Рішення № 42624754, 02.02.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №481/1215/14-ц 02.02.2015 02.02.2015 02.02.2015

Провадження №22-ц/784/22/15

Провадження № 22ц/784/22/15 Суддя по 1 інстанції - Васильченко Н.О. Категорія 31 Доповідач апеляційного суду - Самчишина Н.В.

Рішення

Іменем України

02 лютого 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Галущенка О.І.,

суддів: Серебрякової Т.В., Самчишиної Н.В.,

із секретарем судового засідання - Романенко Ю.О.,

за участю: відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 17 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди,

встановила:

У червні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позивач вказував, що 10 вересня 2013 року о 12 годині на автодорозі Н 11 Дніпропетровськ - Миколаїв ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки ВАЗ-2107, державний номер НОМЕР_1, що належить Новобузькій районній лікарні державної ветеринарної медицини, порушив п.п. 2.3 «б», 10.1, 12.1, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України, а саме виконав маневр повороту ліворуч з виїздом на зустрічну половину дороги та скоїв зіткнення з мопедом «Yamaha», який рухався попереду та розпочав виконувати поворот наліво і знаходився під його керуванням.

Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди йому спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді осколкового перелому верхньої третини лівої кістки стегна зі зміщенням відломків кістки.

У зв'язку з цим, йому встановлена третя група інвалідності, він тривалий час лікувалася, витрачаючи власні кошти, морально страждав.

Посилаючись на виписані обставини, просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь 1 513 грн. 48 коп. витрачених ним на лікування та 20 000 гривень - на відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я та втратою роботи.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що особисто надавав матеріальну допомогу позивачу на лікування та сплачував кошти за ліки.

Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 17 вересня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача на відшкодування майнової шкоди 1 513 грн. 48 коп. та 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

-2-

Додатковим рішенням того ж суду від 05 листопада 2014 року вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення районного суду, просив його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Частково задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є належним, а тому з нього підлягає стягненню на користь позивача заподіяна майнова та моральна шкода.

Між тим, такий висновок є помилковим, оскільки суд вирішив спір по суті за участю неналежного відповідача.

Судом встановлено, що 10 вересня 2013 року о 12 годині на автодорозі Н 11 Дніпропетровськ - Миколаїв ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки ВАЗ-2107, державний номер НОМЕР_1, що належить Новобузькій районній лікарні державної ветеринарної медицини, порушив п.п. 2.3 «б», 10.1, 12.1, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України, а саме виконав маневр повороту ліворуч з виїздом на зустрічну половину дороги та скоїв зіткнення з мопедом «Yamaha», який рухався попереду та розпочав виконувати поворот наліво і знаходився під керуванням позивача ОСОБА_3 Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді осколкового перелому верхньої третини лівої кістки стегна зі зміщенням відломків кістки. Позивачу встановлена третя група інвалідності.

Вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 13 червня 2014 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, і призначено йому покарання у вигляді двох років обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами на два роки. На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на два роки з покладенням обов'язків відповідно до ст. 76 КК України.

Ухвалою судової колегії у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області від 15 серпня 2014 року цей вирок в частині призначеного покарання змінено.

На момент дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 виконував службові обов'язки та перебував у трудових відносинах з управлінням ветеринарної медицини в Новобузькому районні, займаючи посаду начальника цього управління. Для виконання функціональних обов'язків йому надано право керування автомобілем марки ВАЗ-2107, державний номер НОМЕР_1, власником якого є Новобузька районна лікарня державної ветеринарної медицини (а.с.76-81).

За ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

З аналізу змісту глави 82 ЦК України убачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду». За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на

-3-

підставі ч. 1 ст. 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Така конструкція цивільно-правової відповідальності надає потерпілому можливість більш ефективно та оперативно захистити свої права та інтереси.

Аналіз норм ст. ст. 1167, 1172, 1187, 1188 ЦК України дає підстави для висновку про те, що шкода, (у тому числі моральна), завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Положення ст. ст. 1187, 1188, 1172 ЦК України є спеціальними по відношенню до ст. ст. 1166 1167 ЦК України, у зв'язку з чим перевага у застосуванні має надаватися спеціальним нормам.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 06 листопада 2013 року у справі № 6-108цс13.

Як встановлено, ОСОБА_2 завдав шкоду при виконанні трудових обов'язків, а тому відповідальність за шкоду покладається на Новобузьку районну лікарню державної ветеринарної медицини, з якою він заходився у трудових відносинах.

Разом з тим, суд першої інстанції вказані вимоги при вирішенні спору не врахував та допустив неправильне застосування норм матеріального права, поклавши відповідальність відшкодування шкоди на ОСОБА_2, який є неналежним відповідачем.

За таких обставин, відповідно до вимог ч. 3 ст. 303 ЦПК України, суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Враховуючи викладене, рішення та додаткове рішення суду першої інстанції підлягають скасуванню на підставі п.4 ч. 1 ст.309 ЦПК України з ухваленням судом апеляційної інстанції нового рішення про відмову у задоволенні позову, але з інших підстав - розгляд справи по суті з неналежним відповідачем.

Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 17 вересня 2014 року та додаткове рішення того ж суду від 05 листопада 2014 року скасувати й ухвалити нове рішення.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді: