Рішення № 42624752, 02.02.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №483/2749/14-ц 02.02.2015 02.02.2015 02.02.2015

Провадження №22-ц/784/194/15

Головуючий першої інстанції: Медюк С.О.

Категорія- 69 Доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02 лютого 2015 р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Галущенка О.І.

суддів: Самчишиної Н.В.

Серебрякової Т.В.

із секретарем: Романенко Ю. О.

з участю:

позивача - ОСОБА_3

представника - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за

апеляційною скаргою

ОСОБА_3 на рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 10.12.2014 р. у справі за

заявою

ОСОБА_3 про встановлення юридичного факту перебування у відрядженні у зоні відчуження ЧАЕС ( заінтересована особа-Управління соціального захисту населення Очаківської райдержадміністрації,

встановила:

18.11.2014 р. ОСОБА_3 звернувся з заявою про встановлення юридичного факту перебування його у період з 18.05.1988 р. по 11.10.1988 р.у відрядженні у 30 - кілометровій зоні відчуження з ліквідації наслідків аваріїї на ЧАЕС.

Заявник зазначав, що у період з 18.05.1988 р. по 11.10.1988 р.перебував у відрядженні у 30 - кілометровій зоні відчуження з ліквідації наслідків аваріїї на ЧАЕС.

Зазначені обставини підтверджуються відповідним записом у його військовому квитку.

В той же час, незважаючи на зазначені обставини йому відмовлено у підтвердженні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Посилаючись на ці обставини заявник просив встановити зазначений юридичний факт.

Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 10.12.2014 р. постановлено про відмову у задоволенні заяви про встановлення юридичного факту.

В апеляційній скарзі заявник вимагає скасувати рішення та ухвалити нове про задоволення заяви, посилаючись на необгрунтованність висновків суду щодо відсутності підстав для встановлення відповідного юридичного факту.

Перевіряючи законність та обгрунтованність рішення в межах вимог заявника і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку стосовно її обгрунтованності, виходячи з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні заяви в порядку окремого провадження про встановлення юридичного факту, суд виходив з того, що відсутній спір про право, оскільки ні заінтересована особа, ні будь-хто інший, не заперечує проти факту перебування заявника у зазначений ним період на роботах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Але з такими висновками рішення суду першої інстанції погодитися неможливо, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до приписів ст. 256 ЦПК України юридичний факт, від якого залежить виникнення особистих та майнових прав, передбачених законом, підлягає встановленню судом, якщо не представляється можливим набуття таких прав іншим шляхом.

Згідно з положеннями ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( в редакції Закону № 2532-12 від 01.07.1992 р. із змінами від 06.06.1996 р.) учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 р.р. незалежно від кількості днів, а у 1988-1990 р.р.- не менше 30 календарних днів, а також громадяни відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців.

До військовослужбовців також належать особи, призвані на військові збори.

Статтями першою та другою Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27.02. 1991 р. № 791а-XII визначено територї, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи та категорії зон радіоактивно забруднених територій.

Додатком №1 до постанови Кабінету Міністрів УРСР

від 23 липня 1991 р. № 106 визначено перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також визначено зони за ступенем радіоактивного забруднення та проведених заходів щодо відселення громадян.

Таким чином, правове значення для визначення осіб учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та встановлення їх правового статусу має факт їх перебування у відповідний період у зоні відчуження.

Вимагаючи встановлення юридичного факту заявник посилався на те, що наявних документів, в тому числі, архівних довідок, різних за змістом недостатньо для підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а тому йому рекомендовано в судовому порядку встановити юридичний факт перебування у зоні відчуження.

З наданих суду письмових доказів пояснень учасників поцесу не вбачається спору про право.

В той же час, записи у військовому квитку заявника, архівні довідки містять суперечливі дані про місце перебування чи місце знаходження заявника у зоні відчуження.

З рішення комісії з врегулювання спірних питань, які віднесені законом до її компетенції вбачається, що вона приймає рішення за наявними письмовими документами без їх правової оцінки лише за формальними підставами та що недостатність письмових документів позбавляє її можливості прийняти остаточне рішення про підтвердження за заявником статусу ліквідатора категорії 3.

Зазначене свідчить про те, що зазначений юридичний факт може бути встановлений лише судом, оскільки заявником вичерпані можливості його підтвердження компетентними галузевими органами.

Відмовляючи у задоволенні заяви суд не врахував наведених вимог закону та дійсних обставин справи, що є підставою для скасування рішення у відповідності до приписів ч.1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про часткове задоволення заяви.

Ухвалюючи нове рішення, колегія суддів виходить з таких установлених фактів та вимог закону.

Правове значення для визначення осіб - учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та встановлення їх правового статусу має факт їх перебування у відповідний період у зоні відчуження.

З наданих до матеріалів справи довідок та записів військового квитка, пояснень свідків, даних щодо отримання доз радіоактивного опромінення вбачається достовірно встановленим факт перебування заявника на роботах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у с. Бобер Поліського району, на протязі 11 днів у липні, 23 дні у серпні та у м. Чорнобиль на протязі 9 днів у жовтні 1988 року.

Зазначені населені пункти віднесені до зони відчуження.

Населений пункт Старі Соколи, де дислокувалася військова частина У якій проходив збори заявник до зони відчуження не включений, а тому період перебування заявника у цьому місці не має правового значення для визначення статусу ліквідатора.

Оцінюючи наведені докази у їх сукупності, відповідно до приписів ст 213-213 ЦПК України, колегія суддів вважає встановленим факт перебування заявника у зоні відчуження на роботах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у липні, серпні та жовтні 1988 року на протязі періоду який складає 43 дні, що перевищує 30 денний календарний термін, визначений ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та є підставою для віднесення його до учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Зазначений юридичний факт, від якого залежить виникнення особистих та майнових прав, передбачених зазначеним законом, підлягає встановленню, відповідно до приписів ст. 256 ЦПК України, оскільки іншим шляхом не представляється можливим набуття таких прав.

Керуючись ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 10.12.2014 р.- скасувати та постановити у справі нове рішення.

Встановити юридичний факт перебування ОСОБА_3 в період з 18.05.1988 року у тридцятикілометровій зоні відчуження на роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській ЧАЕС строком більше тридцяти календарних днів.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: О.І.Галущенко

Судді: Н.В. Самчишина Т.В. Серебрякова