимоги до боржника за Кредитним договором №CNL-502/013/2007 від 18.05.2007 року. Однак, в порушення умов Кредитного договору, погашення частин Кредиту та нарахованих за його користування процентів у передбачених графіком повернення Кредиту та сплати процентів, у розмірі та строк не відбувається. Станом на 17.05.2013 року заборгованість за кредитним договором №CNL-502/013/2007 від 18.05.2007 року становить 383440 гривень 36 копійок, з яких: залишок заборгованості за кредитом - 337372 грн. 62 коп.; відсотки за користування кредитом за період з 21.06.2012 р. по 16.05.2013р. - 46067 грн. 74 коп.; Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідачів суми пені за прострочення виконання зобов'язань за період з 27.06.2012 року по 17.05.2013 року у розмірі 29239, 99 доларів США, що складає 233714, 36 гривень по курсу 7,993 грн. за 1 долар США.

Враховуючи вищезазначене, Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" просило стягнути в солідарному порядку з відповідачів заборгованість, відсотки та пеню за кредитним договором №CNL-502/013/2007 від 18.05.2007 року, а також сплачений судовий збір рівними частинами у загальному розмірі 3441 грн. 00 коп. 04 листопада 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовними вимогами до ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" та просила визнати незаконними дії ПАБ "ОТП Банк", передуючі укладенню кредитного договору № CNL-502/013/2007, щодо не надання ОСОБА_4 до укладення договору в однозначній, чіткій і зрозумілій формі інформації про умови кредиту, розірвати кредитний договір № CNL-502/013/2007 укладений між ОСОБА_2 і ПАБ "ОТП Банк" та визнати договір купівлі-продажу ПАБ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" недійсним. Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 13 травня 2014 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором № CNL-502/013/2007 від 18 травня 2007 року в сумі - 383440 гривень 36 копійок, з яких: залишок заборгованості за кредитом - 337372 грн. 62 коп.; відсотки за користування кредитом за період з 21.06.2012 р. по 16.05.2013р. - 46067 грн. 74 коп. В частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" щодо стягнення пені за прострочення виконання зобов'язань за період з 27.06.2012 року по 17.05.2013 року - відмовлено. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" - залишено без задоволення. Вирішено питання судових витрат. ОСОБА_4, яка є відповідачем та позивачем за зустрічним позовом, та стороною в оспорюваному договорі, з рішенням погодилась та його не оскаржувала. З рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 13.05.2014 року не погодився ОСОБА_3 у зв'язку з чим подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 Відповідач за первинним позовом та позивач за зустрічним ОСОБА_4 та її представник - апелянт ОСОБА_3 до суду не з'явились. Про час та місце розгляду справи повідомленні належним чином, що підтверджується поштовими відправленнями та заявою ОСОБА_4 ОСОБА_4 подала до апеляційного суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату в якій посилалась, на те що її представник-апелянт проживає в м. Донецьк у зв'язку з чим для його прибуття до міста Одеси йому необхідний значний час при цьому посилалась на п.1 ст. 168 ЦПК України. Розглядаючи вказане клопотання колегія суддів прийшла до висновку, що воно не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Посилання ОСОБА_4 на ст. 168 ЦПК України є необґрунтоване оскільки дана норма регламентує порядок розгляду справи судом першої інстанції. Колегія суддів апеляційного суду керується ч. 2 ст. 305 ЦПК України відповідно до якої, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Крім того, колегія суддів враховує те, що сам апелянт клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, а в клопотанні ОСОБА_4 не вказано термін який необхідно для прибуття в місто Одесу. Врахувавши, що апеляційна скарга подана 13.10.2014 року, відповідно до ст. 303-1 ЦПК України, вона має бути розглянута протягом двох місяців, обізнаність ОСОБА_4 та відповідно її представника ОСОБА_5 про час та місце розгляду справи, колегія суддів визнала їх не явку та клопотання про відкладення розгляду справи, зловживання своїми процесуальними правами та порушенням своїх процесуальних обов'язків. В зв'язку з чим справа розглянута відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України. Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав. Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав. Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із Законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судом встановлено, що 18 травня 2007 року ОСОБА_2 уклала з Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк") кредитний договір № CNL-502/013/2007 про надання кредиту в сумі 50547, 00 доларів США. (а.с. 23-26). Відповідно до даного кредитного договору банк повністю та в строки виконав зобов'язання по даному договору перед відповідачем, видав йому зазначенні грошові кошти, що підтверджується кредитною заявкою від 18.05.2007 року. (а.с. 27).

Порядок виконання Боргових зобов'язань за Кредитним договором встановлений пунктом 1.5. (з підпунктами) Частини № 2 Кредитного договору. Зокрема, відповідно до підпункту 1.5.1. Частини № 2 Кредитного договору, погашення відповідної частини Кредиту здійснюється Позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку повернення Кредиту та сплати процентів (Додаток № 1 до Кредитного договору), шляхом безготівкового перерахуванням на Поточний рахунок. Нараховані в порядку, передбаченому Кредитним договором, проценти сплачуються Позичальником одночасно з погашенням відповідної частини Кредиту в строк, передбачений в Графіку повернення Кредиту та сплати процентів.

Відповідно до п. З Частини № 1 Кредитного договору, для розрахунку процентів за користування Кредитом використовується Фіксована процентна ставка, де Фіксований відсоток дорівнює 13,99% річних, Підпунктом 1,4.1.1. пункту 1.4. Частини №2 Кредитного договору передбачено, що у разі використання Фіксованої процентної ставки, яка є незмінною на весь строк Договору, з розрахунку Річної бази нарахування процентів (дванадцять місяців в році). Порядок нарахування процентів врегульовано підпунктом 1.4.1.2. пункту 1.4 Частини №2 Кредитного договору відповідно до якого проценти нараховуються у день сплати процентів, але не пізніше дати, визначеної у Графіку повернення Кредиту та сплати процентів (Додаток №1 до Кредитного договору), кожного календарного місяця на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами, включаючи день видачі та виключаючи день повернення, та сплачуються Позичальником відповідно до п. 1.5. Кредитного договору.

В забезпечення належного виконання зобов'язань ОСОБА_2 за Кредитним договором № CNL-502/013/2007, 20 грудня 2010 року між банком та ОСОБА_3 було укладено Договір поруки №SR - 502/013/2007. (а.с. 45,46).

Згідно з п. 1.2. Договору поруки, Банк може звернутись з вимогою про виконання Боргових зобов'язань за Кредитним договором як до Позичальника, так і до Поручителя чи до обох одночасно. Пунктом 3.1 Договору поруки встановлено, що у випадку невиконання Позичальником боргових зобов'язань перед банком за Кредитним договором, Банк має право звернутись до поручителя з вимогою про виконання Боргових зобов'язань за Кредитним договором в повному обсязі чи в частині.

В подальшому 20 грудня 2010 року між сторонами було укладено Додатковий договір до Кредитного договору, яким внесено зміни до частини №1 Кредитного договору, а саме: на період з 20.12.2010 року до 17.03.2011 року для розрахунку процентів за користування Кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка в розмірі 6,50% річних; на період з 18.03.2011 року до 17.07.2011 року для розрахунку процентів за користування Кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка в розмірі 15,67% річних; з 18.07.2011 року до повного виконання Боргових зобов'язань за Кредитним договором, для розрахунку процентів за користування Кредитом буде використовуватись плаваюча процентна ставка - фіксований відсоток + FIDR, де фіксований відсоток складає 9,17% річних; викладено графік платежів у новій редакції. Надано позичальнику транш в сумі 682, 71 доларів США з метою погашення прострочених платежів (а.с. 34-39).

Згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю № б/н від 27.06.2012 року за Кредитним договором №CNL-502/013/2007 від 18.05.2007 року, Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" відступило, а ТОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло право вимоги за вищевказаним кредитним договором. Таким чином, до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" перейшли всі права Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" щодо права вимоги до боржника за Кредитним договором №CNL-502/013/2007 від 18.05.2007 року. (а.с. 55-59).

Однак, в порушення умов Кредитного договору, погашення частин Кредиту та нарахованих за його користування процентів у передбачених графіком повернення Кредиту та сплати процентів, у розмірі та строк не відбувається.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Банком було направлено досудові вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором (а.с. 48,50), відповідно до якої позичальник був зобов'язаний протягом тридцяти календарних днів з моменту отримання досудової вимоги сплатити на користь Банку належні суми кредиту, процентів та штрафних санцій, однак до теперішнього часу відповідачі не виконують свої обов'язки щодо погашення боргу та продовжують користуватися отриманими кредитними коштами.

Частково задовольняючи позовні вимоги ТОВ "ОТП Факторинг України" та відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2 суд виходив з наступного.

Відповідно до вимог статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 553 ЦК України поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого зобов'язання, а також відповідає перед кредитором за порушення зобов'язань боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, при порушенні боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не передбачена додаткова (субсидіарна відповідальність) поручителя.

До відношень які виникають з кредитного договору застосовуються положення параграфа І глави 71 ЦК України (ст.ст. 1046-1053), якщо інше не встановлене цим параграфом та не випливає з положень кредитного договору.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилися, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, по кредитному договору банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання. На підставі ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, як мають істотне значення.

Позивачем не надано належних доказів в підтвердження позовних вимог в частині стягнення пені з відповідачів, не надано розгорнутого розрахунку нарахувань пені, тому в частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд вважає за необхідне відмовити. Даній частині рішення не оскаржено.

Зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" про визнання договору купівлі-продажу кредитного портфеля від 27.06.2012 року частково недійсним, розірвання кредитного договору №CNL-502/013/2007 від 18.05.2007 року, належними та допустимими доказами не підтверджена.

Ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом та ст.61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" підлягають до часткового задоволення, а позовні вимоги ОСОБА_2 слід залишити без задоволення в повному обсязі.

Колегія суду погоджується з такими висновками районного суду. Оскільки, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює.

Посилання апелянт не те, що при укладенні кредитного договору Банком не було повідомлено усі умови кредитування, чим порушено Закон України "Про захист прав споживачів" є необґрунтованими, оскільки відповідно п. 12 анкети-заяви, яку заповнював позичальник самостійно до укладення кредитного договору, він мав право вибору валюти, строку виконання кредиту, мети кредиту, форми погашення кредиту, забезпечення кредиту, відсоткової ставки та інше. Пунктом 13 анкети клієнт, тобто ОСОБА_2, підтвердила, що погоджується з усіма пунктами даної анкети та вся інформація вірна. Підписанням цієї анкети-заяви підтверджується, що банк надав ОСОБА_2 в письмовій формі в повному обсязі інформацію передбачену п. 2 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" від 01.12.2005 року. Тобто дані умови кредитування були вільним волевиявленням особи боржника.

Доводи апелянта щодо відсутності процентної ставки у кредитному договорі є надуманими, оскільки відповідно до п.3 Кредитного договору зазначається процентна ставка у розмірі 13,99 % річних, тип платежу - ануїтетний. Відповідно до додатку 1 до кредитного договору № CNL-502/013/2007 від 18.05.2007 року - графіку погашення кредиту та сплати відсотків, чітко зазначається дати та суми помісячних платежів за тілом та відсотками кредитного договору, які повинні бути сплачені позичальником.

Також є безпідставним твердження апелянта, щодо порушень банком виплати кредиту, так відповідно до п. 1.7.2 кредитного договору кредит може бути виданий однією сумою або траншами. Відповідно виписки з поточного рахунку боржника їй було перераховано 18.05.2007 року 2 суми - 20000 дол. США та 29800 дол. США.

Стосовно доводів апелянта щодо неправомірності надання кредиту в іноземній валюті, колегія судів вважає їх безпідставними з огляду на наступне.

Банком отримано генеральну банківську ліцензію за № 191 від 02.03.1998 року на право здійснення банківських операцій, визначених частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону України "Про банки та банківську діяльність", серед яких передбачено право здійснювати операції з валютними цінностями. Невідємною частиною цієї ліцензії є Дозвіл від 08.11.2006 року за № 191-1 з додатком, в якому наведено перелік операцій, який має право здійснювати з валютними цінностями.

Відповідно до п.1.5 Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою правління НБУ від 14 жовтня 2004 року №483, використання іноземної валюти на території України без використання індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише операції уповноваженого банку, на здійснення яких НБУ видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями). У разі наявності в банку відповідної генеральної ліцензії або дозволу НБУ здійснення кредитних операцій у валюті не суперчить вимогам чинного законодавства.

Отже, правових перешкод для, того щоб банк мав право укладати кредитні договори, видавати кредити та відповідно, вимагати виконання зобов'язання в іноземній валюті, немає.

Така ж позиція висловлена в п. 11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року.

Помилковими є твердження апелянта, що у кредитному договорі невстановлений строк його дії, оскільки відповідно до п. 2 Кредитного договору така дата встановлена, а саме, що дата остаточного повернення кредиту є 18 травня 2017 року.

Також колегією суддів відхиляються довід апелянта, що він має підстави вважати, що "ОТП Банк" уклав договори, приховуючи в них математичний обман, оскільки він є лише припущенням, в порушення ст. 60 ЦПК України, не підтверджений жодним доказом.

Недоведеними є посилання апелянта стосовно невідповідності розрахунку боргу нормативним документам. Крім того таке твердження спростовуються наступним. Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Також даним законом встановлено поняття терміну первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, відповідно до вказаного Закону та п. 1.10.1 Кредитного договору розрахунок боргу є документом, що належним чином підтверджує наявність заборгованості позичальника перед кредитором.

Безпідставними є посилання апелянта щодо не вирішення питання про стягнення пені, оскільки рішенням суду, що оскаржується було відмовлено у стягненні пені.

В апеляційній скарзі апелянт ставить під сумнів та дійсність договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 27.06.2012 року укладений між Піблічним акціонерним товариством "ОТП Банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", та не будучи стороною у договорі просить визнання його недійсним.

Вказані сумніви апелянта є безпідставними, а вимоги необґрунтованими, оскільки відповідно акту прийому передачі кредитного портфелю сторони підтвердили, що продавець передав, а покупець отримав кредитний портфель від 27.06.2012 року. Факт сплати винагороди за кредитний портфель підтверджується платіжним дорученням №3411від 27.06.2012 року (копія долучена до матеріалів справи).

Колегія суддів зазначає, що заявляючи вимоги: про визнання кредитного договору № CNL-502/013/2007 від 18 травня 2007 року укладеного між ОСОБА_2 та Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк") - нікчемним; визнання договору купівлі-продажу кредитного портфеля від 27.06.2012 року, укладеного між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" - недійсним, позивач за зустрічним позовом та апелянт не вказали для цього жодної правової підстави передбаченої ст. 215 ЦК України.

Таким чином відсутній підстави для задоволення вказаних вимог.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного рішення.

Суди розглядають цивільні справи відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно ч. 1 ст. 60, ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 11 ЦПК України: за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих ними доказів, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 308, 313, 317 ЦПК України, судова колегія

ухвалила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13.05.2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Ю.І.Кравець

Судді: О.В.Оверіна

К.П.Мартинова